Постанова

від 19.06.2018 по справі 804/15648/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2018 року

Київ

справа №804/15648/14

адміністративне провадження №К/9901/8211/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2014 (суддя Павловський Д.П.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015 (головуючий суддя - Дадим Ю.М., судді: Богданенко І.Ю., Уханенко С.А.) у справі №804/15648/14 за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Кванта про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ Кванта в якому простила підтвердити обґрунтованість повного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ Кванта .

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015, у задоволенні подання - відмовлено повністю.

Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подала касаційну скаргу, в якій просила ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015 та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2014 скасувати.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, пунктів 94.2 та 94.10 статті 10 Податкового кодексу України.

Зокрема, зазначає, що товариством безпідставно не допущено посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, що є підставою для застосування адміністративного арешту майна такого платника податків.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, наказом Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Дніпропетровська від 19.09.2014 №574 на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та відповідно до постанови слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області Олехнович Т.І. від 21.03.2014 в рамках кримінального провадження №32013040000000100 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ Кванта з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період із 01.01.2011 по 31.12.2013.

Товариством з обмеженою відповідальністю ВКФ Кванта , 23.09.2014 о 16:00 не допущено працівників при Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Дніпропетровська до проведення перевірки, про що складено актом від 23.09.2014 №519/22-02.

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю ВКФ Кванта до податкового органу подано лист від 23.09.2014 №23/09-001 про не допуск працівників Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Дніпропетровська до перевірки.

У зв'язку з викладеним Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Дніпропетровська 24.09.2014 о 09 год. 30 хв. прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ Кванта , яке направлено на адресу відповідача з повідомленням про вручення.

Відмовляючи в задоволенні подання, суди попередніх інстанцій виходили з того, що на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 12.09.2014 по справі №202/9315/14-к 17.09.2014 був проведений обшук по фактичному місцезнаходженню Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ КВАНТА . Відповідно до протоколу обшуку від 17.09.2014 та додатків до протоколу на 37 аркушах, всі речі та документи, в тому числі і печатку підприємства було вилучено, опечатано та відправлено на зберігання до СУ ФР Лівобережної ОДПІ міста Дніпропетровська.

А тому, оскільки відповідач не мав можливості надати документи для проведення податковим органом позапланової виїзної перевірки, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав про застосування адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ Кванта .

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

За змістом пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Згідно з пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з пунктом 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Таким чином, арешт майна платника може бути застосовано якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або якщо платник податків відмовляється від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Посилання судів на відсутність у товариства документації для проведення перевірки як на підставу не допуску контролюючого органу до її проведення є необґрунтованим, оскільки така підстава Податковим кодексом України не визначена.

З метою правильного вирішення даного спору судам необхідно було встановити наявність чи відсутність законних підстав для проведення перевірки відповідача, дотримання позивачем процедури призначення та проведення перевірки та відповідно наявність чи відсутність у товариства підстав відмовити посадовим особам контролюючого органу у допуску до перевірки, що судами попередніх інстанцій зроблено не було.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи судам слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити обставини справи, належним чином їх оцінити, перевірити якими доказами вони підтверджуються, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 341, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015 у справі №804/15648/14 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

............................

...........................

...........................

Т.М.Шипуліна,

Л.І.Бившева,

В.В.Хохуляк,

Судді Верховного Суду