Постанова

від 26.06.2018 по справі 404/7011/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2018 року м. Кропивницький

справа № 404/7011/17

провадження № 22-ц/781/1260/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючої судді Авраменко Т.М. суддів Голованя А.М., Суровицької Л.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Державне підприємство Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації , представник за ордером адвокат ОСОБА_2

третя особа - Профспілка машинобудівників та приладобудівників України Первинна профспілкова організація Державного підприємства Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації , представник за довіреністю ОСОБА_3

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 травня 2018 року у складі судді Панфілової А.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації , третя особа: Первинна профспілкова організація Державного підприємства Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації про стягнення невиплаченої заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державного підприємства Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації про стягнення заробітної плати .

Зазначав, що з 24 квітня 2001 року він працював у відповідача . Наказом № 2/к від 24 лютого 2016 року його було звільнено з посади інженера з метрології І категорії відділу державних випробувань засобів вимірювальної техніки та атестації вимірювальних лабораторій у зв?язку зі скороченням штату працівників, за п.1 ст.40 КЗпП України.

У розрахунковому листі за лютий 2016 року, який він отримав у день звільнення, серед всіх відрахувань було вказано - профспілковий збір на суму 176 грн. 17 коп., тобто зв період з 24 квітня 2001 року по 24 лютого 2016 року з його заробітної плати бухгалтерією підприємства на користь профспілки відраховувались профспілкові внески.

Він не був членом профспілки та ніколи не звертався до відповідача з письмовою заявою щодо перерахування коштів у вигляді профспілкових внесків із своєї заробітної плати.

Просив стягнути з відповідача на його користь невиплачену заробітну плату з 24 квітня 2001 року по 24 лютого 2016 року, яка незаконно утримана з його заробітної плати у вигляді профспілкових внесків. Зобов?язати відповідачанарахувати та виплатити суми компенсації та індексації невиплаченої заробітної плати за період з 24 квітня 2001 року по 24 лютого 2016 року.

Під час судового розгляду позовні вимоги уточнив, зазначив що сума утриманих з його зарплати профспілкових внесків становить 6040 грн.13 коп., тому просив стягнути з відповідача на його користь суму втраченого заробітку з урахуванням індексації та компенсації з часу початку утримань до ухвалення судом рішення у справі, яка станом на 01 квітня 2018 року становить 52432 грн. 22 коп. (а.с.102-104).

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01 лютого 2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи Первинну профспілкову організацію Державного підприємства Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації (а.с.72,73).

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 травня 2018 року в задоволенні позову відмовлено за необґрунтованістю. Суд встановив, що позивач був членом профспілки, а утримання профспілкових внесків з його заробітної плати проводилося на підставі поданої ним 15 лютого 2002 року письмової заяви.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зазначає, що він ніколи не був членом профспілки підприємства, ніякої участі у її діяльності не приймав, заяву про вступ у профспілку не подавав, не мав документів, які б підтверджували його членство у профспілці, із заявою про утримання та перерахування із заробітної плати профспілкових внесків на користь профспілки не звертався. Відповідачем та третьою особою не надано суду документів, які б підтверджували факт його перебування у профспілці. Облікова картка члена профспілки, яку надав суду відповідач, містить неправдиві відомості та виготовлена під спірні правовідносини. Суд не звернув уваги, що копія заяви від 15 лютого 2002 року не містить його прохання щодо перерахування коштів з його заробітної плати до профспілки та в ній відсутні посилання на його приналежність до профспілки. До того ж бухгалтерією підприємства безпідставно, не маючи його заяви про утримання коштів на рахунок профспілки утримувались та перераховувались кошти у період з 24 квітня 2001 року по 15 лютого 2002 року. В протоколі засідання профспілкового комітету від 18 лютого 2014 року № 55, на підставі якого була складена відомість на виплату грошей № 17, зазначено, що саме працівникам центру, а не членам профспілки виділялись кошти.

Апеляційне провадження відкрито 14 червня 2018 року (а.с.172), 22 червня 2018 року розгляд справи призначено без повідомленням учасників справи (а.с.176).

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Зазначає, що позивач працював на підприємстві з 24 квітня 2001 року по 24 лютого 2016 року. Протягом цього часу на підприємстві діяла Первинна профспілкова організація Державного підприємства Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації , яка є організаційною ланкою професійної спілки машинобудівників та приладобудівників України і є єдиною профспілковою організацією, що діяла і на цей час діє на підприємстві. Позивач, як і всі працівники підприємства був членом професійної спілки машинобудівників та приладобудівників України, щомісячно сплачував профспілкові внески та приймав участь у діяльності Первинної профспілкової організації. Заявою від 15 лютого 2002 року позивач, як член профспілки просив утримувати з його заробітної плати щомісячні профспілкові внески в розмірі 1%. Підприємство не було набувачем утриманих з позивача коштів і перераховувало щомісячно членські профспілкові внески працівників підприємства, вирахувані із заробітної плати, на рахунки Первинної профспілкової організації підприємства, ОСОБА_4 Профспілки Машприлад України та ОСОБА_4 федерації профспілок Кіровоградської області в день отримання коштів в установах банків на виплату заробітної плати у відсотковому відношенні, відповідно до розподілу загальної суми внесків в профспілку, без персоніфікації кожного співробітника. За період з 24 квітня 2001 року по 24 лютого 2016 року із заробітної плати позивача утримано 6040 грн. 13 коп., які були перераховані профспілковим органам. Позивач отримав з профспілкових внесків матеріальну допомогу в сумі 1150 грн. (а.с.177-178).

У відзиві на апеляційну скаргу представник третьої особи просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Зазначає, що позивач працював на підприємстві з 24 квітня 2001 року по 24 лютого 2016 року. Заява про вступ позивача до профспілки не збереглась, однак позивач, як і всі на той час працівники підприємства був членом професійної спілки машинобудівників та приладобудівників України, щомісячно сплачував профспілкові внески та приймав участь у діяльності Первинної профспілкової організації. Заявою від 15 лютого 2002 року позивач, як член профспілки просив утримувати з його заробітної плати щомісячні профспілкові внески в розмірі 1%. Посилання позивача на те, що облікова картка члена профспілки містить неправдиві відомості та виготовлена виключно під спірні правовідносини не заслуговує на увагу, оскільки, незважаючи на недоліки, як то не заповнення всіх граф, судячи з печатки, була виготовлена в період з 22 грудня 2003 року по 17 грудня 2013 року, коли юридична особа-відповідач мала назву Державне підприємство Кіровоградський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації . Факт належності позивача до членів профспілки підтверджується і доказами, наданими суду самим позивачем, а саме: протоколом засідання профспілкового комітету № 55 від 18 лютого 2014 року про надання матеріальної допомоги за рахунок профбюджету, копією заяв позивача та запрошень профкому від 24 лютого 2016 року у зв?язку з розглядом питання щодо надання згоди на його звільнення (а.с.183-184).

Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 4 ст. 19 ЦПК).

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 369 ЦПК).

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону.

Відповідно до ст.127 КЗпП України , ст.26 Закону України Про оплату праці відрахування із заробітної плати працівника можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст.249 КЗпП України за наявності письмових заяв працівників, які є членами професійної спілки, власник або уповноважений ним орган щомісяця безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок профспілкової спілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в строки, визначені цим договором чи угодою.

На підставі наказу №28/к від 24 квітня 2001 року позивач прийнятий на посаду інженера (а.с.59), наказом №2-к від 24 лютого 2016 року він звільнений з посади інженера в зв'язку із скороченням штату працівників (а.с.3).

За період з 24 квітня 2001 року по 24 лютого 2016 року утримано із заробітної плати позивача профспілкові внески в сумі 6040 грн. 13 коп. та перераховані на рахунок профспілки (а.с.29-30).

15 лютого 2002 року від члена профспілки ОСОБА_1 на ім'я головного бухгалтера надійшла письмова заява про утримання з його заробітної плати щомісячно профспілкових внесків в розмірі 1% (а.с.36). Подання такої заяви позивачем не оспорюється.

У період з 24 квітня 2001 року по 15 лютого 2002 року профспілкові внески сплачувалися не шляхом утримання із заробітної плати, а особисто членом профспілки.

Факт членства позивача у профспілці також підтверджується обліковою карткою члена профспілки із зазначенням дати 24 квітня 2001 року (а.с.38), його заявами до профкому про надання матеріальної допомоги та виплатою за рахунок коштів профспілки позивачу, як члену профспілки, матеріальної допомоги (а.с.41-45, 62), обрання його делегатом на профспілкову звітно-виборчу конференцію (а.с.84).

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про відсутність порушення прав позивача, оскільки він добровільно сплачував профспілкові внески, а їх утримання із заробітної плати здійснювалося на підставі поданої ним заяви.Доводи апеляційної скарги такого висновку суду не спростовують.

Суд надав належну оцінку доказам, правильно здійснив тлумачення закону з урахуванням установлених обставин справи. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення постановлено без додержанням норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, однак підстави для переоцінки доказів апеляційним судом відповідно до ст.367 ЦПК України відсутні.

В межах вимог та доводів апеляційної скарги передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в позові не встановлено.

Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.381,382,384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення , а рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 травня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 26 червня 2018 року.

Головуюча суддя Т.М.Авраменко

Судді: А.М.Головань

ОСОБА_5