Постанова

від 10.12.2018 по справі 904/12397/16

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2018 Справа № 904/12397/16

Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П.

секретар судового засідання Мацекос І.М.

представники сторін:

від позивача: Міняєв А.О., посвідчення НОМЕР_1 від 09.02.2018, ордер серії ДП №2162/024 від 19.09.2018, адвокат

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: ОСОБА_2, довіреність №1405 від 02.07.2018, ордер серії ДП №2296/010 від 19.11.2018, адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2018 у справі №904/12397/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м.Київ

до Приватного підприємства фірми "Антоніо і К", м.Дніпро

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3, м.Дніпро

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. №6098/17 від 31 січня 2017 року), просило:

1. Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №11131531000/1 від 23.03.2007 (реєстровий №797), а саме на: нерухоме майно, нежитлове приміщення (в нежитловій будівлі літ.А- 1 секція №1 (магазина) поз. 1-3 загальною площею 70,1 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яка є власністю приватного підприємства фірми "Антоніо і К" на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Деллаловою В.М., 03 вересня 1998 року за №3701 для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", що виникли на підставі кредитного договору №11131531000 від 23.03.2007 в розмірі 88407,84 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.12.2016 складають 2340198,05 грн. та пеня у розмірі 237831,14 грн., з яких:

- заборгованість по кредиту у сумі 62935,93 дол. США;

- заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 25471,91 дол. США;

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у сумі 152980,05 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам у сумі 84851,12 грн.

2. Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку".

3. Визначити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації - 1212000,00 грн.

Позовні вимоги ПАТ "УкрСиббанк" обґрунтовані посиланням на неналежне виконання ОСОБА_3 умов Кредитного договору №11131531000 від 23 березня 2007 року в частині повного та своєчасного повернення кредиту. Оскільки, в забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_3 за кредитним договором №11131531000, між АТ "УкрСиббанк" та приватним підприємством фірмою "Антоніо і К" укладено Договір іпотеки №11131531000/1 від 23.03.2007, відповідно до якого ПП фірма "Антоніо і К" передало в іпотеку АТ "УкрСиббанк" нежитлове приміщення (в нежитловій будівлі літ. А-1 секція №1 (магазина) поз.1-3 загальною площею 70,1 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2018 у справі №904/80/18 (суддя Євстигнеєва Н.М.) позов задоволено частково.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №11131531000/1 від 23.03.2007 (реєстровий №797), а саме на нерухоме майно, нежитлове приміщення (в нежитловій будівлі літ.А- 1 секція №1 (магазина) поз. 1-3 загальною площею 70,1 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яка є власністю Приватного підприємства фірми "Антоніо і К" (49038, м. Дніпро, вул. Набережна Леніна, 1А, ідентифікаційний код 21870923) на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Деллаловою В.М., 03 вересня 1998 року за № 3701 для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, ідентифікаційний код 09807750; поштова адреса 49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, 8), що виникли на підставі кредитного договору №11131531000 від 23.03.2007 в розмірі 88407,84 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.12.2016 складають 2340198,05 грн. та пеня у розмірі 237831,14 грн., з яких:

- заборгованість по кредиту у сумі 62935,93 дол. США;

- заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 25471,91 дол. США;

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у сумі 152980,05 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам у сумі 84851,12 грн.

Встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку".

Визначено початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації - 1505759,00 грн.

Стягнуто з Приватного підприємства фірми "Антоніо і К" на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" судовий збір у розмірі 1378,00 грн. та 6437,60 грн. витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Означене рішення місцевого господарського суду вмотивоване тим, що матеріалами справи підтверджено факт порушення прав позивача на отримання спірної суми боргу за Кредитним договором про надання споживчого кредиту №11131531000 від 23.03.2007 та є обґрунтованими вимоги позивача на захист його порушеного права шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб - шляхом продажу з прилюдних торгів нежитлового приміщення, яке було предметом іпотеки за Договором №11131531000/1 від 23.03.2007.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_3 (третя особа) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/12397/16 від 26.06.2018 в частині задоволення позовних вимог в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким:

Відмовити у зверненні стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №11131531000/1 від 23.03.2007 (реєстровий №797), а саме на нерухоме майно, нежитлове приміщення (в нежитловій будівлі літ.А-1 секція №1 (магазина) поз. 1-3 загальною площею 70,1 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яка є власністю Приватного підприємства фірми "Антоніо і К" (49038, м. Дніпро, вул. Набережна Леніна, 1А, ідентифікаційний код 21870923) на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Деллаловою В.М., 03 вересня 1998 року за №3701 для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, ідентифікаційний код 09807750; поштова адреса 49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, 8), що виникли на підставі кредитного договору №11131531000 від 23.03.2007 в розмірі 88407,84 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.12.2016 складають 2340198,05 грн. та пеня у розмірі 237831,14грн., з яких:

- заборгованість по кредиту у сумі 62935,93 дол. США;

- заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 25471,91 дол. США;

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у сумі 152980,05 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам у сумі 84851,12 грн.

