Рішення

від 07.11.2018 по справі 808/2362/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 листопада 2018 року Справа № 808/2362/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Фесик А.В.

представника позивача: Трускавецький Р.С.

представника відповідача: Гончаренко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом: Приватного сільськогосподарського підприємства "Росія"

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма "Росія" (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 05.03.2018 №0002691414 та від 05.03.2018 №0002701414.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується із висновками контролюючого органу щодо висновків про включення до складу договірної (контрактної) вартості сум неустойки (штрафів та/або пені), трьох процентів річних та інфляційних, що отримані постачальниками внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань позивачем чи призначення придбаних у постачальників товарів для використання в операціях, що не є господарською діяльністю позивача. Вказує, що проведення кінцевих розрахунків у грудні 2015 року за договорами поставки з постачальниками ТОВ Амако Україна , ПП Бізон-Тех 2012 та ПП Бізон-Тех2006 , відповідно до ст. 192 ПКУ, зумовило коригування вартості поставлених матеріалів у бік збільшення їх вартості, а реєстрацією постачальниками розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН зумовлено виникнення у позивача податкового кредиту. Крім того, вважає твердження відповідача в Акті перевірки про незастосування позивачем пп. 295.9.6. та пп. 295.9.7. п. 295.9. ст. 295. Податкового кодексу України безпідставним. Враховуючи вищевикладене позивач просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві (вх. №30925 від 01.10.2018). Зокрема, представник відповідача зазначає, що під час проведення перевірки встановлено неправомірне здійснення позивачем коригування вартості сировини (матеріалів) у бік збільшення їх вартості, які були списані у виробництво та реалізовані на загальну суму ПДВ 679 842 грн. у грудні 2015 року. Також вказує на встановлене заниження позивачем нарахування єдиного податку (фіксованого сільськогосподарського податку) на суму 294941,22 грн. Вважає прийняті податкові повідомлення-рішення правомірними та просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив (вх. №32894 від 17.10.2018) просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив, в тому числі і з підстав викладених у додаткових поясненнях (вх.№35826 від 07.11.2018) просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю виходячи із наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що Приватне сільськогосподарське підприємство "Росія" (ідентифікаційний код 25223209) зареєстровано як юридичну особу 05.01.1998.

В період з 18.12.2017 по 31.01.2018 фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі направлення від 18.12.2017 №2596, 2600, 2599, 2597, 2598, 2595, наказу № 3394 від 08.12.2017, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст.77, пп.82.1 ст.82 Податкового кодексу України, було проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного сільськогосподарського підприємства "Росія" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.11.2015 по 30.09.2017 валютного законодавства за період з 01.11.2015 по 30.09.2017, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.11.2015 по 30.09.2017 відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, результати якої викладені в акті перевірки №065/08-01-14-14/25223209 від 07.02.2018.

За наслідками перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем серед іншого:

- п.185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 679842 грн., в т.ч. по періодам: грудень 2015 на суму 679 842 грн.

- пп. 295.9.6, пп. 295.9.7 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено єдиний податок четвертої групи на загальну суму 294 941,22 грн.

Позивачем було надано заперечення на акт перевірки.

Відповіддю ГУ ДФС у Запорізькій області №065/08-01-14-14/25223209 від 07.02.2018 висновки акту перевірки залишені без змін.

На підставі висновків акту перевірки №065/08-01-14-14/25223209 від 07.02.2018 ГУ ДФС у Запорізькій області було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0002691414 від 05.03.2018, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 1019000,63 грн., у т.ч. за податковим зобов'язанням 679842 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 339921 грн.

- №0002701414 від 05.03.2018, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Єдиний податок з с/г товаровиробників у сумі 368 676,53 грн., у т.ч. за податковим зобов'язанням у сумі 294941,22 грн. та за штрафними санкціями у сумі 73735,31 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування.

Під час розгляду справи судом встановлено, що у перевіряємому періоді позивач (покупець) мав взаємовідносини з ТОВ Амако Україна (продавець) на підставі договору від 14.03.2013 №6815/009618 (а.с. 62-63 т.1), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар (засоби захисту рослин), в кількості, асортименті у терміни і за цінами зазначеними у додатку. До договору додані Специфікації від 14.03.2013, від 21.03.2013, від 13.05.2013, від 27.05.2013, від 29.05.2013, від 11.09.2013, від 10.11.2013, від 11.02.2014 (а.с. 64-71 т.1); Додаткова угода від 22.03.2013 та податкові накладні №8574 від 01.04.2014, № 15856 від 20.05.2014, №12850 від 29.04.2014, №12687 від 28.04.2014.

Також, сторонами укладено Договір про встановлення порядку погашення простроченої заборгованості №2 від 07.12.2015 (а.с. 76 т.1), згідно якого розмір зобов'язання ПСП АФ Росія (боржника) перед ТОВ Амако Україна (кредитором) за отриманий товар згідно даного Договору №2 від 07.12.2015 складає гривневий еквівалент 30108,85 дол. США, що має бути сплаченим за курсом перерахунку .

Сторони Договору визначили, що курс перерахунку - це узгоджений Сторонами курс продажу доларів США, який складає 23,9 грн. за 1 дол. США. Відповідно до курсу перерахунку гривневий еквівалент 30108,85 дол. США складає 719 601,51 грн.

ПСП Агрофірма Росія (Боржник) та ТОВ Амако Україна (Кредитор) склали Акт від 07.12.2015 про нарахування курсової різниці згідно Договору №2 від 07.12.2015 на суму 719 601,52 грн. (в т.ч. ПДВ 119 933,59 грн.). Суму ПДВ 119 933,59 грн. позивачем включено до розрахунку коригування сум ПДВ в грудні 2015 року.

Сторонами договору складено Акт здачі-приймання робіт №К-022477 від 07.12.2015 Про нарахування курсової різниці згідно Договору №2 від 07.12.2015 (а.с. 87 т.1); розрахунки коригування №2405 від 07.12.2015, №2406 від 07.12.2015, №2407 від 07.12.2015, №2408 від 07.12.2015 (а.с. 78- 81 т.1).

В бухгалтерському обліку операція з коригування відображена бухгалтерськими записами ДТ 23 Виробництво КТ 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками в сумі 599 667,95 грн. та задекларовано податковий кредит у розмірі 119 933,59 грн. у грудні 2015 р.

В акті перевірки зазначено, що зміна ціни відбулась в порядку погашення простроченої заборгованості згідно якого розмір зобов'язання ПСП Агрофірма Росія за отриманий товар по Договору №2 від 07.12.2015 складає гривневий еквівалент 30 108,85 дол США, що має бути сплаченим за курсом перерахунку . Коригування здійснено до податкових накладних, які складено протягом квітня, травня 2014 року.

Судом також встановлено, що у перевіряємому періоді позивач (покупець) мав взаємовідносини з ПП БІЗОН ТЕХ 2006 (постачальник) на підставі договорів постачання пестицидів від 09.01.2014 №ТК-П-1, від 28.04.2014 № ТК/Н-75 (а.с. 82-84 т.1), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар (засоби захисту рослин), в кількості, асортименті у терміни і за цінами зазначеними у додатку.

До договору додані Специфікації, податкові накладні, Акт коригування ціни, розрахунки коригування ціни. Також між ПП Бізон-Тех2006 (первісний кредитор) та ПСП АФ Росія (боржник) укладено договір №4/ТК-П-1 про відступлення права вимоги від 09.12.2015 згідно якого первинний кредитор відступив, а новий кредитор набув право вимоги на отримання від боржника частини основного боргу, а саме 1305000 грн., за поставлений боржнику товар за Договором, реквізити якого зазначені в п.2 цього Договору. Згідно п.2 Договору №4/ТК-П-1 про відступлення права вимоги від 09.12.2015 під основним договором, з якого виникло право вимоги сторони розуміють Договір поставки пестицидів№ТК-П-1 від 09.01.2014 враховуючи Додаткову угоду №1 від 09.12.2015 до нього, що укладений між Первинним кредитором (як постачальником) та Боржником (як покупцем).

На підставі Договору №ХА/490/11/15 від 04.11.2015 ПСП Агрофірма Росія в листопаді 2015 відвантажено ТОВ Амбар Експорт (код 38406907) сорго врожаю 2015 р. на загальну суму 1 305 000 грн. (Видаткова накладна №РН-06115-09 від 06.11.2015 р. на реалізацію 332,350 т сорго 2015 р. за 2708,33 грн. за тону (без ПДВ) на загальну суму 1 080 137,50 грн. (в т.ч. ПДВ-180 022,92 грн.); Видаткова накладна №РН-07115-09 від 07.11.2015 р. на реалізацію 69,46 т сорго 2015 р. за ціною 2708,33 грн. за (без ПДВ) на загальну суму 225 745,00 грн. (в т.ч. ПДВ-37 624,17 грн.).

В бухгалтерському обліку операція з коригування відображена бухгалтерськими записами Дт 94 Інші операційні витрати Кт 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками в сумі 2 867 574,05 грн. та задекларовано податковий кредит за грудень 2015 р. у розмірі 556 216,81 грн.

В акті перевірки контролюючим органом вказано, що зміна ціни відбулася в порядку індексації ціни товару, придбаного за договорами 2014 року, якими передбачено, що ціна товару, визначена в Специфікаціях на дату їх складання. У зв'язку тим, що товар буде оплачуватися покупцем не в день складання специфікації, то всі платежі покупця постачальнику за товар підлягають індексації.

Судом також встановлено, що у перевіряємому періоді позивач (покупець) мав взаємовідносини з ПП БІЗОН ТЕХ 2012 (постачальник) на підставі договору постачання пестицидів від 13.03.2014 №ТК-Н-13 (а.с. 191-193 т.1), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар (насіння), в кількості, асортименті у терміни і за цінами зазначеними Специфікаціями.

До договору додані Специфікації, податкові накладні, Акт коригування ціни та розрахунки суми коригування.

Як вказано в акті перевірки, на початок перевіряємого періоду 01.11.2015 заборгованість Позивача (покупця) перед постачальником відсутня. В грудні 2015 року на підставі Актів коригування ціни ПСП АФ Росія здійснює коригування ПДВ в частині збільшення податкового кредиту за 3691,38 грн. внаслідок індексації ціни товару придбаного за договорами 2014 року у ПП Бізон Тех 2012 . Зміна ціни відбулася в порядку індексації ціни товару, придбаного за договорами 2014 року, якими передбачено, що ціна товару визначена в Специфікації, то всі платежі покупця постачальнику за товар підлягають індексації.

В бухгалтерському обліку операція з коригування відображена бухгалтерськими записами ДТ 94 Інші операційні витрати Кт 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками в сумі 77517,83 грн. та задекларовано податковий кредит за грудень 2015 у розмірі 63 691,38 грн.

Як вказує відповідач, суми коригуючих розрахунків отриманих від ТОВ Амако Україна віднесено на виробництво, а суми коригуючих розрахунків отриманих від ПП Бізон-Тех2006 та ПП Бізон-Тех2012 віднесено до інших витрати, чим порушено вимоги П(С)БО 16, яким передбачено, що до складу прямих витрат відносяться витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Отже до складу прямих матеріальних витрат, у тому числі відноситься вартість сировини та основних матеріалів.

Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення від 05.03.2018 №0002691414, контролюючий орган виходив з того, що протягом 2014 року ПСП АФ Росія отримало від ТОВ Амако Україна , ПП Бізон-Тех2006 , ПП Бізон-Тех2012 матеріали та сировину, які використано у виробництві протягом 2014 року. Тобто коригування ціни, фактично проведено на сировину (матеріали) які списані у виробництво готової продукції та яку вже реалізовано до моменту надання коригування.

Суд не погоджується з такими висновками перевіряючих виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (надалі - ПК України). Зокрема ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абз. 1 п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За приписами п.185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Згідно із п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (…).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (…).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Згідно з п. 198.3 ст. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті (…).

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України, 198.5. Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися (…) г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

За обставинами справи ПСП Агрофірма Росія із ТОВ Амако Україна , ПП Бізон- Тех 2012 та ПП Бізон-Тех 2006 було укладено господарські договори на поставку товарів (насіння та засобів захисту рослин), які, відповідно до ч.1. ст.695 ЦК України, містять усі істотні умови товарного кредиту такі як: ціна товару, порядок, строки і розміри платежів, а також, відповідно до ч.5 ст.694 ЦК України, передбачають обов'язок Позивача сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит починаючи від дня передання товару його постачальниками та враховують приписи ч.3 ст.691 ЦК України щодо можливості зміни ціни (коригування, індексації) в залежності віт показників, що зумовлюють ціну, такі як: індекс зміни курсу гривні до іноземної валюти термін відстрочення платежів з моменту поставки тощо.

Як свідчать матеріали справи, в грудні 2015 року, позивач із постачальниками ТОВ Амако Україна , ПП Бізон-Тех 2012 та ПП Бізон-Тех 2006 дійшов згоди щодо остаточної вартості товарів, поставлених 2014 році на умовах товарного кредиту з розстроченням платежів, що приймали участь з господарській діяльності позивача та підтверджується вчиненням відповідно до ч.1, ч. 4 ст.202 ЦК України правочинів, зокрема: Договором про встановлення порядку погашення простроченої заборгованості, Актами здачі-прийняття робіт Про нарахування курсової різниці , Розрахунками коригування ціни, Розрахунками коригування податкових накладних.

Постачання товарів ТОВ Амако Україна , ПП Бізон-Тех 2012 та ПП Бізон-Тех 2006 відбувалось на умовах товарного кредиту, що підтверджується умовами договорів позивачем, фактичною передачею позивачу цих товарів, використання їх в якості сировини матеріалів для власного вирощування сільськогосподарської продукції (виробництва). До складу договірної (контрактної) вартості не включалися суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані постачальниками внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань позивачем.

Придбані позивачем у постачальників товари не призначались для їх використання і не починали використовуватися в операціях, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, таких, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку чи таких, що не є господарською діяльністю платника податку.

Після постачання товарів здійснено зміну суми компенсації їх вартості в сторону збільшення, зумовлену наступним за постачанням переглядом цін, у зв'язку з чим, постачальниками, в порядку, встановленому для податкових накладних, складено розрахунки коригування до податкових накладних і зареєстровано в ЄРПН, що призвело до збільшення податкового кредиту з ПДВ у позивача в грудні 2015 року відповідно до приписів ст. 192 ПКУ.

При цьому віднесення позивачем у грудні 2015 року сум коригуючих розрахунків отриманих від ТОВ Амако Україна на виробництво (Дт бух. Рахунку 23 Виробництво ), а отриманих від ПП Бізон-Тех 2006 та ПП Бізон-Тех 2012 до інших витрат (Дт бух.рахунку 94 Інші витрати ) реалізованої у 2014 році продукції не доводить: включення до складу договірної (контрактної) вартості суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані постачальниками внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань Позивачем; а також не доводить призначення використання або початок використання Позивачем в операціях, що не є об'єктом оподаткування ПДВ, звільнених від оподаткування ПДВ, таких, що здійснюються платником ПДВ в межах балансу платника ПДВ чи таких, шо не є господарською діяльністю платника ПДВ.

Жодна з передбачених п.185.1. ст.185, п.188.1. ст.188, п.198.3., п.198.5. ст.198 ПКУ норм, зокрема розділ V ПКУ Податок на додану вартість загалом - не містять будь-яких залежностей у визначенні об'єкту чи бази оподаткування податком на додану вартість від віднесення позивачем у грудні 2015 року сум коригуючих розрахунків отриманих від постачальників на виробництво та до інших витрат реалізованої у 2014 році продукції, в якості обставин порушення Положень (стандартів) бухгалтерського обліку 9 Запаси та 16 Витрати .

Позивач не є платником податку на прибуток, а спрощена система оподаткування платника фіксованого податку 4 групи (єдиного сільськогосподарського податку) теж не має залежності у визначенні об'єкту чи бази оподаткування від правильності віднесення позивачем у грудні 2015 року сум коригуючих розрахунків отриманих від постачальників, у тому числі на виробництво чи до інших витрат.

Щодо грошового зобов'язання за платежем Єдиний податок з с/г товаровиробників у сумі 368 676,53 грн., у т.ч. за податковим зобов'язанням у сумі 294941,22 грн. та за штрафними санкціями у сумі 73735,31 грн., визначеного відповідачем у податковому повідомленні-рішенні №0002701414 від 05.03.2018 суд зазначає наступне.

Як стверджує представник відповідача, проведеною перевіркою повноти декларування сум єдиного податку платником податків 4 групи на спрощеній системі оподаткування за період з 01.11.2015 р. по 30.09.2017р. встановлено заниження єдиного податку всього на суму 294 941,22грн.

Згідно п.292-1.1 ст. 292-1 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.

Згідно п. 292.2 ст. 292 Податкового кодексу України, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого розділом XII цього Кодексу.

В ході перевірки було встановлено, що в 2009-2010 рр. ПСП Агрофірма Росія уклало Договори оренди землі з фізичними особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельні ділянки розташовані на території колишніх КСП Іскра та КСП ім.Чапаєва Осипенківської сільської ради Бердянського району Запорізької області. Договори оренди є типовими, невід'ємними частинами договору є: план схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки; акт визначення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди .

Договори оренди ПСП Агрофірма Росія з фізичними особами зареєстровані у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено відповідні записи.

14.03.2012року ПСП Агрофірма Росія уклало договори суборенди з ТОВ Агрофірма Росія плюс (Щедрий лан) (код 38047202), згідно яких на правах Орендаря ПСП Агрофірма Росія передала, в тимчасове володіння і користування Суборендареві (ТОВ Агрофірма Росія плюс ) земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельні ділянки розташовані на території колишніх КСП Іскра та КСП ім.Чапаєва Осипенківської сільської ради Бердянського району.

Договори суборенди пройшли державну реєстрацію у Відділі Держкомзему у Бердянському районі Запорізької області, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено відповідний запис.

В договорах суборенди зазначено Договір суборенди землі укладено на строк дії договору оренди землі. Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, Суборендатор зобов'язаний повернути Орендареві визначену даним Договором земельну ділянку .

07 листопада 2012 року ПСП Агрофірма Росія плюс (Суборендар) та ПСП Агрофірма Росія (Орендар) уклали Угоди про розірвання Договорів суборенди. В п.2 Угоди зазначено, що Угода вступає в дію з моменту її державної реєстрації .

07.11.2012 ПСП Агрофірма Росія (Орендар) з кожним Орендодавцем, фізичною особою, та ТОВ Агрофірма Росія плюс (Новим орендарем) уклала Угоду про заміну сторони у договорі оренди землі, згідно якої зі згоди Орендодавця Орендар передає, а Новий орендар приймає на себе права та обов'язки сторони (орендаря) у договорі оренди, що був укладений між ПСП Агрофірмою Росія та фізичною особою (Орендодавцем).

Після державної реєстрації Угоди про розірвання договору суборенди проведено державну реєстрацію Угоди про заміну сторони у договорі оренди землі.

Дата державної реєстрації Угоди про заміну сторони у договорі оренди землі є датою припинення права оренди земельної ділянки ПСП Агрофірма Росія . Підтвердженням зміни речового права є Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Отже, як стверджує відповідач, в перевіряємому періоді з 01.11.2015 по 30.09.2017 ПСП Агрофірма Росія при визначенні об'єкту та бази оподаткування єдиного податку 4 групи не враховувало площі сільськогосподарських угідь, орендованих у фізичних осіб на підставі Договорів оренди, зазначених у Додатку №6 до акту перевірки, та переданих в суборенду ТОВ Агрофірма Росія плюс (Щедрий лан) (код 38047202), що є порушенням пп..295.9.6 , пп..295.9.7 п.295.9 ст.295 ПКУ, в результаті чого було занижено єдиний податок за період з 01.11.2015р по 30.09.2017р на суму 294941,22грн, в т.ч. за період з 01.11.2015р по 31.12.2015р 26409,98грн, за 2016рік 228540,6грн, за період з 01.01.2017 по 30.09.2017р на суму 39990,64грн.

У відповідності до п.295.9 ст. 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку четвертої групи: самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу;

Згідно із пп.295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: у I кварталі - 10 відсотків; у II кварталі - 10 відсотків; у III кварталі - 50 відсотків; у IV кварталі - 30 відсотків;

За приписами пп. 295.9.6 п. 295.9 ст.295 Податкового кодексу України, у разі надання сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в оренду іншому платникові податку, враховують орендовану площу земельних ділянок у своїй декларації. У декларації орендаря така земельна ділянка не враховується.

Згідно із пп.295.9.7 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку четвертої групи у разі оренди ними сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в особи, яка не є платником податку, враховують орендовану площу земельних ділянок у своїй декларації.

Разом із тим, відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України: право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності; орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда) (ч.6); Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи (ч.8).

Відповідно до Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 4 цього Закону орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (ч. 1 ст.5 Закону).

У відповідності до ч. 1 ст. 8 цього Закону орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду; Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації; орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом укладання між ними договорів суборенди відповідних ділянок, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Визначальними для оренди землі та орендарів в зазначених Земельному кодексі України та Законі України Про оренду землі є фактичне володіння і користування земельною ділянкою.

Отже, передані в суборенду площі сільськогосподарських угідь за договорами суборенди земельних ділянок з моменту державної реєстрації такого речового права за суборендарем земельних ділянок, не підлягають врахуванню в деклараціях, особою, у якої відсутні права володіння та користування земельними ділянками, такі площі сільськогосподарських угідь не є об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи.

Тому, твердження відповідача в Акті перевірки про незастосування позивачем пп. 295.9.6. та пп. 295.9.7. п. 295.9. ст. 295. Податкового кодексу України є безпідставним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час розгляду справи судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч цим вимогам КАС України відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у вказаній частині.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..

Враховуючи наведене, суд вважає, що вищезазначені висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки, є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем на підставі встановлених актом порушень, є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 243 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області № 0002701414 від 05 березня 2018 року та № 0002691414 від 05 березня 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, б. 166, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39396146) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Росія" (місцезнаходження: 71162, Запорізька область, Бердянський район, село Новопетрівка, вул. Центральна, б. 40, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25223209) судові витрати у розмірі 19720 грн. 56 коп.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 16.11.2018.

Суддя Н.В. Стрельнікова