Рішення

від 26.06.2018 по справі 904/12397/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.06.2018м. ДніпроСправа № 904/12397/16 За позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Київ

до Приватного підприємства фірми "Антоніо і К", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2, м. Дніпро

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача : Трубіна Т.В., довіреність №23-1/52470 від 29 грудня 2017 року, провідний юрисконсульт

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: Самуха А.О., довіреність №7 від 11 січня 2016 року, представник

С У Т Ь С П О Р У :

Публічне акціонерне товариства "УкрСиббанк" звернулося до господарського суду із позовом, яким, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. № 6098/17 від 31 січня 2017 року), просить звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №11131531000/1 від 23.03.2007 (реєстровий №797), а саме на: нерухоме майно, нежитлове приміщення (в нежитловій будівлі літ.А- 1 секція №1 (магазина) поз. 1-3 загальною площею 70,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яка є власністю приватного підприємства фірми "Антоніо і К" на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Деллаловою В.М., 03 вересня 1998 року за № 3701 для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", що виникли на підставі кредитного договору №11131531000 від 23.03.2007 в розмірі 88 407,84 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.12.2016 складають 2 340 198,05 грн. та пеня у розмірі 237 831,14грн., з яких:

- заборгованість по кредиту у сумі 62 935,93 дол. США;

- заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 25 471,91 дол. США;

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у сумі 152 980,05 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам у сумі 84 851,12 грн.

Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку".

Визначити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації - 1 212 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ОСОБА_2 умов кредитного договору № 11131531000 від 23 березня 2007 року в частині повного та своєчасного повернення кредиту. Оскільки, в забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором №11131531000, між АТ "УкрСиббанк" та приватним підприємством фірмою "Антоніо і К" 23 березня 2007 укладено договір іпотеки №11131531000/1, відповідно до якого ПП фірма "Антоніо і К" передало в іпотеку АТ "УкрСиббанк" нежитлове приміщення (в нежитловій будівлі літ. А-1 секція №1 (магазина) поз.1-3 загальною площею 70,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу.

Третя особа, ОСОБА_2, проти позову заперечує та зазначає, що внаслідок незаконних дій судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Щербини-Почтовик І.В., державного виконавця ГУЮ у Дніпропетровській області Соловей О.О., службових осіб відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області, а також зі сторони фізичних особіб, які завдали істотної шкоди ОСОБА_2 та ОСОБА_6, було накладено арешти на усе рухоме та нерухоме майно, що призвело до неможливості виконання своїх обов'язків перед АТ "УкрСиббанк". Крім того, предметом договору іпотеки по цій справі є нерухоме майно, нежитлове приміщення (в нежитловій будівлі літ.А- 1 секція №1 (магазина) поз. 1-3 загальною площею 70,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яка є власністю приватного підприємства фірмою "Антоніо і К" на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Деллаловою В.М. Між тим, приватне підприємство "Антоніо і К" володіє нерухомим майном за вказаною адресою загальною площею 74,8 кв.м. Третя особа заперечує отримання від Банку письмової вимоги про порушення умов договору споживчого кредиту, вважає що строк погашення (повернення) кредитних коштів не настав.

За доводами третьої особи, надана позивачем до позовної заяви довідка-розрахунок не стосується спірного договору, оскільки містить номер кредитного договору 00№11131531000, який з банком не укладався. Третя особа заперечує збільшення процентної ставки з 13% до 26%, оскільки не отримувала повідомлення від Банку про таке збільшення, його підстави та початок нарахувань за збільшеною ставкою, що є порушенням умов п.9.2. договору.

У письмових поясненнях на відзив третьої особи, позивач зазначає про безпідставність викладених у відзиві заперечень, вказує, що рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.03.2016 у справі №204/1489/15-ц встановлено законність та дійсність договору про надання споживчого кредиту №11131531000 від 23.03.2007 укладеного між Банком та ОСОБА_2 В забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором між Банком та відповідачем 23.03.2007 укладено договір іпотеки №11131531000/1, відповідно до п.1.4.3 якого в заставу передано лише приміщення в нежитловій будівлі літ.А-1 секція №1 (магазина) поз. 1-3 загальною площею 70,1 кв.м.

Факт неналежного виконання позичальником основного зобов'язання встановлений рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.03.2016 у справі №204/1489/15-ц. В рамках даної справи досліджувалась вимога до боржника ОСОБА_2, яка направлялася на його адресу та була особисто отримана боржником. Оскільки ОСОБА_2 є директором ПП фірми "Антоніо і К", то, отримавши вказану вимогу, є обізнаним про процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки у разі не усунення порушень за кредитним договором.

