Ухвала

від 17.09.2018 по справі 808/2362/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 вересня 2018 року Справа № 808/2362/18 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н. В., за участю секретаря судового засідання Фесик А.В.

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника позивача про повернення переплаченої суми судового збору у справі

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірма Росія

до відповідача ОСОБА_1 управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває справи за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірма «Росія» (далі - позивач) до ОСОБА_1 управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення- рішення.

Підготовче засідання призначено на 17.09.2018.

У підготовчому засіданні представник позивача звернувся із клопотанням про повернення переплаченої суми судового збору (вх.№28869 від 17.09.2018).

Представник відповідача залишив вирішення заявленого клопотання на розсуд суду.

Позивач посилається на приписи ч.2 ст. 7 Закону України Про судовий збір , яким передбачено, що у випадках установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті - повністю.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру збору або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Заявлене клопотання представник позивача мотивує тим, що 11.07.2018, на виконання ухвали суду від 20.06.2018 про залишення позовної заяви без руху позивачем здійснено доплату 16 196,56 грн. судового збору, що підтверджується квитанцією ПриватБанку №0.0.10800178411 від 11.07.2018. Тобто, ухвалою від 20.06.2018 визначено ціну позову в розмірі 1 314 704,22грн., а спір про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень, які не набрали чинності - вимогами майнового характеру, за якими судовий збір складає 19720,56 грн (1,5% від ціни позову). З урахуванням фактично сплаченого збору позивачем у сумі 3524 грн., зобов'язано позивача доплатити суму судового збору в розмірі 16196,56грн., із розрахунку 19720,56 грн. - 3524 грн. =16196,56 грн. При вирішенні питання про розподіл позовних вимог на майнові та немайнові суд, у вказаній ухвалі, послався на рішення ЄСПЛ у справі Щокін проти України та виходив із позицій Верховного суду України, зокрема в ухвалах від 13.01.2016 (ЄДРСР 55159722), від 15.01.2016 (ЄДРСР 55160036) та від 08.06.2016 (ЄДРСР 61260578).

Разом з тим, позивач стверджує, що в рішенні Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі Щокін проти України мова йде про рішення, що набрало чинності як таке, що змінює склад майна. Крім того, вважає жодна із зазначених ухвал Верховного суду України, також, не містять правових позицій віднесення немайнових вимог у спорах про скасування протиправних рішень, що не набрали чинності, але посягають вплинути на склад майна позивача до майнових вимог, як у спорах про скасування протиправних рішень, що набрали чинності і впливають на склад майна позивача.

Посилання представника позивача на те, що оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення не набрали чинності, а тому не можуть вважатися такими, що впливають на склад майна позивача суд не приймає до уваги з огляду на наступне.

Реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, позивач, звернувшись до суду із цим позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень, фактично звернувся за захистом порушеного на його думку права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного майна.

Згідно із абз. 4 п. 56.18. ст. 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, у разі відмови у задоволенні позову, оскаржувані рішення відповідно до приписів п.56.18. ст. 56 Податкового кодексу України набудуть стану узгоджених, у зв'язку з чим реалізація вказаних рішень призведе до змін у складі майна позивача.

Зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання адміністративного позову, який подано юридичною особою, майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" установлено у 2018 році прожитковий мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі: з 1 січня - 1762 гривень.

Як свідчить зміст позову, позивач оскаржує податкові повідомлення рішення: від 05.03.2018 №0002691414, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 1 019 763 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 679 842 грн. та за штрафними санкціями у сумі 339 921 грн. та від 05.03.2018 №0002701414, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з єдиного податку з с/г товаровиробників (..) на 368 676 грн. 53 коп. Отже ціна позову складає 1 314 704 грн. 22 коп.

Позивачу, з урахуванням заявлених вимог майнового характеру у розмірі 1 314 704 грн. 22 коп. слід було сплатити судовий збір у розмірі 19 720 грн. 56 коп. (1,5 відсотка ціни позову), що і було фактично зроблено.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення клопотання представника позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 248, 256 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача про повернення переплаченої суми судового збору відмовити повністю.

Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 294, 295, 296 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова