Рішення

від 14.06.2018 по справі 911/638/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2018 р. м. Київ Справа № 911/638/18

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Цукурова Ю.В., розглянувши матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720

до Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "ЖК Новатор"

08292, Київська обл., м. Буча, вул. Воїнів Інтернаціоналістів, буд. 16-В, код ЄДРПОУ 37083040

про стягнення трьох відсотків річних та пені за неналежне виконання грошового зобов'язання

за участю представників:

позивача - Бернацька О.В. (довіреність № 14-70 від 14.04.2017);

відповідача - Марчук Л.І. (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.12.2015, протокол засідання правління № 10 від 27.02.2016);

обставини справи:

До господарського суду Київської області (вх. №7056/18 від 11.04.2018) надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "ЖК Новатор" про стягнення трьох відсотків річних та пені за неналежне виконання грошового зобов'язання.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу № 2571/15-КП-17, що укладений між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків "ЖК Новатор".

У позовній заяві міститься клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.04.2018 у справі № 911/638/18 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 7056/18 від 11.04.2018) надійшла заява позивача про усунення недоліків на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 02.04.2018 у справі № 911/638/18.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, задоволено клопотання позивача та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано відповідачу строк для реалізації права на подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

10.05.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про надання часу для мирного врегулювання спору (вх. № 8973/18) та заперечення на позовну заяву (вх. 8974/18), згідно з яким, відповідач пояснює таке.

Відповідно до пункту 9.1. Договору, у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторона зобов'язується вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. Згідно з пунктом 9.2. Договору, у випадку недосягнення сторонами згоди, спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку.

Жодних претензій від позивача не надходило, крім того, відповідальна особа відповідача, що зазначена в документах (договорі, актах) - Кагало Н.І. склала свої повноваження 15.12.2015, при передачі документів іншій особі - Марчук Л.І., не надала жодної інформації про існування будь-якої заборгованості.

Крім того, відповідачем заявлено, що він не буде ухилятися від виконання своїх зобов'язань та має бажання вирішити питання мирним шляхом, у зв'язку з чим, заявляє про надання сторонам часу для врегулювання спору мирним чином.

29.05.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 10025/18).

В обґрунтування заперечень, позивач пояснює таке.

На виконання умов Договору, позивач передав у власність відповідача природний газ, всього на суму 58415,42 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, що надані згідно з додатком 5 до цього позову.

Відповідно до пункту 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами, шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2. Договору визначено, що у разі невиконання відповідачем пункту 6.1 Договору, відповідач сплачує позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, а відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, заявлені до стягнення пеня та 3% річних є штрафними санкціями та фінансовими санкціями за прострочення виконання грошового зобов'язання у строки, визначені умовами договору, які передбачені умовами договору та чинним законодавством і не потребують будь-якого погодження з відповідачем, оскільки сума основного боргу відповідачем сплачена, прострочення оплат підтверджується наявними у матеріалах справи бухгалтерськими операціями і не заперечується відповідачем.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.06.2018 призначено судове засідання у справі на 14.06.2018.

12.06.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява по суті розгляду справи (вх. № 11105/18), де зазначено таке.

Керуючись пунктом 6.4 Договору, кожна наступна сплата повинна, в першу чергу, покривати пеню, штрафи і лише остаток, після цих оплат, мав бути зарахований як основний платіж. Таким чином, у відомостях було б чітко видно фактичну оплату за використаний газ та наявний борг, який би звернув на себе увагу відповідача при підписанні актів приймання - передачі та оплат.

Оскільки бухгалтерія позивача цього не робила, вела бухгалтерський облік без урахування умов Договору про порядок оплат, не виставляючи жодної заборгованості, то претензії позивача, на даний час, безпідставні.

14.06.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява по суті розгляду справи (вх. № 114112/18).

У судове засідання 14.06.2018 з'явились представники сторін, представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні 14.06.2018 представником відповідача подано заяву про визнання позову (вх. № 11317/18), представником позивача подано клопотання про виправлення технічної помилки у позовній заяві, у частині сум, що заявлені до стягнення, а саме: стягнути з ОСББ ЖК Новатор пеню у розмірі 1522,66 грн. та 3 % річних у розмірі 83,02 грн.

Відповідно до частини 6 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 14.06.2018 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -

встановив:

Між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (далі-позивач) та Об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків ЖК Новатор укладено договір купівлі-продажу природного газу № 2571/15-КП-17 від 30.12.2014 (далі-Договір).

Відповідно до пункту 2.1 Договору, продавець передає покупцеві з 01.01.2015 по 31.12.2015 газ обсягом до 30 куб.м.

Відповідно до пункту 3.3 Договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Згідно з пунктом 5.2 Договору ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 5700,00 грн., без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки затвердженого тарифу на природній газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природній газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 20 %.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 366,70 грн., крім того, ПДВ - 20% - 73,34 грн., всього з ПДВ - 440,04 грн.

До сплати за 1000 куб.м. природнього газу - 6384,70 грн., крім того, ПДВ - 20% - 1276,94 грн., всього з ПДВ - 7661,64 грн.

Відповідно до пункту 6.1 Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами, шляхом 100% поточної оплати, протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з пунктом 6.4 Договору, у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору, сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від покупця, погашає вимоги продавця у такій черговості, незалежно від призначення платежу визначеного покупцем: у першу чергу, відшкодовуються витрати продавця, пов'язані з одержанням виконання; у другу чергу, сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафу; у третю чергу, погашається основна сума боргу.

Відповідно до пункту 7.2 Договору, у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору, продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору, він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з пунктом 9.3 Договору, строк у межах якого сторони можуть звертатися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі, щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 років.

Відповідно до пункту 11 Договору встановлено, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріпленням їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою № 2 від 10.03.2015 до Договору внесені зміни до пункту 5.2. та викладено його в наступній редакції: ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 8900,00 грн., без врахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки, до затвердженого тарифу на природній газ, тарифів на транспортування і розподіл природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природній газ -2 %; податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 366,70 грн., крім того, ПДВ - 20% - 73,34 грн., всього з ПДВ - 440,04 грн.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 9444,70 грн., крім того ПДВ - 20% - 1888,94 грн., всього з ПДВ - 11333,64 грн.

Додатковою угодою № 3 від 15.04.2015 до Договору внесені зміни до пункту 5.2. та викладено його в наступній редакції: ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 7200,00 грн., без врахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки, до затвердженого тарифу на природній газ, тарифів на транспортування і розподіл природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природній газ - 2 %; податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 656,20 грн., крім того, ПДВ - 20% - 131,24 грн., всього з ПДВ - 787,44 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 8000,20 грн., крім того ПДВ - 20% - 1600,04 грн., всього з ПДВ - 9600,24 грн.

Додатковою угодою № 4 від 15.10.2015 до Договору внесені зміни до пункту 5.2. та викладено його в наступній редакції: ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 6600,00 грн., без врахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки, до затвердженого тарифу на природній газ, тарифів на транспортування і розподіл природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природній газ -2 %; податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 686,10 грн., крім того, ПДВ -20% - 137,82 грн., всього з ПДВ - 826,92 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 7421,10 грн., крім того ПДВ - 20% - 1484,22 грн., всього з ПДВ - 8905,32 грн.

Додатковою угодою № 5 від 22.10.2015 до Договору внесені зміни до пункту 5.2. та викладено його в наступній редакції: ціна за 1000 куб.м. природного газу (50 тис.куб.м. і більше (за умови відсутності заборгованості) 1.1. Попередня оплата до початку місяця поставки газу - всього з ПДВ - 7998,80 грн.; 1.2. Оплата протягом місяця поставки газу - всього з ПДВ- 8585,34 грн.; 1.3. Оплата після закінчення місяця поставки газу - всього з ПДВ- 8745,74 грн.; до 50 тис.куб.м. або наявності заборгованості - всього з ПДВ- 8745,74 грн.

