Рішення

від 27.06.2018 по справі 804/2930/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року Справа № 804/2930/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сервісскло до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Сервісскло до Державної фіскальної служби України, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС року №589363/40921499 від 08.02.2018 року та №594639/40921499 від 14.02.2018 року, а також зобов'язати відповідача зареєструвати податкові накладні №16 від 13.12.2017 року та №19 від 14.12.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ТОВ Сервісскло було подано на реєстрацію до податкового органу податкові накладні №16 від 13.12.2017 року та №19 від 14.12.2017 року, які згідно квитанцій №9283186544 від 30.12.2017 року та №9283186506 від 30.12.2017 року, відповідно, були прийняті, але їх реєстрацію зупинено. Позивач стверджує, що ним були подані усі належні документи, що відповідають визначеним законом критеріям та підтверджують реальність здійснення господарських операцій за даною податковою накладною. Проте, вказані документи не були взяти контролюючим органом до уваги, та комісією ДФС України прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач вказує на те, що в рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних, як на підставу такої відмови вказано на надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, при цьому, конкретна підстава відмови не зазначена. Посилаючись на викладені обставини, позивач просить суд скасувати рішення комісії ДФС №589363/40921499 від 08.02.2018 року та №594639/40921499 від 14.02.2018 року та зобов'язати відповідача зареєструвати податкові накладні №16 від 13.12.2017 року та №19 від 14.12.2017 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року відкрито провадження по вказаній справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому представник зазначає, що згідно документів наданих ТОВ Сервісскло Комісією ДФС цілком обґрунтовано прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних №16 від 13.12.2017 року та №19 від 14.12.2017 року. Враховуючи зазначене, вважає, що рішення Комісії ДФС є правомірним та обґрунтованим, оскільки було прийняте виключно в межах діючого законодавства, а тому і дії Комісії не суперечать нормам законодавства. Позовні вимоги про зобов'язання відповідача зареєструвати податкові накладні №16 від 13.12.2017 року та №19 від 14.12.2017 року є необґрунтованими, оскільки за рахунок таких вимог, позивач, намагається недобросовісно, у розумінні ч.2 ст.44 КАС України, скористатись належним йому правом на захист, а тому відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що у відзиві відповідачем не зазначено які саме документи, подані ТОВ Сервісскло , складені з порушенням законодавства та в чому таке порушення полягає, яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Щодо вимоги про зобов'язання зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Сервісскло , позивач зазначив, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкової накладної. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. Отже вимоги про зобов'язання зареєструвати податкову накладну є належним способом захисту прав позивача. У зв'язку з вищевикладеним просив позов задовольнити.

В судове засідання 23 травня 2018 року відповідач не з'явивився про дату, час та місце проведення повідомлений належним чином.

Судове засідання 23 травня 2018 року було відкладене до 31 травня 2018 року.

В судове засідання 31 травня 2018 року відповідач не з'явивився про дату, час та місце проведення повідомлений належним чином.

Усною ухвалою суду від 31 травня 2018 року з занесенням до протоколу судового засідання підготовче провадження по справі було закрите, справа призначена до судового розгляду по суті на 18.06.2018р.

В судове засідання 18 червня 2018 року сторони не з'явилися про дату, час та місце проведення повідомлені належним чином. Позивач просив суд здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

За таких обставин та керуючись приписами ч.9 ст.205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу по суті в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказах. На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю Сервісскло , перебуває на податковому обліку в Новомосковській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області та здійснює діяльність, пов'язану з оптовою торгівлею відходами та брухтом: склобоєм (код КВЕД 46.77, код УКТЗЕД НОМЕР_1).

04 грудня 2017 року між ТОВ Сервісскло (постачальник) та ПАТ Ветропак Гостомельський Склозавод (покупець) укладено договір №37, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю відповідно до заявок склобій змішаний очищений, склобій коричневий очищений, склобій безбарвний тарний очищений, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його вартість.