Відмовити у встановленні способу реалізації предмету іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку". Та не визначаючи початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації - 1505759,00 грн.

Усі судові витрати покласти на позивача.

Припинити провадження у справі №904/12397/16.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 вказує на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи; не довів обставини, що мають значення у справі, які суд першої інстанції визнав встановленими; зробив висновки, які невідповідні обставинам справи; неправильно застосував норми матеріального і процесуального права.

При цьому апелянт посилається на таке:

- суд першої інстанції необґрунтовано відмовив третій особі в клопотанні про зупинення провадження у даній справі до розгляду позовної заяви про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту №11131531000 від 23.03.2007, визнання недійсним договору іпотеки №1113153000/1 від 23.03.2007 та про зобов'язання вчинити певні дії та призначення судової економічної експертизи, яка подана на розгляд Кіровського районного суду м.Дніпро;

- суд не звернув увагу на те, що 4,7 кв. м спірного приміщення не знаходиться в іпотеці;

- жодних вимог від позивача до відповідача або третьої особи про усунення порушень не надходило;

- висновком судової експертизи помилково визначено ринкову вартість нежитлового приміщення - предмета іпотеки загальною площею у 70,1 кв. м;

- строк повернення кредиту ще не настав;

- несвоєчасне повернення ОСОБА_3 грошових коштів за кредитним договором сталося з незалежних від нього обставин;

- в резолютивній частині судового рішення повинна зазначатися, крім іншого, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проте згідно експертного висновку №4323-17 від 16.04.2018 не зрозуміло яке саме приміщення було предметом експертного дослідження та яка саме ринкова вартість 70,1 кв. м нежитлового приміщення;

- позивач не надав суду розгорнутого розрахунку щодо заборгованості ОСОБА_3;

- не є зрозумілим звідки станом на 21.12.2016 сума заборгованості за кредитним договором №11131531000 від 23.03.2007 становить 88407,84 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.12.2016 становить 2340198,05 грн., та пеня 237831,14 грн.

- позивач не виконав умови п. 9.2. договору та безпідставно збільшив процентну ставку у двічі;

- оскаржене рішення суду містить описки, оскільки суд зазначає, що предметом іпотеки є нежитлове приміщення загальною площею 70,1 кв. м, проте відповідачем було придбане нежитлове приміщення загальною площею 74,8 кв. м.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників позивача і третьої особи, які приймали участь у судових засіданнях, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено наступні обставини.

Між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", в подальшому перейменоване в Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (Банк) та ОСОБА_3 (Позичальник) укладено Договір про надання споживчого кредиту №1131531000 від 23.03.2007 (надалі - Договір, а.с.13-26 т.1).

Відповідно до умов п.1.1. вказаного Договору Банк зобов'язався надати Позичальнику, а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 175000,00 доларів США у порядку і на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 883750,00 грн. за курсом НБУ на день укладення цього Договору.

Строк кредитування: надання кредиту (грошових коштів) здійснюється у наступний термін: з 23 березня 2007 року по 22 березня 2018 року. Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути Банку кредит у повному обсязі у термін не пізніше 22 березня 2018 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного Банком терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього Договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3., 4.9., 5.3., 5.6., 5.8., 5.10., 7.4., 9.2., 9.14. Договору. При цьому якщо термін повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або не робочий день, в такому випадку терміном повернення кредиту вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем (п.п.1.2., 1.2.1., 1.2.2. Договору).

Пунктом 1.3. Договору сторонами визначено детальний розпис процентів за кредит та комісії Банку.

Згідно з п. 1.3.1. Договору за використання кредитних коштів протягом 30 (тридцяти) календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 13% річних. По закінченню цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п.9.2. даного Договору. У випадку, якщо Банк не повідомив Позичальника про зміну розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування в порядку, передбаченому п.9.2. даного Договору, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим Договором в попередньому місяці.

