Рішення

від 12.06.2018 по справі 805/1539/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2018 р. Справа№805/1539/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тарасенка І.М.,

за участю секретаря Ковальової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області, третя особа - Комунальний заклад охорони здоров'я Перинатальний центр м. Маріуполь , про визнання протиправними дії, скасування рішення № 167 від 07 грудня 2017 року, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області, третя особа - Комунальний заклад охорони здоров'я Перинатальний центр м. Маріуполь , про визнання протиправними дії, скасування рішення № 167 від 07 грудня 2017 року, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Маріуполя Донецької області від 07.12.2017 року № 167 ОСОБА_1 було відмовлено в призначені пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров'я у зв'язку із тим, що вона не має відповідного спеціального стажу станом на 01.01.2016 року - 25 років 6 місяців, на 01.04.2015 року - 25 років; на 07.09.2017 року - 26 років 6 місяців. Отже, позивач вважає що вищевказане рішення є таким, що порушує його права та прийнято із порушенням діючого законодавства, у зв'язку із чим просила визнати дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Маріуполя Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров'я протиправними; скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Маріуполя Донецької області від 07.12.2017 року № 167 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за вислугу років як працівнику охорони здоров'я згідно п. е ст. 55 Закону України Про пенсійне забезпечення та п. 2 розділу XV Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ; врахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу як працівнику охорони здоров'я у подвійному розмірі часу роботи з 06.11.2001 року по 17.02.2004 року на посаді лікаря - лаборанта відділення анестезіологічної служби відділення інтенсивної терапії Комунального закладу охорони здоров'я Перинатальний центр м. Маріуполь ; зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України міста Маріуполя Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров'я від 07.09.2017 року з урахуванням часу роботи на посаді лікаря - лаборанта відділення анестезіологічної служби з відділенням інтенсивної терапії Комунального закладу охорони здоров'я Перинатальний центр м. Маріуполь з 06.11.2001 року по 17.02.2004 року у подвійному розмірі та призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно п. е ст. 55 Закону України Про пенсійне забезпечення та п. 2 розділу XV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 07.09.2017 року; зобов'язати Центральне управління Пенсійного фонду України міста Маріуполя Донецької області здійснити виплату ОСОБА_1 недоотриманої пенсії у відповідності до ст. 46 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 07.09.2017 року.

26 березня 2018 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання на 23.04.2018 року.

29 травня 2018 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12 червня 2018 року.

Представники сторін до судового засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Дослідивши заяви по суті справи, письмові докази, наявні у справі, суд встановив наступне.

07 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Маріуполя Донецької області з заявою на призначення пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров'я відповідно до п. е ст. 55 Закону України Про пенсійне забезпечення та п. 2 розділу XV Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Рішенням Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Маріуполя Донецької області від 07.12.2017 року № 167 ОСОБА_1 було відмовлено в призначені пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров'я у зв'язку із тим, що вона не має відповідного спеціального стажу станом на 01.01.2016 року - 25 років 6 місяців, на 01.04.2015 року - 25 років; на 07.09.2017 року - 26 років 6 місяців. Крім того відповідачем зазначено, що спеціальний стаж позивача на час звернення за призначенням пенсії, 07.09.2017 року, складає 26 років 01 місяць 25 днів, що не дає право на призначення пенсії за вислугу років, оскільки є меншим ніж 26 років 6 місяців. Дане рішення відповідач мотивував тим, що період роботи ОСОБА_1 з 06.11.2001 року по 17.02.2004 року на посаді лікаря - лоба ранта анестезіологічної служби з відділенням інтенсивної терапії Комунального закладу охорони здоров'я Перинатальний центр м. Маріуполь не можливо зарахувати до стажу у подвійному розмірі, оскільки маються протиріччя в наказі № 103 від 06.11.2001 року про призначення позивача на посаду лікаря - лаборанта анестезіологічної служби та відповідних записах в довідках № 306 від 06.09.2017 року та № 428 від 05.12.2017 року виданих КЗОЗ Перинатальний Центр м. Маріуполь , що ОСОБА_1 працювала у відділенні Анестезіологічна служби з відділенням інтенсивної терапії . Тобто відповідач вважає, що дана служба не передбачена наказом Міністерства охорони здоров'я від 08.10.1997 року № 303 Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України. Отже, неврахування ОСОБА_1 в спеціальний стаж у подвійному розмірі часу роботи в період з 06.11.2001 року по 17.02.2004 року вважається відповідачем саме тією обставиною, що у неї недостатньо спеціального стажу, який давав би позивачу право на призначення пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров'я як на час звернення за її призначенням, тобто на 07.09.2017 року, так і на 01.04.2015 року і на 01.01.2016 року.

Відповідно до ст. 60 Закону України Про пенсійне забезпечення , робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Відповідно до п. е статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 01.04.2015 р. - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 р. по 31 березня 2016 р. - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 р. по 31 березня 2017 р.- не менше 26 років; з 1 квітня 2017 р. по 31 березня 2018 р. не менше 26 років 6 місяців.

