Рішення

від 06.06.2018 по справі 472/1075/17

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/1075/17

Провадження №2/472/28/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2018 року смт. Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

за участю секретаря

судового засідання - Крамарчук Л.Б.,

позивача - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 смт. Веселинове цивільну справу №472/1075/17 за позовом ОСОБА_2 до Виробничо торгівельного товариства з обмеженою відповідальністю "Чорномор" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2017 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Виробничо торгівельного товариства з обмеженою відповідальністю Чорномор про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року в с. Новокатеринівка Веселинівського району Миколаївської області помер її батько ОСОБА_4, смерть якого було зареєстровано виконавчим комітетом Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, про що 25 вересня 2013 року було складено відповідний актовий запис за № 17, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої, зокрема, увійшло право власності на земельну ділянку площею 2, 0000 га (рілля), кадастровий номер - НОМЕР_3, розташовану в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, передану для ведення особистого селянського господарства, яка належала батьку на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4, виданого Веселинівською райдержадміністрацією Миколаївської області 20 серпня 2008 року, зареєстрованого у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010801000507.

За життя її батько заповіту не склав, а тому у відповідності зі ст. 1261 ЦК України вона у першу чергу набула право на спадкування за законом. Провівши поховання батька, вона, як його дочка, що підтверджується свідоцтвом про народження, у встановленому законом порядку прийняла спадщину та 04 серпня 2017 року нотаріусом їй було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 488. В цей же день нотаріусом в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зроблено запис про реєстрацію її права власності на успадковану земельну ділянку за № 21736832, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер: 93745078 від 04.08.2017 року.

Успадкована нею земельна ділянка знаходиться в користуванні Виробночо торгівельного товариства з обмеженою відповідальністю Чорномор на підставі договору оренди земельної ділянки. Ознайомившись з даним договором, позивачка дізналася, що 09 січня 2014 року між її батьком ОСОБА_4 та Виробночо торгівельним товариством з обмеженою відповідальністю Чорномор в особі директора ОСОБА_5 було укладено договір оренди земельної ділянки, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування на сім років земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер НОМЕР_3.

25 вересня 2014 року право оренди земельної ділянки було зареєстроване за Виробночо торгівельним товариством з обмеженою відповідальністю Чорномор Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за записом про реєстрацію іншого речового права: 7164937, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права, індексний номер: 27451118 від 30.09.2014 року.

Відповідно до вимог ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір оренди земельної ділянки, укладений від імені покійного батька ОСОБА_4 не відповідає положенням вищевказаної правової норми, а тому є недійсним, оскільки на момент його укладання власник, він же - орендодавець, був померлою особою, а отже на момент укладення договору була відсутня сторона договору і право на його укладення, оскільки згідно зі ст. 25 ЦК України особа не може набувати прав і обов'язків після своєї смерті. Особа, яка уклала договір від імені ОСОБА_4, вчинила це неправомірно, оскільки не була наділена правом діяти від його імені після смерті.

З метою припинення протиправного використання відповідачем успадкованої нею земельної ділянки вона неодноразово зверталася до відповідача з проханням припинити використання земельної ділянки, однак позитивного результату це не дало.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач ухиляється від вирішення спору в позасудовому порядку, позивач вимушена звернутися до суду та просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 09 січня 2014 року між ОСОБА_4 та Виробничо торгівельним товариством з обмеженою відповідальністю "Чорномор", в особі директора ОСОБА_5, щодо оренди земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер: НОМЕР_3, розташованої на території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, зареєстрований 25 вересня 2014 року Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за номером запису про інше речове право: 7164937.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав з тих же підстав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі, суду пояснив, що Договір оренди земельної ділянки, укладений від імені покійного батька позивачки ОСОБА_4, не відповідає положенням ст. 626 ЦК України, а тому є недійсним, оскільки на момент його укладання власник, він же - орендодавець, був померлою особою, а отже на момент укладення договору була відсутня сторона договору і право на його укладення, оскільки згідно зі ст. 25 ЦК України особа не може набувати прав і обов'язків після своєї смерті. Особа, яка уклала договір від імені ОСОБА_4, вчинила це неправомірно, оскільки не була наділена правом діяти від його імені після смерті. Тому, просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 09 січня 2014 року між ОСОБА_4 та Виробночо торгівельним товариством з обмеженою відповідальністю Чорномор в особі директора ОСОБА_5, щодо оренди земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_3, яка розташована в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.

В судові засідання: 22.01.2018 року представник відповідача не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, до суду надійшло клопотання від представника відповідача ОСОБА_6, в якому вона просила суд відкласти судове засідання в зв'язку з відрядженням; 29.03.2018 року представник відповідача не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, до суду надійшло клопотання від відповідача, де він просить суд відкласти судове засідання в зв'язку з тим, що представник знаходиться на лікарняному; 08.05.2018 року представник відповідача не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, до суду надійшло клопотання від представника відповідача ОСОБА_6, в якому вона просила суд відкласти судове засідання в зв'язку з відрядженням. 06.06.2018 року відповідач та представник відповідача ОСОБА_6 були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання 12.05.2018 року, проте в черговий раз відповідач не направив свого представника до суду, натомість 06.06.2018 року надійшла заява від відповідача про відкладення судового розгляду в зв'язку з перебуванням уповноваженого представника на лікарняному.

Вищевказане свідчить про те, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами, так як Виробничо торгівельне товариство з обмеженою відповідальністю Чорномор є юридичною особою і в змозі забезпечити явку в судове засідання іншого свого представника. Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З врахуванням викладеного, заслухавши думки учасників справи, суд вважає за можливе розлядати справу у відсутність представника відповідача.

В запереченнях проти позовної заяви відповідач просив в задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до Виробничо торгівельного товариства з обмеженою відповідальністю "Чорномор" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки відмовити, вказуючи на те, що договір оренди був підписаний орендодавцем ОСОБА_4 за його життя, але зареєстрований вже пізніше. Тобто, між ОСОБА_4 та ВТ ТОВ "Чорномор" було досягнуто всіх істотних умов з приводу цього договору. Крім того, позивач ОСОБА_2 за 2016 рік отримала орендну плату, що свідчить, що вона схвалила укладений правочин.

Суд, заслухавши вступне слово позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та наданих доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4, виданого Веселинівською райдержадміністрацією Миколаївської області 20 серпня 2008 року, зареєстрованого у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010801000507, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 2, 0000 га (рілля), кадастровий номер - НОМЕР_3, яка розташована в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, передана для ведення особистого селянського господарства.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року в с. Новокатеринівка Веселинівського району Миколаївської області помер батько позивачки - ОСОБА_4, смерть якого було зареєстровано виконавчим комітетом Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, про що 25 вересня 2013 року було складено відповідний актовий запис за № 17, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої, зокрема, увійшло право власності на земельну ділянку площею 2, 0000 га (рілля), кадастровий номер - НОМЕР_3, розташовану в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, передану для ведення особистого селянського господарства, яка належала ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4, виданого Веселинівською райдержадміністрацією Миколаївської області 20 серпня 2008 року, зареєстрованого у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010801000507.

Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом від 04 серпня 2017 року позивач ОСОБА_2 успадкувала після смерті свого батька ОСОБА_4 земельну ділянку площею 2, 0000 га (рілля), кадастровий номер - НОМЕР_3, розташовану в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 09 січня 2014 року між ОСОБА_4 та Виробночо торгівельним товариством з обмеженою відповідальністю Чорномор , в особі директора ОСОБА_5, було укладено договір оренди земельної ділянки, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування на сім років земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер НОМЕР_3, яка розташована в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.

25 вересня 2014 року право оренди земельної ділянки було зареєстроване за Виробночо торгівельним товариством з обмеженою відповідальністю Чорномор Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за записом про реєстрацію іншого речового права: 7164937, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права, індексний номер: 27451118 від 30.09.2014 року - (а.с.14).

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оренду землі" від №161-ХІV від 06.10.1998 року, ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до приписів ст. 152 Земельного кодексу України (далі ЗК) власник земельної ділянки може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною; застосування інших, передбачених законом, способів.

Як вбачається з наявних в справі матеріалів та встановлених в судовому засіданні фактів, 09 січня 2014 року між ОСОБА_4 та Виробничо торгівельним товариством з обмеженою відповідальністю Чорномор , в особі директора ОСОБА_5, було укладено договір оренди земельної ділянки, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування на сім років земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер НОМЕР_3.

25 вересня 2014 року право оренди земельної ділянки було зареєстроване за Виробночо торгівельним товариством з обмеженою відповідальністю Чорномор Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за записом про реєстрацію іншого речового права: 7164937, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права, індексний номер: 27451118 від 30.09.2014 року.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року. - (а.с.7).

Згідно зі ст. 1216 ПК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Частиною першою статті 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

04 серпня 2017 року ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом успадкувала після смерті свого батька ОСОБА_4 земельну ділянку площею 2, 0000 га (рілля), кадастровий номер - НОМЕР_3, розташовану в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, передану для ведення особистого селянського господарства. В цей же день нотаріусом в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зроблено запис про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на успадковану земельну ділянку за № 21736832, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер: 93745078 від 04.08.2017 року.- ( а.с.5-6).

Таким чином, позивач ОСОБА_2 є спадкоємцем після смерті свого батька ОСОБА_4 та власником успадкованої земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 317 ЦК України передбачено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

09 січня 2014 року між її батьком ОСОБА_4 та Виробночо торгівельним товариством з обмеженою відповідальністю Чорномор в особі директора ОСОБА_5 було укладено договір оренди земельної ділянки, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування на сім років земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер НОМЕР_3. 25 вересня 2014 року право оренди земельної ділянки було зареєстроване за Виробночо торгівельним товариством з обмеженою відповідальністю Чорномор Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за записом про реєстрацію іншого речового права: 7164937, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права, індексний номер: 27451118 від 30.09.2014 року. Суб'єктами даного речового права є орендар: ВО ТОВ Чорномор , орендодавець (власник): ОСОБА_4

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Волевиявлення сторін при укладенні договору є важливим чинником, без якого неможливо вчинення правочину, що узгоджується зі свободою договору, установленою ст. 627 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, зокрема, у зв'язку з неврахуванням волевиявлення учасника правочину, яке має бути вільним і відповідати його внутрішній волі на вчинення правочину.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами) не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Вільне волевиявлення учасника правочину, передбаченого статетю 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Таким чином, на момент укладення договору оренди від 09 січня 2014 року між орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем ВО ТОВ Чорномор ніяким чином не могло враховуватися волевиявлення орендодавця, договір оренди земельної ділянки не міг підписуватися самим орендодавцем, як зазначено в договорі, оскільки орендодавець ОСОБА_4 помер 20.09.2013 року, тобто задовго до дати укладення договору оренди земельної ділянки.

Зазначені обставини є підставою для визнання договору оренди від 09 січня 2014 року між орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем ВО ТОВ Чорномор недійсним, так як волевиявлення учасника правочину відсутнє внаслідок його смерті.

Крім того, позивач ОСОБА_2 зазначила в судовому засіданні, що в графі "підписи сторін" оспорюваного договору навпроти прізвища ОСОБА_4 міститься підпис не її батька, а іншої особи, будь-яких повноважень на підписання договору її батько нікому не надавав. В 2016 році вона отримала орендну плату за використання відповідачем земельної ділянки, оскільки думала, що її батько дійсно укладав договір оренди земельної ділянки. Проте, коли вона в 2017 році при оформленні права на спадщину отримала копію договору оренди земельної діялнки від 09.01.2014 року, то побачила, що даний договір її батько не укладав та не підписував.

В силу ст.16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Суд вважає, що отримання позивачем плати за користування землею за 2016 рік не може свідчити про погодження з умовами укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки та не спростовує факт відсутності волевиявлення ОСОБА_4 на укладення договору оренди землі від 09.01.2014 року, так як під час укладення спірного договору була відсутня згода сторін щодо усіх істотних умов договору, а також була відсутня воля орендодавця на укладення і підписання договору, який оспорено позивачем до суду.

Суд вважає, що доводи відповідача про те, що договір був підписаний орендодавцем ОСОБА_4 за його життя, і що строк укладення договору був вказаний помилково вручну є необгрунтованими, оскільки відповідач не надав суду будь-яких доказів, якими б підтверджувався факт підписання договору ОСОБА_4, а також приймає до уваги, що 09.01.2014 року вказано як дату укладення договору не лише в оспорюваному договорі, а також в акті визначення меж земельної ділянки в натурі, акті приймання-передачі земельної ділянки також зазначена дата - 09.01.2014 року.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених положеннями ч.1 ст.215, ч.3 ст.203 ЦК України щодо визнання спірного договору оренди земельної ділянки від 09.01.2014 року недійсним в зв'язку з відсутністю волевиявлення орендодавця на вчинення оспорюваного правочину.

З огляду на це, позов ОСОБА_2 до Виробничо торгівельного товариства з обмеженою відповідальністю Чорномор про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки слід задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вимог цієї статті, та з врахуванням того, що позивач просив в позовній заяві стягнути з відповідача на його користь судовий збір, то суд вважає, що є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 640,00 гривень судового збору, розмір якого підтверджено квитанцією про сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2, ідентифікаційний номер:НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, до Виробничо торгівельного товариства з обмеженою відповідальністю "Чорномор", місцезнаходження: індекс: 57050, вул. Корабелів, 3, с. Федорівка Веселинівського району Миколаївської області, ідентифікаційний код юридичної особи: 32143969, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки - задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 09 січня 2014 року між ОСОБА_4 та Виробничо торгівельним товариством з обмеженою відповідальністю "Чорномор", в особі директора ОСОБА_5, щодо оренди земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер: НОМЕР_3, розташованої на території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, зареєстрований 25 вересня 2014 року о 12:03:13 Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за номером запису про інше речове право: 7164937.

Стягнути з Виробничо-торгівельного товариства з обмеженою відповідальністю "Чорномор", місцезнаходження: індекс: 57050, вул. Корабелів, 3 с. Федорівка Веселинівського району Миколаївської області, ідентифікаційний код юридичної особи: 32143969, на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2 640,00 (шістсот сорок) гривень судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги через Веселинівський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня проголошення рішення, а в разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 15 червня 2018 року.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко