Рішення

від 01.06.2018 по справі 910/22187/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.06.2018Справа № 910/22187/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яроменко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька транспортна компанія"

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "РатнеАгроЛіс"

про стягнення 298 700,40 грн

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасників справи:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Шукліна О.В. за довіреністю від 26.10.2017;

від третьої особи: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Галицька транспортна компанія" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач) про стягнення 298 700,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що відповідачем безпідставно з його особового рахунку нараховано та списано 298 700,40 грн. додаткових борів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.12.2017 року порушено провадження у справі № 910/22187/17, розгляд справи призначено на 31.01.2018 року.

15.01.2018 року позивачем подано до суду клопотання про залучення Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "РатнеАгроЛіс" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

19.01.2018 року позивачем подано до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 13.12.2017 року.

29.01.2018 року від Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "РатнеАгроЛіс" надійшли письмові пояснення.

31.01.2018 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає, що Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" діяло правомірно нараховувавши та списавши з особового рахунку позивача додаткові збори та тарифи без погодження з ним в сумі 298 700,40 грн. Також, посилається на лист №151 від 25.01.2017 року як доказ погодження позивачем нарахованої суми додаткових тарифів та зборів в розмірі 298 700,40 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.01.2018 року постановлено здійснювати розгляд справи № 910/22187/17 у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.02.2018 року.

26.02. 2018 року позивачем подано до суду відповідь на відзив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.02.2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "РатнеАгроЛіс", підготовче засідання відкладено на 28.03.2018 року.

20.03.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника третьої особи надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.03.2018 року судом відмовлено в задоволенні клопотання Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "РатнеАгроЛіс" про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

28.03.2018 року підготовче засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.04.2018 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та призначено підготовче засідання на 26.04.2018 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.04.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.05.2018 року.

В судовому 21.05.2018 року оголошувалась перерва до 29.05.2018 року.

В судовому 29.05.2018 року оголошувалась перерва до 01.06.2018 року.

В судовому засіданні 01.06.2018 року представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 01.06.2018 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЛИЦЬКА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" (далі - замовник) та Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі -виконавець) виникли на підставі договору про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах № 3126/167-2014 від 24.04.2014 року, в редакції додаткової угоди №5 від 01.12.2015 року.

Відповідно до пункту 1.1. договору (тут і надалі в редакції додаткової угоди № 5), за договором про надання послуг з організації перевезень вантажів виконавець зобов'язується за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з організацією внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів у власних напіввагонах.

Сторони також погодили, що загальна вартість договору складається із суми наданих послуг, пов'язаних з організацією перевезень вантажів, вартість яких визначається сторонами відповідно до п. 3.4.1. договору. Оплата послуг здійснюється сторонами у національній валюті України, на умовах попередньої оплати. У разі, якщо сума передоплати перевищує розмір вартості наданих послуг, то сума перевищення враховується як попередня оплата за організацію майбутніх перевезень (п.п. 3.1., 3.2. договору).

Загальна ціна договору визначається сторонами в Протоколі погодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною договору (додаток № 2). Виконавець має право змінювати ціну договору та вартість послуг, пов'язаних з організацією перевезень вантажів, відповідно до індексації тарифів, з дати введення в дію відповідного наказу про індексацію тарифів, зборів та плати за вантажні перевезення залізничним транспортом. Зміна ціни договору та вартості послуг, пов'язаних з організацією перевезень вантажів, оформляється сторонами шляхом підписання відповідної додаткової угоди (п.п. 3.4.1. - 3.4.2. договору).

Відповідно до п. 2.2.5 договору замовник зобов'язаний здійснювати попередню оплату за послуги, пов'язані з організацією перевезень вантажів, що замовлені замовником, шляхом перерахування коштів, що відповідають обсягу замовлених (з урахуванням режиму роботи банківських установ, але не менше ніж середньодобове нарахування протягом 3 діб, що склалося за поточний місяць) на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання виконавця та забезпечувати своєчасне надходження коштів на зазначений рахунок виконавця.

Як вбачається із позовної заяви, у грудні 2016 року відповідачем було надано послуги з організації перевезення вантажу деревина паливна у вагоні №65953630 зі станції Заболоття Львівської залізниці призначенням на станцію - Вашарошнамень МАВ, що підтверджується накладною ЦИМ/СМГС №557330.

Власником вантажу, який перевозився у вагоні №65953630, є Державне спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство РатнеАгроЛіс , про що зазначено у накладній ЦИМ/СМГС №557330

Вантажовідправником вищезазначеного вантажу виступив виробничий підрозділ Львівська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт регіональної філії Львівська залізниця ПАТ Укрзалізниця .

26.12.2016 року на прикордонній станції Батьово працівниками залізниці був затриманий вагон № 65953630 (перевізний документ № 557330) для "поглибленого митного догляду" згідно заявки №273/16 від 26.12.2016 року Митного посту Залізничний , що підтверджується актом загальної форми № 11580 від 26.12.2016 року. Цей вагон 16.08.2017 року був поданий на вивантаження на під'їзду колію Ужгородський Турбогаз, що підтверджується актом загальної форми № 218 від 10.06.2016 року.

Вказані обставини сторонами не заперечуються та підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями актів загальної форми.

Перевірки спірного вагону, проведені митними органами, спричинили здійснення залізницею певних дій і нарахування відповідних додаткових зборів.

31.12.2016 року представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛИЦЬКА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" та Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" підписано та скріплено печатками Акт наданих послуг №12 за період з 01 по 31 грудня 2016 року з організації перевезення вантажів на суму 12 251 145,53 грн.

19.09.2017 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛИЦЬКА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" надійшов лист-вимога №ЦТЛ-19/1538 від 15.09.2017 філії Центр транспортної логістики ПАТ Укрзалізниця щодо оплати додаткових зборів та тарифу в сумі 298 700,40 грн. в семиденний строк з дня отримання цього листа, перерахувавши вказані кошти за платіжними реквізитами філії Центр транспортної логістики ПАТ Укрзалізниця . Також, у листі-вимозі попереджено позивача, що у випадку неотримання у зазначений термін вказаної суми філія Центр транспортної логістики ПАТ Укрзалізниця буде вимушена вирішувати питання стягнення вартості додаткових зборів та тарифу у судовому порядку. Вказана вимога обґрунтована тим, що на шляху прямування на станціях Батьово, Чоп, Ужгород Львівської залізниці вагон №65953630 затримано з причини: поглибленого митного огляду , про що складено акти загальної форми. За затримку вагону працівниками регіональної філії Львівська залізниця нараховано додаткові збори (маневрова робота, зберігання вантажу, плата за користування вагоном, надання інформації про вантажні роботи, зважування вантажів, вивантаження і завантаження вантажу, подавання і забирання вагону та провізну плату за маршрутом Батьово-Чоп-Ужгород Львівської залізниці.

Позивач листом від 25.09.2017 року №1318 повідомив відповідача, що не погоджується з вимогами про оплату 298 700,40 грн. за затримку вагона №65953630 у зв'язку з їх безпідставністю.

У відповідь на лист від 25.09.2017 року №1318 філія Центр транспортної логістики ПАТ Укрзалізниця повідомила позивача листом №ЦТЛ-19/1727 від 31.10.2017 року, що по накладній №557330 будуть стягнуті кошти в розмірі 298 700,40 грн. з коду платника 9326187 згідно з договором №3126/167-2014 від 24.04.2014 року.

Додаткові збори та тариф в сумі 298 700,40 грн. було стягнуто з особового рахунку позивача, що не заперечується сторонами.

В матеріалах справи наявне підписане представниками сторін та скріплене печатками підприємств коригування №10 від 31.10.2017 року до акту наданих послуг №12 від 31.12.2016 року за період з 01 по 31 грудня 2016 року.

