Постанова

від 22.06.2007 по справі 43/49

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

43/49

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.06.2007 р.                                                                            справа №43/49

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Акулової  Н.В.

суддів Гези  Т.Д. , Дзюби  О.М.

за участю  представників сторін:                                                                             

від позивача:Бондаренко Т.М. за дов. №171 від 22.01.07.Другаков Д.О. за дов. №190 від 18.06.07р.

від відповідача:від третьої особи:не з'явивсяне з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства "Донецьккокс" м.Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від16.05.2007 року

у справі№43/49 (суддя Зубченко І.В.)

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Донецьккокс" м.Донецьк

до

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача

Відкритого акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Добропільська" м.Добропілля Донецької області

Державного підприємства "Донецька залізниця" м.Донецьк

простягнення збитків у сумі 658грн.44коп.

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство "Донецьккокс" м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Добропільська" м.Добропілля Донецької області про стягнення збитків в сумі 658грн.44коп. (а.с.3).

Ухвалою від 12.04.2007р. господарський суд Донецької області за клопотанням позивача залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, з боку позивача, Державне підприємство „Донецька залізниця” м.Донецьк (а.с.62).

Рішенням від 16.05.2007 року господарський суд Донецької області (суддя Зубченко І.В.) відмовив в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства „Донецьккокс” м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Добропільська” м.Добропілля про стягнення збитків в сумі 658грн.44коп.

Рішення мотивовано тим, що на виконання договору про переробку вугілля на кокс на давальницькій сировині №ДУК-03/06-1/д/156 ОС від 31.03.2006р., укладеного між ТОВ „Метінвест холдинг” та позивачем, за залізничною накладною №52733431 від 21.04.2006р. відповідачем на адресу позивача спрямований залізничний вагон №67906966 з продукцією: вугілля кам'яне марки „Г” вагою 69,0тонн; вказаний вагон при прибутті на станцію Донецьк Донецької залізниці був затриманий залізницею з 8-00 23.04. до 18-00 25.04.2006р.; причиною затримки вагону позивач вказує неправильну вказівку відповідачем в залізничній накладній №52733431 залізничного коду вантажоодержувача; в підтвердження даного факту позивач посилається на акт загальної форми №63 від 23.04.2006р.; простій вагону склав 58 годин до одержання телеграми відповідача зі станції Економічна №29 від 25.04.2006р. про зміну коду вантажоодержувача в залізничній накладній №52733431; власником під'їзних шляхів, якими користується позивач на підставі договору №5882дс/329ЖДЦ від 01.12.2004р., оскільки не має власних, є Закрите акціонерне товариство „Донецьксталь –металургійний завод”; всі розрахунки з Донецькою залізницею за користування вагонами у порядку ст.ст.73, 119-126 Статуту залізниць України та Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу України від 25.02.1999р. №113, здійснює безпосередньо власник під'їзної колії, а позивач у відповідності з приписами п.4.8 договору від 01.12.2004р. №5882дс/329ЖДЦ відшкодовує плату за користування вагонами, які прибули на його адресу; вартість заявлених збитків позивач обґрунтовує тим, що згідно з відомістю плати за користування вагонами станцією Донецьк власникові під'їзних шляхів на підставі ст.73 Статуту залізниць нарахована плата за користування вагоном №67906966 в розмірі 548грн.70коп. (з ПДВ –658грн.44коп.), яка позивачем сплачена по акту №503ГР, рахунку №35546 від 31.05.2006р. платіжним дорученим №887 від 19.07.2006р. у повному обсязі; між позивачем та відповідачем відсутні будь-які договірні стосунки, тому помилковими є вимоги позивача про відшкодування збитків, які стягуються лише при невиконанні або неналежному виконанні договірних зобов'язань; позивачем не доведений розмір заподіяних збитків та причинно-наслідковий зв'язок між збитками та неправомірними діями відповідача; згідно з відомістю плати за користування вагонами власникові під'їзних шляхів нараховано 548грн.70коп. без ПДВ за затримку вагону не тільки з 23/04. 8-00 по 25/04. 18-00 - 58 годин, а й з 27/4. 0-40 по 28/4. 17-00 - 40 годин, які позивачем взагалі не розглядалися та не заявлялися та які мають суттєве значення для визначення розміру плати; фактичне перерахування коштів на погашення вказаної плати позивач підтверджує платіжним дорученням №887 від 19.07.2006р., в котрому призначення платежу числиться як „оплата рахунку №35546 від 31.05.2006р. за користування вагонами за травень 2006р., тоді як судом розглядаються спірні правовідносини між сторонами по справі –затримка вагону у квітні 2006р.; акт загальної форми №63 від 23.04.2006р. наданий до справи у двох різних примірниках, заповнений різними почерками та кольорами різних письмових приладів, що свідчить про дописування та виправлення акту різними особами; в залізничній накладній первісно вказаний залізничний код одержувача - 3236, тоді як за специфікацією, яка є невід'ємною частиною договору №ДУК-03/06-1-д/156 ОС від 31.03.2006р., кодом підприємства позивача є 3237; в телеграмі №29 від 25.04.2006р. відповідачем вказано код одержувача - 3238, який не є кодом позивача та за яким вантаж таки виданий позивачеві за невідомими обставинами; суд не може прийти до однозначного висновку про затримку вагону саме за виною відповідача, внаслідок чого вина відповідача є недоведеною позивачем, тому в задоволенні позову про стягнення збитків в сумі 658грн.44коп. слід відмовити за недоведеністю.

Відкрите акціонерне товариство "Донецьккокс" м.Донецьк в апеляційній скарзі просить рішення господарського суду Донецької області від 16.05.2007р. по справі 43/49 скасувати та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення збитків в сумі 658грн.44коп., оскільки судом неправильно застосовані норми матеріального права та не повністю з'ясовані обставини, що мають значення для розгляду справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що  відповідач за залізничною накладною №52733431 від 21.04.2006р. відправив на адресу позивача залізничний вагон №67906966 з вугіллям кам'яним марки «Г»вагою 69,0т; між відповідачем та третьою особою був укладений договір перевезення, згідно якого перевізник зобов'язаний доставити доручений їй відправником ВАТ «ЦЗФ «Добропільська»вантаж та видати його особі, яка має право на отримання вантажу –позивачу; укладення договору перевезення підтверджується складанням залізничної накладної №52733431; належне виконання договору на користь третьої особи має вимагати як особа, яка склала договір, так і третя особа на користь якої передбачене виконання; відповідач порушив вимоги ст.224 ГК України по здійсненню господарської діяльності, тобто вніс до залізничної накладної неправильні реквізити вантажоодержувача та має відшкодувати завдані цим збитки позивачу, права і законні інтереси якого були порушені; суд керувався не тією нормою, яка регулює спірні відносини між позивачем і відповідачем; позивачем був наданий розрахунок суми позову з розшифровкою 548грн.70коп. та посиланням на відповідні нормативні акти, згідно якого відповідачу заявлена тільки плата за користування вагонами за час затримки на ст.Донецьк 58год. з 8-00г. 23.04.06р. по 18-00г. 25.04.06р.; плата за користування вагоном за 41 годину з 0-40 27.04.06р. по 17-30г. 28.047.06р., тобто за час знаходження вагона №67906966 під вивантаженням у позивача з часу прийняття від ст.Донецьк до повернення його на ст.Донецьк відповідачу не заявлялась, оскільки цей час користування покладається на позивача і не має суттєвого значення для визначення розміру збитків; зазначення часу користування з 0-40г. 27.04.06р. по 17-30г. 28.04.06р. в відомості плати за користування вагонами №052622 від 10.05.2006р. підтверджує тільки загальний час користування вагоном №67906966, до якого включається час затримки вагонів з вини вантажовласника та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; фактичне перерахування коштів за користування вагоном №67906966 підтверджується платіжним дорученням позивача №887 від 19.07.2006., згідно з призначенням якого був сплачений рахунок ЗАТ «Донецьксталь -  металургійний завод»№35546Ц від 31.05.2006р., в якому заявлена плата за користування вагоном №67906966, за час його затримки на ст.Донецьк по причині неправильного внесення вантажовідправником ВАТ «ЦЗФ «Добропільська»залізничного коду ВАТ «Донецьккокс»згідно акту №63 від 23.04.06р. та відомості плати за користування вагонами №052622; відомість плати за користування вагонами №052622 була складена залізницею тільки 10.05.2006р., тому спірні відносини між сторонами по справі - затримка вагона виникла в квітні 2006р., а обов'язок позивача сплатити плату за користування вагоном - у травні 2006р.; судом не дана правова оцінка посилання позивачем на п.12 Правил користування вагонами та контейнерами; судом не прийнято до уваги, що згідно п.8 Правил користування вагонами та контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми; в акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери, тобто цим передбачається можливість складання актів загальної форми в тривалий час; вагон №67906966 був затриманий на ст.Донецьк більш двох діб, тому дата та час початку та закінчення затримки заповнений різними робітниками залізниці; наявність двох примірників акту №63 від 23.04.06р. і дописування в ньому також була пояснена суду і підтверджується листом залізниці №112 від 11.05.2007р.;  станом на квітень 2006р. у позивача було 2 залізничних кода: 3237 та 3238; якщо відповідач правильно б вніс до залізничної накладної №52733431 код позивача і вагон №67906966 не був затриманий з вини відповідача на ст.Донецьк, позивач сплатив би плату за час користування тільки за 41 годину - за фактичне перебування вагона в користуванні ВАТ «Донецьккокс»і не поніс додаткових витрат згідно ст.225 ГК України.

Відкрите акціонерне товариство "Центральна збагачувальна фабрика "Добропільська" м.Добропілля Донецької області просить залишити рішення господарського суду Донецької області від 16.05.2007р. по справі №43/49 без змін, оскільки не зрозуміло причину і яка вина відповідача в простої вагону №67906966 у кількості 40год.50хв. відповідно до відомості подачі та прибирання вагонів форма ГУ-46 і відомості плати за користування вагонами №046571, а також з якої причини у відомості не нарахована плата за 26.04.2007р.; наданий позивачем акт загальної форми №63 від 23.04.2006р.  - сфальсифікований, тому що складаючи акт загальної форми №63 від 23.04.2006р. дорога не могла передбачити фактичного часу простою вагону №67906966, хоча в акті загальної форми вказано фактичний час і дату затримки з 23.04.2006р. 8год. по 25.04.2006р. 18год.00хв. (тобто 58год.), крім того акт заповнений різними почерками та чорнилом; надані до суду дорогою два різних оригінала акту загальної форми №63 від 23.04.2006р., які суперечать один одному; позивач не довів факт оплати понесених збитків, а саме відповідно до платіжного доручення №887 від 19.07.2006р. позивач оплатив рахунок за користування вагонами за травень 2006р., хоча вагон №67906966 був відвантажений і доставлений у квітні 2006р.; не зрозуміло на якій підставі перевізник видав позивачу вагон №67906966, якщо в телеграмі ст.Економічна від 25.04.2006р. підтверджений код одержувача №3237, а в залізничній накладній №52733431 відправником вантажу значиться код одержувача №3236, згідно з відміткою ст.Донецьк відповідно до телеграми зазначений код №3238.

Представники Відкритого акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Добропільська" м.Добропілля Донецької області та Державного підприємства "Донецька залізниця" м.Донецьк в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №6729009 та №6729076. Державне підприємство "Донецька залізниця" м.Донецьк відзив на апеляційну скаргу не надало.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону України „Про судоустрій” та ст. 101 ГПК України  на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників позивача, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

За користування вагонами, згідно ст.119 Статуту залізниць України і п.2 Правил користування вагонами і контейнерами залізниці власниками під'їзних колій повинна вноситись плата.

Відповідно з ч.1 ст.73 Статуту залізниць України відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагента несе підприємство, якому належить залізнична під'їзна колія.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечує позивач, власником під'їзної колії є Закрите акціонерне товариство „Донецьксталь –металургійний завод”.

