Ухвала

від 25.06.2018 по справі 904/2839/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

25.06.2018м. ДніпроСправа № 904/2839/18

За заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Київ про забезпечення позову від 21.06.2018

за позовом Акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ

до Відповідача -1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІВІТА", м. Дніпро

Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАТІ", м. Дніпро

Відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕГА", м. Дніпро

про субсидіарне стягнення заборгованості у сумі 31 249 876,65 грн.

Суддя Бєлік В.Г.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось до господарського суду з позовом до відповідача -1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІВІТА", відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАТІ", відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕГА" в якому просить стягнути заборгованість у сумі 31 249 876,65 грн.

Крім того, разом з позовною заявою 21.06.2018 представник позивача надіслав на адресу суду клопотання про забезпечення позову, яким просить суд:

- накласти арешт на все майно Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІВІТА" (код ЄДРПОУ 37731770), Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАТІ" (код ЄДРПОУ 37731723), Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕГА" (код ЄДРПОУ 37731750) із забороною вчинення будь-яких дій щодо його відчуження до розгляду судом справи за позовом Акціонерне товариство "ВТБ Банк" про стягнення заборгованості по суті, винесення рішення і набрання даним рішенням законної сили.

Господарський суд вважає, що клопотання позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню з огляду на таке.

У відповідності зі ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 Частини 1 Статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Зі змісту п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

З наведеного вбачається, що сторони мають право вжити заходи до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Так, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

В даному випадку, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

За позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно, і притому лише таке, що відноситься до предмета спору. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано позов про стягнення грошових коштів за кредитним договором, а не позов про визнання права власності на нерухоме майно, чи про звернення стягнення на нерухоме майно за договором іпотеки, тощо.

Враховуючи, що майно відповідачів не стосується предмету позову, арешт на це майно не може бути накладено.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову.

Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Відтак, заявлені заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позивачем вимогами та знаходяться за межами предмету позову.

Крім того, у відповідності до ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Суд не приймає доводи позивача, щодо необхідності застосування заходів забезпечення позову.

Способи якими позивач вважає за необхідне забезпечити свої позовні вимоги не відповідають зазначеним принципам.

Таким чином, доводи позивача не знайшли свого підтвердження, що є підставою для відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Акціонерного товариства "ВТБ Банк" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 25.06.2018.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.Г. Бєлік