Відповідач, Приватне підприємство фірми "Антоніо і К", у судові засідання не з'являвся, про день, час та місце судових засідань повідомлявся належним чином, відзиву на позов не подав, а отже не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

23.02.2017 третя особа заявила наступні клопотання:

- про зупинення провадження у справі до розгляду позовної заяви про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту №11131531000 від 23.03.2017, договору іпотеки №11131531000/1 від 23.03.2007 та зобов'язання вчинити певні дії, яка подана до Кіровського районного суду м. Дніпро. Клопотання мотивоване тим, що позовна заява безпосередньо стосується предмету спору у справі № 904/12397/16, тому наявні підстави для зупинення провадження у даній справі на підставі ч.1 ст. 79 ГПК України;

- про призначення судової економічної експертизи, мотивоване тим, що позивачем не було надано розгорнутого розрахунку заборгованості за договором споживчого кредиту №11131531000 від 23 березня 2007 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2017 у задоволенні клопотань третьої особи ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі до розгляду позовної заяви про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту №11131531000 від 23.03.2017, договору іпотеки №11131531000/1 від 23.03.2007 та зобов'язання вчинити певні дії та призначення судової економічної експертизи - відмовлено.

01.03.2017 третьою особою заявлено клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи, мотивоване тим, що позивачем не було надано розгорнутого розрахунку заборгованості за договором споживчого кредиту №11131531000 від 23 березня 2007 року. З огляду на те, що зазначене клопотання вже було розглянуто господарським судом, про що винесена ухвала від 23.02.2017, суд не вбачає підстав для його повторного розгляду та, відповідно, задоволення, про що зазначено в ухвалі суду від 06.03.2017.

У судовому засіданні 14.03.2017 третьою особою підтримано клопотання про призначення судової експертизи щодо визначення ринкової вартості нерухомого майна предмету іпотеки, пропонує доручити проведення експертизи Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 17, оф.361. Третя особа пропонує поставити на розгляд експерта наступне питання:

- яка ринкова вартість нерухомого майна предмету іпотеки: нежитлове приміщення (в нежитловій будівлі літ. А-1 секція №1 (магазина) поз.1-3 загальною площею 70.1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14 березня 2017 року у справі № 904/12397/16 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 17, оф.361).

На розгляд експерту поставлено наступне питання:

Яка вартість предмету іпотеки за Договором іпотеки №11131531000/1, який укладено 23 березня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (іпотекодержатель) та приватним підприємством фірма "Антоніо і К" (іпотекодавець), посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу 23.03.2007 в реєстрі за №797, що належить на праві власності Приватному підприємству "Антоніо і К" (ідентифікаційний номер 21870923), місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Набережна Леніна, 1а, а саме: нежитлового приміщення в нежитловій будівлі літ. А-1 секція №1 (магазина) поз.1-3 загальною площею 70,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

20 квітня 2017 року від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення № 10/1569/70/1398 від 05 квітня 2017 року про необхідність здійснення попередньої оплати експертизи в сумі 5 942,40 грн. в порядку, передбаченому чинним законодавством, відповідно до рахунку та акту попереднього розрахунку вартості висновку судового експерта. Також інститутом направлено на адресу суду копію рахунку на оплату № 360 від 05.04.2017 на оплату експертизи (оригінал такого рахунку та три примірники акту № 1569/1570-17 від 05.04.2017 попереднього розрахунку вартості висновку судового експерта - направлені на адресу платника).

Також, директор Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Порошин Д.Ю. повідомляє, що у зв'язку зі значною поточною завантаженістю експертів з інженерно-технічних досліджень Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз вищезазначена експертиза не може бути проведена у строки, що встановлені Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 за №53/5 (із змінами), запропоновано суду погодити строк проведення експертизи.

21 квітня 2016 року до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання судового експерта Баляй О.Б. про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи, а саме: технічну документацію МБТІ на нежитлове приміщення в нежитловій будівлі літ. А-1 секція №1 (магазина) поз.1-3 загальною площею 70,1м 2 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2017 року:

- погоджено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз проведення експертизи призначеної ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14 березня 2017 року по справі № 904/12397/16 на строк, що перевищує 90 календарних днів;

- зобов'язано Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12) в строк до 12 травня 2017 року здійснити попередню оплату вартості судової експертизи у сумі 5 942,40 грн. згідно рахунку на оплату № 360 від 05 квітня 2017 року, докази оплати надати до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз та до суду;

- зобов'язано Приватне підприємство фірму "Антоніо і К" (49038, місто Дніпро, вул. Набережна В.І. Леніна, будинок 1-А) в строк до 19 травня 2017 року надати до господарського суду Дніпропетровської області (49600, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1) технічну документацію МБТІ на нежитлове приміщення в нежитловій будівлі літ. А-1 секція №1 (магазина) поз.1-3 загальною площею 70,1м 2 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

20 червня 2017 року до Господарського суду Дніпропетровської області із Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулися матеріали справи № 904/12397/16 разом із повідомленням про неможливість надання висновку судової оціночно-будівельної експертизи №1569/1570-17 від 07.06.2017, мотивоване незадоволенням клопотання експерта за вих. №10/1569/70/105 від 12.04.2017, а саме ненаданням технічної документації МБТІ на нежитлове приміщення в нежитловій будівлі літ. А-1 секція №1 (магазина) поз.1-3 загальною площею 70,1м 2 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області поновлено провадження у справі №904/12397/16, справу призначено до розгляду в засіданні на 31.07.2017.