Послуги по перевезенню вантажів залізничним транспортом здійснюється на підставі договору від 01.12.2004р. за №5882дс/329ЖДУ, який укладений між Закритим акціонерним товариством „Донецьксталь –металургійний завод” і Відкритим акціонерним товариством "Донецьккокс" (а.с.16).

Пунктом 2 договору №5882дс/329ЖДУ передбачено, що загальний час знаходження в користуванні “Заводу” вагонів, що належать Укрзалізниці..., за який “Клієнтом” (позивачем) вноситься відповідна плата, включається і час затримки з причин, що залежать від “Клієнта” (позивача), як на станції призначення (за актами загальної форми) так і на підходах до станції призначення (за актами про затримку вагонів).

Згідно Правил користування вагонами і контейнерами, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними проводиться на станції відправлення та призначення за “Відомістю плати за користування вагонами (контейнерами)” форми ГУ-46, яка складається на підставі “Пам'яток про користування вагонами (контейнерами)” форми ГУ-45, “Актів про затримку вагонів форми ГУ-23А”, “Актів загальної форми ГУ-23”.

Судом першої інстанції встановлено, що всі розрахунки з Донецькою залізницею за користування вагонами здійснює безпосередньо Закрите акціонерне товариство „Донецьксталь –металургійний завод”, як власник під'їзної колії. Позивач відшкодовує “Заводу” плату за користування вагонами, які прибули на його адресу згідно п.4.8 договору №5882дс/329ЖДУ від 01.12.2004р.

Пункт 4.8 договору №5882дс/329ЖДУ передбачає, що позивач здійснює оплату “Заводу” плати за користування вагонами, які належать Укрзалізниці... відповідно з пунктом 3.1.4 цього договору, тобто включаючи час затримки з причин, що залежать від позивача як на станції призначення (за актами загальної форми), так і на підходах до станції призначення (за актами про затримку вагонів).

Платіжним дорученням №887 від 19.07.2006р. (а.с.23) позивач сплатив Закритому акціонерному товариству „Донецьксталь –металургійний завод” суму 8508грн.96коп., у тому числі суму 548грн.70коп. (з ПДВ –658грн.44коп.) за користування вагонами на підставі акту №503ГР прийомки-передачі виконаних робіт від 31.05.2006р. (а.с.22); рахунку №35546 від 31.05.2006р. (а.с.21).

Предмет позову –стягнення суми 658грн.44коп. збитків (плати за користування вагонів, яка сплачена позивачем за платіжним дорученням №887 від 19.07.2006р.), які виникли у зв'язку з затримкою залізницею з        8-00год. 23.04.2006р. до 18-00год. 25.04.2006р. вагону №67906966 з продукцією: вугілля кам'яне марки “Г” ,оскільки в залізничній накладній №52733431 неправильно відповідачем зазначений залізничний код, що підтверджується актом загальної форми №63 від 23.04.2006р.

Згідно ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Відповідно до розділу 4 Правил оформлення перевізних документів Правил перевезень оформлені відправником перевізні документи перевіряються і візуються начальником станції або уповноваженим ним працівником станції. Перевіркою встановлюється правильність заповнення бланків перевізних документів відповідно до цих Правил...

Як зазначив позивач в апеляційній скарзі у позивача станом на квітень 2006р. було два залізничних кода –3237 та 3238.

Згідно договору №ДУК-03/06-1-д/156 ОС, про переробку вугілля на кокс на давальницькій сировині від 31.03.2006р., який укладений  між ТОВ „Метінвест холдинг” та ВАТ "Донецьккокс", ТОВ „Метінвест холдинг” забезпечує поставку сировини позивачу. Відповідно специфікації до договору №ДУК-03/06-1-д/156 ОС; виробник продукції ВАТ "Донецьккокс" м.Донецьк; вантажовідправник - ВАТ "Донецьккокс" код підприємства 3237 код станції Рутченково 480507; ст.Донецьк Донецької залізниці –480403; вантажоотримувач –ВАТ “Маірупольський металургійний комбінат ім.Ілліча” (а.с.10).

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов договору №ДУК-03/06-1-д/156 ОС від 31.03.2006р. відповідачем на адресу позивача спрямований залізничний вагон №67906966 за залізничною накладною №52733431 (а.с.11).

З залізничної накладної №52733431 вбачається, що станція призначення Донецьк Донецької залізниці код –480403; одержувач Донецьккокс цех 2 код підприємства –3236 (а.с.11), а не 3237, як зазначено в специфікації.

Тобто в залізничній накладній код підприємства не відповідає коду підприємства зазначеного в специфікації. Код станції призначення відповідає специфікації.

Відповідно до ст.33 ГПК України позивачем не надані докази відносно того як він довів до відома відповідача відносно того, який код підприємства був на момент відправлення вантажу.

Відповідно п.8 розділу 6 Правил у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів та їх номери.

Як вбачається з матеріалів справи, акт загальної форми №63 укладений 23.04.2006р. (а.с.66), в якому зазначено, що вагон простояв очікуючи телеграми. Причин затримки вагона або з якої причини очікується телеграма - в акті загальної форми №63 від 23.04.2006р. не зазначено.

Тобто з акту форми №63 не вбачається обгрунтована причина затримки.

Позивачем до матеріалів справи надано акт загальної форми №61 від 25.04.2006р., який укладений в підтвердження того, що в документах невірно зазначений код підприємства (а.с.52).

З акту загальної форми №61 не вбачається, що вагон №67906966 був затриманий з 8год. 23.04.2006р. та не зазначені час і дата закінчення затримки.

Відповідно до п.8 розділу 6 Правил у разі затримки в акті вказується час початку і закінчення затримки вагонів.

Тобто,  в акті загальної форми №61 (а.с.52) не зазначено час затримки 25.04.2006р.

Згідно п.10 Правил станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання.   

В акті загальної форми №63 зазначено затримка вагона з 8.00год. 23.04.2006р., телеграма станцією Донецьк надіслана 24.04.2006р. (а.с.55), тобто наступної доби.

Позивач вважає, що до отримання телеграми від ст.Економічна від 25.04.2006р. №29 (а.с.48) простій вагону складає 58год. на суму 528грн.70коп. (з ПДВ –658грн.44коп.).

З телеграми ст.Економічна вбачається, що відповідач зазначив код підприємства 3238 Донецьк цех 2 замість 3237 (а.с.48).

Відповідно до ст.33 ГПК України позивач не довів, що на момент отримання вантажу –код підприємства 3238, а не 3237, як зазначено в специфікації і відповідач своєчасно повідомлений про це. До апеляційної скарги також не надані документи в підтвердження того, що відповідач своєчасно повідомлений про зміну коду підприємства, оскільки в специфікації до договору №ДУК-03/06-1д/156 ОС зазначено код підприємства 3237.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що вина відповідача не доведена позивачем.       

За приписами ст.22 Цивільного кодексу України під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Підставою відповідальності за порушення зобовязання є вина  особи, яка порушила зобовязання, якщо інше на встановлено договором або законом, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання (ст.614 Цивільного кодексу України).

Об'єктивною стороною  правопорушення є наявність збитків в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Оскільки умовами застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, є доведена наявність збитків кредитора, протиправних винних дій боржника у вигляді неналежного виконання договірних зобов'язань, та причинного зв'язку між збитками кредитора та діями боржника, а наданими позивачем в підтвердження позовних вимог матеріалами справи не доведена наявність протиправних винних дій відповідача, господарський суд Донецької області  дійшов до правильного висновку про те, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Доводи скаржника судовою колегією не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним.

З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись  ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

                                    П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 16.05.2007 року у справі №43/49 залишити без змін, апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Донецьккокс" м.Донецьк –без задоволення.

Головуючий          Н.В.  Акулова

Судді:          Т.Д.  Геза

          О.М.  Дзюба

                              Надруковано: 6 прим.

                              1-позивачу

                              2-відповідачу          

                              3-третій особі

                              4-у справу

                              5-ГСДО

                              6-ДАГС