Постанова

від 18.06.2018 по справі 910/11964/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/11964/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Шевченко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Даліз-Експрес" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2017 у справі

за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до: 1) Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Даліз-Експрес", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1) Приватне акціонерне товариства "Медичний центр "Добробут"; 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс" про визнання недійсним рішення та договору,

за участю представників:

прокуратури - Збарих С.М.;

позивача - Костюченко І.В., адвокат;

відповідача-1 - не з'явились;

відповідача-2 - Лесь Ю.І.;

третьої особи-1 - не з'явились;

третьої особи-2 - не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У травні 2015 року Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Заступник прокуратура) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до: 1) Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк" (далі - ПАТ "Ерде Банк"); 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Даліз-Експрес" (далі - ТОВ "ФК "Даліз-Експрес"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1) Приватне акціонерне товариства "Медичний центр "Добробут" (далі - ПрАТ "МЦ Медичний центр "Добробут"); 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс" (далі - ТОВ "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс") про визнання недійсним оформленого протоколом № 54 від 30.12.2013 рішення засідання конкурсної комісії з реалізації майна ПАТ "Ерде Банк" щодо визнання ТОВ "ФК "Даліз-Експрес" переможцем конкурсу з продажу права вимоги за кредитним договором № 92-КЛ від 29.12.2010 та визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 09 від 30.12.2013, укладеного між ПАТ "Ерде Банк" та ТОВ "ФК "Даліз-Експрес".

В обґрунтування своїх вимог Заступник прокурора посилався на те, що укладений між відповідачами 30.12.2013 за наслідками проведення конкурсу з реалізації майна ПАТ "Ерде Банк" договір про відступлення права вимоги є нікчемним, оскільки вартість відступленого за договором права вимоги в сумі 780 000 грн на користь ТОВ "ФК "Даліз-Експрес" є значно нижчою, внаслідок чого банк втратив реальну можливість отримати кошти у розмірі понад 24 000 000 грн, які могли бути спрямовані на задоволення вимог вкладників, що є порушенням вимог статей 38, 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 (колегія суддів: Босий В.П., Комарова О.С., Стасюк С.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 (колегія суддів: Чорногуз М.Г., Агрикова О.В., Рудченко С.Г.) та постановою Вищого господарського суду України від 16.08.2016 (колегія суддів: Самусенко С.С., Гольцова Л.А., Картере В.І.), визнано недійсним договір про відступлення права вимоги № 09 від 30.12.2013, укладений між ПАТ "Ерде Банк" та ТОВ "ФК "Даліз-Експрес".

В частині позовних вимог про визнання недійсним оформленого протоколом № 54 від 30.12.2013 рішення засідання конкурсної комісії з реалізації майна ПАТ "Ерде Банк" ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2016, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2016, припинено провадження у справі з посиланням на приписи пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; у редакції, чинній до 15.12.2017).

Постановою Вищого господарського суду України від 16.08.2016 (колегія суддів: Самусенко С.С., Гольцова Л.А., Картере В.І.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 в частині припинення провадження у справі скасовано,

справу № 910/11964/15 в цій частині вимог направлено на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Спір в частині позовних вимог про визнання недійсним оформленого протоколом № 54 від 30.12.2013 рішення засідання конкурсної комісії з реалізації майна ПАТ "Ерде Банк", розглядався судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2017 (суддя Усатенко І.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 (колегія суддів: Зеленін В.О., Зубець Л.П., Мартюк А.І.), позов задоволено; визнано недійсним оформлене протоколом № 54 від 30.12.2013 рішення засідання конкурсної комісії з реалізації майна ПАТ "Ерде Банк" щодо визнання ТОВ "ФК "Даліз-Експрес" переможцем конкурсу з продажу права вимоги за кредитним договором № 92-КЛ від 29.12.2010.

