Ухвала

від 17.04.2018 по справі 2-3540/11

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 2-3540/11

Провадження № 4-с/487/32/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2018 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Попович А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві скаргу Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський акціонерний банк на дії державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2 при примусовому виконанні виконавчого листа №2/1412/1793/2012, -

ВСТАНОВИВ :

28.02.2018 року до суду надійшла скарга представника ПАТ Всеукраїнський акціонерний банк на дії державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2 при примусовому виконанні виконавчого листа №2/1412/1793/2012. В обґрунтування скарги зазначив, що 05.12.2017 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв'язку з тим, що наявні підстави для завершення виконавчого провадження. Вважає вказану постанову державного виконавця неправомірною, оскільки останній не в повному обсязі виконав вимоги ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , зазначивши у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу заходи щодо розшуку майна боржника виявилися безрезультатними, однак не вказано, які заходи здійснено державним виконавцем. У зв'язку з чим просив суд визнати дії державного виконавця Інгульського ВДВС міста ОСОБА_1 ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_2 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу неправомірними, скасувати вказану постанову та відновити виконавче провадження.

Представник заявника у судове засідання не з'явився, просив розглянути справу за його відсутності.

Державний виконавець Інгульського ВДВС міста ОСОБА_1 ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився, надав до суду заперечення на скаргу, а також матеріали виконавчого провадження. Відповідно до викладених у відзиві на скаргу запереченнях, вважає скаргу не обгрунтованою та такою, що не відповідає задоволенню з огляду на те, що державним виконавцем вжито усіх передбачених Законом України Про виконавче провадження заходів щодо розшуку майна боржника. Окрім цього, зазначив, що стягувачем не надано жодного доказу щодо наявного у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а також жодного разу не скористався правами сторони виконавчого провадження, що передбачені ч. 1 ст. 19 Закон України Про виконавче провадження . Що стосується доводів заявника про те, що державним виконавцем не вчинено заходів щодо примусового виконання рішення суду щодо тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, то вказані доводи також вважає безпідставними, оскільки під час проведення виконавчих дій державним виконавцем не встановлено обставин, які б свідчили про ухилення боржника від виконання рішення суду.

Боржник ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, у задоволенні вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи та надані документи , суд приходить до наступного.

11.05.2012 року Заводським районним судом м. Миколаєва ухвалено рішення, за яким позов ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено; стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором в сумі 16 358,47 грн., вирішено питання про розподіл судових витрат.

20.11.2012 року по вказаній справі було видано виконавчий лист, який пред'явлено до виконання в органи ДВС.

05.12.2017 року державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , оскільки не виявлено майна боржника, на яке можна було звернути стягнення.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, 10.02.2014 року державним виконавцем Ленінського ВДВС Миколаївського міського управління юстиції винесено постанову, відповідно до якої накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_3; заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, яка сформована 05.12.2017 року державним виконавцем Інгульського ВДВС міста ОСОБА_1 ГТУЮ у Миколаївській області, відомості про нерухоме майно, яке належить боржнику відсутні.

Відповідно до повідомлень органів: Пенсійного фонду України, Державної фіскальної служби України фізичну особу неможливо ідентифікувати, за даними реєстраційного номеру облікової картки платника податків, серії та номер паспорту, не відповідає інформації, яка міститься у ДРФО.

05.12.2017 року державним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої встановлено відсутність майна боржника, на яке можливо звернутися стягнення, про що складено відповідний акт.

Згідно з Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, який видано 05.12.2017 року, заборонено відчужувати все рухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_3

Частиною 1 статті 447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

У разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України Про виконавче провадження для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; наявна письмова згода заставодержателя.

Таким чином, оскільки відсутнє майно боржника, на яке можливо звернути стягнення суд вважає, що державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2 при винесені оскаржуваної постанови діяв в межах своїх повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства, тому у задоволенні скарги слід відмовити.

Суд не приймає до уваги посилання представника заявника про те, що державним виконавцем не було вжито усіх передбачених Законом України Про виконавче провадження заходів щодо розшуку майна боржника, оскільки вони спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Разом з цим, за повідомленням Заводського ВДВС міста ОСОБА_1 ГТУЮ у Миколаївській області від 17.04.2018 р. за вих. №13724/14.23-36/зас відкрито та здійснювалося виконавче провадження №36108160 з примусового виконання виконавчого листа №2/1412/1793/2012 виданого Заводським районним судом м. Миколаєва 20.11.2012 року про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь ПАТ Всеукраїнський акціонерний банк заборгованості за кредитним договором в сумі 16358,47 грн., а також 141,79 грн. судових витрат з кожного. Проте, 28.07.2014 року виконавчий лист було направлено до Ленінського ВДВС ММУЮ, оскільки як встановлено, місце реєстрації боржника є: АДРЕСА_2, що є територією Ленінського району.

Керуючись ст.447 ЦПК України, ст. 51 Закону України Про виконавче провадження , суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський акціонерний банк на дії державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2 при примусовому виконанні виконавчого листа №2/1412/1793/2012 - відмовити .

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційного суду Миколаївського області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя З.М.Сухаревич