Рішення від 08.06.2018 по справі 361/6288/17

Справа № 361/6288/17

Провадження № 2/361/595/18

08.06.2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

08 червня 2018 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

судді - Сердинського В.С.

при секретарях - Латенко Л.П., Власик Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

установив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.

З урахуванням уточненої позовної заяви, позивач зазначав, що 01 листопада 2014 року ОСОБА_2 в простій письмовій формі було укладено із ОСОБА_4 договір позики грошових коштів в сумі 9 300 (дев'ять тисяч триста) доларів США для задоволення сімейних потреб, які зобов'язалась повернути за першою вимогою.

На підтвердження укладення договору позики та його умов ОСОБА_2 власноручно написала розписку від 01 листопада 2014 року.

На виконання умов цього договору у період з липня 2015 року по вересень 2016 року ОСОБА_2 повернула первісному кредитору суму позики в розмірі 900 (дев'ятсот) доларів США, що підтверджується відмітками на зворотній стороні вказаної вище розписки. Залишок суми боргу ОСОБА_2 за розпискою складає 8 400 (вісім тисяч чотириста) доларів США.

01 серпня 2017 року між ОСОБА_1 та первісним кредитором було укладено договір про відступлення права вимоги № 01.

Відповідно до умов даного договору він, як новий кредитор, став кредитором у зобов'язаннях, що виникли між первісним кредитором і боржником ОСОБА_2 в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення договору про відступлення права вимоги, а саме: вимоги грошових коштів у розмірі 8 400 (вісім тисяч чотириста) доларів США.

23 серпня 2017 року про укладення договору про відступлення права вимоги №01 від 01 серпня 2017 року та необхідність повернення зазначеної вище суми боргу протягом 7 (семи) днів з дня отримання вимоги, відповідача ОСОБА_2 було повідомлено належним чином 06 вересня 2017 року, що підтверджується зворотним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У визначений цією вимогою строк ОСОБА_2 грошову кошти в розмірі 8 400 доларів США не повернула, жодних дій направлених на повернення боргу не вчинила, щодо виконання нею своїх зобов'язань позивача не повідомила, у зв'язку з чим він змушений звернутися до суду.

Відповідно до відомостей з електронної декларації відповідача ОСОБА_2, яку остання подала з метою зайняття посади судді, вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3.

Первісним кредитором позивача було повідомлено, що грошові кошти відповідачем ОСОБА_2 позичено для задоволення сімейних потреб, тобто грошові кошти у вказаній вище сумі є майном, набутим подружжям за час шлюбу та відповідно належать дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

З цих підстав відповідачі мають нести солідарну відповідальність.

За встановленим Національним банком України офіційним курсом гривні до іноземних валют станом на день складання даного позову 1 долар США = 26,634659 грн.

Таким чином, сума еквівалентна 8400 доларів США станом на день подачі даного позову складає 223 731,14 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суму боргу за договором позики в розмірі 223 731,14 грн., що еквівалентно 8400 доларів США та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 237,32 грн. у рівних частинах з кожного.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, представник позивача направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив про їх задоволення в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

В судове засідання відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином через оголошення на офіційній веб-сторінці Броварського міськрайонного суду Київської області.

Судом встановлено, що 01 листопада 2014 року відповідач ОСОБА_2 отримала в борг від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 9 300 (дев'ять тисяч триста) доларів США для задоволення сімейних потреб, які зобов'язалась повернути за першою вимогою.

На підтвердження отримання грошових коштів, ОСОБА_2 власноручно написала розписку від 01 листопада 2014 року (а.с.5).

Таким чином суд приходить до переконання, що між сторонами дійсно мали місце правовідносини, до яких можуть застосовуватись положення передбачені ст. 1046-1049 ЦК України.

Так, відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов цього договору у період з липня 2015 року по вересень 2016 року ОСОБА_2 повернула первісному кредитору суму позики в розмірі 900 (дев'ятсот) доларів США, що підтверджується відмітками на зворотній стороні вказаної вище розписки. Залишок суми боргу ОСОБА_2 за розпискою складає 8 400 (вісім тисяч чотириста) доларів США.

01 серпня 2017 року між ОСОБА_1 та первісним кредитором було укладено договір про відступлення права вимоги № 01 (а.с.9).

Відповідно до умов даного договору позивач ОСОБА_1, як новий кредитор, став кредитором у зобов'язаннях, що виникли між первісним кредитором і боржником ОСОБА_2 в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення договору про відступлення права вимоги, а саме: вимоги грошових коштів у розмірі 8 400 (вісім тисяч чотириста) доларів США.

23 серпня 2017 року про укладення договору про відступлення права вимоги №01 від 01 серпня 2017 року та необхідність повернення зазначеної вище суми боргу протягом 7 (семи) днів з дня отримання вимоги, відповідача ОСОБА_2 було повідомлено належним чином 06 вересня 2017 року, що підтверджується зворотним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.10-12).

Станом на день звернення до суду з даним позовом відповідач ОСОБА_2 умови договору позики від 01 листопада 2014 року не виконала, грошові кошти в розмірі 8400 доларів США не повернула.

Згідно зі статтею 524 ЦК України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Разом з тим частина друга статті 524 та частина друга статті 533 ЦК України допускають, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Станом на 18 жовтня 2017 р., час звернення до суду з даним позовом, еквівалентом 8400 доларів США за курсом НБУ є 223 731,14 грн. (1 долар США = 26,634659 грн.)

За змістом положень ч. 3 ст. 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 65 СК України, договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

У ст. 541 ЦК України передбачено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Виходячи з наведеного, враховуючи, що за договором позики позикодавець передає грошові кошти у власність, вони згідно із ст.ст. 60, 61 СК України, стають об'єктом спільної сумісної власності подружжя, тому на спірні правовідносини поширюються правила про солідарну відповідальність.

Таким чином, стягненню солідарно із відповідачів на користь позивача за договором позики підлягають грошові кошти в розмірі 223 731,14 грн .

Відповідно до ч.ч.1,5 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд приходить до обґрунтованого висновку про задоволення позову в повному обсязі .

Крім того, керуючись ст.141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути із відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1118,66 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст.524, 526, 533, 1046-1049 ЦК України , ст.ст. 3, 4, 76, 80, 81, 89, 141, 206, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, та ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, суму боргу за договором позики від 01 листопада 2014 року в розмірі 223 731 (двісті двадцять три тисячі сімсот тридцять одна) грн. 14 коп .

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, та ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1118 (одна тисяча сто вісімнадцять) грн. 66 коп. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В. С. Сердинський