17.08.2017 господарським судом призначено у справі судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На розгляд експерту поставлене наступне питання:

Яка вартість предмету іпотеки за Договором іпотеки №11131531000/1, який укладено 23 березня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (іпотекодержатель) та приватним підприємством фірма "Антоніо і К" (іпотекодавець), посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу 23.03.2007 в реєстрі за №797, що належить на праві власності Приватному підприємству "Антоніо і К" (ідентифікаційний номер 21870923), місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Набережна Леніна, 1а, а саме:

- нежитлового приміщення в нежитловій будівлі літ. А-1 секція №1 (магазина) поз.1-3 загальною площею 70,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Провадження у справі 904/12397/16 - зупинено.

22 травня 2018 року до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли матеріали справи № 904/12397/16 разом із висновком судового експерта.

Згідно експертного висновку №4323-17 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 16 квітня 2018 року встановлено, що:

1. Ринкова вартість нежитлового приміщення в нежитловій будівлі літ. А-1, секція №1 (магазин) поз.1-3 загальною площею 99,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, в стані на час складання експертизи складає: 2 130 832 грн. (два мільйони сто тридцять тисяч вісімсот тридцять дві гривні).

2. Ринкова вартість 70,1 кв.м. нежитлового приміщення в нежитловій будівлі літ. А-1, секція №1 (магазин) поз.1-3 загальною площею 99,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, в стані на час складання експертизи складає: 1 505 759 грн. (один мільйон п'ятсот п'ять тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять гривень).

Згідно з пунктом 1 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (Відомості Верховної ради, 2017, № 48, ст. 436) цей закон набирає чинності з дня початку роботи Верховного Суду, визначеного рішенням його Пленуму відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 31, ст. 545), опублікованим у газеті "Голос України".

Відповідно до пункту 1 постанови пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 №2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" Верховний Суд починає роботу з 15.12.2017.

Як зазначено у пункті 9 Прикінцевих та перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відтак, з 15.12.2017 вказана справа розглядається за правилами Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII).

У зв'язку зі складністю та категорією даної справи, подальший її розгляд відбуватиметься за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи стадію вирішення даного спору до набрання новим ГПК України законної сили, суд продовжує розгляд справи по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2018 поновлено провадження у справі, призначено судове засідання на 12.06.2018. З 12.06.2018 розгляд справи відкладений на 20.06.2018, з 20.06.2018 на 26.06.2018.

У судовому засіданні 26.06.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

23.03.2007 між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", в подальшому перейменоване в Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", (Банк) та ОСОБА_2 (Позичальник) укладено договір про надання споживчого кредиту №1131531000, відповідно до п.1.1 якого Банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 175 000,00 доларів США у порядку і на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 883 750,00 грн. за курсом НБУ на день укладення цього договору.

Строк кредитування: надання кредиту (грошових коштів) здійснюється у наступний термін: з 23 березня 2007 року по 22 березня 2018 року. Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути Банку кредит у повному обсязі у термін не пізніше 22 березня 2018 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного Банком терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п.2.3, 4.9, 5.3, 5.6, 5.8, 5.10, 7.4, 9.2, 9.14 договору. При цьому якщо термін повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або не робочий день, в такому випадку терміном повернення кредиту вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем (п.п.1.2, 1.2.1, 1.2.2 договору).

Пунктом 1.3 договору Сторонами визначено детальний розпис процентів за кредит та комісії Банку.

Згідно з п. 1.3.1 за використання кредитних коштів протягом 30 (тридцяти) календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 13% річних. По закінченню цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п.9.2 даного Договору. У випадку, якщо Банк не повідомив Позичальника про зміну розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування в порядку, передбаченому п.9.2. даного Договору, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим Договором в попередньому місяці.

Сторони домовились, що за умовами цього Договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених частиною 1 п.9.2. Договору (п.1.3.2 договору).

Відповідно до п. 1.3.3 нарахування процентів за цим Договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом "факт/360" відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України (далі - НБУ) та чинного законодавства України. Період нарахування процентів згідно умов цього Договору починається з дня фактичного надання кредиту, якщо умовами пп.1.3.2, 9.2. Договору не передбачено іншу дату початку нарахування процентів, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. При цьому проценти нараховуються на суму кредиту, що фактично надані Бан ком Позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність Банку відповідно до умов Договору. Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважається одним днем.

