Рішення

від 18.06.2018 по справі 910/22260/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.06.2018Справа № 910/22260/17

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорш Україна" доПриватного акціонерного товариства "Страхової компанії "УНІКА" простягнення 2 386 530 грн 11 коп. Представники: від позивача: Бєляєв О.А. - представник за довіреністю від відповідача: Квітківський О.В. - представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

12.12.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорш Україна" з вимогами до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" про стягнення 2 386 530 грн 11 коп. суми страхового відшкодування за договором добровільного комплексного страхування на транспорті № 011158/4002/0000064 від 12.09.2015 строком до 16.09.2016.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 011158/4002/0000064 від 12.09.2015 не виконав зобов'язання щодо відшкодування шкоди, завданої позивачу внаслідок пошкодження майна у зв'язку із настанням 04.06.2016 страхової події, а саме перекиданням сільськогосподарського оприскувача Horsch Leeb PT 330.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 порушено провадження у справі № 910/22260/17, розгляд справи призначено на 05.02.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2017 у зв'язку з набранням чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.02.2018.

02.02.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Підготовче засідання, призначене на 05.02.2018, не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Плотницької Н.Б. на лікарняному.

В порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2018 суд викликав сторін у підготовче засідання на 01.03.2018. Явку сторін визнав обов'язковою.

Підготовче засідання, призначене на 01.03.2018, не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Плотницької Н.Б. на лікарняному.

В порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2018 суд викликав сторін у підготовче засідання на 22.03.2018. Явку сторін визнав обов'язковою.

У підготовчому засіданні 22.03.2018 оголошено перерву до 26.04.2018.

В порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 суд викликав сторін у підготовче засідання на 26.04.2018. Явку сторін визнав обов'язковою.

23.04.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

У підготовчому засідання 26.04.2018 суд на місці постановив закрити підготовче засідання та призначити справу для розгляду по суті на 17.05.2018

11.05.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення.

У судовому засіданні 17.05.2018 оголошено перерву до 31.05.2018.

31.05.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 31.05.2018 оголошено перерву до 04.06.2018.

В порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2018 суд викликав сторін у судове засідання на 04.06.2018. Явку сторін визнав обов'язковою.

У судовому засіданні 04.06.2018 оголошено перерву до 18.06.2018.

В порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2018 суд викликав сторін у судове засідання на 18.06.2018. Явку сторін визнав обов'язковою.

18.06.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача найшов письмовий виклад виступу.

У судове засідання 18.06.2018 для розгляду справи по суті з'явились представники сторін та надали пояснення по суті справи. Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

У судовому засіданні 18.06.2018 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

12.09.2015 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" (страховик за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хорш Україна" (страхувальник за договором) укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 011158/4002/0000064, відповідно до умов якого застраховані майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням або розпорядженням транспортним засобом сільськогосподарським оприскувачем Horsch Leeb PT 330, реєстраційний номер 09466АІ.

Пунктом 2.2. договору встановлено визначення термінів. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок Страховика здійснити виплату страхового відшкодування згідно з Договором страхування. Дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки;

Відповідно до пунктів 1.3 та 3.1. договору страховими ризиками по страхуванню КАСКО вважаються: 3.1.2 незаконне заволодіння транспортним засобом ("Незаконне заволодіння"); 3.1.3 дорожньо-транспортна пригода, в т.ч. викид каменів, чи інших твердих фракцій з-під коліс транспорту ("ДТП"); 3.1.4 протиправні дії третіх осіб, за виключенням "Незаконного заволодіння" ("Протиправні дії третіх осіб"); 3.1.5 стихійне лихо (повінь, буря, ураган, смерч, шторм, злива, град, обвал, лавина, зсув, вихід ґрунтових вод, сель, удар блискавки, осідання ґрунту, землетрус тощо) ("Стихійне лихо"); 3.1.6 пожежа, вибух або самозаймання ("Пожежа"); 3.1.7 Самовільне падіння дерев, каміння або інших предметів; напад тварин тощо ("Інші випадки");

Згідно з пунктом 3.2. договору страховим випадком по страхуванню КАСКО є факт понесення збитків страхувальником внаслідок пошкодження, знищення або втрати застрахованого транспортного засобу та/або додаткового обладнання внаслідок подій, визначених у пункті 3.1. договору.

У відповідності пункту 6.1.3 договору страхувальник зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Пунктом 7.1. договору визначено, що у разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страхувальник повинен вчинити наступні дії:

а) повідомити з місця події відповідні державні органи (Державтоінслекцію (ДАІ), органи протипожежної охорони, правоохоронні органи та інші), а на території інших держав - відповідні державні органи цих держав, висновки яких відповідно до чинного законодавства України можуть бути допустимими доказами для визнання події страховим випадком, та викликати відповідні компетентні органи на місце події.

б) вжити всіх доцільних та можливих заходів для зменшення розміру збитків, рятуванню ТЗ та/або ДО;

в) негайно, протягом 1 (однієї) години не залишаючи місце події, сповістити страховика про страховий випадок за телефонами, зазначеними в графі "страховик" на першій сторінці цього договору, та протягом 3 (трьох) робочих днів надати письмове повідомлення про подію. Страхувальник повинен повідомити страховику: номер договору; обставини настання страхового випадку; інформацію про пошкодження, заподіяні ТЗ та/або ДО, місце події і місце знаходження ТЗ; іншу інформацію на вимогу страховика. Перевищення зазначеного у даному пункті терміну повідомлення можливе тільки у випадку, коли страхувальник (його довірена особа) не мав фізичної можливості своєчасно зробити повідомлення, що повинно бути документально підтверджено;

г) зберігати вигляд, стан і розташування пошкодженого ТЗ або його залишків та місця події до йога огляду представником страховика, за умови підтвердження страховиком такого огляду, шляхом звернення страхувальника до цілодобового інформаційного центру: 0-800-600-800 (в межах України безкоштовно), і не починати будь-яких ремонтних, поновлювальних робіт або робіт по утилізації залишків ТЗ; страхувальник має право змінювати картину події тільки у зв'язку з необхідністю транспортування, рятування людей і тварин та здійснення запобіжних заходів по попередженню виникнення надзвичайних ситуацій;

д) надати страховику всю доступну інформацію і документацію про страховий випадок, його причини і наслідки та про характер збитків:

е) при втраті ТЗ внаслідок страхового ризику незаконне заволодіння, протягом 3 (трьох) робочих днів надати страховику реєстраційні документи та повний комплект оригінальних ключів від ТЗ або довідку з органів МВС про їх вилучення чи заяву про їх викрадення разом з ТЗ;

є) надати страховику пошкоджений ТЗ для огляду протягом 7 (семи) календарних днів з дня повідомлення про настання події, узгодити із страховиком місце та час огляду пошкодженого ТЗ аварійним комісаром страховика або незалежним експертом; надавати аварійному комісару страховика чи експерту можливість безперешкодно проводити огляд, обстеження пошкодженого ТЗ і ДО або їх залишків, розслідувати причини і обставини страхового випадку. У разі неможливості надати ТЗ для огляду діяти відповідно до інструкцій страховика;

ж) протягом 1 (одного) року після настання страхового випадку надати страховику всі документи (відповідно до розділу 10 цього договору), необхідні для здійснення страхового відшкодування. Перевищення зазначеного терміну припустимо у випадку, коли страхувальник (його довірена особа) з поважних причин (хвороба, перебування за кордоном тощо) не мав можливості своєчасно надати повний пакет необхідних документів, що має бути документально підтверджено. За письмовою заявою страхувальника, яка має бути подана страхувальнику до закінчення одного року з моменту настання страхового випадку, термін подання вищезазначених документів може бути подовжено;

з) не починати відновлювальний ремонт пошкодженого ТЗ та/або ДО без погодження із страховиком відповідно до пункту 6.3.13.

Невиконання страхувальником будь-якої з дій, передбачених пунктом 7.1 договору, дає право страховику відмовити у виплаті страхового відшкодування.

Розмір страхового відшкодування визначається виходячи з фактичного розміру збитків, завданих ТЗ в результаті страхового випадку, та розрахованого відповідно до умов договору. Розмір страхового відшкодування не може перевищувати розмір прямого збитку, понесеного страхувальником (вигодонабувачем), та розміру страхової суми, зазначеної в договорі. Розрахунок суми страхового відшкодування визначається на день настання страхового випадку (пункт 9.3 договору).

Відповідно до пункту 10.1.1. договору виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з умовами договору на підставі заяви страхувальника або вигодонабувача (його спадкоємця/правонаступника або особи, яка має належним чином оформлене повноваження від страхувальника/письмової згоди) і страхового акта, що складається страховиком після отримання всіх необхідних документів, визначених розділом 10 цього договору,

Згідно з пунктом 10.1.4 договору при настанні страхового випадку за ризиком "ДТП" для отримання страхового відшкодування страховику надаються наступні документи (з урахуванням положень розділу 13 договору): заява про виплату страхового відшкодування встановленого страховиком зразка та пояснення страхувальника/водія; довідка ДАІ (оригінал), завірена круглою печаткою, яка містить інформацію про обставини

страхового випадку, наявність (відсутність) алкогольного, токсичного або наркотичного сп'яніння у водія, відомості про винуватця ДТП; а також, за вимогою страховика або у разі неможливості отримання зазначеної довідки, - постанова суду про притягнення винної особи до адміністративної відповідальності; документи, складені ремонтним підприємством та погоджені Страховиком, які містять відомості стосовно вартості відновлювального ремонту, або акти виконаних робіт (наряди-замовлення. накладні) та фіскальні чеки або інші фінансові документи (у випадку оплати Страхувальником вартості відновлювального ремонту, погодженого Страховиком) або звіт (дослідження) експерта/оцінювача з відповіддю на поставлені питання: визначення дійсної вартості ТЗ; визначення матеріального збитку без врахування втрати товарної вартості; визначення залишкової вартості ТЗ (у разі повного конструктивного або фізичного зруйнування ТЗ); копії свідоцтва про реєстрацію ТЗ; посвідчення водія, який керував ТЗ під час настання страхового випадку; довіреності на право розпорядження ТЗ (в разі потреби): документів, що засвідчують особу - отримувача страхового відшкодування (для фізичних осіб); договору

У відповідності до пункту 10.1.14 договору розрахунок суми страхового відшкодування при настанні страхових випадків за ризиками ''ДТП" здійснюється на основі звіту (дослідження) експерта/оцінювача, або на основі аварійного сертифікату страховика, або на основі калькуляції вартості відновлювального ремонту на станції технічного обслуговування (далі за текстом - СТО). Страхове відшкодування може бути здійснено на підставі калькуляції СТО в разі погодження із страховиком та враховуючи умови пунктів 10.1.14.1.1, 10.1.14.1.2.. 10.1.16., тільки шляхом перерахування суми страхового відшкодування на рахунок цього СТО. В разі виплати страхового відшкодування не на СТО та враховуючи умови пунктів 10.1,14.1.1,. 10.1.14.1.2, страховик має право самостійно розрахувати суму вартості відновлювального ремонту, на підставі середньо регіональної вартості нормо години та без нарахування ПДВ на вартість запасних частин

У відповідності до пункту 10.1.23. договору рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування приймається страховиком протягом 10 робочих днів з дня надання всіх необхідних документів.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладених між позивачем та відповідачем договорів, суд дійшов висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами страхування.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

04.06.2016 під час з'їзду з напівпричепу тралу, який знаходився на території тракторної бригади № 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім", допустили перекидання застрахованого сільськогосподарського оприскувача Horsch Leeb PT 330, реєстраційний номер 09466АІ, внаслідок чого останній зазнав механічних пошкоджень.

В результаті перекидання оприскувача Horsch Leeb PT 330 позивачу завдано прямі матеріальні збитки. Калькуляція вартості відновлювального ремонту здійснювалась ремонтним підприємством заводу-виробника Хорш. Відповідно до рахунку наданого Horsch Leeb Application Systems GmbH (копія додається) остаточний розмір витрат відновлювального ремонту становить 74 973,16 євро.

У зв'язку з настанням страхової події позивач звернувся до відповідача щодо виплати страхового відшкодування у зв'язку з пошкодженням сільськогосподарського оприскувача Horsch Leeb PT 330.

Однак листом № 3294 від 15.05.2017 відповідачем було відмовлено у виплаті страхового відшкодування за договором страхування з посиланням на те, що перелік страхових ризиків передбачений пунктом 3.1. договору є вичерпний і випадок, що стався з застрахованим транспортним засобом, не підпадає під жоден із них.

У зв'язку з відмовою відповідача у виплаті страхового відшкодування, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 2 386 530 грн 11 коп., що станом на 11.12.2017 за офіційним курсом НБУ складає 74 973,16 євро, прямого збитку понесеного страхувальником внаслідок настання страхового випадку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається зі змісту матеріалів перевірки, здійсненої за результатами звернення ОСОБА_3, зареєстрованим в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події під № 2070 від 04.07.2016, зокрема - Рапорту від 04.07.2016 та Висновку № 1557 від 04.07.2016 оперуповноваженого Гуляйпільського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції Вовка О.І., а також зі змісту Протоколу огляду транспортного засобу від 05.07.2016, листів Начальника Гуляйпільського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області підполковника поліції Волоха Ю.М. №7847/71/0116 і № 7848/71/0116 від 30.09.2016, Висновку ст. ДОП СП Гуляйпільського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ст. лейтенанта поліції Панченка A.A. № 2114 від 07.09.2017 та не заперечується відповідачем, під час падіння (перекидання) самохідного оприскувача HORSCH LEEB РТ 330 2015, д.н. НОМЕР_2, шасі № НОМЕР_1, застрахованого Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" за договором № 011158/4002/0000064 від 12.09.2015.

З пояснень водія автомобіля IVECO ОСОБА_7 від 04.04.2016, працівника Публічного акціонерного товариства "Аграрний Дім" ОСОБА_8 від 04.07.2016, механізатора Публічного акціонерного товариства "Аграрний Дім" ОСОБА_9 (водій оприскувача) від 04.07.2016, листів № 7847/71/0116 і № 7848/71/0116 від 30.09.2016, Висновку ст. ДОП СП Гуляйпільського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ст. лейтенанта поліції Панченка A.A. № 2114 від 07.09.2017, вбачається що падіння (перекидання) самохідного оприскувача Horsch Leeb PT 330, реєстраційний номер 09466АІ,) відбулося під час його самостійного руху, а саме під час з'їзду з тралу погребло заднє колесо та оприскувач скинуло з тралу на ліву сторону за рухом.

Крім того, як зазначено у Висновку ст. ДОП СП Гуляйпільського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ст. лейтенанта поліції Панченка A.A. № 2114 від 07.09.2017, про вищевказану подію Гуляйпільське ВП було повідомлено 04.07.2016. Дане повідомлення було зареєстроване до журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події під № 2070 від 04.07.2016, відповідно до якого проводилася перевірка та згідно статті 20 Закону України "Про звернення громадян" зроблений висновок № 1557 від 05.07.2016. Дану подію було кваліфіковано як ДТП без постраждалих. Оскільки на момент прийняття рішення, згідно штатного розпису Гуляйпільського ВП, була відсутня уповноважена особа (співробітник) у сфері забезпечення дорожнього руху, протокол про адміністративне правопорушення за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення не складався. Оскільки ДТП відбулось 04.07.2016, скласти протоколом про адміністративне правопорушення за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_9 не можливо в зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Крім того, згідно з правовою позицією ЄСПЛ (рішення від 05.11.2005 у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", заява № 36548/97; рішення від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України", заява №29979/04) потреба виправити минулу помилку державного органу не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (принцип "належного урядування"). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Беєлер проти Італії", "Онер'їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", "Москаль проти Польщі"). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії" від 20.05.2010, "Тошкуце та інші проти Румунії" від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("Онер'їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

Таким чином, з наведеного слідує, що саме Висновок № 2214 від 07.09.2017 є документом, який засвідчує належність події, що сталася 04.07.2016, а саме - падіння (перекидання) самохідного оприскувача Horsch Leeb PT 330, реєстраційний номер 09466АІ, застрахованого Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" за договором № 011158/4002/0000064 від 12.09.2015 до дорожньо-транспортної пригоди та, відповідно, до страхового ризику, передбаченого договором.

Крім того, посилання відповідача на відсутність протоколу про адміністративне правопорушення не може бути причиною відмови у виплаті страхового відшкодування, оскільки надання такого протоколу чи його копії страховикові страхувальником для отримання страхової виплати договором не передбачено.

Щодо тверджень відповідача про ненадання позивачем довідки про дорожньо-транспортну пригоду, суд зазначає, що відповідно до Порядку видачі довідки про дорожньо-транспортну пригоду, затвердженого наказом МВС України від 04.07.2011 № 389, довідки про дорожньо-транспортну пригоду видаються підрозділами патрульної поліції лише страховикам та Моторному (транспортному) страховому бюро України.

Також суд зазначає, що відповідно до листа відповідача № 3294 від 15.05.2017 про відмову у виплаті страхового відшкодування, спростовуються твердження останнього про ненадання позивачем заяви про виплату страхового відшкодування.

Згідно з частиною 18 статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до пункту 2.2 договору страхування Франшиза (безумовна) - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком за будь-яких умов згідно з умовами договору та розраховується у відсотках від страхової суми або визначається в грошовому еквіваленті.

Договором встановлено безумовну франшизу у відсотках від страхової суми або у грошовому еквіваленті в евро. В разі якщо при розрахунку страхового відшкодування застосовується безумовна франшиза в грошовому еквіваленті в евро, перерахунок у національну грошову одиницю виконується із застосуванням курсу НБУ на день настання страхового випадку (пункт 3.8 договору страхування).

У відповідності до пункту 1.3 договору розмір безумовної франшизи складає 0,5% від страхової суми.

Згідно з пунктом 1.3.4 договору страхова сума складає 7 942 566 грн 07 коп.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене та враховуючи той факт, що подію, яка мала місце 04.06.2016 під час з'їзду з напівпричепу тралу сільськогосподарського оприскувача Horsch Leeb PT 330, реєстраційний номер 09466АІ, було кваліфіковано як ДТП без постраждалих, з урахуванням норм статті 9 Закону України "Про страхування" та пункту 1.3 договору, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 2 346 817 грн 28 коп. (2 386 530 грн 11 коп. (вартості відновлювального ремонту) - "мінус" 39 712 грн 83 грн (франшиза за договором (7 942 566 грн 07 коп. х 0,5%).

У відповідності до частин 1- 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

В якості доказів здійснення витрат на послуги адвоката у даній справі у розмірі 50 000 грн 00 коп. позивачем долучено до матеріалів справи копію договору про надання правової допомоги № 15072017, укладений позивачем з адвокатським об'єднанням "Аргус Лекс", відповідно до якого повірений зобов'язується надати правову допомогу у спорі, що виник щодо стягнення суми страхового відшкодування за договором добровільного комплексного страхування на транспорті № 011158/4002/0000064 від 12.09.2015, у зв'язку з пошкодженням 04.07.2016 оприскувача Horsch Leeb PT 330, реєстраційний номер 09466АІ; додаткову угоду № 1 від 15.07.2017 до договору про надання правової допомоги № 15072017 від 15.07.2018; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат з детальним описом робіт (наданих послуг); копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1751 від 29.9.2004, яке видане на ім'я Бєляєва Олега Анатолійовича; ордер серії АА № 139788; платіжне доручення на суму 50 000 грн 00 коп.

Приймаючи до уваги викладене, з огляду на заявлену позивачем ціну позову та витрат на послуги адвоката, враховуючи ступінь складності справи та обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що розмір заявлених витрат на відшкодування адвокатських послуг є співрозмірним із ціною позову та з вказаними обставинами, а тому підлягають стягненню з відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст.ст. 123, 126, 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 70-А, ідентифікаційний код 20033533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорш Україна" (09431, Київська область, Ставищенський район, село Полковниче, вулиця Поповича, будинок 35, ідентифікаційний код 35402577) страхове відшкодування у розмірі 2 346 817 (два мільйони триста сорок шість тисяч вісімсот сімнадцять) грн 28 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 35 202 (тридцять п'ять тисяч двісті два) грн 26 коп. та витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 49 167 (сорок дев'ять тисяч сто шістдесят сім) грн 98 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено: 26.06.2018

Суддя Н.Б.Плотницька