Відповідно до зазначеної вище норми Закону право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 01 квітня 2015 року - не менше 25 років після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення: які в період до 01 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту; ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку, зокрема 55 років - які народилася з 01 січня 1971 року.

ОСОБА_1, в період з 06.11.2001 року по 17.02.2004 року працювала на посаді лікаря - лаборанта в відділенні анестезіологічної служби з відділенням інтенсивної терапії полового будинку № 1 м. Маріуполь, яке з 04.04.2013 року реорганізовано в КЗОЗ Перинатальний центр м. Маріуполь .

Наказом № 103 полового будинку № 1 від 06.11.2001 ОСОБА_1 фельдшера - лаборанта переведено врачом - лаборантом анестезиологичної служби з 06.11.2011 року, що підтверджується записом № 8 у трудовій книжці БТ-І № 8405356, що міститься у матеріалах справи.

Наказом № 17 полового будинку № 1 м. Маріуполь від 18.02.2004 року позивача було призначено на посаду завідуючої лабораторії з 18.02.2004 року.

Позивач фактично працювала в пологовому будинку № 1 м. Маріуполь (КЗОЗ Перинатальний центр м. Маріуполь ) на посаді лікаря - лаборанта в самостійному підрозділі лікаря - лаборанта в самостійному підрозділі лікувального закладу, тобто в відділенні, яке мало назву Анастезіологічна служба з відділенням інтенсивної терапії , що підтверджується: довідкою від 06.09.2017 року № 306 виданою КЗОЗ Перинатальний центр м. Маріуполь , щодо підтвердження спеціального стажу ОСОБА_1 за період з 06.11.2001 року по 17.02.2004 року; довідкою від 05.12.2017 року № 428, виданою КЗОЗ Перинатальний центр м. Маріуполь , де зазначено, що: ОСОБА_1 в період з 06.11.2001 року до 17.02.2004 року обіймала посаду лікаря - лаборанта в штаті анестезіологічного відділення Анестезіологічна служба з палатами інтенсивної терапії , що, в свою чергу, дає право на нарахування пільгового трудового стажу за шкідливі і важки умови праці і повішену інтенсивність роботи згідно відповідних регламентуючих документів ; листом КЗОЗ Перинатальний центр м. Маріуполь від 16.02.2018 року вих. № 48, в якому зазначено, що ОСОБА_1 працювала в штаті анестезіологічного відділення Анастезіологічна служба з палатами інтенсивної терапії , яке було самостійним підрозділом лікувального закладу відповідно до наказів МОЗ СРСР №№ 605 від 19.08.1969 року та 1188 від 29.01.1995 і наказу МОЗ України № 303 від 08.10.1997 року; тарифікаційним списком по пологовому будинку № 1 м. Маріуполь станом на 01.02.2002 року на структурний підрозділ Анастезіологічна служба з відділенням інтенсивної терапії на 6 ліжок , з якого вбачається, що даним підрозділом є самостійним відділенням, в штаті якого був завідувач відділення - врач анестезіолог - реаніматолог, 5 лікарів анестезіологів - реаніматологів, лікар - лаборант, де зазначено прізвище ОСОБА_1, та інші штатні одиниці працівників відділення; штатним розписом по пологовому будинку № 1 м. Маріуполь по відділенню Анастезіологічна служба з відділенням інтенсивної терапії на 6 ліжок на 2001-2004 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Частиною 3 ст. 4 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до абз. 1, 12, 13 п. е ст. 55 Закону України Про пенсійне забезпечення право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати, зокрема, з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення, які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту.

Аналогічне наведеному вище пункту е ст. 55 Закону положення містить абзац 2 постановляючої частини Постанови КМ України № 909 від 04.11.1993 року Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі за текстом - Перелік № 909).

Згідно статті 24 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільги по обчисленню стажу роботи в медичних закладах передбачені статтею 60 Закону України Про пенсійне забезпечення : робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується в стаж роботи у подвійному розмірі.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 08.10.1997 року № 303 Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України проведено реорганізацію анестезіологічної служби та передбачено, що у складі лікувально - профілактичних закладів охорони здоров'я повинні створюватися такі відділення (групи, палати): анестезіологічне відділення або відділення анестезіології (без ліжок для інтенсивної терапії); анестезіологічне відділення з ліжками (палатами) для інтенсивної терапії; анестезіологічна група; відділення інтенсивної терапії загального профілю; вузькоспеціалізовані відділення інтенсивної терапії.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.02.2000 року № 33 Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я затверджено штатні нормативи вказаних підрозділів у відповідності із вимогами наказу № 303 від 08.10.1997 року.

У відповідності до спеціального листа Міністерства охорони здоров'я України на адресу Пенсійного фонду України від 08.12.2006 року № 10.01.09/2209 щодо віднесення окремих структурних підрозділів охорони здоров'я до відділень реанімації, робота в яких відповідно до ст. 60 Закону України Про пенсійне забезпечення зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі, вказано що у реанімаційній службі закладів охорони здоров'я існували такі відділення: відділення (групи) анестезіології - реанімації - створювалися в лікарнях, які мали до 80% ліжок хірургічного профілю. В закладках, де кількість хірургічних ліжок менша і таке відділення не може бути створено за встановленими нормативами (пологові будинки з числом ліжок хірургічного профілю 75 і т.д.) , організовувалися палати для реанімації і інтенсивної терапії з введенням посад лікарів - анестезіологів - реаніматологів та медичних сестер - анестезіологів (наказ МОЗ СРСР від 19.08.1969 року № 605 Про поліпшення анестезіолого - реанімаційної служби в державі ) та відділення реанімації і інтенсивної терапії.

Згідно роз'яснення, наданого Міністерством охорони здоров'я, Міністерством праці та соціальної політики України та Пенсійним фондом України, викладених у листі від 10.09.2002 року № 10.03.67/1000 зазначено, що період роботи працівників у відділеннях (групах) анестезіології та інтенсивної терапії та відділеннях інтенсивної терапії лікувальних закладів зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі для нарахування пенсії відповідно до ст. 60 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Аналіз вищевикладених документів та нормативних актів свідчить про те, що ОСОБА_1 фактично працювала в відділенні, яке за своїм призначенням виконувало функції реанімації як самостійних підрозділ лікувального закладу, та яке належало було керівництву медичного закладу своєчасно перейменувати відповідно до наказів МОЗ СРСР від 19.08.1969 року № 605, 1188 від 29.01.1995 року та наказів МОЗ України № 303 від 08.10.1997 року, № 33 від 23.02.2000 року з назви анестезіологічна служба з відділенням інтенсивної терапії у відділення (група) анестезіології та інтенсивної терапії .

Таким чином, з наведених вище підстав та норм матеріального права зазначений час роботи з 06.11.2001 року по 17.02.2004 року на посаді лікаря - лаборанта анестезіологічної служби з відділенням інтенсивної терапії КЗОЗ Перинатальний центр м. Маріуполь належить зарахувати до спеціального стажу роботи позивача у подвійному розмірі.

Отже, при зарахуванні у подвійному розмірі часу роботи з 06.11.2001 року по 17.02.2004 року ОСОБА_1 має достатньо спеціального стажу для призначення пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров'я.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Враховуючи положення абзацу другого частини 16 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , при визначенні права на пенсію за вислугу років стаж як до, так і після 1 січня 2004 року обчислюється за нормами Закону України Про пенсійне забезпечення та постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 за даними трудової книжки, а у разі необхідності уточнюючих довідок.

Статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Правова позиція Вищого адміністративного суду з зазначеного питання відображена в постановах у справах К/800/41748/13 від 30.01.2014 року, К/800/40883/13 від 24.02.2015 року. В цих рішеннях суд зазначає, що робота в анестезіологічних відділеннях повинна зараховуватися у подвійному розмірі для призначення пенсії за вислугу років.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. А. Куінджи, 44-15, ІПН НОМЕР_1) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області (місцезнаходження: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелинського, 27а, код ЄДРПОУ 41250795), третя особа - Комунальний заклад охорони здоров'я Перинатальний центр м. Маріуполь (місцезнаходження: 87520, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Металургійна, 1, код ЄДРПОУ 01990648), про визнання протиправними дії, скасування рішення № 167 від 07 грудня 2017 року, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Маріуполя Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров'я протиправними.

Скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Маріуполя Донецької області від 07.12.2017 року № 167 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за вислугу років як працівнику охорони здоров'я згідно п. е ст. 55 Закону України Про пенсійне забезпечення та п. 2 розділу XV Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Врахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу як працівнику охорони здоров'я у подвійному розмірі часу роботи з 06.11.2001 року по 17.02.2004 року на посаді лікаря - лаборанта відділення анестезіологічної служби відділення інтенсивної терапії Комунального закладу охорони здоров'я Перинатальний центр м. Маріуполь .

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України міста Маріуполя Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров'я від 07.09.2017 року з урахуванням часу роботи на посаді лікаря - лаборанта відділення анестезіологічної служби з відділенням інтенсивної терапії Комунального закладу охорони здоров'я Перинатальний центр м. Маріуполь з 06.11.2001 року по 17.02.2004 року у подвійному розмірі та призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно п. е ст. 55 Закону України Про пенсійне забезпечення та п. 2 розділу XV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 07.09.2017 року.

Зобов'язати Центральне управління Пенсійного фонду України міста Маріуполя Донецької області здійснити виплату ОСОБА_1 недоотриманої пенсії у відповідності до ст. 46 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 07.09.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області (місцезнаходження: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелинського, 27а, код ЄДРПОУ 41250795) на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. А. Куінджи, 44-15, ІПН НОМЕР_1), судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Вступна та резолютивна частини рішення складені та проголошені 12 червня 2018 року.

Повний текст рішення складений 22 червня 2017 року.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначений статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Донецького апеляційного адміністративного суду у строки, що визначені статтею 295 КАС України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Тарасенко І.М.