Постанова

від 12.06.2018 по справі 908/630/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 908/630/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М.,

суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,

учасники справи:

позивач - Державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект"

представник позивача - Лінійчук Н. А. , адвокат

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексимгаз"

представник відповідача -Машко Г. І. , адвокат

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.01.2018 (Головуючий суддя - Чернота Л. Ф., судді Дучал Н. М., Стойка О. В.) у справі Господарського суду Запорізької області за позовом Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексимгаз" про стягнення 2242065,04 грн.,

Короткий зміст позовних вимог

1. 24.03.2017 Державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект " (далі - Позивач) звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексимгаз" (далі - Відповідач) з позовом про стягнення різниці вартості недопоставленого природного газу в сумі 1956426,50 грн., а також штрафних санкцій у розмірі 285638,54 грн. за період з 01.01.2017 по 17.03.2017 (з урахуванням заяви від 22.05.2017).

Позовна заява мотивована тим, що Відповідач у грудні 2016 року повинен був поставити Позивачу 2500,00 тис. куб.м. природного газу, а відповідно до акта наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 12-16-1603000636/ПГ/2016-55738 від 31.12.2016 поставив 2232,860 тис. куб.м. газу, що на 267,14 кубм. менше. Різниця вартості недопоставленого природного газу становить 1956426,50 грн., що здійснена Позивачем в якості 100 % передоплати природного газу згідно з рахунком-фактурою Постачальника від 14.11.2016 та на яку Відповідач не поставив природний газ в об'ємі 267,14 куб.м. підлягає поверненню Позивачу, відповідно до пункту 6.3 Договору постачання природного газу № ПГ-042/16-УМГ ХТГ від 25.12.2015 (далі - Договір).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2. 22.05.2017 Господарський суд Запорізької області вирішив позов задовольнити частково, стягнути з Відповідача на користь Позивача різницю вартості недопоставленого природного газу в сумі 1956426,50 грн. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що у даному випадку ціни на природний газ є вільними, які встановлюються за погодженням сторін, тому момент застосування в Договорі нової ціни має бути погоджений сторонами у встановленому порядку, однак Відповідачем не доведено правових підстав для застосування до розрахунків сторін запропонованої ним ціни за грудень 2016 року в розмірі 8200,00 грн. з ПДВ, а положення Договору щодо обов'язковості зміни ціни власниками ресурсу можуть бути підставою для спонукання споживача укласти відповідну додаткову угоду в судовому порядку. За відсутності належно укладеної сторонами додаткової угоди по зміну ціни на газ у грудні 2016 року у суду відсутні підстави застосовувати нову ціну на газ, тому застосуванню підлягає погоджена сторонами ціна 7323,60 грн. Позивач оплатив рахунок на оплату природного газу за грудень 2016 року, який Відповідач виставив за погодженою сторонами ціною 7323, 60 грн. з ПДВ, підтвердивши таким чином, що поставка газу в грудні 2016 року відбуватиметься за узгодженою ціною. Враховуючи те, що до кінця грудня 2016 року, як передбачено умовами Договору, Відповідач не поставив Позивачу весь оплачений обсяг газу, відповідно до вимог частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відповідач зобов'язаний повернути Позивачу різницю вартості попередньо оплаченого але не поставленого газу. Також суд дійшов висновку, що Відповідач об'єктивно не мав можливості поставити повний замовлений обсяг природного газу для Споживача (Позивача), оскільки протягом місяця поставки газу Позивач використав той обсяг газу, який йому був потрібен і більшої кількості не потребував. Жодних доказів звернення до Відповідача з вимогами додатково поставити газ, необхідний у виробництві, або доказів отримання додаткових обсягів газу від третіх осіб Позивач не надав, як і не надав доказів припинення постачання газу Відповідачем, отже Позивач фактично міг отримати той обсяг газу, який йому був потрібен у спірному місяці. У зв'язку з цим вини Відповідача в недопоставці газу немає, тому підстави для застосування до нього штрафних санкцій відсутні.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3. Справа розглядалась апеляційним господарським судом неодноразово.

4. Постановою Вищого господарського суду України від 31.10.2017 скасовано постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.07.2017. Справу передано на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

5. 22.01.2018 Донецький апеляційний господарський суд вирішив апеляційну скаргу Відповідача задовольнити; рішення Господарського суду Запорізької області від 22.05.2017 частково скасувати; прийняти нове рішення, яким відмовити Позивачу у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з Відповідача різниці вартості недопоставленого природного газу в сумі 1956426,50 грн.; в іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області від 22.05.2017 залишити без змін.

Судове рішення мотивоване тим, що на стадії виконання Договору Позивач перерахував Відповідачу попередню оплату за 2500 тис.куб.м. природного газу за ціною 7323, 60 грн. з ПДВ за 1000 куб.м. у розмірі 18309000,00 грн., згідно з платіжним дорученням № 1384 від 18.11.2016, на підставі рахунку-фактури № ЕГ-0000268 від 14.11.2016. Відповідач поставив Позивачу газ у обсязі 2232,86 тис.куб.м. за ціною 8200,00 грн. з ПДВ на загальну суму 18309000,00 грн. відповідно до акта передачі-приймання природного газу № 12-16-1603000636/ПГ/2016-55738 від 31.12.2016. Позивач листом від 16.12.2016 № 17/1-10872 відмовив Відповідачу в укладенні додаткової угоди № 11 до Договору щодо збільшення ціни за газ до 6833,33 грн. у зв'язку із збільшенням ціни природного газу за грудень 2016 року, затвердженої прейскурантом НАК "Нафтогаз України". Вимогу претензії-вимоги про повернення різниці вартості оплаченого, але не поставленого газу та сплату пені, надіслану Позивачем, за недопоставку товару Відповідач не визнав та наполягав на укладенні додаткової угоди до Договору про збільшення ціни на газ у грудні 2016 року. Суд дійшов висновку про те, що зафіксовані в акті приймання-передачі від 31.12.2016 об'єми природного газу, які були спожиті Позивачем в грудні 2016 року, повністю відповідають здійсненій Позивачем оплаті з урахуванням зміни ціни газу за цей період. Відповідно до положень пунктів 4.3, 4.3.2 Договору запровадження Відповідачем нової ціни на газ в грудні 2016 року шляхом надсилання Позивачеві додаткової угоди № 11, від підписання яких Споживач безпідставно ухилився, не скасовує обов'язковості і погодженості такої нової ціни для споживача, що цілком узгоджується із положеннями частини 2 статті 632 та частини 1 статті 651 ЦК України, адже уособлює механізм актуалізації ціни на об'єкт продажу на момент такого продажу, собівартість для продавця якого не може бути визначена заздалегідь через її коливання внаслідок позиції інших учасників ринку газу. Позивач не був позбавлений можливості зняти замовлені обсяги природного газу, а отже Договір був би призупинений в частині постачання природного газу на грудень 2016 року. Таким чином природний газ, поставлений Споживачу, закуплений за цінами вищими ніж ті, за якими сплачував рахунок Споживач, який користувався цим ресурсом протягом місяця. Відмова від укладення додаткової угоди № 11 не може вважатись підставою незастосування вказаних Відповідачем цін у грудні 2016 році, що, виходячи з узгоджених сторонами умов пунктів 4.3.1, 4.3.2 Договору щодо обов'язковості застосування в розрахунках зміненої ціни, саме Позивач повинен був ініціювати в судовому порядку перегляд (зміну) цієї нової ціни, визначаючи та доказуючи її нові параметри.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. 10.04.2018 Позивач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.01.2018 скасувати, залишити рішення Господарського суду Запорізької області від 22.05.2016 в силі.

7. 07.05.2018 Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.01.2018 залишити без змін.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. Враховуючи відсутність погодження обома сторонами Договору зміни ціни природного газу в грудні 2016 року, встановлення судовим рішенням, яке набрало законної сили - постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.02.2018 у справі № 915/1006/17, відсутності обставин для зміни Договору у зв'язку з істотною зміною обставин, висновок апеляційного господарського суду про можливість застосування нової ціни на грудень 2016 року без належного її оформленні шляхом внесення змін в Договір є безпідставним.

9. Статтею 188 ГК України та абзацом 3 пункту 5 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" встановлено обов'язок постачальника повідомляти споживача про намір внесення змін до договору постачання природного газу в частині умов постачання до початку дії таких змін та гарантування права споживача на дострокове розірвання договору, якщо нові умови постачання є для нього неприйнятними. Вказані норми порушені Відповідачем, оскільки пропозиція щодо внесення змін до Договору надійшла до Позивача вже в місяці споживання природного газу та на час повної сплати вартості природного газу за грудень 2016 року.

10. Судом не встановлено, який із перелічених в пункту 4.3.2 Договору випадків наступив у спірних правовідносинах, із настанням якого у Позивача настав би обов'язок прийняти нову ціну газу.

11. Відсутність листа Позивача про зняття обсягів газу, враховуючи самостійне зменшення Відповідачем зведених для Позивача лімітів газу на грудень 2016 року, з урахуванням вимог частини 2 статті 693 ЦК України, яка надає Позивачу право вимагати повернення суми попередньої оплати за товар, що не був поставлений Відповідачем у строки та в об'ємі, встановлені Договором, не є законодавчо обґрунтованою підставою вважати наявними підстави для неповернення коштів Позивачу, як зазначив апеляційний господарський суд.