На виконання умов даного договору, відповідно до вимог п.201.10. ст.201 ПК України ТОВ Сервісскло складено податкові накладні №16 від 13.12.2017 року, №19 від 14.12.2017 року та направлено їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН). Згідно з отриманими квитанціями №1, зазначені податкові накладні були доставлені до центрального рівня Державної податкової служби України.

Відповідно до отриманих квитанцій №9283186506 від 30.12.2017р., №9283186506 від 30.12.2017р. податкові накладні №16 від 13.12.2017 року та №19 від 14.12.2017 року прийнято, але реєстрація по ній зупинена. Підставами зупинення у квитанціях зазначено наступне: відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 49.41.15-00.00 (УКТ ЗЕД: 49.20 по податковій накладній №19 від 14.12.2017 року. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів.

Крім того, судом встановлено, що позивачем на адресу ДФС України було направлено Додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3 від 07.12.2017р., до якого додано документ довільної форми №3 від 07.12.2017р. з поясненням про специфіку господарської діяльності підприємства ТОВ Сервісскло .

Зазначений документ не прийнято, що підтверджується квитанцією №2 від 12.12.2017р.

Також, позивачем на адресу ДФС України направлено Додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9 від 14.12.2017 р., до якого додано документ довільної форми №9 від 14.12.2017р. з поясненням про специфіку господарської діяльності підприємства ТОВ Сервісскло .

Зазначений документ також не прийнято, що підтверджується квитанцією № 2 від 18.12.2017 р.

Крім того, позивачем надано до ДФС України повідомлення №1 від 02.02.2018 р. щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій податковій накладній №16 від 13.12.2017р., що підтверджується квитанцією № 1, до якого долучено сканкопії наступних документів:

1. Документ довільного формату №1 від 02.02.2018р.;

2. Платіжне доручення №5200023497 від 10.01.2017р.;

3. Документ довільного формату №2 від 02.02.2018р.;

4. Товарно-транспортна накладна №41 від 13.12.2017р.;

5. Документ довільного формату №3 від 02.02.2018р.;

6. Видаткова накладна №РН-0000041 від 13.12.2017р.;

7. Документ довільного формату №4 від 02.02.2018р.;

8. Рахунок-фактура №СФ-0000038 від 13.12.2017р.;

9. Документ довільного формату №5 від 02.02.2018р.;

10. Договір поставки №37 від 04.12.17р.;

11. Документ довільного формату №6 від 02.02.2018р.;

12. Лист від 02.12.2017р.;

13. Документ довільного формату №7 від 02.02.2018р.;

14. Остаточна калькуляція вартості виробництва продукції №КА-0000047 від 07.12.17р.;

15. Документ довільного формату №8 від 02.02.2018р.;

16. Договір оренди транспортних засобів №27 від 01.11.2017р.;

17. Документ довільного формату №9 від 02.02.2018р.;

18. Договір №34 оренди обладнання від 02.11.2017р.;

19. Документ довільного формату №10 від 02.02.2018р.;

20. Платіжне доручення №92 від 07.12.2017р.;

21. Документ довільного формату №11 від 02.02.2018р.;

22. Податкова накладна №6 від 07.12.2017р.;

23. Документ довільного формату №12 від 02.02.2018р.;

24. Квитанція №9276476668 від 25.12.2017р. до податкової накладної №6 від 07.12.2017р.;

25. Документ довільного формату №13 від 02.02.2018р.;

26. Товарно-транспортна накладна №120 від 07.12.2017р.;

27. Документ довільного формату №14 від 02.02.2018р.;

28. Видаткова накладна РН-0000120 від 07.12.2017р.;

29. Документ довільного формату №15 від 02.02.2018р.;

30. Рахунок-фактура №СФ-0000214 від 07.12.2017р.;

31. Документ довільного формату №16 від 02.02.2018р.;

32. Квитанція №9283186544 від 30.12.2017р. до податкової накладної №16 від 13.12.2017р.;

33. Документ довільного формату №17 від 02.02.2018р.;

34. Податкова накладна №16 від 13.12.2017р.;

35. Документ довільного формату №18 від 02.02.2018р.;

36. Пояснення до господарської операції по податковій накладній №16 від 13.12.2017р.;