Згідно з п. 1.3.4 строк сплати процентів встановлено з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані Банком такі проценти. При цьому остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту. При цьому, якщо термін сплати процентів або дата остаточного повного повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочій день, в такому випадку терміном сплати процентів вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.

Кредит надається Позичальнику для його особистих потреб, а саме на: споживчі потреби (п.1.4 договору).

Згідно з п. 2.1 договору у забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за даним Договором Банком приймається:

- застава нерухомості, а саме: магазин загальною площею 99,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та є власністю ПП фірми "Антоніо і К", код заЄДРПОУ2І870923;

- порука, а саме: порука ПП фірми "Антоніо і К", код за ЄДРПОУ 21870923.

Кредит, наданий Банком, також забезпечується всім належним позичальнику майном і коштами, на які може бути звернене стягнення в порядку, установленому законодавством України (п.2.2 договору).

Відповідно до п. 2.3 договору у випадку невиконання Позичальником умов цього Договору про надання забезпечення за цим Договором, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язань за цим Договором або погіршення його умов (стану забезпечення, умов його зберігання), Банк набуває право вимоги на дострокове повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій у порядку встановленому розділом 11 цього Договору.

Згідно з п.5.3 договору банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій у порядку встановленому розділом 11 цього договору.

Відповідно до вимог статті 651 Цивільного кодексу України Сторони погодили, що протягом дії цього Договору Банк відповідно до умов п. 1.3.1. Договору може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі настання будь-якої із наступних обставин, а саме:

а) порушення Позичальником кредитної дисципліни (тобто, неналежного виконання умов цього Договору та/або умов договорів, за яким надано забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за цим Договором); та/або

б) погіршення фінансового стану Позичальника, документально підтвердженого в результаті щорічного моніторингу, що проводиться Банком відповідно до внутрішніх нормативних документів на підставі довідки про доходи, тощо, а також даних по виконанню Позичальником кредитної дисципліни, тобто, своєчасного погашення заборгованості та/або виконання інших зобов'язань, передбачених цим Договором; та/або

в) здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або зміни у грошово-кредитній політиці НБУ (наприклад, девальвація курсу гривні до курсу долара США більше ніж на 5% у порівнянні з курсом гривні до долара США, установленого НБУ на дату укладення цього Договору чи останнього перегляду процентної ставки; підвищення ставки за кредитами банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ); підвищення ставки на 3 (три) відсоткових пункту за бланковими кредитами "овернайт" НБУ з дати укладення цього Договору чи останнього перегляду процентної ставки.

Сторони погодили, що при настанні будь-якої із обставин, передбачених частиною 1 п.9.2. Договору, Банк може збільшити розмір процентної ставки за Договором в наступному порядку, а саме:

- Банк не пізніше ніж за 14 (чотирнадцять) календарних днів до дня зміни розміру процентної ставки в сторону збільшення повідомляє Позичальника про встановлення нової процентної ставки, із зазначенням її розміру та дати початку дії такої ставки, шляхом направлення поштою відповідного рекомендованого листа (далі - Повідомлення Банку) за адресою Позичальника, що вказана у розділі 12 цього Договору, або за іншою адресою, яку Позичальник письмово повідомив Банку при зміні адреси;

- такий новий розмір процентної ставки за цим Договором починає застосовуватись з дати, що буде вказана у Повідомленні Банку до Позичальника, без укладення Сторонами відповідної угоди про внесення змін до цього Договору.

У разі незгоди із встановлюваним згідно умов цього пункту Договору новим розміром процентної ставки, Позичальник у строк не пізніше ніж за 7 (сім) календарних днів до дати початку дії нової ставки, вказаної у Повідомленні Банку, зобов'язується надати на зазначену у Договорі адресу Банку письмове повідомлення (відповідь) про свою незгоду із такою новою ставкою. У ви падку отримання Банком в порядку та терміни, визначені цим пунктом Договору, такого письмового повідомлення (відповіді) від Позичальника, Банк набуває право вимоги дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій у порядку встановленому розділом 11 цього Договору.

Сторони погодили, що факт неподання Позичальником на зазначену у Договорі адресу Банку у строк не пізніше ніж за 7 (сім) календарних днів до дати початку дії нової процентної ставки письмового повідомлення (відповіді) Позичальника про його незгоду із такою новою ставкою, вважається згодою Позичальника на встановлення Банком такого нового розміру процентної ставки з дати, що зазначена у Повідомленні Банку.

Про збільшення процентної ставки Банк протягом 7 (семи) календарних днів з дати її збільшення письмово повідомляє Позичальника, шляхом направлення останньому поштою відповідного повідомлення Банку за адресою Позичальника, що вказана у розділі 12 цього Договору, або за іншою адресою, яку Позичальник письмово повідомив Банку при зміні адреси. В такому повідомленні Банком зазначається новий розмір процентної ставки та дата з якої розпочато застосовування цього нового розміру ставки (п.9.2 договору).

