Постанова

від 21.09.2018 по справі 472/1075/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №472/1075/17 21.09.2018

Провадження №22-ц/784/1467/18

Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О.

Категорія 23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2018 року м. Миколаїв

справа № 472/1075/17-ц

Апеляційний суд Миколаївської області в складі колегії суддів:

головуючого Данилової О.О.,

суддів: Коломієць В.В., Шаманської Н.О.,

із секретарем Цуркан І.І.,

переглянувши в апеляційному порядку цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до

виробничо-торгівельного товариства з обмеженою відповідальністю Чорномор

про визнання договору недійсним

за апеляційною скаргою

виробничо-торгівельного товариства з обмеженою відповідальністю Чорномор

на рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області, ухвалене 6 червня 2018 року суддею Орленко Л.О, в приміщенні цього ж суду (повний текст судового рішення складено 15 червня 2018 року),

У С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ВТ ТОВ Чорномор про визнання договору оренди землі недійсним.

Позивачка зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_2, після смерті якого вона успадкувала земельну ділянку площею 2 га в межах території Катеринівської сілької ради Веселинівського району Миколаївської області. Земельна ділянка знаходилась в користуванні ВТ ТОВ Чорномор . Отримавши спадщину, вона дізналась, що договір оренди цієї ділянки укладено після смерті батька - ІНФОРМАЦІЯ_2.

Посилаючись на недійсність правочину, укладеного після смерті орендодавця, ОСОБА_1 просила визнати договір оренди недійсним.

Представник відповідача участі у судових засіданнях не приймав, у письмових заперечення (відзиві) посилався на погодження з ОСОБА_2 за життя усіх істотних умов договору, підписання договору ним особисто та отримання позивачкою орендної плати за 2016 рік, що свідчить про схвалення нею умов договору.

Рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 6 червня 2018 року позов задоволено, договір оренди земельної ділянки від ІНФОРМАЦІЯ_2 між ОСОБА_2 та ВТ ТОВ Чорномор визнано недійсним.

В апеляційній скарзі ВТ ТОВ Чорномор просило рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Апелянт посилався на ті ж обставини, якими заперечував позов; стверджував, що договір підписано особисто ОСОБА_2; наголошував, що сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов оренди й вирішальним є факт укладення договору за життя орендодавця ОСОБА_2 та наступне схвалення його спадкоємцем, а не згодом вписана дата.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачки не погодився з правовою оцінкою встановлених обставин, даною апелянтом, вважав судове рішення законним та обгрунтованим та просив залишити його без змін.

В судове засідання апеляційного суду представник ВТ ТОВ Чорномор не з'явився повторно. Судове засідання, призначене на 13 вересня 2018 року, було відкладено за клопотанням представника відповідача ОСОБА_3, яка посилалась на необхідність ознайомлення з матеріалами справи (а.с.179). В судове засідання 21 вересня 2018 року представник відповідача не з'явився, також просив відкласти розгляд справи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (а.с.191).

Правила статті 372 ЦПК дають право суду апеляційної інстанції на відкладення розгляду справи за клопотанням учасника справи, якщо визнає причини неявки поважними. Таким правом представник відповідача скористався 13 вересня 2013 року. За загальним правилом (частина 4 статті 223 ЦПК) у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що в судових засіданнях в суді першої інстанції представник відповідача приймав участь лише один раз (14 грудня 2017 року). В судові засідання 23 листопада 2017 року, 22 січня, 26 лютого, 29 березня, 8 травня та 6 червня 2018 року надходили заяви представника ВТ ТОВ Чорномор про відкладення розгляду справи з почерговим посиланням або на відрядження, або на непрацездатність представника.

Систематичність клопотань як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції свідчать про обрання відповідачем тактики затягування розгляду справи, що суперечить обов'язку учасників судового процесу добросовісно користуватись процесуальними правами (частина 1 статті 44 ЦПК).

Розгляд справи у відсутності представника сторони, який повторно не з'явився в судове засідання без надання доказів поважності причини відсутності, не може вважатись порушенням права на доступ до суду (стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод), яке не є абсолютним та не виключає необхідність дотримання певних правил, встановлених нормами процесуального законодавства. Право на суд включає не лише право на безпосередню участь у судових засіданнях, але право сторін, в тому числі й позивача, на вирішення спору судом, яке може бути порушене багаторазовими відкладеннями розгляду справи.

До того ж ОСОБА_3 представляє юридичну особу на підставі договору, що не виключає можливість представництва іншою особою .

Таким чином, колегія суддів вважає можливим розгляд справи у відсутності представника ВТ ТОВ Чорномор .

Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Так, відповідно до статті 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК визначено свободу договору, а саме вільність сторін в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК). Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина 1 статті 638 ЦК).

Під умовами дійсності правочину розуміються передбачені законом вимоги, яким має відповідати будь-який правочин. Такі залежать від його виду, характеру, змісту, суб'єктного складу, об'єкта, але усі правочини, незважаючи на можливу специфіку, повинні відповідати загальним умовам дійсності.

Умовами дійсності правочину є : 1) відповідний суб'єктний склад (тобто особи, які укладають правочин, повинні мати необхідну правоздатність і дієздатність); 2) зміст правочину не повинен суперечити закону; 3) форма правочину повинна відповідати закону; 4) єдність волі і волевиявлення сторін; 5) здійсненність правочину.

Цивільною правоздатністю є здатність мати цивільні прав та обов'язки, якою наділені всі фізичні особи з моменту народження до моменту смерті (стаття 25 ЦК).

Згідно з частиною 2 статті 16, частиною 1 статті 215 ЦК одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням в момент вчинення правочину вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину цьому кодексу та іншим актам цивільного законодавства, невідповідністю волевиявлення внутрішній волі його учасника, не спрямованістю на реальне настання правових наслідків.

Статтею 14 Закону Про оренду землі передбачена письмова форма договору оренди землі.

Правочин вважається таким, що вчинено в письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (частина 2 статті 207 ЦК).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 (а.с. 7), якому за життя належала земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га в межах території Катеринівської сільської ради Веселиніського району Миколаївської області (а.с.7,13).

ІНФОРМАЦІЯ_2 від імені ОСОБА_2, як орендодавця, укладено договір оренди земельної ділянки з ВТ ТОВ Чорномор строком на сім років (далі - Договір) (а.с. 8).

Того ж числа складено акт приймання-передачі земельної ділянки (а.с.127).

Державна реєстрація речового права товариства на земельну ділянку здійснена 25 вересня 2014 року (а.с.14).

4 серпня 2017 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину майна померлого ОСОБА_2, яке складається зі спірної земельної ділянки (а.с. 5).

Державна реєстрація права власності здійснена 4 серпня 2017 року (а.с.6).

Встановлені обставини свідчать про те, що Договір від імені ОСОБА_2 укладено після його смерті, що свідчить про порушення вимог закону щодо суб'єктного складу правочину, тобто поза межами правоздатності сторони, при відсутності її вільного волевиявлення, що відповідно до статей 203 та 215 ЦК свідчить про його недійсність.

Колегія суддів не може погодитись з посиланням апелянта на те, що дата укладення договору при досягненні згоди з усіх істотних умов договору не має правового значення.

Виходячи з вимог до договорі оренди землі: обов'язкова письмова форма (стаття 14 Закону Про оренду землі ) та державна реєстрація (стаття 125 ЗК, стаття 6 Закону Про оренду землі ) досягнення згоди між сторонами, навіть якщо цей факт не викликає сумніву, не свідчить про набуття чинності тим правочином, який було оформлено після смерті орендодавця.

Не можна вважати переконливим і посилання відповідача на те, що отримуючи у 2016 році орендну плату, позивачка підтвердила факт встановлення між сторонами договірних відносин.

Позивачка ОСОБА_1 не є стороною оспорюваного Договору, а тому її наступні дії як спадкоємиці земельної ділянки не впливають на дійсність правочину, укладеного ІНФОРМАЦІЯ_2 від імені ОСОБА_2

Не мають правового значення й доводи апелянта про недоведеність підробки підпису ОСОБА_2 у тексті договору та актах приймання-передачі, оскільки не ці обставини стали підставою визнання договору недійсним. Оскільки апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним норм цивільного, земельного та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу виробничо-торгівельного товариства з обмеженою відповідальністю Чорномор залишити без задоволення, а рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 6 червня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий О.О.Данилова

Судді: В.В.Коломієць

Н.О.Шаманська

---------------------------------

Повний текст постанови складено 21 вересня 2018 року.