Постанова

від 21.06.2018 по справі 2-3737/10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/283/18

Номер справи місцевого суду: 2-3737/10

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Гірняк Л. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2018 року                                                                 м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Гірняк Л.А.,

Суддів: Кононенко Н.А., Сегеди С.М.,

при секретарі: Лопотан В.І.

Осіб, що беруть участь у справі:

-Представник позивача – ОСОБА_2

-Відповідач - ОСОБА_3

-Представник відповідача – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2010 року (суддя Мунтян О.О.) по справі за позовом Приватного підприємства «Юридичний департамент «Дікон Юг» до ОСОБА_3, третя особа – ОСОБА_5 про стягнення суми боргу,-

В С Т А Н О В И Л А :

ПРОЦЕДУРА:

В квітні 2010 року позивач ОСОБА_5 звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси з вищеназваним позовом до відповідача (а.с. 4-5 Том І).

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2010 року за відповідною заявою, у якості правонаступника позивача у справі ОСОБА_5, у зв’язку із заміною кредитора у зобов’язанні, судом залучено Приватне підприємство «Юридичний департамент «Дікон Юг» (а.с. 28).

Вимоги обгрунтовує тим, що 06 вересня 2006 року ОСОБА_5 надав, а відповідач ОСОБА_6 прийняв у борг суму грошових коштів у розмірі 141 400 гривень 00 копійок згідно до Договору Позики від 06 вересня 2006 року. Відповідно до вищеназваного Договору відповідач ОСОБА_6 зобов’язався повернути суму боргу у розмірі 141 400 гривень 00 копійок в строк до 01 травня 2007 року. 21 червня 2010 року між позивачем ПП «Юридичний департамент «Дікон Юг» та ОСОБА_5 укладено Договір відступлення права вимоги по зазначеним кредитним- зобов’язанням. Враховуючи, що як зазначає позивач, у зазначений строк свої зобов’язання за вищеназваною угодою відповідач по справі виконувати відмовився, позивач змушений звернутись до суду із зазначеним позовом та просив суд стягнути з відповідача у справі ОСОБА_6 на їх користь суму основного боргу у розмірі 141 400 гривень 00 копійок, індекс інфляцій - 83 259 грн. 74 коп., відсоткова ставка НБУ у розмірі - 51 736 грн. 88 коп., 3% річних у зв’язку із невиконанням зобов’язання у розмірі - 12 725 грн. 99 коп., а всього суму у розмірі 289 122 грн. 61 коп. та судові витрати.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 27.09.2010 року клопотання представника позивача ПП «Юридичний департамент Юг» про забезпечення позову - задоволено частково. Вжито заходи по забезпеченню позову ПП «Юридичний департамент «Дікон Юг» до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_5 про стягнення боргу, а саме, накладено арешт на: 1/3 (одну третю) частку квартири за № 21 корп. 2 у будинку 19 по вул. Космонавтів в м. Одесі, зареєстрованої на ім’я ОСОБА_3. У інший частині клопотання відмовлено.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2010 року позовні вимоги Приватного підприємства «Юридичний департамент «Дікон Юг» до ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_5 про стягнення суми боргу - задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Приватного підприємства «Юридичний департамент «Дікон Юг» (Код ЄДРПОУ 33865373) суму боргу у розмірі 289 122 гривні 61 копійок (двісті вісімдесят дев’ять тисяч сто двадцять дві гривні 61 коп.).

Стягнуто з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Приватного підприємства «Юридичний департамент «Дікон Юг» (Код ЄДРПОУ 33865373) суму судового збору у розмірі 1 700 гривень 00 копійок, 120 гривень 00 копійок витрат за інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, а всього суму судових витрат у розмірі 1820 гривні 00 копійок ( а.с 41-42 Том І).

В березні 2017 року до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2010 року (а.с. 1-2 Том ІІ).

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 16.05.2017 року у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2010 року – відмовлено (а.с. 31-32 Том ІІ).

В апеляційній скарзі заявник просить скасувати заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2010 року та ухвалите нове, яким відмовити у задоволені позову (а.с.37-39 Том ІІ).

АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ)СТОРІН

В апеляційній скарзі представник відповідача - ОСОБА_4 зазначає, що справа розглянута у відсутності відповідача без належного сповіщення про час та місце судового засідання, тобто ОСОБА_3 не міг скористатись своїм правом та надати докази на спростування заявлених вимог. Одночасно заявник спростовує факт укладання договору позики від 06.09.2006 року посилаючись на те, що гроші у ОСОБА_5 не позичав, договір позики не укладав, розписку не писав.

При цьому в суді апеляційної інстанції заявляв клопотання про витребування доказів, зокрема оригіналу договору позики від 06.09.2006 року.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу просила залишити без задоволення апеляційну скаргу, а заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2010 року – без змін, посилаючись на те, що відповідач по справі був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та не скористався своїм законним правом явки в судове засідання.

Крім того зазначає, що до виконання зазначеного рішення ОСОБА_3 тривалий час було відомо про його існування та про відкриття виконавчого провадження. Крім того сказує, що понад три роки рішення виконується та стягується борг з його пенсії. Боржник в 2010 році звертався до державної виконавчої служби з заявою про зменшення боргу.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ

Матеріалами справи встановлено, що 06 вересня 2006 року ОСОБА_5 надав, а відповідач ОСОБА_6 прийняв у борг суму грошових коштів у розмірі 141 400 гривень 00 копійок, що еквівалентно 28 000 доларів США, згідно до Договору Позики від 06 вересня 2006 рок та Розписки про отримання грошових коштів у розмірі 141 400 гривень 00 копійок (а.с. 6).

Відповідно до п. 3 вищеназваного Договору відповідач ОСОБА_6 зобов’язався повернути суму боргу у розмірі 141 400 гривень 00 копійок в строк до 01 травня 2007року.

21 червня 2010 року між позивачем ПП «Юридичний департамент «Дікон Юг» та ОСОБА_5 укладено Договір відступлення права вимоги по зазначеним кредитним зобов’язанням (а.с. 16-17).

13 липня 2010 року на адресу ОСОБА_3 ПІІ «Юридичний департамент «Дікон Юг» направлено Повідомлення про відступлення права вимоги за зобов’язаннями по Договору Позики від 06.09.2006 року (а.с. 18-19).

Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 45516079 від 21.11.2014 року відкрито виконавче провадження за заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 27.09.2010 року (а.с. 99 Том ІІ).

20.03.2015 року ОСОБА_3 звертався з заявою про зменшення процентів стягнення (а.с. 100 Том ІІ).

Представник відповідача – ОСОБА_4 клопотання в суді апеляційної інстанції, про призначення експертизи, не підтримувала з посиланням на відсутність представленого позивачем оригіналу договору позики, який заявив, що оригінал договору не зберігся.

ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ПРИНЦИПУ ПРАВОВОЇ ВИЗНАЧЕНОСТІ. ЯКИЙ ПЕРЕДБАЧАЄ ДОТРИМАННЯ ПРИНЦИПУ RES JUDICATA.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного заочного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 стверджує, що не знав про існування зазначеного судового рішення, просив його скасувати та постановити нове про відмову в позові, посилаючись на недійсність договору позики.

Європейській Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях в тому числі щодо України констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами, (див. п.46 рішення у справі «Устименко проти України», п.п.51,52 рішення у справі «Рябих проти Росії», п.31 рішення у справі «Марушин проти Росії», п.61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії») при вирішенні питання про поновлення строку.

Суд встановив порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у справі проти України з тієї причини, що строк на оскарження був продовжений по завершенню значного періоду часу не для усунення серйозних судових помилок, а лише з метою повторного розгляду та ухвалення нового рішення у справі (справа "Пономарьов проти України”, п.п.41-42 ). В подальшому у пункті 34 рішення від 10.05.2012 року у справі «Безрукови проти Росії», Європейський Суд відмітив, що хоча продовження строку оскарження і проводиться на розсуд національних судів, останні, на думку Суду, повинні визначити, чи виправдовують підстави для подібного продовження втручання у принцип res judicatd, особливо коли національне законодавство не обмежує межі розсуду суду ні в тривалості, ні в підставах для визначеності нових тимчасових строків (п. 34, справа «Безрукови проти Росії»),

Українське законодавство не містить в цьому відношенні ніяких заборонних меж.

У справах щодо України Європейський Суд неодноразово відзначав, що відступи від принципу правової визначеності виправдані лише у випадках необхідності при обставинах істотного і непереборного характеру (справи: “Салов проти України”, п.93. “Проценко проти України”, п.26, “Кравченко проти Росії”, п.45). Зокрема, відступ від принципу правової визначеності допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення ‘'помилки, що має фундаментальне значення для судової системи” (рішення у справі “Сутяжник” проти Росії”, п.38).

Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідач у справі понад трьох років виконував судове рішення – з його пенсії стягувались боргові зобов’язання, що не спростовує він і сам в судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_3 отримував повідомлення від державного виконавця, звертався з заявою поро зменшення розміру процентів, що свідчить про його обізнаність у нього боргових зобов’язань за винесеним судовим рішенням.

Основним заходом цивільного судочинства є верховенство прав, складовою якого є правова визначеність.

З врахуванням того, що ОСОБА_3 через 8 років намагається скасувати зазначене рішення суду, знаючи про його існування та у відповідності ст.375 ЦПК України відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 27.09.2010 року.

Посилання представника відповідача - ОСОБА_4 щодо відсутності оригіналу договору позики само по собі не є підставою для задоволення апеляційної скарги за наявності судового рішення, що вступило в законну силу.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, судова колегія –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2010 року – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий                                                        Л.А. Гірняк

Судді:                                                                Н.А. Кононенко

       ОСОБА_7