Сторони домовились, що за умовами цього Договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених частиною 1 п.9.2. Договору (п.1.3.2. Договору).

Відповідно до п. 1.3.3. Договору нарахування процентів за цим Договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом "факт/360" відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України (далі - НБУ) та чинного законодавства України. Період нарахування процентів згідно умов цього Договору починається з дня фактичного надання кредиту, якщо умовами пп. 1.3.2, 9.2. Договору не передбачено іншу дату початку нарахування процентів, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. При цьому проценти нараховуються на суму кредиту, що фактично надані Банком Позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність Банку відповідно до умов Договору. Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважається одним днем.

Згідно п. 1.3.4. Договору строк сплати процентів встановлено з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані Банком такі проценти. При цьому остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту. При цьому, якщо термін сплати процентів або дата остаточного повного повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочій день, в такому випадку терміном сплати процентів вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.

Кредит надається Позичальнику для його особистих потреб, а саме на: споживчі потреби (п.1.4. Договору).

Згідно з п. 2.1. Договору у забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за даним Договором Банком приймається:

- застава нерухомості, а саме: магазин загальною площею 99,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та є власністю ПП фірми "Антоніо і К", код за ЄДРПОУ 2І870923;

- порука, а саме: порука ПП фірми "Антоніо і К", код за ЄДРПОУ 21870923.

Кредит, наданий Банком, також забезпечується всім належним позичальнику майном і коштами, на які може бути звернене стягнення в порядку, установленому законодавством України (п.2.2. Договору).

Відповідно до п. 2.3. Договору у випадку невиконання Позичальником умов цього Договору про надання забезпечення за цим Договором, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язань за цим Договором або погіршення його умов (стану забезпечення, умов його зберігання), Банк набуває право вимоги на дострокове повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій у порядку встановленому розділом 11 цього Договору.

Згідно п. 5.3. Договору Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій у порядку встановленому розділом 11 цього Договору.

Відповідно до вимог статті 651 Цивільного кодексу України Сторони погодили, що протягом дії цього Договору Банк відповідно до умов п. 1.3.1. Договору може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі настання будь-якої із наступних обставин, а саме:

а) порушення Позичальником кредитної дисципліни (тобто, неналежного виконання умов цього Договору та/або умов договорів, за яким надано забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за цим Договором); та/або

б) погіршення фінансового стану Позичальника, документально підтвердженого в результаті щорічного моніторингу, що проводиться Банком відповідно до внутрішніх нормативних документів на підставі довідки про доходи, тощо, а також даних по виконанню Позичальником кредитної дисципліни, тобто, своєчасного погашення заборгованості та/або виконання інших зобов'язань, передбачених цим Договором; та/або

в) здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або зміни у грошово-кредитній політиці НБУ (наприклад, девальвація курсу гривні до курсу долара США більше ніж на 5% у порівнянні з курсом гривні до долара США, установленого НБУ на дату укладення цього Договору чи останнього перегляду процентної ставки; підвищення ставки за кредитами банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ); підвищення ставки на 3 (три) відсоткових пункту за бланковими кредитами "овернайт" НБУ з дати укладення цього Договору чи останнього перегляду процентної ставки.

Сторони погодили, що при настанні будь-якої із обставин, передбачених частиною 1 п.9.2. Договору, Банк може збільшити розмір процентної ставки за Договором в наступному порядку, а саме:

- Банк не пізніше ніж за 14 (чотирнадцять) календарних днів до дня зміни розміру процентної ставки в сторону збільшення повідомляє Позичальника про встановлення нової процентної ставки, із зазначенням її розміру та дати початку дії такої ставки, шляхом направлення поштою відповідного рекомендованого листа (далі - Повідомлення Банку) за адресою Позичальника, що вказана у розділі 12 цього Договору, або за іншою адресою, яку Позичальник письмово повідомив Банку при зміні адреси;

- такий новий розмір процентної ставки за цим Договором починає застосовуватись з дати, що буде вказана у Повідомленні Банку до Позичальника, без укладення сторонами відповідної угоди про внесення змін до цього Договору.

У разі незгоди із встановлюваним згідно умов цього пункту Договору новим розміром процентної ставки, Позичальник у строк не пізніше ніж за 7 (сім) календарних днів до дати початку дії нової ставки, вказаної у Повідомленні Банку, зобов'язується надати на зазначену у Договорі адресу Банку письмове повідомлення (відповідь) про свою незгоду із такою новою ставкою. У випадку отримання Банком в порядку та терміни, визначені цим пунктом Договору, такого письмового повідомлення (відповіді) від Позичальника, Банк набуває право вимоги дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій у порядку встановленому розділом 11 цього Договору.