Судові рішення мотивовано недотриманням при прийнятті спірного рішення положень статті 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", пункту 1.9 розділу IV "Виведення неплатоспроможного банку з ринку найменш витратним для Фонду способом" Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку (далі - Положення), пунктів 4.1, 4.8, 4.17, 5.5 Розділу V "Дії Фонду з виведення неплатоспроможного банку з ринку шляхом його ліквідації" Положення, оскільки оцінка активу банку - заборгованості за кредитним договором № 92-КЛ від 29.12.2010 Уповноваженою особою Фонду була здійснена не у встановленому законом та нормативно-правовими актами Фонду порядку, а саме: оцінка вказаного активу була здійснена лише шляхом оцінки активів залученими суб'єктами оціночної діяльності (зовнішня оцінка, що здійснюється відповідно до нормативно-правових актів про оцінку та оціночну діяльність), і такі обставини як прибуткова діяльність боржника, наявність достатньої кількості грошових коштів на рахунку боржника для погашення заборгованості не були враховані при здійсненні оцінки активу.

Узагальнені доводи та вимоги особи, яка подала касаційну скаргу.

У касаційній скарзі ТОВ "ФК "Даліз-Експрес" зазначає про те, що при прийнятті спірного рішення засідання конкурсної комісії з реалізації майна ПАТ "Ерде Банк", оформленого протоколом № 54 від 30.12.2013, було дотримано усіх правил проведення відкритих торгів щодо визнання ТОВ "ФК "Даліз-Експрес" переможцем конкурсу з продажу права вимоги за кредитним договором № 92-КЛ від 29.12.2010, в зв'язку з чим просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові.

У касаційній скарзі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зазначає про те, що ним не було ініційовано перед прокуратурою питання необхідності подання даного позову через відсутність порушень у діях службових осіб Фонду. Також Фонд гарантування вкладів фізичних осіб наголошує на тому, що спірне рішення вичерпало свою чинність у зв'язку з визнанням недійсним договору про відступлення права вимоги № 09 від 30.12.2013, укладеного між ПАТ "Ерде Банк" та ТОВ "ФК "Даліз-Експрес", у судовому порядку.

Посилаючись на відсутність предмету спору Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просить скасувати оскаржувані судові рішення та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 2 статті 231 ГПК України (у редакції, чинній після 15.12.2017).

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

У відзиві на касаційні скарги Заступник прокурора зазначає про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та просить залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. При цьому Заступник прокурора наголошує на безпідставності доводів касаційних скарг щодо відсутності порушень пункту 5.5 розділу 5 Положення при проведенні процедури продажу майнової вимоги банку, оформленої рішенням конкурсної комісії від 30.12.2013 № 54, оскільки погодження Виконавчою дирекцією Фонду змін до пропозиції від 14.08.2013 № 2 про порядок реалізації майна банку, запропоновані листом від 11.12.2013, свідчить про дотримання при реалізації заборгованості за кредитним договором від 29.12.2010 положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Положення саме в частині погодження способу реалізації заборгованості за кредитним договором від 29.12.2010, проте при прийнятті спірного рішення не було дотримано вимог Положення в частині правильності здійснення оцінки відповідного активу.

У запереченнях на відзив Заступника прокурора на касаційні скарги Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зазначає про те, що Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначались декілька способів оцінки майна, тому здійснення такої оцінки суб'єктом оціночної діяльності, не є порушенням порядку оцінки, оскільки це передбачено законом.

Учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач-1, та треті особи не скористалися наданим законом правом на участь представника у судовому засіданні.

У судовому засідання 07.06.2018 було оголошено перерву до 18.06.2018 о 17:10 про що сторін було повідомлено ухвалою Верховного Суду від 07.06.2018.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи судові рішення, враховуючи визначені ГПК України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 29.10.2012 № 451 "Про віднесення ПАТ "Ерде Банк" до категорії неплатоспроможних", 29.10.2012 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 25 "Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації". Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Ерде Банк" призначено Куреного О.В.

Згідно Постанови Правління Національного банку України від 09.01.2013 № 4 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Ерде Банк" було відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Ерде Банк".

10.01.2013 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято Рішення № 3 про призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Ерде Банк" Куреного О. В.

Відповідно до статті 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня свого призначення уповноважена особа Фонду приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку. До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. Майно банку, що включається до ліквідаційної маси, підлягає оцінці у порядку, встановленому законодавством України.

Судами встановлено, що до переліку активів ПАТ "Ерде Банк", які входять до ліквідаційної маси банку, за результатами інвентаризації був включений, зокрема, кредит позичальника - ПрАТ "Медичний Центр "Добробут" за кредитним договором від 29.12.2010 № 92-КЛ (заборгованість станом на 01.08.2013 - 32 359 952,96 грн).

10.12.2013 в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором від 29.12.2010 № 92-КЛ було звернуто стягнення на заставне майно ПрАТ "Медичний центр "Добробут", шляхом реєстрації за ПАТ "Ерде Банк" права власності на нежилі приміщення виробничого корпусу № 40 підвалу та 1-го поверху (літ. А) загальною площею 520,9 м 2 та 2-го поверху (літ. А) загальною площею 449,4 м 2 , що знаходяться у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Татарська, 2е, після чого у боржника ПрАТ "Медичний Центр "Добробут" залишилась перед ПАТ "Ерде Банк" заборгованість у суму 24 583 826,73 грн.

Також судами встановлено, що відповідно до звіту суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "Міжнародна консалтингова компанія-оцінка" про незалежну оцінку ринкової вартості права вимоги за кредитним договором від 29.12.2010 № 92-КЛ станом на 10.12.2013 ринкова (оціночна) вартість права вимоги за даним кредитним договором складає 0,00 грн.

11.12.2013 Уповноважена особа листом № 7011 звернулася до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з проханням розглянути зміни до пропозиції про порядок продажу майна ПАТ "Ерде Банк" від 14.08.2013 № 2 "Кредити, надані юридичним особам".

У змінах до пропозиції від 14.08.2013 № 2 про порядок реалізації майна банку було запропоновано змінити позицію 5 - кредит наданий ПрАТ "Медичний Центр "Добробут" шляхом відступлення права вимоги за кредитом іншим фінансовим установам через проведення конкурсу між фінансовими установами; запропоновано загальний строк продажу майна - впродовж 4 календарних місяців, та запропоновані основні умови продажу - запропонована ціна вище або дорівнює ринковій вартості; проведення розрахунку не пізніше 10 днів з дня укладання договору переуступки прав; фактичне передавання документів покупцю виключно після надходження коштів.

12.12.2013 зміни до пропозиції від 14.08.2013 № 2 про порядок реалізації майна банку, запропоновані листом від 11.12.2013 № 7011, були погоджені Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що підтверджується випискою з протоколу засідання Виконавчої дирекції Фонду від 12.12.2013 № 132/13.

30.12.2013 конкурсною комісією з реалізації майна ПАТ "Ерде Банк" проведено конкурс з продажу права вимоги за кредитним договором від 29.12.2010 № 92-КЛ, результати якого оформлено протоколом № 54, згідно якого ТОВ "ФК "Даліз-Експрес" визнано переможцем конкурсу з продажу права вимоги за кредитним договором від 29.12.2010 із пропозицією в сумі 780 000 грн.

30.12.2013 між ПАТ "Ерде Банк" та ТОВ "ФК Даліз-Експрес" було укладено договір про відступлення права вимоги № 09.

У період з 09.01.2014 по 27.01.2014 ПрАТ "Медичний центр "Добробут" було перераховано на користь ТОВ "КУА АПФ "Даліз-Фінанс", яке діє в інтересах та за рахунок Закритого недиверсифікованого пайового венчурного інвестиційного фонду "Даліз-Стандарт", грошові кошти у загальному розмірі 24 606 398,27 грн в якості погашення заборгованості за кредитним договором від 29.12.2010 № 92-КЛ.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 у справі № 910/11964/15, яке набрало законної сили, та яким визнано недійсним договір про відступлення права вимоги за кредитним договором від 29.12.2010 № 92-КЛ, було встановлені наступні обставини: відступлення права вимоги за кредитним договором від 29.12.2010 № 92-КЛ, за яким банк мав реальну можливість отримати 24 606 398,27 грн в ліквідаційну масу для забезпечення вимог кредиторів, здійснено на умовах, значно гірших за звичайні ринкові умови здійснення відповідних операцій, а саме за ціною 780 000 грн; у період з 09.01.2014 по 27.01.2014 ПрАТ "Медичний центр "Добробут" було перераховано на користь ТОВ "КУА АПФ "Даліз-Фінанс", яке діє в інтересах та за рахунок Закритого недиверсифікованого пайового венчурного інвестиційного фонду "Даліз-Стандарт", грошові кошти у загальному розмірі 24 606 398, 27 грн в якості погашення спірної заборгованості; укладення договору про відступлення права вимоги від 30.12.2013 № 09 призвело до неспіврозмірного зменшення ліквідаційної маси банку, оскільки здійснено уступку права вимоги банку на умовах, значно гірших за звичайні ринкові умови здійснення відповідних операцій.

Предметом нового судового розгляду у даній справі є вимоги про визнання недійсним рішення засідання конкурсної комісії з реалізації майна ПАТ "Ерде Банк", оформленого протоколом від 30.12.2013 № 54, щодо визнання ТОВ "ФК "Даліз-Експрес" переможцем конкурсу з продажу права вимоги за кредитним договором від 29.12.2010 № 92-КЛ.

Відповідно до статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду з дня свого призначення, зокрема, виконує повноваження органів управління банку; приймає до свого відання майно (кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу та виконує функції з управління та реалізації майна банку; у встановленому законодавством порядку вживає заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб; здійснює відчуження активів і зобов`язань банку в разі, якщо це було передбачено планом врегулювання, або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду.

Згідно з вимогами статті 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси Уповноважена особа Фонду розпочинає реалізацію майна банку у порядку, встановленому цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, з метою отримання максимальної виручки у найкоротший строк.

Порядок продажу майна банку під час проведення ліквідаційної процедури визначається і регламентується нормативно-правовими актами Фонду.

Майно банку може бути реалізоване: 1) на відкритих торгах (аукціоні); 2) на закритих торгах (щодо майна банку, обмеженого в обігу); 3) шляхом продажу серед заздалегідь визначеного кола осіб (щодо майна, на яке існує обмежений попит); 4) шляхом відступлення права вимоги за кредитами іншим фінансовим установам; 5) шляхом реалізації на організованих місцях продажу (біржах, у торговельних посередників тощо).

У разі якщо реалізувати майно у способи, передбачені пунктами 1 - 5 цієї частини, не вдалося, майно банку може бути реалізоване у будь-який інший спосіб на конкурсній основі.

Уповноважена особа Фонду зобов`язана вживати заходів відповідно до закону для стягнення заборгованості позичальників та інших осіб перед банком.

У відповідності з пунктом 4.1 Розділу ІІ Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2, здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та ліквідації банку здійснює Фонд через призначену виконавчою дирекцією Фонду уповноважену особу Фонду.

Оцінка активів неплатоспроможного банку здійснюється шляхом: оцінки активів Фондом (внутрішня оцінка, що здійснюється окремо по кожному виду (класу, групі) активів неплатоспроможного банку відповідно до методики, встановленої нормативно-правовими актами Фонду); визначення ринкової вартості активів за цінами, що склалися на біржах, конкурсах, аукціонах або неорганізованому ринку тощо (ринкова оцінка, що здійснюється залежно від кон'юнктури ринку на окремі види (класи, групи) активів неплатоспроможного банку відповідно до методики, встановленої нормативно-правовими актами Фонду); оцінки активів залученими суб'єктами оціночної діяльності (зовнішня оцінка, що здійснюється відповідно до нормативно-правових актів про оцінку та оціночну діяльність) - пункт 1.9 Розділу IV "Виведення неплатоспроможного банку з ринку найменш витратним для Фонду способом" Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку.

Майно неплатоспроможного банку, що включається до ліквідаційної маси, підлягає оцінці у порядку, встановленому законодавством України, у тому числі цим Положенням. Для здійснення оцінки майна уповноважена особа Фонду на здійснення ліквідації банку має право залучати суб'єктів оціночної діяльності з оплатою їх послуг за рахунок ліквідаційної маси неплатоспроможного банку (пункт 4.17 Розділу V "Дії Фонду з виведення неплатоспроможного банку з ринку шляхом його ліквідації" Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку).

Згідно з пунктом 5.5 Розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку вибір способів реалізації майна здійснюється уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною та у найкоротший строк. Обраний спосіб (способи) реалізації майна банку затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

За таких обставин, врахувавши наведені вище правові норми, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що оцінка активу ПАТ "Ерде Банк" - заборгованості за кредитним договором від 29.12.2010 № 92-КЛ, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб була здійснена не у встановленому законом та нормативно-правовими актами Фонду порядку, оскільки її було здійснено лише шляхом оцінки активів залученим суб'єктом оціночної діяльності (зовнішня оцінка, що здійснюється відповідно до нормативно-правових актів про оцінку та оціночну діяльність). Натомість такі обставини як прибуткова діяльність ПрАТ "Медичний центр "Добробут", та наявність достатньої кількості грошових коштів на рахунку боржника для погашення заборгованості не були враховані при здійсненні оцінки активу.

При цьому суди правильно зазначили про те, що погодження Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб змін до пропозиції від 14.08.2013 № 2 про порядок реалізації майна ПАТ "Ерде Банк", запропоновані листом від 11.12.2013 № 7011, свідчить про дотримання при реалізації заборгованості за кредитним договором від 29.12.2010 № 92-КЛ вимог законодавства саме в частині погодження способу реалізації заборгованості за цим кредитним договором, проте не свідчить про дотримання вимог Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку в частині правильності здійснення оцінки активу ПАТ "Ерде Банк" - заборгованості за кредитним договором від 29.12.2010 № 92-КЛ.

Вищезазначеним спростовуються доводи касаційних скарг ТОВ "Фінансова компанія "Даліз-Експрес" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про дотримання процедури проведення продажу права вимоги за кредитним договором від 29.12.2010 № 92-КЛ, встановленої Положенням про виведення неплатоспроможного банку з ринку.

Доводи касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про те, що ним не було ініційовано перед прокуратурою питання необхідності подання даного позову через відсутність порушень у діях службових осіб Фонду, спростовуються встановленими судами під час розгляду даної справи зазначеними вище обставинами порушення вимог законодавства, в частині дотримання процедури проведення продажу права вимоги за кредитним договором від 29.12.2010 № 92-КЛ, а також частиною 1 статті 29 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) та статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

Твердження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про те, що спірне рішення вичерпало свою чинність у зв'язку з визнанням недійсним у судовому порядку договору про відступлення права вимоги від 30.12.2013 № 09, укладеного між ПАТ "Ерде Банк" та ТОВ "ФК "Даліз-Експрес", відхиляються колегією суддів, оскільки визнання недійсним оформленого протоколом № 54 від 30.12.2013 рішення засідання конкурсної комісії з реалізації майна ПАТ "Ерде Банк" щодо визнання ТОВ "ФК "Даліз-Експрес" переможцем конкурсу з продажу права вимоги за кредитним договором від 29.12.2010 № 92-КЛ є відновленням становища, яке існувало до порушення.

В зв'язку з викладеним, безпідставними є і посилання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на відсутність предмету спору та наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 2 статті 231 ГПК України.

За приписами статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97 від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

За таких обставин, оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для скасування оскаржуваних постанови та рішення немає.

Судові витрати.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017), покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Даліз-Експрес" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2017 у справі № 910/11964/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. Краснов

Судді: Г. Мачульський

І. Кушнір