37. Документ довільного формату №19 від 02.02.2018р.;

38. Поясненням про специфіку господарської діяльності;

Також надано повідомлення №3 від 08.02.2018р. щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій податковій накладній №19 від 14.12.2017р., що підтверджується квитанцією № 1, до якого долучено сканкопії наступних документів:

1. Документ довільного формату №1 від 08.02.2018р.;

2. Пояснення про специфіку господарської діяльності підприємства №3/02 від 08.02.2018р.;

3. Документ довільного формату №2 від 08.02.2018р.;

4. Податкова накладна №19 від 14.12.2017р.;

5. Документ довільного формату №3 від 08.02.2018р.;

6. Квитанція №9283186506 від 30.12.2017р. до податкової накладної №19 від 14.12.2017р.;

7. Документ довільного формату №4 від 08.02.2018р.;

8. Договір поставки №37 від 04.12.17р.;

9. Документ довільного формату №5 від 08.02.2018р.;

10. Лист б/н від 02.12.17р.;

11. Документ довільного формату №6 від 08.02.2018р.;

12. Залізнична накладна №46855730 від 14.12.2017р.;

13. Документ довільного формату №7 від 08.02.2018р.;

14. Лист №1 від 15.12.17р.;

15. Документ довільного формату №8 від 08.02.2018р.;

16. Видаткова накладна РН-0000045 від 14.12.2017р.;

17. Документ довільного формату №9 від 08.02.2018р.;

18. Договір транспортного експедирування №29 від 01.11.2017р.;

19. Документ довільного формату №10 від 08.02.2018р.;

20. Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000208 від 31.12.17р.;

21. Документ довільного формату №11 від 08.02.2018р.;

22. Платіжне доручення №200 від 18.01.2018р.;

23. Документ довільного формату №12 від 08.02.2018р.;

24. Платіжне доручення №208 від 19.01.2018р.;

25. Документ довільного формату №13 від 08.02.2018р.;

26. Платіжне доручення №215 від 22.01.2018р.;

27. Документ довільного формату №14 від 08.02.2018р.;

28. Платіжне доручення №241 від 29.01.2018р.;

29. Документ довільного формату №15 від 08.02.2018р.;

30. Платіжне доручення №238 від 30.01.2018р.;

31. Документ довільного формату №16 від 08.02.2018р.;

32. Рахунок-фактура №СФ-0000038/1 від 14.12.2017р.;

33. Документ довільного формату №17 від 08.02.2018р.;

34. Платіжне доручення №5200023497 від 10.01.2018р.;

35. Документ довільного формату №18 від 08.02.2018р.;

36. Договір №85 від 01.11.2017р.;

37. Документ довільного формату №19 від 08.02.2018р.;

38. Видаткова накладна №РН-000408 від 24.11.2017р.;

39. Документ довільного формату №20 від 08.02.2018р.;

40. Договір №34 оренди обладнання від 02.11.2017р.;

41. Документ довільного формату №21 від 08.02.2018р.;

42. Податкова накладна №13 від 24.11.2017р.;

43. Документ довільного формату №22 від 08.02.2018р.;

44. Квитанція про реєстрацію податкової накладної №9263562376 від 12.12.2017р. до податкової накладної №13 від 24.11.2017р.;

45. Документ довільного формату №23 від 08.02.2018р.;

46. Рахунок-фактура №СФ-0000302 від 24.11.2017р.;

47. Документ довільного формату №24 від 08.02.2018р.;

48. Платіжне доручення №99 від 12.12.2017р.;

49. Документ довільного формату №25 від 08.02.2018р.;

50. Остаточна калькуляція вартості виробництва продукції №КА-0000039 від 01.12.17р.

Не зважаючи на надані документи, Комісією ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняті рішення №589363/40921499 від 08.02.2018 року та №594639/40921499 від 14.02.2018 року, про відмову у реєстрації податкових накладних №16 від 13.12.2017 року та №19 від 14.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із значеним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до п. 2 постанови КМУ Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних № 1246 від 29.12.2010 р. (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу