Рішення

від 30.05.2018 по справі 910/22569/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.05.2018Справа № 910/22569/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яроменко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біолюкс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФТС Пластик"

про стягнення 369 075,00 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасників справи:

Від позивача: Бонтлаб В.В. за довіреністю;

Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Біолюкс" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ФТС Пластик", в якому просить господарський суд стягнути 369 075,00 грн., у зв'язку з неналежним виконанням умов договору від 01.10.2016 № 01-10/16 на виготовлення прес-форми.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ "ФТС ПЛАСТИК" не виконано зобов'язань, які встановлено п. 2.1. договору на виготовлення прес-форми №01-10/16 від 01 жовтня 2016 року, а саме не вжито заходів, щодо передачі ТОВ "БІОЛЮКС" прес-форми у встановлений термін (12 тиждень 2017 року, з моменту підписання договору), що на думку позивача є порушенням ст. 664 та ст. 693 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2017 року відкрито провадження у справі № 910/22569/17 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовчому засіданні 23.01.2018 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.01.2018 року підготовче засідання відкладено на 20.02.2018 року.

12.02.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

19.02.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшли клопотання про встановлення додаткового строку для подання заяв свідків та витребування у позивача доказів, про відкладення підготовчого засідання.

20.02.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про продовження строку підготовчого засідання, надання строку для підготовки та відкладення підготовчого засідання для подання відповіді на відзив відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2018 року було задоволено клопотання відповідача про витребування доказів та відкладено підготовче засідання на 12.03.2018 року.

Розпорядженням Керівника апарату господарського суду міста Києва від 19.03.2018 року № 05-23/266 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/22569/17, у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя суддею Головатюком Л.Д.

За результатами проведення автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа № 910/22569/17 передана для розгляду судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.03.2018 року справу № 910/22569/17 прийнято до свого провадження суддею Літвіновою М.Є., підготовче засідання призначено на 25.04.2018 року.

04.04.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло повідомлення по справі.

Представник відповідача в підготовче засідання 25.04.2018 року не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.04.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.05.2018 року.

В судовому 21.05.2018 року. оголошувалась перерва до 30.05.2018 року.

В судовому засіданні 30.05.2018 року представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представники відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 30.05.2018 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2016 року між ТОВ "БІОЛЮКС" (замовник) та ТОВ "ФТС ПЛАСТИК" (виконавець) укладено договір №01-10/16 (далі - договір-1) на виготовлення прес-форми, відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору замовник прийме і сплатить продукцію, виготовлену виконавцем згідно статтям цього договору. Під продукцією розуміється виготовлення відповідного інструментального оснащення для лиття з пластику деталей - одномісна гарячеканальна прес-форма на деталь корпусу готового виробу Пластиковий бокс AUZER .

Термін виготовлення прес-форми складає 12 тиждень 2017 року, з моменту підписання договору та надходження на розрахунковий рахунок Виконавця грошових коштів, у розмірі 100% від суми даного договору. Під терміном виготовлення прес-форми сторони мають на увазі виготовлення виконавцем та передача замовнику прес-форми у відповідності з цим договором (п. 2.1. договору-1).

У п. 2.2. договору зазначено, що виконавець приступає до виконання робіт по виготовленню прес-форм з моменту виконання всіх наступних умов:

- надання креслень деталей або математичні моделі;

- оплата авансового платежу (п. 2.1.) на підставі виставленого рахунку фактури.

Відповідно до п. 2.8. договору-1 термін передачі прес-форми не може перебільшувати 5-ти календарних днів віддати надходження прес-форми на виробничі плоті виконавця.

Передача відбувається по факту виготовлення серійних зразків продукції за допомогою прес-форми, що відповідають наданим замовником еталонним зразкам та кресленням деталі або мат/моделі.

Кількість серійних зразків продукції має становити 100 одиниць кожного найменування. Замовник здійснює оплату серійних зразків згідно специфікації вартості продукції, зазначеної у специфікації №2 до цього договору.

Згідно з п. 1.3. договору на виготовлення прес-форм № 01-10/16 від 01 жовтня 2016 року, сторонами погоджено, що ТОВ БІОЛЮКС надає на адресу Виконавця електронні моделі у 3D форматі в електронному вигляді (відсилає на е-мейл mariaglazova@gmail.com), а також технічні креслення та зразок деталі виробу, які є додатками до цього договору та є його невід'ємними частинами. Виконавець надсилає підтвердження про отримання замовлення на електронну адресу Замовника на протязі двох діб і зобов'язується виконати його у відповідності до замовленої електронної моделі у 3D форматі, технічним кресленням та зразку деталі виробу.

У разі порушення виконавцем строків виготовлення прес-форм, ремонтних робіт та/або робіт по усуненню дефектів у відповідності до п. 4.4. договору, виконавець сплачує пеню у розмір1% від вартості виготовлення прес-форм за кожен день прострочення (п. 6.3. договору).

29.10.2016 року між ТОВ "БІОЛЮКС" (замовник) та ТОВ "ФТС ПЛАСТИК" (виконавець) укладено договір №29-10/16 на виготовлення продукції (далі - договір-2).

Відповідно до п. 1 договору-2 в порядку та на умовах цього договору по постачальник зобов'язується виготовляти і постачати, а покупець приймати і оплачувати Пластикові бокси AUZER .

29.10.2016 року сторонами підписано специфікацію №2 договір №29-10/16 від 29.10.2016 року на виготовлення продукції, відповідно до якої виконавець зобов'язаний виготовити для замовника, а замовник прийняти та оплатити продукцію - Пластикові бокси AUZER у кількості 320 000 шт.

Порядок розрахунків у вказаній специфікації погоджений шляхом здійснення попередньої оплати в розмірі 100% за перші 50 000 шт. Попередня оплата за наступні 270 000 шт. здійснюється у розмірі 25% на підставі рахунку замовника протягом 3 банківських днів з дня направлення такої заявки на поставку продукції, та остаточний розрахунок у розмірі 75% вартості сплачується перед відправкою відповідної партії.

Позивач стверджує, що зобов'язання за договором №29-10/16 на виготовлення продукції від 29.10.2016 року сторонами виконані.

Разом з тим, позивач стверджує, що ТОВ "ФТС ПЛАСТИК" не виконано зобов'язань, які встановлено п. 2.1. договору на виготовлення прес-форми №01-10/16 від 01.10.2016 року, а саме не вжито заходів, щодо передачі ТОВ "БЮЛЮКС" прес-форми у встановлений термін - 12 тиждень 2017 року з моменту підписання договору, а саме 26 березня 2017 року, в той час як ТОВ "БЮЛЮКС" ще 28.10.2016 року забезпечено оплату вартості прес-форми у розмірі 129 500,00 грн., доказом чого є: виписка порахунку від 28.10.2016 року на суму 110 000.00 грн. та виписка по рахунку від 28.10.2016 року на суму 19 500.00 грн.

24.11.2017 року відповідач направив позивачу претензію про сплату 7 875 000,00 грн. збитків, завданих невиконанням ТОВ "ФТС ПЛАСТИК" обов'язку, встановленого п. 1.3. договору №01-10/16 від 01.10. 2016 року на виготовлення прес-форми, яке призвело до можливості виконання ним зобов'язань за вказаним договором.

Позивач, з метою врегулювання спору мирним шляхом звернувся ТОВ "ФТС ПЛАСТИК" з вимогою-повідомленням, якою повідомив, що втратив інтерес до поставки прес-форми згідно договору на виготовлення прес-форми №01-10/16 від 01 жовтня 2016 року та вимагав сплатити (повернути) на протязі семи календарних днів, з моменту отримання вимоги-повідомлення суму грошових коштів у розмірі 129 500 гривень та суму нарахованої пені, згідно п. 6.3. договору на виготовлення прес-форми №01-10/16 від 01 жовтня 2016 року.

Вказану вимогу-повідомлення надіслано на адресу відповідача 29.11.2017 року доказом чого є опис-вкладення у цінний лист та фіскальний чек.

Викладене стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 129 500 грн. та 239 575,00 грн. пені.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як свідчать встановлені обставини у даній справі, між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі укладених договорів №01-10/16 від 01.10.2016 року на виготовлення прес-форми та №29-10/16 від 29.10.2016 року на виготовлення продукції.

Зазначені договори, в силу ст. ст. 173-175 ГК України, є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором №01-10/16 від 01.10.2016 року на виготовлення прес-форми, який за своєю правовою природою є договором підряду.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли з договору №01-10/16 від 01.10.2016 року на виготовлення прес-форми, то зобов'язання сторін за договором № 29-10/16 від 29.10.2016 року на виготовлення продукції виходять за межі предмету розгляду у даній справі.

Твердження позивача, що договори №01-10/16 від 01.10.2016 року на виготовлення прес-форми та №29-10/16 від 29.10.2016 року є взаємопов'язаними є помилковим, оскільки, як встановлено судом, вони є окремими самостійними правочинами, які встановлюють та регулюють різні правовідносини між сторонами.

А тому виконання належним чином сторонами зобов'язань за договором №29-10/16 від 29.10.2016 року, не свідчить про належне виконання зобов'язань за договором №01-10/16 від 01.10.2016 року.

Крім того, твердження позивача, що специфікація №2 від 29.10.2016 року складена та підписана сторонами в рамках обох договорів також є хибним.

Так, за результатами дослідження змісту вказаної специфікації, а також спірних договорів, суд дійшов висновку, що вона складена саме щодо договору №29-10/16 від 29.10.2016 року на виготовлення продукції.

При цьому, суд приймає пояснення відповідача про допущення технічної помилки у вказаній специфікації, а саме в п. 1 щодо реквізитів договору.

Так, згідно з ч.1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

В той же час, загальними нормами права, зокрема, ч. 1 ст. 850 ЦК України, передбачено, що замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи.

Згідно з п. 1.3. договору на виготовлення прес-форм № 01-10/16 від 01 жовтня 2016 року, сторонами погоджено, що ТОВ БІОЛЮКС надає на адресу Виконавця електронні моделі у 3D форматі в електронному вигляді (відсилає на е-мейл mariaglazova@gmail.com), а також технічні креслення та зразок деталі виробу, які є додатками до цього договору та є його невід'ємними частинами. Виконавець надсилає підтвердження про отримання замовлення на електронну адресу Замовника на протязі двох діб і зобов'язується виконати його у відповідності до замовленої електронної моделі у 3D форматі, технічним кресленням та зразку деталі виробу.

У п. 2.2. договору зазначено, що виконавець приступає до виконання робіт по виготовленню прес-форм з моменту виконання всіх наступних умов:

- надання креслень деталей або математичні моделі;

- оплата авансового платежу (п. 2.1.) на підставі виставленого рахунку фактури.

З аналізу умов та змісту укладеного між сторонами договору №01-10/16 від 01.10.2016 року, суд констатує, що вказаним договором визначено строки початку виконання робіт, а саме - з моменту надання креслень деталей або математичних моделей та оплати авансового платежу (п. 2.1.) на підставі виставленого рахунку фактури.

Встановлений у договірному порядку обов'язок замовника щодо надання підряднику необхідної робочої документації, а саме креслень деталей або математичних моделей, для виконання робіт кореспондується з відповідними нормами Закону.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач на виконання умов договору №01-10/16 від 01.10.2016 року перерахував на користь відповідача суму попередньої оплати в розмірі 129 500,00 грн.

Разом з тим, з матеріалів справи, в тому числі електронної переписки сторін, не вбачається виконання позивачем обов'язку з надання відповідачу креслень деталей або математичні моделі згідно договору №01-10/16 від 01.10.2016 року.

З урахуванням наведеного, суд також відзначає, що кожна із сторін договірного зобов'язання повинна діяти у визначеному законом та договором порядку. При цьому, у разі порушення одним із контрагентів зобов'язання умов договору, виникають ускладнення щодо виконання зобов'язання іншою стороною - контрагентом.

Відтак, як свідчать наведені вище положення матеріального права та умови укладеного між сторонами договору, на замовника покладається обов'язок надати підряднику необхідну для виконання робіт робочу документацію.

Натомість, в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження факту виконання замовником договірних зобов'язань наведеного змісту.

Аналізуючи встановлені обставини у даній справі, суд встановив, що усупереч вимогам чинного законодавства та умовам договору, зокрема, позивач не надав відповідачеві у встановленому законом порядку документації, у зв'язку з чим останній не мав змоги приступити до виконання робіт у розумні строки, а тому строк виконання зобов'язання не настав, як і його прострочення відповідно.

З огляду на встановлені обставини, суд відзначає, що положення, наведені у ч. 2 ст. 849 ЦК України, згідно з якими якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, не підлягають до застосування у даному випадку.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин, суд суду не встановив правових підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 129 500,00 грн. та 239 575,00 грн. пені за договором підряду.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Згідно з підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147- VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 26.06.2018 року.

СуддяМ.Є. Літвінова