Ухвала

від 26.06.2018 по справі

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

26 червня 2018 року                                                                       вх.№580-13/18

Суддя господарського суду Луганської області Шеліхіна Р.М., розглянувши заяву Приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми "Агро" від 19.05.2018 №81, м.Київ про забезпечення позову до відкриття провадження у справі,

без повідомлення заявника та інших осіб, які можуть отримати статус учасників справи,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство сільськогосподарська виробнича фірма "Агро" 25.06.2018 звернулося до господарського Луганської області із заявою від 19.06.2018 №81 про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ТОВ "Марківський сирзавод" за адресою: 92400, смт.Марківка Марківського району Луганської області, вул. Задорожнього, 46, ід. код 37779629.

В заяві заявник вказує на те, що у ТОВ "Марківський сирзавод" утворилась заборгованість у сумі 7368429,34 грн за договором поставки молока від 01.08.2016 №01.08.16.М. В підтвердження боргу заявник надає акт звірки взаємних розрахунків за період січень – травень 2018 року, складений між Приватним підприємством сільськогосподарською виробничою фірмою "Агро", як постачальником, та ТОВ "Марківський сирзавод", як покупцем на суму 7368429,34 грн.

Заявник зазначає, що ним неодноразово направлялися претензії на адресу ТОВ "Марківський сирзавод" з вимогою сплатити заборгованість, однак відповідей не отримано.

В обґрунтування розумності, адекватності необхідності прийняття судом забезпечення позову, заявник вказує, що ТОВ "Марківський сирзавод" веде будівництво цеху для виготовлення сухого молока, виступає спонсором по проведенню чемпіонату по футболу у Марківському районі. Заявник вважає, що вказані дії ТОВ "Марківський сирзавод" можуть призвести до неможливості погасити існуючу заборгованість, у зв'язку з чим, як вважає заявник не вжиття передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову призведе до ускладнення чи зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі.

Згідно ст. 136 ГПК України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 ч. 1 статті 137 вказаного кодексу визначені заходи забезпечення позову, згідно яких позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статтей 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Твердження позивача, що дії ТОВ "Марківський сирзавод" по будуванню цеху для виготовлення сухого молока та ненаданню відповідей на претензії, а також, що ТОВ "Марківський сирзавод" виступає спонсором районного чемпіонату по футболу, утруднить чи зробить виконання рішення суду неможливим, на думку суду не є достатніми підставами для вжиття заходів забезпечення позову, у зв'язку з чим                     Наведені заявником обставини не підтверджені доказами, у зв'язку з чим не можуть свідчити про імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно ТОВ "Марківський сирзавод" не є адекватним та співрозмірним заходом забезпечення позову, оскільки відсутні докази відчуження або наміру відчуження майна підприємством ТОВ "Марківський сирзавод".

Дослідивши матеріали заяви та надавши їм оцінку матеріали заяви, з огляду на вказані вище вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову у забезпеченні позову, оскільки позивачем не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно ТОВ "Марківський сирзавод" може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або бути ефективним захистом порушених чи оспорюваних прав заявника.

Керуючись ст. ст. 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

Відмовити Приватному підприємству сільськогосподарській виробничій фірмі "Агро" у задоволенні заяви про забезпечення позову від 19.05.2018 №81 шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно ТОВ "Марківський сирзавод".

          Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у строк та в порядку, передбаченому ст.ст. 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

          Суддя                                                                       Р.М. Шеліхіна