Сторонами підписано Додаток №1 до кредитного договору: "Графік погашення кредиту", який є невід'ємною частиною договору про надання споживчого кредиту №11131531000 від 23 березня 2007 року.

Згідно з п. 3 Графіку погашення кредиту будь-яка сума заборгованості за кредитом, що перевищує розмір максимально допустимої заборгованості за сумою неповернутого кредиту, який (розмір) встановлений на відповідну дату, зазначену в п.2 вищевказаного графіку, вважається простроченою сумою основного боргу.

Позивач зазначає, що позичальником були порушені умови кредитного договору та не дотримано встановленого строку повернення кредиту.

В порушення умов кредитного договору, позичальник свої зобов'язання по своєчасному поверненню кредиту, сплаті нарахованих процентів та комісій в повному обсязі не виконав, вимоги банку залишені позичальником без відповіді та задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12.06.2015 у справі №204/1489/15-ц (провадження №2/204/1160/15) стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та Приватного підприємства фірми "Антоніо і К" на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованість про надання кредиту №11131531000 від 23.03.2007 року у розмірі 1 914 341,66 грн., з яких 1 765 103,11 грн. - кредитна заборгованість, 102 925,01 грн. заборгованість по процентам, 40 585,13 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту, 5 728,41 грн. - пеня за прострочення сплати процентів. Стягнуто з ОСОБА_2 та Приватного підприємства фірми "Антоніо і К" на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" судовий збір у сумі 1827,00 грн. з кожного.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.03.2016 року у справі №204/1489/15-ц (провадження №22-ц/774/437/16) заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12.06.2015 року в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до Приватного підприємства фірми "Антоніо і К" про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано. Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до Приватного підприємства фірми "Антоніо і К" про стягнення заборгованого за кредитним договором закрито. В решті рішення суду залишено без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач зазначає, що рішення суду позичальником не виконане. Сума боргу не сплачена. Таким чином, сума заборгованості за кредитним договором №11131531000 від 23.03.2007 року станом на дань звернення з даним позовом до суду складає 88 407,84 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.12.2016 року - 2 340 198,05 грн. та пеня у розмірі 237 831,14 грн.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, прострочена заборгованість за кредитним договором складається з:

- 62 935,93 доларів США - заборгованість за кредитом станом на 30.11.2016;

- 25 471,91 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом за загальний період з 01.07.2014 по 30.11.2016;

- 152 980,05 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за загальний період з 21.06.2016 по 21.12.2016;

- 84 851,12 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за загальний період з 21.06.2016 по 21.12.2016.

На час розгляду справи доказів погашення позичальником вищевказаної заборгованості перед банком матеріали справи не містять.

Так, з метою забезпечення належного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, 23.03.2007 між Приватним підприємством фірмою "Антоніо і К" (Іпотекодавець) та Акціонерним комерційним банком "УкрСиббанк", в подальшому перейменоване в Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (Іпотекодержатель) укладено договір іпотеки №11131531000/1, відповідно до п.1.1 якого Іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно - нежитлову будівлю, зазначену в п. 1.4 цього Договору (надалі - Предмет іпотеки). За домовленістю сторін вартість Предмету іпотеки складає 1 212 000,00 (один мільйон двісті дванадцять тисяч) гривень 00 копійок. Іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання усіх грошових зобов'язань Іпотекодавця за кредитним договором №11131531000 від "23" березня 2007 р. (надалі - "Кредитний договір"), а саме, але не обмежуючись наступними зобов'язаннями:

1.2.1 Зобов'язання по поверненню в повному обсязі отриманих, в порядку та на умовах відповідно до Кредитного договору, кредитних коштів в формі кредитної лінії у сумі 175000,00 (сто сімдесят п'ять тисяч) доларів США 00 центів, що на день укладання цього Договору дорівнює еквіваленту 883 750,00 (вісімсот вісімдесят три тисячі сімсот п'ятдесят) гривень за курсом Національного банку України.

1.2.2. Зобов'язання по поверненню отриманого кредиту за кредитним договором в термін до 22" березня 2018р., якщо інший термін повернення кредиту не встановлено згідно до умов Кредитного договору.

1.2.3. Зобов'язання по поверненню отриманого по кредитному договору-кредиту на рахунок 3739811131531 в АКІБ "УкрСиббанк".

1.2.4. Зобов'язання по сплаті плати за кредит (проценти) в розмірі: 13,0 % річних;

1.2.5 Зобов'язання по сплаті плати за кредит на рахунок 3739811131531, в АКІБ "УкрСиббанк".

1.2.6. Зобов'язання по сплаті неустойки (штрафи, пені) у порядку та строки зазначені в договорі.

Відповідно до п. 1.4 договору іпотеки предметом іпотеки є не житлова будівля реєстраційний номер - 7750654, розташована за адресою АДРЕСА_1. Опис об'єкта: в нежитловій будівлі літ.А-1 секція №1 (магазин) поз.1, 2 загальною площею 74,8 кв.м., прибудова літ. А-1 поз.3, 4 загальною площею 24,4 кв.м., ганок а. Для застави: в нежитловій будівлі літ.А-1 секц.1 (магазина) поз.1-3, загальною площеню70,1 кв.м.

Предмет іпотеки є власністю Іпотекодавця на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Деллаловою В.М. 03.09.1998 за реєстровим №3701 та зареєстрованого у Дніпропетровському МБТІ 17.12.1998 року і записаного в реєстрову книгу №30ЮН за реєстровим № 1462-39, і немає жодних договірних змін строків позовної давності щодо правочинів, на підставі яких Іпотекодавець набув право власності на Предмет іпотеки (п. 1.5 договору іпотеки).

Згідно з п. 2.1.1 договору іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок Предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами. У разі порушення Іпотекодавцсм обов'язків, встановлених цим Договором, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором, а у разі невиконання Боржником цієї вимоги - звернути стягнення на Предмет іпотеки (п. 2.1.2 договору).

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 договору іпотеки звернення стягнення здійснюється Іпотекодержателем у:

- випадках, зазначених в п.п.2.1.1-2.1.2 цього договору іпотеки;

- у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом Іпотекодавця та\або Боржника;

- у разі прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи - Іпотекодавця та\або Боржника;

- у разі порушення Іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим Договором або порушення Боржником будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим Договором.

Звернення стягнення здійснюється на підставі: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса; застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Цей договір підлягає нотаріальному посвідченню і діє з моменту такого посвідчення до повного виконання зобов'язань, що забезпечені іпотекою за цим договором (п. 6.1 договору іпотеки).

Враховуючи, що термін погашення зобов'язань за кредитним договором від 23.03.2007 №11131531000 є таким, що настав, однак до теперішнього часу позичальник не розрахувався з позивачем, відповіді на вимогу банку не надав, останній, виходячи з положень 4.1 договору іпотеки, просить суд задовольнити свої майнові вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку".

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, укладений між банком та позичальником договір за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, а тому права та обов'язки сторін, що виникають при одержанні та поверненні кредиту, регулюються умовами договорів та відповідними положеннями статей параграфів 1, 2 глави 71 підрозділу І розділу III Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи, що позичальник, отримавши вимогу банку жодних заходів, щодо добровільного погашення заборгованості по вищевказаному кредитному договору не здійснив, позивач набув право вимоги до відповідача, щодо погашення заборгованості по спірному договору, тому суд вважає, що порушення ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором є підтвердженим матеріалами справи.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених цим договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів за кредит та/або комісій, Банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити Банку пеню в наступному порядку, а саме:

- в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні;

- в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті;

- пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, і розраховується за методом "факт/360" (метод "факт/360" передбачає що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

Банк може використати право на застосування пені, починаючи з 32 календарного дня рахуючи з дати порушення позичальником терміну виконання свого грошового зобов'язання, передбаченого цим договором, а якщо така дата порушення припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то рахуючи з першого робочого дня, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем. При цьому, позичальник повинен сплатити пеню за цим договором за першою вимогою Банку.

Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 № 14, господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Позивачем нарахована пеня у розмірі 152 980,05 грн. - за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за загальний період з 21.06.2016 по 21.12.2016 та у розмірі 84 851,12 грн. - за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за загальний період з 21 06.2016 по 21.12.2016.

Враховуючи викладене вище, та перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що розрахунок пені відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Приписами ст. 572 Цивільного кодексу України встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про іпотеку", іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 статті 12 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

В ст. 7 Закону України "Про іпотеку" зазначено про те, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання. Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування:

- витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки;

- витрат на утримання і збереження предмета іпотеки;

- витрат на страхування предмета іпотеки;

- збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

За приписом ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 590 Цивільного кодексу України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом умовами договору іпотеки, а саме п. 4.1, визначено право позивача на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 591 Цивільного кодексу України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.

Звертаючись до суду з позовом, позивач самостійно обирає спосіб захисту свого права, шляхом звернення до суду у резолютивній частині позову з проханням про застосування такого способу.

З поданої позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що позивач вказує на порушення його суб'єктивного матеріального права, а саме, права на своєчасне отримання кредитних коштів та плати (процентів) за користування ними.

Відповідно до положень ст. 593 Цивільного кодексу України, право застави припиняється у разі втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом. Зокрема, відповідно до ст. 607 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

З урахуванням вищенаведених вимог Закону України "Про іпотеку", Цивільного кодексу України, дослідивши у сукупності встановлені обставини по справі та вищевикладені обставини, суд вважає встановленим факт порушення права позивача на отримання спірної суми боргу, обґрунтованими вимоги позивача на захист його порушеного права шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки у спосіб - продажу з прилюдних торгів.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку").