Сторони погодили, що факт неподання Позичальником на зазначену у Договорі адресу Банку у строк не пізніше ніж за 7 (сім) календарних днів до дати початку дії нової процентної ставки письмового повідомлення (відповіді) Позичальника про його незгоду із такою новою ставкою, вважається згодою Позичальника на встановлення Банком такого нового розміру процентної ставки з дати, що зазначена у Повідомленні Банку.

Про збільшення процентної ставки Банк протягом 7 (семи) календарних днів з дати її збільшення письмово повідомляє Позичальника, шляхом направлення останньому поштою відповідного повідомлення Банку за адресою Позичальника, що вказана у розділі 12 цього Договору, або за іншою адресою, яку Позичальник письмово повідомив Банку при зміні адреси. В такому повідомленні Банком зазначається новий розмір процентної ставки та дата з якої розпочато застосовування цього нового розміру ставки (п.9.2. Договору).

Сторонами підписано Додаток №1 до кредитного договору: "Графік погашення кредиту", який є невід'ємною частиною договору про надання споживчого кредиту №11131531000 від 23.03.2007 (а.с.23-26 т.1).

Згідно п. 3 Графіку погашення кредиту будь-яка сума заборгованості за кредитом, що перевищує розмір максимально допустимої заборгованості за сумою неповернутого кредиту, який (розмір) встановлений на відповідну дату, зазначену в п.2 вищевказаного графіку, вважається простроченою сумою основного боргу.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.

У відповідності до умов частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що в забезпечення виконання ОСОБА_3 зобов'язань за Кредитним договором №11131531000 між АТ "УкрСиббанк" та Приватним підприємством фірмою "Антоніо і К" 23.03.2007 укладено договір іпотеки №11131531000/1 (а.с.27-30 т.1), відповідно до якого Приватне підприємство фірма "Антоніо і К" передало в іпотеку АТ "УкрСиббанк" нежитлове приміщення (в нежитловій будівлі літ.А-1 секція №1 (магазина) поз. 1-3 загальною площею 70,1 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (далі за текстом - "Предмет іпотеки").

Договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Лопатою О.О. та зареєстровано в реєстрі за №797.

Причиною звернення АТ "УкрСиббанк" до суду із позовною заявою із вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки є обставина заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором внаслідок порушення зобов'язань позичальника по кредитному договору із повернення кредиту та сплати нарахованих процентів і пені та право позивача задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, що забезпечує його виконання.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач зазначає, що в порушення умов кредитного договору, ОСОБА_3, як позичальник, свої зобов'язання по своєчасному поверненню кредиту, сплаті нарахованих процентів і пені в повному обсязі не виконав, вимоги Банку залишені позичальником без відповіді та задоволення.

У зв'язку з порушенням зобов'язань за Кредитним договором , в порядку передбаченому Кредитним договором, 19.02.2008 на адресу Позичальника було направлено листа №87647 від 19.02.2008 про застосування з 12.03.2008 на прострочену суму основного боргу підвищених процентів , а саме в розмірі збільшеної вдвічі від діючої процентної ставки на момент виникнення такої простроченої суми основного боргу, яке отримано особисто 17.03.2008, про що свідчить поштове повідомлення (а.с.103-105 т.1).

Відповідно до п.7.1. Кредитного договору за порушення Позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених цим договором, зокрема, термінів повернення кредиту та/або термінів сплати процентів за кредит та/або комісій, Банк має право вимагати від Позичальника додатково сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті, при цьому пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, і розраховується за методом "факт/360" (метод "факт/360" передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування.

Відповідно до положень п. 9.9. Кредитного договору банк самостійно веде облік і здійснює розрахунки заборгованості Позичальника відповідно до вимог НБУ та умов договору. У випадку наявності суперечок між сторонами в якості письмових доказів невиконання зобов'язань Позичальника, що мають пріоритетне значення приймаються виписки про стан, первинні документи (платіжні доручення), дані балансу, надані Банком і т.д.

Згідно наданого позивачем до матеріалів цієї справи розрахунку, прострочена заборгованість за кредитним договором за станом на 21.12.2016 складається з:

- 62935,93 доларів США - заборгованість за кредитом станом на 30.11.2016;

- 25471,91 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом за загальний період з 01.07.2014 по 30.11.2016;

- 152980,05 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за загальний період з 21.06.2016 по 21.12.2016;

- 84851,12 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за загальний період з 21.06.2016 по 21.12.2016.

Господарським судом встановлено, що у зв'язку з порушенням Позичальником умов Кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів, раніше Банк вже звертався до суду цивільної юрисдикції з позовною заявою з вимогами стягнення суми боргу.

Рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 12.06.2015 у справі №204/1489/15-ц (провадження №2/204/1160/15) стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та Приватного підприємства фірми "Антоніо і К" на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованість про надання кредиту №11131531000 від 23.03.2007 року у розмірі 1914341,66 грн., з яких 1765103,11 грн. - кредитна заборгованість, 102925,01 грн. заборгованість по процентам, 40585,13 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту, 5728,41 грн. - пеня за прострочення сплати процентів. Стягнуто з ОСОБА_3 та Приватного підприємства фірми "Антоніо і К" на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" судовий збір у сумі 1827,00 грн. з кожного.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.03.2016 у справі №204/1489/15-ц (провадження №22-ц/774/437/16) заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12.06.2015 в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до Приватного підприємства фірми "Антоніо і К" про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано. Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до Приватного підприємства фірми "Антоніо і К" про стягнення заборгованого за кредитним договором закрито. В решті рішення суду залишено без змін.

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, факти укладення кредитного договору, надання кредитних коштів та неналежного виконання зобов'язань Позичальником (ОСОБА_3) за означеним Кредитним договором встановлені судовими рішеннями в межах іншої цивільної справи №204/1489/15-ц і є такими, що доказуванню у даній справі не підлягають.

В матеріалах справи міститься довідка-розрахунок заборгованості за кредитом ОСОБА_3 станом на 21.12.2016 за кредитним договором №11131531000 від 23.03.2007. Крім того, в матеріалах справи міститься Довідка - розрахунок заборгованості станом на 26.02.2015 року, відповідно до якого було винесено рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.03.2016 у справі №204/1489/15-ц. При цьому розрахунок по сумам не відрізняється.

Перевіривши розрахунки позивача, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що розрахунок заборгованості відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Таким чином, сума заборгованості за кредитним договором №11131531000 від 23.03.2007 станом на дань звернення з даним позовом до суду складає 88407,84 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.12.2016 - 2340198,05 грн. та пеня у розмірі 237831,14 грн.

Встановленими вище обставинами спростовуються доводи апеляційної скарги третьої особи (ОСОБА_3) про те, що: позивач не виконав умови п. 9.2. Кредитного договору та безпідставно збільшив процентну ставку у двічі; строк повернення кредиту ще не настав; позивач не надав суду розгорнутого розрахунку щодо заборгованості ОСОБА_3; не є зрозумілим звідки станом на 21.12.2016 сума заборгованості за кредитним договором №11131531000 від 23.03.2007 становить 88407,84 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.12.2016 становить 2340198,05 грн., та пеня 237831,14 грн., а несвоєчасне повернення ОСОБА_3 грошових коштів за кредитним договором сталося з незалежних від нього причин.

За наведеного вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні клопотання третьої особи про зупинення провадження у цій господарській справі до розгляду позовної заяви про визнання недійсним Договору про надання споживчого кредиту, оскільки факт дійсності означеного Кредитного договору та заборгованості встановлений рішеннями судів від 12.06.2015 та 03.03.2016 у цивільній справі №204/1489/15-ц.

На час розгляду цієї справи господарським судом доказів погашення Позичальником вищевказаної заборгованості перед Банком матеріали справи не містять.

За умовами п. 2.1.1. Договору іпотеки, сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами.

Умовами п. 2.1.2. Договору іпотеки встановлено, що у разі порушення Іпотекодавцем обов'язків, встановленим цим договором, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язань за Кредитним договором, а у разі невиконання Іпотекодавцем цієї вимоги - звернути стягнення на Предмет іпотеки.

Враховуючи, що термін погашення зобов'язань за Кредитним договором від 23.03.2007 №11131531000 є таким, що настав, однак до теперішнього часу Позичальник не розрахувався з позивачем, відповіді на вимогу Банку не надав, позивач виходячи з положень 4.1. Договору іпотеки, просить господарський суд задовольнити свої майнові вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до статті 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимог, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 590 Цивільного кодексу України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 7 Закону України "Про іпотеку" також встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до частини першої та третьої статті 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду.