Коригування №10 від 31.10.2017 року до Акту наданих послуг №12 від 31.12.2016 року за період з 01 по 31 грудня 2016 року підписане з боку позивача із зауваженнями та запереченнями, які були додані до цього коригування.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №1493 від 02.11.2017 року про повернення стягнутих додаткових зборів в сумі 298 700,40 грн.

У відповідь на вказану претензію відповідач у листі №ЦТЛ-19/1778 від 14.11.2017 року зазначив, що по накладній №557330 додаткові збори нараховано правомірно та стягнуто відповідно до умов договору № 3126/167-2014 від 24.04.2014 року.

20.11.2017 року позивач направив відповідачу зауваження та заперечення №1624 від 20.11.2017 року на коригування №10 від 31.10.2017 року до акту наданих послуг №12 від 31.12.2016 року за період з 01 по 31 грудня 2016 року, що підтверджується описом вкладення в цінний лист та фіскальним чеком №5344 від 20.11.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, за переконанням позивача, договір про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах № 3126/167-2014 від 24.04.2014 року не передбачає списання коштів з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛИЦЬКА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" за послуги, які не замовлялись та без його погодження. Також, позивач вважає, що нараховані 298 700,40 грн. додаткові збори та тарифи повинні були стягуватись в претензійно-позовному порядку, оскільки позивач заперечував проти їх списання, про що повідомив відповідача. Крім того, на думку позивача, період затримки вагона №65953630, за який нараховано додаткові збори та тарифи, склав з 26.12.2016 року по 16.08.2017 року у зв'язку із діями та бездіяльністю відповідача, а складені відповідачем акти загальної форми ГУ-23 не відповідають вимогам законодавства.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу (частини 1, 2 та 4 статті 909 Цивільного кодексу України).

З частини 5 ст. 307 Господарського кодексу України слідує, що умовами перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статут залізниць України (далі - Статут), затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 року, визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць іншими видами транспорту (п. 2 Статуту).

Згідно зі ст. 4 Статуту перевезення залізниця вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення.

Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС) - це міжнародна угода про пряме вантажне сполучення між станціями, які відкриті для вантажних операцій у внутрішньому залізничному сполученні країн, яка розроблена і діє в рамках організації співпраці залізниць (ОСЖД), членом якої є і Україна. СМГС є чинною з 01.11.1951, а для України з 05.06.1992.

Кабінет Міністрів України у Постанові від 03.04.1993 № 246 "Про угоди щодо міжнародного залізничного вантажного та пасажирського сполучення" у зв'язку з прийняттям Державної адміністрації залізничного транспорту України до Організації співдружності залізниць та її приєднанням до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення та Угоди про міжнародне залізничне пасажирське сполучення постановив залізницям, морським пароплавствам, вантажовідправникам і вантажоодержувачам України забезпечити виконання цих угод.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про міжнародні договори" міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов'язковість міжнародного договору відповідно до цього Закону в порядку та в строки, передбачені договором, або в інший узгоджений сторонами спосіб.

Згідно з п. 2 Оглядового листа Вищого господарського суду України "від 29.11.2007 № 01-8/917 "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства" Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення є чинною в Україні відповідно до Закону України "Про правонаступництво України" та "Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів".

Відповідно до параграфу 1 ст. 3 СМГС у редакції від 06.06.2014 дана угода встановлює єдині правові норми договору перевезення вантажу у прямому міжнародному залізничному сполученні і у прямому міжнародному залізнично-паромному сполученні.

З аналізу вищезазначених положень вбачається, що правовідносини позивача виникли на підставі договору перевезення, які умовами цього договору та спеціальним законодавством.

Згідно ст. 62 Статуту залізниць України порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством. Належні за перевезення вантажів і надання додаткових послуг платежі можуть вноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях відправлення або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць.

Згідно з п. 2.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерством транспорту України № 644 від 21.11.2000, розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею і платником (відправником, одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору (додаток 1), згідно з яким залізниця відкриває особовий рахунок кожному платнику (відправнику, одержувачу, експедитору) з присвоєнням коду платника.

Відповідно до п. 2.5. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерством транспорту України № 644 від 21.11.2000, платник згідно з договором у порядку передоплати перераховує на рахунок розрахункового підрозділу кошти для оплати перевезень і додаткових послуг.

Відповідно до п. 3.2. договору оплата послуг здійснюється сторонами у національній валюті України,на умовах попередньої оплати. У разі, якщо сума передоплати перевищує розмір вартості наданих послуг, то сума перевищення враховується як попередня оплата за організацію майбутніх перевезень.

Як встановлено судом, 31.12.2016 року представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛИЦЬКА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" та Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" підписано та скріплено печатками Акт наданих послуг №12 за період з 01 по 31 грудня 2016 року про тує, що станом на 31.12.2016 року послуги по організації перевезення вантажів надані в повному обсязі із задовольняють умовами договору № 3126/167-2014 від 24.04.2014 року.

Параграфом 6 ст. 28 СМГС встановлено, що якщо перешкода з перевезення вантажу або його видачі виникла з причин, які не залежать від перевізника, перевізнику повинні бути сплачені додаткові провізні платежі та витрати, які понесені ним у зв'язку з перешкодою, а також неустойки, якщо вони передбачені національним законодавством.

Відповідно до ст. 32 СМГС перевізнику повинні бути відшкодовані всі витрати, пов'язані з перевезенням вантажу, які не передбачені тарифами, що діють і які викликані причинами, що не залежать від перевізника. Відшкодування додаткових витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 31 "Сплата провізних платежів та неустойок".

Статтею 31 СМГС передбачено, що якщо угодою між учасниками перевезення не передбачено інше, сплата провізних платежів є обов'язком:

1) відправника, який бере участь у перевезенні вантажу, за винятком перевізника, який видає вантаж, за перевезення, яке їм здійснюється;

2) отримувача - перевізнику, який видає вантаж, за перевезення, яке їм здійснюється

Щодо неустойок діє такий же порядок.

Ураховуючи положення цієї міжнародної угоди, яка регулює відносини залізниці з іншими учасниками перевезень вантажу у міжнародному сполученні та яка відповідно до статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" є частиною національного законодавства і застосовується у порядку, передбаченому для норм національного законодавства, перевізнику відшкодовуються всі витрати, пов'язані із перевезенням вантажу і не передбачені тарифами, що застосовуються, якщо перешкода у перевезенні вантажу виникла із незалежних від нього причин.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність у відповідача права на одержання плати за додаткові провізні платежі і витрати, пов'язані з перевезенням вантажу, які прямо не передбачені установленими тарифами, які можуть бути зумовлені причинами, які не залежать від перевізника.

Так, відповідач звернувся до позивача з вимогою від 15.09.2017 року №ЦТЛ-19/1538 оплатити додаткові платежів в сумі 298 700,40 грн. за затримку з 26.12.2016 року по 16.08.2017 року на прикордонній станції вагона№65953630, проти чого позивач заперечив листом від 25.09.2017 №1318.

Також, філія Центр транспортної логістики ПАТ Укрзалізниця повідомила позивача листом №ЦТЛ-19/1727 від 31.10.2017 року, що по накладній №557330 будуть стягнуті кошти в розмірі 298 700,40 грн. з коду платника 9326187 згідно з договором № 3126/167-2014 від 24.04.2014 року.

Як встановлено судом, додаткові збори та тариф в сумі 298 700,40 грн. було стягнуто з особового рахунку позивача, що не заперечується сторонами.

Таким чином, оскільки права та обов'язки сторін виникають не лише з умов укладеного ними договору, а й на підставі норм, установлених законодавством, які регулюють взаємовідносини у певних випадках, суд також дійшов висновку про наявність обов'язку позивача як власника товару оплатити перевізнику операції, здійснені під час проведення митного контролю на залізничному транспорті, незалежно від того, що під час здійснення такого контролю факту незаконного переміщення товару встановлено не було.

У п. 19 листа від 29.11.2007 року № 01-8/917 "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства" Вищий господарський суд виклав правову позицію, згідно з якою залізниця не може списувати із сум попередньої оплати, які знаходяться на особовому рахунку клієнта залізниці у Технологічному центрі по обробці перевізних документів, нараховані платежі на підставі первинних документів, підписаних вантажовідправником (вантажоодержувачем) із запереченнями, застереженнями, зауваженнями.

Відповідач в обґрунтування свої позиції посилається на абз. 5 п. 5.1 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 у якому зазначено, що перевізні документи, відомості плати за користування вагонами і контейнерами, накопичувальні картки мають бути підписані уповноваженим працівником платника. У разі відмови від підписання зазначених документів станція складає акт загальної форми, додає його до відповідного документа та надсилає в ТехПД для списання грошей з особового рахунку. У разі незгоди платника з підставами або розміром нарахування він має право звернутися з претензією та/або позовом до залізниці з вимогою повернути у встановленому Статутом порядку на особовий рахунок зайво нараховану суму.

Однак, у абз. 6 цього ж пункту 5.1 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 зазначено, що якщо платник підписує відомості плати за користування вагонами і контейнерами, накопичувальні картки із запереченнями, зауваженнями чи застереженням, залізниця не має права списувати спірні суми із попередньої оплати; в такому разі спір має регулюватись платником безпосередньо із станціями, які нарахували платежі. У разі недосягнення домовленості спірні питання вирішуються в претензійно-позовному порядку за позовом залізниці."

Отже, залізниця не має права списувати спірні суми у випадку, якщо платник має заперечення чи зауваження, про що повідомив письмово при підписанні первинних документів.

Так, судом встановлено, що позивач листом від 25.09.2017 року №1318 повідомив відповідача, що не погоджується з вимогами від 15.09.2017 року №ЦТЛ-19/1538 про оплату 298 700,40 грн. за затримку вагона №65953630 у зв'язку з їх безпідставністю.

Також, позивач звертався до відповідача з претензією №1493 від 02.11.2017 року про повернення стягнутих додаткових зборів в сумі 298 700,40 грн. та направляв зауваження та заперечення №1624 від 20.11.2017 року на коригування №10 від 31.10.2017 року до акту наданих послуг №12 від 31.12.2016 року за період з 01 по 31 грудня 2016 року.

Крім того, в матеріалах справи наявне підписане представниками сторін та скріплене печатками підприємств коригування №10 від 31.10.2017 року до Акту наданих послуг №12 від 31.12.2016 року за період з 01 по 31 грудня 2016 року.

Коригування №10 від 31.10.2017 року до Акту наданих послуг №12 від 31.12.2016 року за період з 01 по 31 грудня 2016 року підписане з боку позивача із зауваженнями та запереченнями, які були додані до цього коригування.

З викладеного вбачається, що позивач висловив заперечення та зауваження щодо нарахованих додаткових платежів в сумі 298 700,40 грн., в тому числі підписавши коригування №10 від 31.10.2017 року до Акту наданих послуг №12 від 31.12.2016 року із запереченням і зауваженнями, про які відповідач був обізнаний.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що списання 298 700,40 грн. відповідачем здійснено протиправно та з порушенням встановленого чинним законодавством порядку.

При цьому, посилання відповідача на лист №151 від 25.01.2017 року як доказ погодження позивачем нарахованої суми додаткових тарифів та зборів в розмірі 298 700,40 грн. не приймається судом до уваги, оскільки відповідачем його до матеріалів справи не долучено.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька транспортна компанія" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 298 700,40 грн. підлягають задоволенню.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; код ЄДРПОУ 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛИЦЬКА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" (79018, м. Львів, вул. Героїв УПА, 72, корпус 40; код ЄДРПОУ 37964548) 298 700 грн. 40 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 4 480 грн. 51 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Згідно з підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147- VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 26.06.2018 року.

СуддяМ.Є. Літвінова