Ухвала

від 21.06.2018 по справі 1-кп-5/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВA

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві кримінальне провадження № 42012000000000102 за апеляційною скаргою старшого прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 на вирок Печерського районного суду м. Києва від 02 квітня 2014 року, відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, з вищою освітою, працюючого начальником фінансового управління Державного центру зайнятості України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.368 КК України;

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з вищою освітою, працюючого начальником управління організації матеріально-технічного забезпечення Державного центру зайнятості України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України;

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Тараща Київської обл., громадянки України, з вищою освітою, працюючої заступником начальника загального відділу Державного центру зайнятості України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимої,

обвинувачено

ї у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.368, ч.5 ст. 27, ч.4 ст.368 КК України;

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, працюючого водієм Державного центру зайнятості України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.368, ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Печерського районного суду м. Києва від 02 квітня 2014 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч. 1 ст.368-2 КК України, та призначено покарання за вказаною статтею у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських обов`язків строком на 2 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням - з іспитовим строком на 2 роки.

ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, виправдано, за недоведеністю вчинення ним такого кримінального правопорушення.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу змінено - із взяття під варту на особисте зобов`язання, звільнивши останнього з-під варти в залі суду.

ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.368-2 КК України, та призначено покарання за вказаною статтею у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно господарськихобов`язків строком на 2 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням - з іспитовим строком на 2 роки.

ОСОБА_8 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, виправдано, за недоведеністю вчинення ним такого кримінального правопорушення.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу змінено - із взяття під варту на особисте зобов`язання, звільнивши останнього з- під варти в залі суду.

ОСОБА_9 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч. 2 ст.368-2 КК України, та призначено покарання за вказаною статтею у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських обов`язків строком на 2 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням - з іспитовим строком на 2 роки.

ОСОБА_9 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.3 ст.368 КК України та ч.5 ст. 27, ч.4 ст.368 КК України виправдано за недоведеністю вчинення нею таких кримінальних правопорушень.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_9 до вступу вироку в законну силу змінено - із взяття під варту на особисте зобов`язання, звільнивши останню з- під варти в залі суду.

ОСОБА_10 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч. 2 ст.368-2 КК України, та призначено покарання за вказаною статтею у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських обов`язків строком на 2 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_10 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням - з іспитовим строком на 2 роки.

ОСОБА_10 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України та ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України виправдано за недоведеністю вчинення ним таких кримінальних правопорушень.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_10 до вступу вироку в законну силу змінено - із взяття під варту на особисте зобов`язання, звільнивши останнього з - під варти в залі суду.

Арешт, накладений постановою слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України від 25.11.2011 року на майно ОСОБА_7 , де б воно не знаходилось і в чому б воно не виражалось, скасовано.

Арешт, накладений постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України від 24.01.2012 року на земельну ділянку, розмірами 0,2519 га (кадастровий номер 3220881702:02:002:0019), розташовану за адресою: АДРЕСА_5 , яка належить на праві власності ОСОБА_7 , скасовано.

Арешт, накладений постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України від 24.01.2012 року на будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_5 , що належить на праві власності ОСОБА_7 , скасовано.

Арешт, накладений постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України від 14.03.2012 року на земельну ділянку, розмірами 0,1000 га (державний акт на право власності на земельну ділянку зареєстрований 22.02.2010 року за №01.10.470.00004 в книзі записів №01-6), розташовану за адресою: АДРЕСА_6 , яка належить на праві власності ОСОБА_7 , скасовано.

Арешт, накладений постановою слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України від 25.11.2011 року на майно ОСОБА_9 , де б воно не знаходилось і в чому б воно не виражалось, скасовано.

Арешт, накладений постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України від 16.01.2012 року на квартиру АДРЕСА_7 , яка на праві власності належить ОСОБА_9 , скасовано.

Арешт, накладений постановою слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України від 28.11.2011 року на майно ОСОБА_10 , а саме на: автомобіль марки MITSUBISHI LANCER 2, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , дата реєстрації 23.07.2008 року; автомобіль марки MITSUBISHI LANCER 2, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , дата реєстрації 13.10.2007 року; автомобіль марки HONDA ACCORD, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , дата реєстрації 13.10.2007 року, скасовано.