Відповідно до статті 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

З матеріалів справи вбачається, що на адресу Іпотекодавця була надіслана досудова вимога №30-2/8-199 від 11.03.2016 про погашення заборгованості за Кредитним договором та отримана 17.03.2016, про що свідчить поштове повідомлення (а.с.47-48 т.1).

Третя особа ОСОБА_3 є директором ПП Фірми "Антоніо і К", тому вимога №30-2/8-199 від 11.03.2016 в порядку статті 35 Закону України "Про іпотеку" була надіслана 15.03.2016 на адресу відповідача та отримана 17.03.2016 відповідно до поштового повідомлення.

За встановлених вище обставин колегія суддів вважає, що слід визнати, що боржник - третя особа ОСОБА_3, який водночас є директором ПП Фірма "Антоніо і К" (Іпотекодавця), був обізнаний про процедуру звернення на предмет іпотеки у разі неусунення порушень за кредитним договором.

Таким чином, спростовуються доводи апелянта про те, що жодних вимог від позивача до відповідача або третьої особи про усунення порушень не надходило.

Відповідно до частини шостої статті 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

На підставі ухвали суду першої інстанції від 14.03.2017 у даній справі призначено судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, для визначення ринкової вартості предмета іпотеки.

Згідно експертного висновку №4323-17 за результатами проведення судової оціночно- будівельної експертизи від 16.04.2018 (а.с.42-57 т.3) встановлено, що ринкова вартість 70,1 кв. м нежитлового приміщення в нежитловій будівлі літ.А-1 секція №1 (магазин) поз.1-3, загальною площею 99,2 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, складає 1505759,00 грн.

Таким чином, судом першої інстанції визначена початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації шляхом проведення прилюдних торгів, яка складає 1505759,00 грн.

Щодо доводів апелянта про те, що йому не зрозуміло, яке саме приміщення було предметом експертного дослідження та яка саме ринкова вартість 70,1 кв. м нежитлового приміщення, то колегія суддів відхиляє їх як необґрунтовані з наступних мотивів.

Згідно п. 1.5. Договору іпотеки Предмет іпотеки є власністю Іпотекодавця на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Деллаловою В.М. 03.09.1998 за реєстровим №3701 та зареєстрованого у Дніпропетровському МБТІ 17.12.1998 і записаного в реєстрову книгу №30ЮН за реєстровим №1462-39.

Відповідно до зазначеного договору купівлі-продажу від 03.09.1998 (зазначений договір купівлі-продажу міститься в матеріалах справи а.с.32-35 т.2) ПП Фірма "Антоніо і К" придбало нежиле приміщення в літ.А-1 секцію №1 поз. 1-3 загальною площею 70,1 кв. м, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №13626206 від 20.02.2007 Приватному підприємству фірма "Антоніо і К" належить на праві приватної власності об'єкт: в нежитловій будівлі літ.А-1, секція №1 (магазин) поз. 1,2 загальною площею 74,8 кв. м, прибудова літ. А 1 -1 поз 3, 4загальною площею 24,4 кв. м, ганок а Примітка: згідно рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №1476 від 21.06.2001 прибудова літ.А 1 -1 загальною площею 24,4 кв. м та частина літ. А-1 площею 4.7 кв. м, ганок літ а підлягає введенню в експлуатацію.

Отже, відповідно до п. 1.4.3. Договору іпотеки в заставу передано приміщення в нежитловій будівлі літ.А-1 секція №1 (магазина) поз. 1-3, загальною площею 70,1 кв. м. Ринкова вартість саме цього приміщення й була визначена у вказаному вище Висновку судової оціночно-будівельної експертизи №4323-17 від 16.04.2018.

Таким чином, судом першої інстанції відповідно до умов Договору іпотеки, правовстановлюючих документів на належне Іпотекодавцю (ПП фірма "Антоніо і К") нерухоме майно та висновку судового експерта про його ринкову вартість правильно визначено в оскарженому рішенні ознаки іпотечного майна (зокрема його площу 70,1 кв. м), на яке підлягає звернення стягнення для задоволення вимог щодо погашення означеної заборгованості ОСОБА_3

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об'єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Наведені третьою особою в його апеляційній скарзі доводи не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення немає.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати на оплату судового збору, понесені позивачем у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2018 по справі №904/12397/16 - залишити без змін.

Судові витрати у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на ОСОБА_3.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена 22.12.2018.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова