Ухвала

від 20.06.2018 по справі 808/2362/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

20 червня 2018 року Справа № 808/2362/18 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірма Росія

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма Росія (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення- рішення від 05.03.2018 №0002691414 та від 05.03.2018 №0002701414.

Суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160,161 КАС України, з огляду на наступне.

1. Частиною 2 ст.160 КАС України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Позовна заява підписана директором ПСП агрофірма Росія ОСОБА_1, проте в позові відсутні докази на підтвердження його повноважень (наказ про призначення тощо).

2.Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

До позовної заяви не додано документів, що посвідчують правовий статус позивача як юридичної особи (свідоцтво про державну реєстрацію, витяг з ЄДРПОУ).

3.За приписами частини 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем надано до матеріалів позову документ про сплату судового збору у сумі 3524 грн.

У своєму позові як на підставу для звільнення позивача від сплати судового збору як за вимоги майнового характеру, позивач посилається на те, що рішення які не набрали чинності не можна вважати такими, що змінюють склад майна. В даному випадку оскаржувані податкові повідомлення - рішення відповідно до приписів п.56.18 ст. 56 Податкового кодексу України вважаються неузгодженими, а отже у позивача не виник обов'язок сплати донарахованих сум платежів за такими рішеннями, тому вони не впливають на склад майна позивача, а вимоги про їх скасування на етапах адміністративного чи судового оскарження є немайновими.

Суд зазначає, що при визначенні характеру адміністративного позову як майнового судам необхідно враховувати таке.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів ), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання адміністративного позову, який подано юридичною особою, майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" установлено у 2018 році прожитковий мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі: з 1 січня - 1762 гривень.

Як свідчить зміст позову, позивач оскаржує податкові повідомлення рішення: від 05.03.2018 №0002691414, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 1 019 763 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 679 842 грн. та за штрафними санкціями у сумі 339 921 грн. та від 05.03.2018 №0002701414, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з єдиного податку з с/г товаровиробників (..) на 368 676 грн. 53 коп. Отже ціна позову складає 1 314 704 грн. 22 коп.

Отже, позивачу, з урахуванням заявлених вимог майнового характеру у розмірі 1 314 704 грн. 22 коп. слід сплатити судовий збір у розмірі 19 720 грн. 56 коп. (1,5 відсотка ціни позову), проте фактично сплачено лише 3524 грн.

За таких обставин позивачу слід доплатити суму судового збору у розмірі 16196 грн. 56 коп. (19 720 грн. 56 коп. - 3524 грн.)

При вирішенні питання про розподіл позовних вимог на майнові та немайнові суд також виходить із позицій Верховного Суду України, де зокрема, в ухвалах від 13 січня 2016 року (реєстраційний номер в ЄДРСР - 55159722), від 15 січня 2016 року (реєстраційний номер в ЄДРСР - 55160036), від 8 червня 2016 року (реєстраційний номер в ЄДРСР - 58248459), від 9 вересня 2016 року (реєстраційний номер в ЄДРСР - 61260578).

Відповідно до ч.1-ч.2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірма Росія до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Роз'яснити позивачу, що недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання суду:

- доказів на підтвердження повноважень директора ОСОБА_1; документи, що посвідчують правовий статус позивача як юридичної особи.

-документу про сплату (доплату) судового збору у сумі 16196 грн. 56 коп.;

Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч.3 ст.169 КАС України) .

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.

Суддя Н.В. Стрельнікова