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, враховуючи невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, банк правомірно набув право на задоволення своїх законних вимог за рахунок предмету іпотеки.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" встановлена можливість звернення стягнення та реалізації предмету іпотеки за рішенням суду. Також частиною 5 цієї статті Закону передбачено способи реалізації предмету іпотеки за рішенням суду, а саме шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Частиною 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в повному обсязі, оскільки матеріалами справи підтверджено прострочення погашення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісії.

Відповідно до ч.6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Згідно експертного висновку №4323-17 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 16 квітня 2018 року:

1. Ринкова вартість нежитлового приміщення в нежитловій будівлі літ. А-1, секція №1 (магазин) поз.1-3 загальною площею 99,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, в стані на час складання експертизи складає: 2 130 832 грн. (два мільйони сто тридцять тисяч вісімсот тридцять дві гривні).

2. Ринкова вартість 70,1 кв.м. нежитлового приміщення в нежитловій будівлі літ. А-1, секція №1 (магазин) поз.1-3 загальною площею 99,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, в стані на час складання експертизи складає: 1 505 759 грн. (один мільйон п'ятсот п'ять тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять гривень).

Відтак, суд вважає за можливе зазначити у рішенні суду початкову ринкову вартість у розмірі, визначеному експертом, а саме 1 505 759,00 грн.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В ході вирішення спору відповідачем не надано доказів, які б спростовували доводи позивача та встановлені судом фактичні обставини справи, не надано контррозрахунку суми заявлених позовних вимог, виходячи із наявних у нього документів.

Щодо заперечень третьої особи, суд зазначає наступне.

Як зазначалося вище, рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.03.2016 у справі №204/1489/15-ц стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №11131531000 від 23.03.2007р. в сумі 1 914 341,66 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, факти укладення кредитного договору, надання кредитних коштів, порядок нарахування процентів та неналежного виконання зобов'язань Позичальником за кредитним договором встановлені судовим рішенням і є такими, що доказуванню не підлягають.

Вказаним рішенням суду апеляційної інстанції було встановлено законність та дійсність договору про надання споживчого кредиту №11131531000 від 23.03.2007 року, укладений між Банком та ОСОБА_2.

В забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_2 зобов'язань за Кредитним договором №11131531000 між АТ "УкрСиббанк" та Приватним підприємством фірмою "Антоніо і К" 23 березня 2007 року укладено договір іпотеки №11131531000/1, відповідно до якого Приватне підприємство фірма "Антоніо і К" передало в іпотеку АТ "УкрСиббанк" нежитлове приміщення (в нежитловій будівлі літ.А-1 секція №1 (магазина) поз. 1-3 загальною площею 70,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Лопатою О.О. та зареєстровано в реєстрі за №797.

Відповідно до п.1.4.3 Договору іпотеки в заставу передано лише приміщення в иежитловій будівлі літ.А-1 секція №1 (магазина) поз. 1-3 загальною площею 70,1 кв.м.

Згідно п.1.5. Договору іпотеки Предмет іпотеки є власністю Іпотекодавця на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Деллаловою В.М. 03.09.1998 року за реєстровим №3701 та зареєстрованого у Дніпропетровському МБТІ 17.12.1998 року і записаного в реєстрову книгу №30ЮН за реєстровим №1462-39. Відповідно до зазначеного договору купівлі-продажу від 03.09.1998 року ПП Фірма "Антоніо і К" придбало нежиле приміщення в літ.А-1 секцію №1 поз. 1-3 загальною площею 70,1 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1.

Тому твердження третьої особи, що відповідач не надавав згоди на виділення приміщення під заставу не відповідає наявним у справі матеріалам.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2.2 кредитного договору, позичальник зобов'язався належним чином прийняти, використовувати і повернути Банку отримані кошти, а також здійснювати плату за кредит (встановлені проценти та комісії) у терміни, встановлені графіком погашення кредиту, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов цього договору.

Отже, сторони за кредитним договором погодили щомісячне повернення кредитних коштів та сплату процентів Позичальником, в сумах, які не могли перевищувати розмір залишку максимальної заборгованості за кредитом на відповідну дату наступного місяця кредитування.

Однак, позичальник перестав виконувати обов'язок по сплаті платежів, відповідно до умов кредитного договору, а тому допустив прострочення виконання зобов'язань. У зв'язку з цим, в порядку передбаченому розділу 11 кредитного договору, 17.12.2014 на адресу позичальника була направлена досудова вимога про усунення порушень. Але, попри взяті на себе зобов'язання, умови договору останніми не були виконані.

На момент звернення до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості прострочена заборгованість за кредитним договором існувала внаслідок систематичного порушення позичальником умов кредитного договору.

Даний факт встановлений рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 березня 2016 року у справі №204/1489/15-ц.

Право вимоги на дострокове повернення кредиту ПАТ "УкрСиббанк" передбачено ч.2. ст. 1050 Цивільного кодексу України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 Цивільного кодексу України.

Позивач скористався своїм правом, наданим ч.3 ст.11 Цивільного кодексу України і звернувся з вимогою про дострокове повернення кредиту, передбаченого в порядку ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, коли позичальник прострочив виконання зобов'язань.

Щодо заперечень про збільшення процентної ставки.

Кредитним договором у п. 1.3.1 встановлено, що за користування кредитними коштами, протягом 30 календарних днів рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 13,0% річних. По закінченню цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов Кредитного договору.

Пунктом 9.2. Кредитного договору сторони, керуючись ст. 651 Цивільного кодексу України, погодили, що протягом дії Кредитного договору Банк може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі настання будь-якої з наступних обставин, а саме:

а) порушення позичальником кредитної дисципліни, та/або

б) погіршення фінансового стану Позичальника, документально підтвердженого в результаті щорічного моніторингу, що проводиться Банком відповідно до внутрішніх нормативних документів на підставі довідки про доходи, тощо, а також даних по виконанню Позичальником кредитної дисципліни, тобто, своєчасного погашення заборгованості та/або виконання інших зобов'язань передбачених Кредитним договором, та/або

в) здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або зміни у грошово-кредитній політиці НБУ, та погодили порядок зміни відсоткової ставки, що полягає в направленні банком на адресу Позичальника не пізніш ніж за 14 календарних днів до запланованої дати збільшення відсоткової ставки відповідного повідомлення, у якому зазначається розмір відсоткової ставки, що встановлюється за користування кредитними коштами та дату з якої така ставка починає діяти.

Новий розмір процентної ставки за Кредитним договором починає застосовуватись з дати, що буде вказана у повідомленні Банку до позичальника, без укладення сторонами відповідної угоди про внесення змін до цього договору.

У зв'язку з порушенням зобов'язань за Кредитним договором, в порядку передбаченому Кредитним договором, 19.02.2008 на адресу позичальника було направлено листа №87647 про застосування з 12.03.2008 на прострочену суму основного боргу підвищених процентів, а саме в розмірі збільшеної вдвічі від діючої процентної ставки на момент виникнення такої простроченої суми основного боргу, який отримано особисто 17.03.2008, про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 103-105, т.1). Наявність або відсутність підстави для їх застосування цілковито залежало від платіжної дисципліни позичальника.

Стосовно заперечень про проведення невірного розрахунку пені, а саме в частині застосування методу "факт/360", суд звертає увагу, що пеня є договірною санкцією, а тому підписуючи договір про надання споживчого кредиту, позичальник погодився з його умовами, а отже із таким методом нарахування пені.

Відтак, заперечення третьої особи, спростовуються наявними у справі доказами.

Згідно з ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з платіжними дорученнями №0014507100 від 05.10.2017 та №0013722828 від 11.05.2017 (а.с.81, 82 Т.3)) позивачем оплачено вартість судової експертизи у розмірі 6 437,60 грн. (495,20 грн. та 5 942,40 грн. відповідно)

Розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України України, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у розмірі 7 815,60 грн., з яких 1378,00 грн. - витрати зі сплати судового збору та 6 437,60 грн. - витрати за проведення судової експертизи.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що задовольняючи частково позов, а саме в частині визначення початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації у розмірі, визначену експертом, а не зазначеному позивачем, вказане не впливає на розподіл (розмір) судових витрат.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до Приватного підприємства фірми "Антоніо і К" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №11131531000/1 від 23.03.2007 (реєстровий №797), а саме на нерухоме майно, нежитлове приміщення (в нежитловій будівлі літ.А- 1 секція №1 (магазина) поз. 1-3 загальною площею 70,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яка є власністю Приватного підприємства фірми "Антоніо і К" (49038, м. Дніпро, вул. Набережна Леніна, 1А, ідентифікаційний код 21870923) на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Деллаловою В.М., 03 вересня 1998 року за № 3701 для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, ідентифікаційний код 09807750; поштова адреса 49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, 8), що виникли на підставі кредитного договору №11131531000 від 23.03.2007 в розмірі 88 407,84 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.12.2016 складають 2 340 198,05 грн. та пеня у розмірі 237 831,14грн., з яких:

- заборгованість по кредиту у сумі 62 935,93 дол. США;

- заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 25 471,91 дол. США;

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у сумі 152 980,05 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам у сумі 84 851,12 грн., про що видати наказ.

Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку".

Визначити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації - 1 505 759,00 грн.

Стягнути з Приватного підприємства фірми "Антоніо і К" (49038, м. Дніпро, вул. Набережна Леніна, 1А, ідентифікаційний код 21870923) на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, ідентифікаційний код 09807750; поштова адреса 49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, 8) судовий збір у розмірі 1378,00 грн. та 6 437,60 грн. витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.06.2018

Суддя Н.М. Євстигнеєва