Рішення

від 12.06.2018 по справі 915/77/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року Справа № 915/77/18

м. Миколаїв

Позивач: Об'єднання фермерського господарства «Прогрес»

(Миколаївська область, Братський район, с.Новоолександрівка,

55480),

в особі голови ОСОБА_1

(вул. Перемоги, 18, Миколаївська область,с-ще Братське, 55401),

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, (проспект Миру, 34, м. Миколаїв, 54034),

Про: визнання договорів оренди поновленими.

Суддя С.М.Коваль.

Представники:

Від позивача: не присутні;

Від відповідача: не присутні;

СУТЬ СПОРУ :

Позов поданий про визнання поновленим договору оренди землі від 16 березня 2011р., укладеного між Братською районною державною адміністрацією Миколаївської області та об'єднанням фермерських господарств "Прогрес", за №482440004003138, а також визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 16.03.2011 р., укладену між Братською районною державною адміністрацією Миколаївської області та об'єднанням фермерських господарств "Прогрес", щодо земельної ділянки загальною площею 26,00 га кадастровий номер №482440004003138, розташованої на території Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області, у наданій редакції:

Позивач зміненою позовною заявою від 22.05.2018 уточнив підстави позовної заяви, резолютивну частину та просить:

- визнати поновленим договір оренди землі від 16 березня 2011, укладений між Братською районною державною адміністрацією Миколаївської області та об'єднанням фермерських господарств "Прогрес", зареєстрований у відділі Держкомзему у Братському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08 травня 2012 р. за №482440004003138, зазначивши об'єктом договору земельну ділянку площею 18 га ;

- визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 16.03.2011, укладеного між Братською районною державною адміністрацією Миколаївської області та об'єднанням фермерських господарств "Прогрес", щодо земельної ділянки загальною площею 18,00 га, розташованої на території Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області, у наданій редакції.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на ухилення відповідача від поновлення договору оренди землі, незважаючи на звернення позивача з відповідною заявою; позивач користується земельною ділянкою за яку сплачує оренду плату; з часу закінчення строку дії договору оренди від орендодавця не надходило листа про заперечення у поновленні договору оренди земля.

Відповідач відзив на позовну заяву та витребувані судом матеріали надали, проти позову заперечує.

Обставини справи.

У 2005 році між Братською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та об'єднанням фермерських господарств "Прогрес" (Орендар) укладений договір оренди землі площею 26,0 га кадастровий номер 4821483000:01:000:0010, за умовами якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області площею 26 га.

Орендна плата вноситься Орендарем в грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає на момент укладання Договору 8356,45 грн. в рік ( п. 9).

У відповідності до п. 8 Договору, Договір укладено терміном на п'ять років. Після закінчення строку Договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

21 січня 2011 року розпорядженням голови Братської РДА №23-р дія договору оренди землі була поновлена. Договір був зареєстрований 08.05.2012р у відділі Держкомзему у Братському районі, за Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.05.2012р. за №482140004003138.

У вересні 2011 року розпорядженням Братської РДА №316-р з даної земельної ділянки 8,1670 га були передані у власність для ведення фермерського господарства ОСОБА_2. При цьому, вказаній земельній ділянці розміром 8,1670 га був присвоєний кадастровий номер 4821483000:01:000:0201 та було збережено її цільове призначення.

Упродовж останніх п'яти років ОФГ "Прогрес" вчасно та в повному обсязі сплачувало орендну плату за вказаним договором за користування саме 26 гектарами орендованої землі.

Протягом одного місяця після закінчення строку договору від відповідача, як орендодавця, листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі,. як це передбачено ч.6 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", до ОФГ "Прогрес" не надходило та питання про зміну об'єкта договору та відсутності кадастрового номера не піднімалося.

Відповідно до положень ст.ст. 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (редакції чинній на момент укладення Договору), договір оренди землі підлягає державній реєстрації і набирає чинності після його державної реєстрації. З урахуванням положень вищезазначених статей, умов Договору, приписів ч. 1 ст. 631 Цивільного Кодексу України, позивач набув право оренди зазначеної в Договорі земельної ділянки до 08 травня 2017р.

Позивач у визначений договором та законом строк не звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, оскільки голова ОФГ "Прогрес" з 02 січня 2017 року по 03 липня 2017 року включно, перебував на лікуванні, тому вважає, що строк звернення для продовження договору є таким, що пропущений з поважних причин.

Після виходу голови ОФГ "Прогрес" з лікарняного, останній звернувся до відповідача з заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки та проектом додаткової угоди до договору оренди землі. Втім, отримав лист-повідомлення з відмовою в поновленні строку дії договору з посиланням на пропущений строк.

Після того, як з 09.05.2017 строк Договору закінчився, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою до цього часу, вчасно і в повному обсязі сплачує плату за землю, що підтверджено довідкою голови Новоолександрівської сільської ради.

Позивач з урахування поданої зміненої позовної заяви від 22.05.2018 уточнив підстави позовної заяви та резолютивну частину позовної заяви та просить:

- визнати поновленим договір оренди землі від 16 березня 2011, укладений між Братською районною державною адміністрацією Миколаївської області та об'єднанням фермерських господарств "Прогрес", зареєстрований у відділі Держкомзему у Братському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08 травня 2012 р. за №482440004003138, зазначивши об'єктом договору земельну ділянку площею 18 га ;

- визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 16.03.2011, укладеного між Братською районною державною адміністрацією Миколаївської області та об'єднанням фермерських господарств "Прогрес", щодо земельної ділянки загальною площею 18,00 га, розташованої на території Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області, у наданій редакції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , ст. 770 Цивільного кодексу України.

Відповідач, як вже вище вказано, письмовий відзив надав, проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачу було відмовлено у поновлені спірного договору з підстав визначених ч.ч. 1-5 ст. Закону України Про оренду землі , а отже не можливо існування всієї сукупності необхідної юридичних фактів які приводять у дію ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі ; правові підстави поновлення договору є укладення додаткової угоди.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими, речовими і електронними доказами;

- висновками експертів;

- показаннями свідкив.

Відповідно до статтей 76, 77 ГПК України докази мають бути належними та допустимими.

Предметом позову у дані справі є договір від 16.03.2011, що укладений між Братською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та об'єднанням фермерських господарств Прогрес (Орендар) щодо земельної ділянки площею 26,00 га з кадастровим номером 4821483000:01:000:0010, в подальшому позивач у поданій позовній заяві змінив площу земельної ділянки на 18,00 га.

Згідно ч. 1 ст.79 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Частиною 1 ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Із наданого представником відповідача клопотання № 9-14-0.62-3472/2-18 від 07.05.2018 та роздруківок інформації Державного земельного кадастру про право власність та речові права на земельну ділянку, випливає, що у Державному земельному кадастрі зареєстровані вісім земельних ділянок, які утворились в результаті поділу земельної ділянки площею 26,00 га з кадастровим номером 4821483000:01:000:0010, а саме:

- земельна ділянка з кадастровим номером 4821483000:01:000:0201 площею 8,167 га, зареєстрована на праві власності до моменту набрання чинності Договору від 16.03.2011 за ОСОБА_2 згідно державного акта на право власності;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4821483000:01:000:0517 площею 2 га зареєстрована 20.01.2017 на праві власності за ОСОБА_3;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4821483000:01:000:0518 площею 2 га зареєстрована 17.11.2017 на праві власності за ОСОБА_4;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4821483000:01:000:0519 площею 2 га зареєстровано 17.11.2017 на праві власності за ОСОБА_5;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4821483000:01:000:0520 площею 2 га, з зареєстрована 24.01.2017 на праві власності за ОСОБА_6;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4821483000:01:000:0521 площею 2 га, з 24.01.2017 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_7;

- земельної ділянки з кадастровим номером 4821483000:01:000:0522 площею 2 га, з 24.01.2017 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4821483000:01:000:0527 площею 2 га, з 14.03.2017 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_8;

Тобто, вищенаведений перелік земельних ділянок, загальна площа яких складає 22,167 га (із числа спірних 26,00 га), стали самостійними об'єктами цивільних прав, відносно яких виникли земельні правовідносини за участю відповідних громадян України.

Отже, відбулась зміна меж земельної ділянки, як об'єкта оренди за Договором оренди від 16.03.2011.

У відповідності до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" інформація про об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) є істотною умовою договору.

Таким чином, зміна такої умови договору оренди, як площа земельної ділянки та відповідно межі такої ділянки, тягне за собою наслідки, передбачені ч. 12 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", якою встановлено, що у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Суд приходить до висновку, що зміна фактичної площі земельної ділянки шляхом її поділу на вісім окремих земельних ділянок з присвоєнням їм кадастрових номерів, унеможливлює пролонгацію Договору на таких же умовах, зокрема, стосовно того ж об'єкта оренди, оскільки такі зміни мають наслідком укладення договору оренди земельної ділянки із дотриманням визначеної законом процедури щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди, а не у порядку, визначеному ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 р. у справі №911/1707/15.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що у задоволенні позову належить відмовити повністю.

Згідно ч. 4 ст. 129 ГПК України, у разі відмови в позові судовий збір покладається на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. ст.ст. 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 236, 238, 241 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оформлене відповідно до статті 238 цього Кодексу, рішення підписано 25.06.2018.

Суддя С.М.Коваль