Пункт 3 4. Договору викладено в наступній редакції: не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов'язується надати продавцю підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного газовидобувного -газотранспортного підприємства три примірники акту приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість.

Продавець, не пізніше 8-го числа, повертає покупцю та газорозподільному -газовидобувному-газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Пункт 6.1 Договору викладено в наступній редакції: оплата за природній газ з урахуванням вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами відповідно до цін і на умовах, зазначених в пункті 5.2.

Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок продавця.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Додатковою угодою № 6 від 02.11.2015 до Договору внесені зміни до пункту 6.3. та викладено його в наступній редакції: оплата за газ здійснюється покупцем на поточний рахунок продавця з урахуванням вимог статті 19 Закону України Про теплопостачання та зараховується як оплата за газ, поставлений продавцем покупцю в порядку, визначеному нормами чинного законодавства.

Додатковою угодою № 7 від 25.11.2015 до Договору внесені зміни до пункту 5.2. та викладено його в наступній редакції: ціна за 1000 куб.м. природного газу (50 тис.куб.м. і більше) 1.1. Попередня оплата до початку місяця поставки газу - всього з ПДВ - 7981,20 грн.; 1.2. Оплата протягом місяця поставки газу - всього з ПДВ- 8580,96 грн.; 1.3. Оплата після закінчення місяця поставки газу - всього з ПДВ- 8751,10 грн.; до 50 тис.куб.м. - всього з ПДВ- 8751,10 грн.

Короткий зміст позовних вимог

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням строків виконання грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу № 2571/15-КП-17 від 30.12.2014. На момент звернення позивача з позовом до суду вартість природного газу за Договором, на яку нараховані пеня та 3% річних, відповідачем повністю сплачена.

Узагальнені доводи учасників справи

Аргументи Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

1. На виконання умов Договору, позивач передав у власність відповідача природний газ, всього на суму 49979,37грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, а саме: 17.02.2015- 12434,83 грн.; 17.03.2015 12260,04 грн.; 15.04.2015-16184,44 грн.; 15.05.2015 - 6633,76 грн.; 15.12.2015-2466,30 грн., 15.01.2016-8436,05 грн.

2. Оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов'язання у строк, визначений Договором, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема, вимоги пункту 6.1 Договору, якими встановлено, що зобов'язання з оплати газу здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, відтак, позивачем нараховані за періоди прострочення оплат за Договором пеню у розмірі 1522,66 грн. та 3 % річних у розмірі 83,02 грн, згідно з вимогами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

3. Заявлені до стягнення пеня та 3% річних нараховані за порушення строків виконання грошового зобов'язання, що визначені умовами Договору, що підтверджується наявними у матеріалах справи бухгалтерськими операціями і не заперечується відповідачем.

4. Відповідач у своїх запереченнях від 07.05.2018 переконує про бажання врегулювати спір мирним шляхом, проте, станом на 24.05.2018 так і не сплатив суму заявлених до стягнення позовних вимог.

Аргументи Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "ЖК Новатор"

1. Визнає укладення спірного Договору.

2. Відповідно до пункту 9.1 глави 9 Договору у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторона зобов'язується вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій.

3. Відповідач жодних повідомлень або претензій з приводу неналежного виконання ним договірних зобов'язань від позивача не отримував.

4. Відповідальна особа відповідача, що зазначена у документах - Кагало Н.І., склала свої повноваження 15.12.2015, при передачі повноважень Марчук Л.І. не надала інформації про існування будь-якої заборгованості за Договором.

5. Відповідно до пункту 6.4. Договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору, сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від покупця, погашає вимоги продавця у такій черговості, незалежно від призначення платежу, визначеного покупцем: у першу чергу, відшкодовуються витрати продавця, пов'язані з одержанням виконання; у другу чергу, сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафу; у третю чергу, погашається основна сума боргу.

Тобто, кожна наступна сплата повинна була, в першу чергу, покривати кошти, визначені підпунктом 2 пункту 6.4 Договору і лише залишок, після цих сплат, мав бути зарахований як основний платіж, отже, позивачем арифметично невірно розраховані штрафні санкції.

6. На виконання умов Договору відповідачем сплачено: 12.03.2015 - 12434,83 грн.; 16.04.2015 - 12260,04 грн.; 16.04.2015 6526,69 грн.; 12.05.2015 - 9657,75 грн.; 18.05.2015 - 6633,76 грн.; 12.01.2016 2466,30 грн., 15.01.2016 - 8436,05, всього суму 58415,42 грн., тобто, станом на момент подання позову, у відповідача перед позивачем відсутній основний борг.

Норми права що підлягають застосуванню

Відповідно до статті 194 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до вимог статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір, який за своєю правовою природою є договором купівлі - продажу.

Згідно з статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча організація - суб'єкт господарської діяльності, який має у своїй власності або користуванні теплогенеруюче обладнання та виробляє теплову енергію; теплопостачальна організація - суб'єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Статтею 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об'єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Питання самостійного забезпечення об'єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб'єктів.

Самостійне забезпечення об'єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об'єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів. Газо- та електропостачання квартир та нежитлових приміщень здійснюється на підставі договорів між їх власниками і газо- та електропостачальними організаціями відповідно до вимог законодавства. Договори з управителем укладаються об'єднанням відповідно до закону.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" дія останнього поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Частиною 1 статті 3 Закону передбачено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 93 затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром (далі - Порядок), який визначає механізм формування, ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, а також користування його даними.

Відповідно до пункту 14 Порядку у реєстрі відображаються дані про підприємства, зокрема, зазначаються дані про обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно із Законом; обсяг не відшкодованої станом на 01.01.2016 заборгованості з різниці в тарифах, підтверджений протоколами територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах; обсяг нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 01.07.2016.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи

1. На виконання умов Договору, позивач передав у власність відповідача природний газ, всього на суму 58415,42,37 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, а саме: 17.02.2015 - 12434,83 грн.; 17.03.2015 12260,04 грн.; 15.04.2015 - 16184,44 грн.; 15.05.2015 - 6633,76 грн.; 15.12.2015 - 2466,30 грн., 15.01.2016 - 8436,05 грн, а відповідач сплатив позивачу: 12.03.2015 - 12434,83 грн.; 16.04.2015 - 12260,04 грн.; 16.04.2015 - 6526,69 грн.; 12.05.2015 - 9657,75 грн.; 18.05.2015 - 6633,76 грн.; 12.01.2016 - 2466,30 грн., 15.01.2016-8436,05 грн., всього на суму 58415,42 грн.

2. Згідно з довідкою, що підписана заступником головного бухгалтера позивача Т. Збаразською та скріплена відбитком його печатки, за балансовим рахунком відповідача, у період надання послуг з постачання газу, з 01.01.2015 по 30.09.2017, станом на 23.03.2016, у відповідача відсутня сума основного боргу за Договором.

3. Судом встановлено, що оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема, вимоги пункту 6.1 Договору, внаслідок чого позивачем, відповідно до статей 549, 625 Цивільного кодексу України, здійснено нарахування: пені у розмірі 1522,66 грн. та 3 % річних у розмірі 83,02 грн.

4. Відповідачем подано заяву про повне визнання позову (вх. № 11317/18 від 14.06.2018).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до статті 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

5. Розглянувши у судовому засіданні 14.06.2018, за участі представників сторін, заяву відповідача про визнання позову, суд, роз'яснив наслідки визнання відповідачем позову, а також вимоги Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", представником відповідача заявлено про застосування цього Закону до спірних правовідносин сторін.

Позивач заперечує проти застосовування вищезазначеного закону, оскільки відповідача не включено до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.

Практика Європейського суду з прав людини, яка була застосована під час розгляду справи

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства та з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Проаналізувавши практику Європейського суду, судом взято до уваги рішення від 19 лютого 2009 року (справа Христов проти України (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04) згідно з яким встановлено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Висновки за результатами розгляду справи

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами, з урахуванням підстав позовних вимог та фактичних обставин справи, суд зазначає таке.

1. Між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (далі-позивач) та Об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків ЖК Новатор укладено договір купівлі - продажу природного газу № 2571/15-КП-17 від 30.12.2014.

2. На виконання умов Договору, позивач передав у власність відповідача природний газ, всього на суму 58415,42,37грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, а саме: 17.02.2015 - 12434,83 грн.; 17.03.2015 - 12260,04 грн.; 15.04.2015 - 16184,44 грн.; 15.05.2015 - 6633,76 грн.; 15.12.2015 - 2466,30 грн., 15.01.2016 - 8436,05 грн, а відповідач сплатив позивачу: 12.03.2015 - 12434,83 грн.; 16.04.2015 - 12260,04 грн.; 16.04.2015 - 6526,69 грн.; 12.05.2015 - 9657,75 грн.; 18.05.2015 - 6633,76 грн.; 12.01.2016 - 2466,30 грн., 15.01.2016 - 8436,05 грн., всього на суму 58415,42 грн.

3. Сторони не заперечують, що станом на момент подання позову, у відповідача відсутній основний борг.

4. Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що частина 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" є нормою прямої дії, при цьому, застосування приписів частини 3 статті 7 Закону (яка є нормою прямої дії) не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набранням чинності Законом. Зокрема, виконання даної норми не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.

5. Докази включення відповідача до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за Законом суду не надано, одночасно, судом враховано, що заборгованість за прострочення оплати якої позивачем нараховано пеню та 3 % річних, сплачена відповідачем до набрання чинності Законом - 30.11.2016 (остання оплата - 12.01.2016), а згідно з пунктом 1.2. Договору, газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання, відтак, суд дішов висновку, що відсутні підстави для стягнення з відповідача пені у розмірі 1522,66 грн. та 3 % річних у розмірі 83,02 грн., що нараховані на фактично погашену заборгованість, на підставі частини 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 927/1152/16.

6. Розглянувши у судовому засіданні 14.06.2018, за участі представників сторін, заяву відповідача про визнання позову, суд, перевіривши повноваження особи, яка підписала заяву на вчинення таких дій та роз'яснивши сторонам наслідки визнання позову, дійшов висновку, що голова правління Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків ЖК Новатор Марчук Л.І., яка підписала цю заяву, не обмежена у повноваженнях на подання до суду такої заяви.

Проте, під час розгляду вищевказаної заяви, відповідачем заявлено про застосування Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , враховуючи наведене, суд встановив, що подана відповідачем заява, суперечить закону, оскільки за його нормами, суми, що нараховані позивачем, не підлягали нарахуванню, а нараховані - підлягають списанню.

Зважаючи на вказане, відповідно до статті 191 Господарського процесуального кодексу України суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання позову відповідачем, резолютивну частину якої буде включено до резолютивної частини рішення.

7. Судовий збір за подання позовної заяви, в порядку пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 73, 74, 76-80, 191, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Відмовити у прийнятті визнання відповідачем позову.

2. У задоволенні позову (вх. № 661/18 від 30.03.2018) Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" ( 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) до Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "ЖК Новатор" ( 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Воїнів Інтернаціоналістів, буд. 16-В, код ЄДРПОУ 37083040) про стягнення трьох відсотків річних та пені за неналежне виконання грошового зобов'язання відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.06.2018.

Суддя С.О. Саванчук