Доводи Відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу

12. Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі, є хибними та необґрунтованими, оскільки не в повній мірі базуються на умовах укладеного сторонами Договору, а саме не враховують положення пункту 4.3.2.

13. Суд апеляційної інстанції, дослідивши усі обставини справи, зробив цілком обґрунтований висновок про те, що запровадження Відповідачем шляхом надсилання позивачеві додаткової угоди № 11 нової ціни на газ в грудні 2016 року, від підписання яких Споживач безпідставно ухилився, не скасовує обов'язковості і погодженості такої нової ціни для споживача, що цілком узгоджується із положеннями частини 2 статті 632 та частини 1 статті 651 ЦК України, адже уособлює механізм актуалізації ціни на об'єкт продажу на момент такого продажу, собівартість для продавця якого не може бути визначена заздалегідь через її коливання внаслідок позиції інших учасників ринку газу.

Позиція Верховного Суду

14. Відповідно до частини 2 статті 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Відповідно до умов пункту 4.3.2 Договору зміна ціни на природний газ, в тому числі протягом місяця споживання, відбувається у зв'язку із набранням чинності відповідних нормативно-правових актів державної влади України, наказів НАК "Нафтогаз України", власниками ресурсу газу, які впливають на ціну природного газу, в тому числі граничного рівня цін на природний газ та тарифів на транспортування і розподіл природного газу, є встановленою для споживача, ним погодженою та обов'язковою для розрахунків між сторонами за цим договором. При цьому у пункті 4.3.1 Договору сторони погодили порядок дій Споживача у разі незгоди з встановленою ціною, який, однак, не застосовується до випадків, визначених пунктом 4.3.2 Договору. Таким чином, дійшовши висновку про те, що поставлений Споживачу природний газ був закуплений за цінами, вищими ніж ті, за якими сплачував рахунок Споживач, який відмовився від підписання додаткової угоди щодо збільшення ціни на грудень 2016 року, суд дійшов висновку про обов'язковість зазначеної ціни для споживача відповідно до пункту 4.3.2 Договору, у зв'язку з чим Суд відхиляє доводи Скаржника (пункт 10) про те, що судом апеляційної інстанції не встановлено, який з перелічених в зазначеному пункту випадків настав та є підставою для прийняття споживачем нової ціни на газ.

15. Суд також враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 915/1006/17, а саме, що у даному випадку відсутні правові підстави для внесення змін до Договору за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони; пунктом 4.3.2 Договору сторони погодили, що зміна ціни на природний газ, в тому числі протягом місяця споживання, відбувається - у зв'язку з набранням чинності відповідними нормативно-правовими актами органів державної влади України, наказами Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", - власниками ресурсу газу, які впливають на ціну природного газу, в тому числі граничного рівня цін на природний газ та тарифів на транспортування і розподіл природного газу, є встановленою для споживача, ним погодженою та обов'язковою для розрахунків між сторонами за цим Договором. Враховуючи наведений висновок, Суд відхиляє доводи Скаржника (пункт 8) про безпідставність та необґрунтованість застосування нової ціни на грудень 2016 року без належного її оформлення шляхом внесення змін в Договір.

16. Доводи Скаржника (пункт 9) про порушення статей 188 ГК України, абзацу 3 пункту 5 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" не можуть бути прийняті до уваги Судом, оскільки питання щодо наявності підстав для внесення змін до Договору було предметом розгляду справи № 915/1006/17, а стверджуване порушення Відповідачем зазначених норм не впливає на правову оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм права у спірних правовідносинах у даній справі.

17. Помилковими є твердження Скаржника (пункт 11) про те, що відсутність листа Позивача про зняття обсягів газу, враховуючи самостійне зменшення Відповідачем зведених для Позивача лімітів газу на грудень 2016 року, надає Позивачу право вимагати повернення суми попередньої оплати за товар, що не був поставлений Відповідачем у строки та в обсязі, встановлених Договором, відповідно до частини 2 статті 693 ЦК України, за якою, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання товару або повернення суми попередньої оплати. Враховуючи умови пунктів 4.3.1, 4.3.2 Договору, якими погоджено випадки, у разі настання яких зміна ціни природного газу вважається прийнятою, тому обов'язковою, висновок про що також викладено у постанові Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 915/1006/17, положення наведеної норми не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, з огляду на відсутність підстав для висновку про неправомірність дій Відповідача з поставки природного газу за ціною, що була ним змінена на підставі пункту 4.3.2 Договору.

18. З огляду на викладене Суд доходить висновку про те, що подана касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, у зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування постанови апеляційного господарського суду відсутні.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.01.2018 у справі № 908/630/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак