Ухвала

від 01.07.2019 по справі 804/15648/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

01 липня 2019 року Справа № 804/15648/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н.В. за участі секретаря судового засіданняАндріяша А.М. за участі: представника позивача представника відповідача не з`явився не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Новокодацькому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Кванта» про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на підставі ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року надійшла на новий розгляд адміністративна справа №804/15648/14 за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Кванта» про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків.

Ухвалою суду від 07.12.2018 року суддею Турлаковою Н.В. адміністративна справа була прийнята до свого провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

В судове засідання 06.02.2019р. позивач не з`явився, про дату час та місце якого повідомлений належним чином, про що свідчить конверт із відміткою пошитого відділення: «за закінченням терміну зберігання» , яким на адресу позивача направлялася ухвала про відкриття провадження разом із повісткою про виклик. Причини своєї неявки позивач не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі до суду не направив.

Згідно ч.11 ст.126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

В судове засідання, яке відбулось 15 квітня 2019 року, представник позивача не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується телефонограмою від 13.03.2019р.

В судове засідання 01 липня 2019 року позивач також не з`явився, про дату час та місце якого повідомлений належним чином (судовою повісткою), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке позивач отримав 12.06.2019р.

Причини своєї неявки позивач не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі до суду не направив, у зв`язку з чим, судом визнана неявка позивача такою, що відбулась без поважних причин втретє.

Суд зазначає, що вжив необхідні, передбачені чинним законодавством, заходи для належного повідомлення позивача про дату, час та місце проведення судового засідання, проте позивач тричі поспіль у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, заяв про перенесення не направляв.

Відповідно до ч.2 ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, учасники судового процесу зобов`язані добросовісно користуватися своїми процесуальними правами, у тому числі й правом на відкладення розгляду справи. Одним з проявів недобросовісності при здійсненні процесуальних прав є дії учасника процесу, спрямовані на штучне затягування розгляду справи шляхом неодноразового ігнорування обов`язкової вимоги суду щодо з`явитися у судове засідання без наявності об`єктивних підстав.

Суд також зазначає, що положеннями статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з пунктом 47 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бараона проти Португалії» , 1987 рік, «розумність тривалості розгляду повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформульованих у практиці Суду, зокрема, комплексності справи, поведінки заявника і відповідних державних органів» .

Аналогічна позиція викладена в інших рішеннях Європейського суду з прав людини, в яких тривалі строки розгляду вважалися «розумними» : з урахуванням складності справ (Рішення «Хосце проти Нідерландів» , 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини» , 1981 рік; «Бочан проти України» , 2007 рік); з урахуванням неналежної поведінки заявника («Чирикоста та Віола проти Італії» , 1995 рік).

Суд звертає увагу, що в умовах побудови демократичної та правової держави в Україні необхідно забезпечити неухильне дотримання Конституції, законів та інших нормативних актів у всіх сферах суспільного життя, що створить умови для недопущення порушень прав і свобод людини і громадянина. Саме дотримання строків розгляду та вирішення справ судом є важливим чинником захисту прав та законних інтересів осіб. Розумність таких строків є нормами, яких необхідно дотримуватися, щоб не порушувати права громадян, оскільки будь-які затримки у процесі судового захисту можуть мати негативні наслідки.

Приймаючи рішення судом враховано, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. В матеріалах справи докази таких обставин відсутні, також суд зазначає, що позивачем не було виконано обов`язок, покладений на нього судом, а саме: приймати участь у судовому засіданні щодо розгляду поданої ним позовної заяви.

Будь-які докази поважності причин неприбуття позивача у судові засідання останнім не надані.

Частиною 5 статті 205 КАС України передбачено, що У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи викладене, за наявності норм права, якими прямо передбачені наслідки, у разі неявки позивача, що відбулась повторно двічі без поважних причин, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст.240-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Новокодацькому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Театральна 1а, ЄДРПОУ 38754385) до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Кванта» (49018, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Ленінський район, вул. Метробудівська 12, ЄДРПОУ 20229992) про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків, - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що згідно частини 4 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали суду складений 05.07.2019 року.

Суддя Н.В. Турлакова