Арешт, накладений постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України від 28.11.2011 року на майно ОСОБА_10 , а саме: квартиру АДРЕСА_8 ; приватний будинок №55 по вул. Фестивальній в с. Пирогово у м. Києві, скасовано.

Арешт, накладений постановою слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України від 25.11.2011 року на майно ОСОБА_10 , де б воно не знаходилось, і в чому б воно не виражалось, скасовано.

Арешт, накладений постановою слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України від 25.11.2011 року на майно ОСОБА_8 , де б воно не знаходилось, і в чому б воно не виражалось, скасовано.

Грошові кошти в сумі 26550 грн., вилучені під час обшуку в службовому кабінеті ОСОБА_7 та передані для зберігання на депозитний рахунок Генеральної прокуратури України (квитанція до прибуткового касового ордеру №15 від 13.01.2012 року), ухвалено повернути ОСОБА_7 .

Грошові кошти в сумі 5002 доларів США, вилучені під час обшуку в службовому кабінеті ОСОБА_7 та передані для зберігання на депозитний рахунок Генеральної прокуратури України (квитанція до прибуткового касового ордеру №1 від 17.01.2012 року), ухвалено повернути ОСОБА_7 .

Грошові кошти в сумі 26553 долари США, вилучені під час обшуку в квартирі ОСОБА_9 та передані для зберігання на депозитний рахунок Генеральної прокуратури України (квитанція до прибуткового касового ордеру №61 від 07.12.2011 року), ухвалено повернути ОСОБА_9 .

Грошові кошти в сумі 10 000 грн., вилучені під час обшуку в квартирі ОСОБА_9 та передані для зберігання на депозитний рахунок Генеральної прокуратури України (квитанція до прибуткового касового ордеру №751 від 05.12.2011 року), ухвалено повернути ОСОБА_9 .

Грошові кошти в сумі 1 050 грн., вилучені під час обшуку в службовому кабінеті ОСОБА_9 та передані для зберігання на депозитний рахунок Генеральної прокуратури України (квитанція до прибуткового касового ордеру №12 від 12.01.2012 року), ухвалено повернути ОСОБА_9 .

Грошові кошти в сумі 43 071 доларів США, вилучені під час обшуку в службовому кабінеті ОСОБА_9 та передані для зберігання на депозитний рахунок Генеральної прокуратури України (квитанція до прибуткового касового ордеру №3 від 17.01.2012 року), ухвалено повернути ОСОБА_9 .

Грошові кошти в сумі 1 900 000 грн., вилучені під час обшуку у банківській скринці №093, оформленої на ОСОБА_7 в АБ Південний та передані для вберігання на депозитний рахунок Генеральної прокуратури України (квитанція до прибуткового касового ордеру №740 від 28.11.2011 року), ухвалено повернути ОСОБА_7 .

Грошові кошти в сумі 200 000 євро, вилучені під час обшуку у банківській скринці № НОМЕР_3 , оформленої на ОСОБА_7 в АБ Південний" та передані для зберігання на депозитний рахунок Генеральної прокуратури України (квитанція до прибуткового касового ордеру №23 від 19.12.2011 року), ухвалено повернути ОСОБА_7 .

Грошові кошти в сумі 300 англійських фунтів стерлінгів, вилучені під час обшуку у банківській скринці № НОМЕР_3 , оформленої на ОСОБА_7 в АБ Південний та передані для зберігання на депозитний рахунок Генеральної прокуратури України (квитанція до прибуткового касового ордеру №3 від 19.12.2011 року), ухвалено повернути ОСОБА_7 .

Грошові кошти в сумі 50 000 доларів США, вилучені під час обшуку у банківській скринці №075, оформленої на ОСОБА_10 в АБ Південний та передані для зберігання на депозитний рахунок Генеральної прокуратури України (квитанція до прибуткового касового ордеру №62 від 07.12.2011 року) ухвалено повернути ОСОБА_10 .

Грошові кошти в сумі 1 750 російських рублів, вилучені під час особистого обшуку у ОСОБА_10 та передані для зберігання на депозитний рахунок Генеральної прокуратури України (квитанція до прибуткового касового ордеру №6 від 28.12.2011 року), ухвалено повернути ОСОБА_10 .

Грошові кошти в сумі 1 802 долари США, вилучені під час особистого обшуку у ОСОБА_10 та передані для зберігання на депозитний рахунок Генеральної прокуратури України (квитанція до прибуткового касового ордеру №69 від 28.12.2011 року), ухвалено повернути ОСОБА_10 .

Грошові кошти в сумі 1 336 грн., вилучені під час особистого обшуку у ОСОБА_10 та передані для зберігання на депозитний рахунок Генеральної прокуратури України (квитанція до прибуткового касового ордеру №794 від 19.12.2011 року), ухвалено повернути ОСОБА_10 .

Грошові кошти в сумі 303 грн., вилучені у ОСОБА_8 під час обшуку в його службовому кабінеті та передані для зберігання на депозитний рахунок Генеральної прокуратури України (квитанція до прибуткового касового ордеру №426 від 10.07.2012 року), ухвалено повернути ОСОБА_8 .

Грошові кошти в сумі 1 долар США, вилучені у ОСОБА_8 під час обшуку в його службовому кабінеті та передані для зберігання на депозитний рахунок Генеральної прокуратури України (квитанція до прибуткового касового ордеру №30 від 11.07.2012 року), ухвалено повернути ОСОБА_8 .

Вирішено питання щодо речових доказів.

Як встановлено вироком суду, ОСОБА_7 вчинив незакінчений замах на незаконне збагачення, а саме одержання службовою особою неправомірної вигоди у значному розмірі за відсутності ознак хабарництва, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.15, ч. 1 ст.368-2 КК країни за наступних обставин.

Так, відповідно до ст.1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року №389/2011, Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики України) є центральним органом виконавчої ради, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінсоцполітики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції.

Згідно п.18 ст.4 вказаного Положення Мінсоцполітики спрямовує та координує діяльність державної служби зайнятості, здійснює в установленому порядку повідомну реєстрацію галузевих і регіональних угод.

Відповідно до п.1ст.18 Закону України "Про зайнятість населення"Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за одержанням законодавства про зайнятість населення. Регулювання правового становища державних службовців, які працюють у зазначених підрозділах державної служби зайнятості, здійснюється відповідно доЗакону України "Про державну службу".

08.02.2007 року наказом № 60-к директора Державного центру зайнятості ОСОБА_7 переведений з посади начальника відділу доходів та фінансового забезпечення Державного центру зайнятості на посаду начальника фінансового управління Державного центру зайнятості.

Згідно посадової інструкції начальник фінансового управління:

-забезпечує якіснета своєчасне виконання завдань та функцій, покладених на управління;

-керує діяльністю управління, організовує розробку планів роботи у відповідності з покладеними на управління завданнями та дорученнями директора Державного центру зайнятості, здійснює організаційно-адміністративні заходи щодо їх реалізації;

-розподіляє функції та обов`язкиміж працівниками управління, організовує координацію їх діяльності, забезпечує взаємодію управління з іншими управліннямита відділами Державного центру зайнятості, а також необхіднізв`язки з підрозділами Міністерства соціальної політики України;

-організовує роботу щодо підготовкиматеріалівна засідання правління фонду, наради директорів з питань, що входять до компетенції управління;

-забезпечує своєчасний розгляд листів, скарг і заяв, які входять до компетенції управління;

-надає методичну та практичну допомогу робочим органамвиконавчої дирекції Фонду з фінансових питаньта з питань оплати праці;

-приймає участь у цільових перевірках центрів зайнятості з фінансових питань,

Таким чином, начальник фінансового управління Державного центру зайнятості ОСОБА_7 , обіймаючи постійно посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у період з 08.02.2007 року по 25.11.2011 року являвся службовою особою.

Відповідно до ст.1.1 положення про Державний центр зайнятості Міністерства праці України, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики 04.09.1997 року, Державний центр зайнятості Міністерства праці Українивходить в систему органів по праці України і працює під керівництвом Міністерства праці України.

Згідно ст.15 Статуту Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженого постановою правління Фонду від 14.10.2010 року №204, виконавчим органом правління Фонду є виконавча дирекція Фонду. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Директор Державного центру зайнятості центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та його заступники є відповідно керівником та заступниками керівника виконавчої дирекції Фонду.

Відповідно до ст.16 Статуту Фонду виконавча дирекція Фонду та її робочі органи зобов`язані здійснювати оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах затвердженого бюджету:

- забезпечувати цільове використання коштів відповідно до затвердженого бюджету Фонду та затвердженого порядку використання коштів з окремих видатків бюджету Фонду;

- виплачувати забезпечення та надавати соціальні послуги, передбачені Законом, забезпечувати здійснення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання настанню страхових внесків;

- контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків відповідно до закону, а також витрат на страхування на випадок безробіття, проводити розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення;

-представляти інтереси Фонду в судових та правоохоронних органах;

- представляти Фонд у взаємовідносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, об`єднаннями громадян з питань соціального захисту, а також органами соціального захисту на випадок безробіття зарубіжних країн, міжнародними організаціями, діяльність яких пов`язана із захистом соціальних прав людини;

- організовувати та забезпечувати короткотермінові підвищення кваліфікації членів правління та працівників виконавчої дирекції;

- забезпечувати членів правління Фонду, членів наглядової ради та органу державного нагляду у сфері страхування на випадок безробіття необхідною інформацією про діяльність Фонду, виконавчої дирекції Фонду та її робочих груп;

Крім того, виконавча дирекція та її робочі органи готують та подають на розгляд правління Фонду матеріали щодо розгляду питань, які входять до компетенції правління Фонду.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів" №527 від 30.06.2010 рокуіз змінами, внесеними згідно зПостановою кабінету Міністрів України №264 від17.03.2011 року (далі Постанова КМУ) затверджено Порядок спрямування у 2011 році коштів Фонду на створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів, а також затверджений розподіл грошових коштів між 6 (шістьма) областями України в сумі 360 млн. грн., з яких 172 млн. 160 тис. грн. виділено на Донецьку область.

Згідно з зазначеноюПостановою КМУдля визначення підприємств, установ та організацій, на яких створюються робочі місця, обласні державні адміністрації проводять конкурси бізнес-планів, під час яких визначають переможців, яких включають до програми створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів (далі програма).

Відповідно до Постанови КМУ Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Кіровоградській, Луганській, Львівській обласним державним адміністраціям необхідно розробити і подати протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності даноюпостановою для погодження з правлінням Фонду програми створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів. В свою чергу, Центр, після погодження програм з правлінням Фонду перераховує щомісяця кошти на рахунок обласних держадміністрацій, відповідно до затвердженого правлінням Фонду графіка фінансування програм у межах річного обсягу, а облдержадміністрації спрямовують ці кошти підприємствам згідно погодженої програми.

У квітні 2011 року ТОВ НВК "Інтехсервіс" з метою участі у конкурсі на визначення підприємства - переможця по створенню нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів (далі конкурс) подало до Донецької обласної державної адміністрації (далі Донецька ОДА) бізнес-план, проектно-кошторисну та іншу визначену Донецькою ОДА документацію. Відповідно до поданого бізнес - плану, вказаному підприємству для створення 27 нових робочих місць потрібні грошові кошти у сумі1730700 грн.

15.04.2011 року розпорядженням голови Донецької ОДА №205 головне управління регіонального розвитку, залучення інвестицій і зовнішньоекономічних відносин Донецької ОДА визначено замовником створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення Донецької області у 2011 році (далі Замовник).

У період часу з 20.04.2011 року по 22.04.2011 року Донецькою ОДА на виконанняПостанови КМУпроведений конкурс (далі конкурс Донецької області) за результатом якого переможцями визнано 34 підприємства області, в тому числі ТОВ НВК "Інтехсервіс", яким для реалізації всіх бізнес-планів, потрібні були грошові кошти в сумі 263829900 грн.

22.04.2011 року розпорядженням голови Донецької ОДА №222 затверджено програму створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення Донецької області у 2011 році до якої увійшли 34 підприємства - переможці конкурсу створення нових робочих місць, в тому числі ТОВ НВК "Інтехсервіс".

27.04.2011 року до Державного центру зайнятості, на виконанняпостанови КМУта доручення Державного центру зайнятості від 22.03.2011 року №ДЦ-03-2304/0/6-11, з Донецької ОДА надійшли погоджена розпорядженням голови Донецької ОДА від 22.04.2011 року №222 програма створення нових робочих місць в Донецькій області, а також 34 бізнес-плани підприємств-переможців конкурсу, в тому числі бізнес - план ТОВ НВК "Інтехсервіс". Однак, сума грошових коштів - 172 млн. 160 тис. грн., що виділялась згідно Постанови КМУна Донецьку область, не покривала витрати, необхідні для реалізації всіх 34 бізнес - планів у зв`язку із чимвиникла необхідність у внесенні правлінням Фонду змін до програми створення нових робочих місць на 2011 рік у Донецькій області та виключення з програми ряд підприємств - переможців конкурсу.

17.05.2011 року, комісія Фонду прийняла рішення рекомендувати правлінню Фонду погодити програми, а також опрацювати програму Донецької області та виключити з переліку виконавців програми Донецької області17 підприємств - переможців конкурсу Донецької області. При цьому, комісією Фонду не було прийняте рішення виключити ТОВ НВК "Інтехсервіс" з програми Донецької області.

23.05.2011 року, відповідно до постанови КМУ, на виконання постанови Фонду від 19.05.2011 року №261, головою Донецької ОДА ОСОБА_13 погоджена програма Донецької області в новій редакції (розпорядження від 23.05.2011 року № 291) до якої увійшло ТОВ НВК "Інтехсервіс".

У період часу з 23.05.11 по 31.05.11 Донецькою ОДА ОСОБА_14 був повідомлений про перемогу ТОВ НВК "Інтехсервіс" в конкурсі.

31.05.2011 року для реалізації програми Донецької області на розрахунковий рахунок ТОВ НВК "Інтехсервіс" від Замовника надійшли грошові кошти у сумі 519000 грн.

У червні 2011 року ОСОБА_14 повідомив ОСОБА_7 про те, що програма із створення нових робочих місць на підприємстві успішно реалізується, запропонував останньому матеріальну винагороду за участь підприємства у програмі.

ОСОБА_7 , в межах своїх службових обов`язків, не маючи змоги виконати будь-які дії в інтересах ТОВ НВК "Інтехсервіс", пояснив, що відповідні рішення фактично приймались Донецькою ОДА, належали до її компетенції, однак надалі погодився отримати винагороду, діючи умисно та з корисливих мотивів.

25.11.2011 року ОСОБА_14 , в денний час, перебуваючи в приміщенні відділення АТ "РД Банк", що розташований у м. Києві по вул. Щорса, 32-Г, передав касиру вказаного відділення банку ОСОБА_15 грошові кошти у сумі 81 150 грн., нібито для зарахування на рахунок ОСОБА_16 , які призначались для ОСОБА_7 . ОСОБА_15 , не будучи обізнаною про злочинні наміри ОСОБА_7 , отримала від ОСОБА_14 81 150 грн. через касу відділення АТ "РД Банк", які не були одержані ОСОБА_7 у зв`язку із їх вилученням із каси співробітниками правоохоронних органів.

Окрім цього, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 було вчинено пособництво у отриманні службовою особою неправомірної вигоди, провадження щодо якої зупинене, умисно та з мотивів забезпечення приязних стосунків.

22.01.2007 року ОСОБА_8 переведений з посади начальника господарсько-договірного відділу на посаду начальника управління організації матеріально-технічного забезпечення Державного центру зайнятості України (наказ № 24-к Міністерства праці та соціальної політики України).

Згідно посадової інструкції начальник управління організаційного матеріально-технічного забезпечення Державного центру зайнятості:

-організовує роботу по матеріально-технічному забезпеченню, спрямовану на правильне застосування, неухильне додержання та запобігання невиконанню вимог чинного в Україні законодавства щодо здійснення закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти;

Крім того, згідно посадової інструкції начальник управління організаційного матеріально-технічного забезпечення Державного центру зайнятості здійснює контроль за:

-формуванням Єдиної електронної інформаційної бази матеріальних цінностей Державної служби зайнятості України;

-формуванням пропозицій щодо покращення матеріально-технічного забезпечення Державної служби зайнятості України;

-аналітичною роботою щодо забезпечення Державної служби зайнятості України матеріальними цінностями;

-збором, аналізом та узагальненням інформації щодо потреби в коштах для забезпечення діяльності центрів зайнятості.

Таким чином, начальник управління організаційного матеріально-технічного забезпечення Державного центру зайнятості ОСОБА_8 , обіймаючи постійно посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у період з 01.08.11 по 23.09.11 являвся службовою особою.

22.08.2011 року департаментом державних закупівель та державного замовлення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України погоджено застосування процедури закупівлі в одного учасника для проведення закупівлі послуг з питань розвитку програмного забезпечення користувачів (послуги з впровадження та супроводження комп`ютерної програми "Адміністрування єдиної бази об`єктів відділів капітального будівництва Державної служби зайнятості України".

Відповідно до вказаного погодження, Замовником є Державний центр зайнятості, а Учасником є Товариство з обмеженою відповідальністю "Софт БЛЮ". 07.09.2011 року між Державним центром зайнятості і ТОВ "Софт блю" було укладено договір на здійснення послуг з провадження і супроводження вказаної комп`ютерної програми, який почав виконуватись.

ОСОБА_17 у вересні 2011 року, з метою матеріальної винагороди директора Центру, звернувся до ОСОБА_8 з пропозицією надати грошові кошти в розмірі 20 відсотків від загальної суми вказаного договору, розуміючи, що договір вже виконується і будь-яких підстав для його розірвання немає, а ОСОБА_8 , в свою чергу повідомив про це особу, провадження щодо якої зупинене, та вони дійшли згоди щодо отримання Директором центру неправомірної вигоди.

23.08.2006 року наказом № 393-к директора Державного центру зайнятості ОСОБА_9 призначена на посаду заступника начальника загального відділу Державного центру зайнятості.

15.08.2006 року наказом № 377-к директора Державного центру зайнятості ОСОБА_10 призначений на посаду водія Державного центру зайнятості.

Про свої злочинні наміри особа, щодо якої зупинено провадження, та ОСОБА_8 повідомили ОСОБА_10 та ОСОБА_9 і запропонували останнім долучитись до вчинення злочину. На пропозицію особи, щодо якої зупинено провадження, та ОСОБА_8 вчинити в майбутньому запропоновані злочинні дії, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 надали свою згоду щодо надання засобів для переховування коштів, отриманих як неправомірна вигода.

16.09.2011 року, у денний час, ОСОБА_17 , у службовому кабінеті ОСОБА_8 , що в приміщенні Державного центру зайнятості, яке знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Еспланадна, 8/10, передав ОСОБА_8 в конверті як неправомірну вигоду кошти у сумі 197715 грн., хоча дії, з використанням службового становища директора Центру, щодо вказаного договору вже були вчинені.

Того ж дня, а саме 16.09.2011 року, особа щодо якої зупинено провадження та ОСОБА_8 повідомили ОСОБА_9 про одержання коштів від ОСОБА_17 . В свою чергу ОСОБА_9 , діючи за попередньою домовленістю з особою, щодо якої зупинено провадження, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , виконуючи свою обіцянку переховати та зберігати кошти отримані від ОСОБА_17 , забрала з кабінету директора Державного центру зайнятості, що в приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10, вказані кошти та приховала їх в сейфі, що знаходиться в приймальній директора Центру за зазначеною адресою, де зберігала їх до 19.09.2011 року.

19.09.2011 року, ОСОБА_9 , продовжуючи вчиняти протиправні дії, заздалегідь узгоджені з особою, щодо якої зупинено провадження, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , в денний час, в кабінеті директора Центру, що у приміщенні за адресою: и. Київ, вул. Еспланадна, 8/10, за вказівкою особи, щодо якої зупинено провадження, передала ОСОБА_10 197715 грн., одержані ОСОБА_8 від ОСОБА_17 , у свою чергу ОСОБА_10 , діючи за попередньою домовленістю з особою, щодо якої зупинено провадження, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , виконуючи свою обіцянку переховати та зберігати кошти отримані від ОСОБА_17 , достовірно знаючи про злочинне походження 197715 грн., одержав від ОСОБА_9 здобуту злочинним шляхом особою, щодо якої зупинено провадження, та ОСОБА_8 вказану суму грошових коштів, які виніс з приміщення Центру та після цього приховав у невстановленому місці і зберігав невстановлений слідством час. В подальшому особа, провадження щодо якої зупинене, розпорядилась вказаними коштами на власний розсуд.

Крім того, за аналогічних обставин, близько 23.09.2011 року ОСОБА_17 звернувся до ОСОБА_8 з пропозицією надання коштів в сумі 29657 грн. з метою передачі особі, провадження щодо якої зупинене, як подяку, хоча дії, які б могли бути вчинені директором Центру з використанням службового становища щодо укладення вказаного договору уже були вчинені, а ОСОБА_8 не мав жодних повноважень щодо взаємовідносин Центру та підприємства.

Таким чином, ОСОБА_8 цього дня отримав як неправомірну вигоду від ОСОБА_17 кошти у сумі 29657 грн. для передачі особі, провадження щодо якої зупинене, перебуваючи в своєму службовому кабінеті, що в приміщенні Державного центру зайнятості, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10 та передав їх.

Не погодившись з вироком суду прокурор відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу на вирок Печерського районного суду м. Києва від 02 квітня 2014 року.

Під час апеляційного розгляду обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відмовились від апеляційної скарги, поданої в їх інтересах захисником ОСОБА_18 , обвинувачена ОСОБА_9 відмовилась від апеляційної скарги, поданої в її інтересах захисником ОСОБА_18 обвинувачений ОСОБА_10 відмовився від апеляційної скарги, поданої в його інтересах захисником ОСОБА_19 .

Старший прокурор відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 в своїй апеляційній скарзі, з наступними доповненнями, просить вирок Печерського районного суду від 2 квітня 2014 року стосовно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , в частині виправдання ОСОБА_7 за ч.4 ст.364 КПК України за епізодом отримання ним хабара від ОСОБА_20 залишити без змін, а в решті вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким:

ОСОБА_7 призначити покарання за ч.4 ст. 368 КК України у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків строком на 3 роки;

ОСОБА_8 за ч.3 ст. 368 КК України призначити покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків строком на 3 роки;

ОСОБА_9 за ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків строком на 3 роки. За ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 368 КК України призначити покарання у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків строком на 3 роки. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_9 покарання у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків строком на 3 роки;

ОСОБА_10 за ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, строком на 3 роки. За ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 368 КК України призначити покарання у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, строком на 3 роки. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_10 покарання у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків строком на 3 роки.

В частині виправдання ОСОБА_7 по епізоду отримання хабара від ОСОБА_20 , кваліфікованого за ч.4 ст.368 КК України, прокурор просить залишити вирок суду без змін.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особам обвинувачених, внаслідок м`якості.

Зокрема, прокурор зазначає, що суд дійшовши висновку про недоведеність у діяннях ОСОБА_7 та ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.3, 4 ст. 368 КК України, а в діях ОСОБА_9 і ОСОБА_10 пособництва у вчиненні даних правопорушень, вбачаючи ознаки іншого правопорушення, не перекваліфікував дії підсудних, а виправдав їх та без висунення обвинувачення в іншому кримінальному правопорушенні кваліфікував дії ОСОБА_7 за ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 368-2 КК України, дії інших обвинувачених за ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 368-2 КК України.

При цьому обвинувачення, визнане судом доведеним, не відповідає положенням п.2 ч.1 ст. 374 КПК України щодо зазначення наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів.

Крім того, виправдовуючи обвинувачених, суд, на думку прокурора, не надав повну, всебічну та об`єктивну оцінку зібраним по справі і дослідженим у судовому засіданні доказам, у їх сукупності, не навів мотивів їх неврахування, внаслідок чого дійшов помилкового висновку щодо кваліфікації дій обвинувачених.

Заслухавши доповідь судді доповідача, доводи прокурора на підтримку апеляційної скарги, доводи захисників ОСОБА_11 , обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили залишити вирок без змін, доводи захисника ОСОБА_12 , який вважав за необхідне скасувати вирок та призначити новий розгляд у суді першої інстанції через істотні порушення вимог КПК України, доводи обвинуваченого ОСОБА_7 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, провівши судові дебати та надавши обвинуваченим останнє слово, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, щоапеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Однак, зазначених вище положень кримінального процесуального закону суд першої інстанції під час судового розгляду кримінального провадження недотримався та ухвалив вирок, який не відповідає вимогам закону.

Так, відповідно до вимог ч.1 ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків передбачених у частинах другій та третій цієї статті.

Згідно вимог ч.2 ст.337 КПК України, під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитись від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи.

Частина третя ст.337 КПК України передбачає, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

В даному випадку, згідно обвинувального акта, ОСОБА_7 обвинувачувався у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.3 ст.368 КК України та ч.5 ст. 27, ч.4 ст.368 КК України, ОСОБА_10 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України та ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України, і прокурор не змінював висунуте їм обвинувачення та не висував додаткове обвинувачення .

В той же час суд, виправдавши ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.368 КК України, ОСОБА_8 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, ОСОБА_9 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.3 ст.368 КК України та ч.5 ст. 27, ч.4 ст.368 КК України, ОСОБА_10 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України та ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України за недоведеністю вчинення ними таких кримінальних правопорушень, за відсутності іншого висунутого вказаним особам обвинувачення, сам сформулював нове обвинувачення та визнав ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч. 1 ст.368-2 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.368-2 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч. 2 ст.368-2 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч. 2 ст.368-2 КК України.

Таке судове рішення не є законним, обгрунтованим та вмотивованим, та підлягає безумовному скасуванню через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, зокрема вказаних вище вимог ст.337 КПК України та ст.374 КПК України щодо змісту вироку, на підставі положень ст. 412 КПК України, а апеляційна скарга прокурора в цій частині підлягає задоволенню.

Що стосується прохання прокурора щодо ухвалення апеляційним судом нового обвинувального вироку відносно всіх обвинувачених та перевірки доводів його апеляційної скарги про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особам обвинувачених, внаслідок м`якості, то колегія суддів приходить до наступного.

Ухвалення законного, обгрунтованого та вмотивованого вироку можливе лише на підставі обвинувального акта, який відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

Згідно з п.13 ч.1 ст.3 КПК України обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

В обвинувальному акті відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 взагалі відсутній, як складова частина, виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, а обвинувальний акт складається з формулювання обвинувачення окремо щодо кожного із обвинувачених та правової кваліфікації інкримінованих їм кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Колегія суддів не вбачає, за таких обставин, можливим перевірити доводи апеляційної скарги прокурора та виконати в повному обсязі вимоги ст.ст.419,420 КПК України щодо змісту судового рішення суду апеляційної інстанції, з урахуванням при цьому положень п.1 ч.1 ст.91 КПК України, згідно якого у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі Абрамян проти Росії (рішення від 09.10.2008), у тексті підпункту а п.3 ст.6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню обвинувачення особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення.

За наведених вище недоліків обвинувального акта, на які не звернув уваги суд першої інстанції, за наявних повноважень суду апеляційної інстанції, колегія суддів не вбачає законних підстав для ухвалення нового вироку, як того просить прокурор, а вбачає підстави для скасування вироку та призначення нового розгляду у суді першої інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обгрунтоване судове рішення, відповідно до вимог ч.1 ст.412 КПК України.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів позбавлена можливості самостійно виконати вимоги, викладені в Постанові Верховного Суду колегією Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 20 лютого 2018 року і вони підлягають безумовному виконанню під час нового судового розгляду у суді першої інстанції.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.376, 404,405,407, 412, 415 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 задовольнити частково.

Вирок Печерського районного суду м. Києва від 02 квітня 2014 року відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-кп/796/941/2018

Категорія: ч.3 ст.368,ч.4 ст.368 КК України

Суддя у суді першої інстанції ОСОБА_21

Доповідач в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1