Постанова

від 25.06.2007 по справі 5/50-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/50-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«25»червня 2007 року                                                           Справа № 5/50-07

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., судді Горбачова Л.П.,  Погребняк В.Я.

при секретарі Андросовій О.В.

за участю  представників сторін:

позивача   – Роздільської Т.В., дов.б/н від 12.02.07 р. (у справі)

відповідача  – Тумки В.А., дов.№43 від 26 січня 2007 року (у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у місті Харкові апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу "Сумський фарфоровий завод" (вх. № 1001С/2)

на додаткову ухвалу господарського суду Сумської області від 20 лютого 2007 року по справі № 5/50-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональний центр фондових технологій", м. Київ

до  Акціонерного товариства закритого типу "Сумський фарфоровий завод", м. Суми

про стягнення 383112,00 грн., -

встановила:

У лютому 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональний центр фондових технологій" звернулося до господарського суду Сумської області з позовом до Акціонерного товариства закритого типу "Сумський фарфоровий завод" про стягнення 383112,00 грн. дивідендів. Одночасно з позовною заявою позивач звернувся до суду з клопотанням про забезпечення позову, в якому просив накласти арешт на все майно, у тому числі корпоративні права, які належать відповідачу, включаючи те, що знаходиться у володінні третіх осіб; здійснювати дії, які можуть привести до відчуження майна товариства; укладати угоди поруки, гарантії, застави, об‘єктом яких є майно товариства; укладати угоди, які спрямовані на збільшення грошових та майнових зобов‘язань товариства перед іншими кредиторами; здійснювати розрахунки з банківських рахунків, які належать товариству, за винятком виплати заробітної плати та обов‘язкових платежів до бюджету; ТОВ "Суми-Реєстр-Консалтинг" заборонити проведення перереєстрації акцій АТЗТ "Сумський фарфоровий завод".       

Ухвалою господарського суду Сумської області від 07 лютого 2007 року (суддя В.Д. Гудим) було порушено провадження у справі і прийнято позовну заяву до розгляду, пунктом 4 якої було заборонено відповідачу здійснювати дії, що можуть привести до відчуження належного йому майна.

20 лютого 2007 року позивач знову звернувся до господарського суду Сумської області з заявою, в якій просив прийняти додаткову ухвалу щодо заходів забезпечення позову, відповідно до якої заборонити відповідачу здійснювати будь-які дії, що можуть привести до відчуження або обтяження майна, в тому числі корпоративних прав та акцій, які належать відповідачу та яке знаходиться у володінні зазначеного товариства або у третіх осіб.

Додатковою ухвалою господарського суду Сумської області від 20 лютого 2007 року задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональний центр фондових технологій" про забезпечення позову. Заборонено Акціонерному товариству закритого типу "Сумський фарфоровий завод" до ухвалення рішення по справі № 5/50-07 здійснювати будь-які дії, які можуть привести до відчуження або обтяження майна, в тому числі акцій, які належать АТЗТ "Сумський фарфоровий завод" та яке знаходиться у володінні зазначеного товариства або у третіх осіб.

Відповідач - Акціонерне товариство закритого типу "Сумський фарфоровий завод" з додатковою ухвалою господарського суду Сумської області від 20 лютого 2007 року не погодився, надіслав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування зазначеної ухвали про вжиття заходів по забезпеченню позову, вважаючи її в цій частині незаконною та необгрунтованою .

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональний центр фондових технологій" у відзиві на апеляційну скаргу просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, вважаючи її такою, що ухвалена відповідно до законодавства.

13 червня 2007 року до 20 червня 2007 року та з 20 червня 2007 року до 25 червня 2007 року в судовому засіданні оголошувались перерви для виготовлення повного тексту.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом Сумської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, господарський суд зазначив, що зазначена заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню з огляду на статтю 66 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до чинного законодавства, забезпечення позову – це вжиття заходів судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних заходів щодо охорони прав та свобод позивача, для створення можливості реального виконання рішення суду.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, суд  за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

На підставі викладеного, можна зробити висновок, що підставами забезпечення позову є наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свобод і інтересам позивача до ухвалення рішення в справі, наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів, необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів, очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Крім того, необхідно зазначити, що клопотання позивача щодо забезпечення позову, відповідно до вимог чинного законодавства, повинно бути обґрунтовано, детально доведено, в клопотанні повинні бути зазначені обставини, наявність яких може утруднити та зробити неможливим виконання рішення, з посилання на матеріали справи та чинне законодавство.

Разом з тим, в заяві ТОВ "Міжрегіональний центр фондових технологій" про забезпечення позову не наведено жодного аргументу з приводу такого забезпечення позову.  

Отже, клопотання позивача про забезпечення позову не має будь-яких обґрунтувань щодо правомірності вжиття заходів щодо забезпечення позову, не містить фактів щодо наявності підстав щодо забезпечення позову, позивачем не доведено, що невжиття заходів може заподіяти шкоди його правам, свобод і інтересам, як позивача.

Також слід зазначити, що в оскаржуваній ухвалі, в порушення статті 86 Господарського процесуального кодексу України не наведено мотивів застосування заходів забезпечення позову, зокрема –достатньої обґрунтованості припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Суд повинен приймати рішення щодо забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності цих заходів.

Адекватність заходу забезпечення позову визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Крім того, згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України однією з основних засад цивільного законодавства є свобода підприємницької діяльності, тому втручання в господарську діяльність підприємств не допускається.

Застосовані судом заходи направлені на втручання у вирішення питань діяльності товариства, ведення ним господарської діяльності і ніяким чином не пов'язані з заявленим позовом.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції оскаржувана ухвала фактично паралізує роботу підприємства відповідача, оскільки воно буде позбавлене можливості здійснювати господарську діяльність, відпускати вироблену продукцію споживачам. Відповідач не зможе виконати свої зобов'язання перед третіми особами, з якими воно має договірні відносини, а це призведе до порушення їх прав.

Колегія суддів відзначає, що не з'ясування місцевим господарським судом вищевказаних обставин  призвело до необґрунтованого висновку про те, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню та передчасного вжиття судом заходів до забезпечення позову.

Оскільки заходи до забезпечення позову гарантують можливість реалізації позовних вимог та сприяють збереження існуючого становища між сторонами до ухвалення судом рішення за результатами розгляду справи, то позивач, відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, при поданні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою відповідними обставинами, які підтверджують необхідність вжиття вказаних заходів.

Тому, на думку колегії суддів, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскільки наведені в ній аргументи знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду про забезпечення позову має бути скасована з підстав її необґрунтованості та невідповідності нормам процесуального права.

З огляду на викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, -

постановила:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу "Сумський фарфоровий завод" задовольнити.

Додаткову ухвалу господарського суду Сумської області від 20 лютого 2007 року по справі № 5/50-07 скасувати.

В задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

         Головуючий суддя                                                               О.А. Істоміна

                                суддя                                                               Л.П. Горбачова  

                               суддя                                                               В.Я. Погребняк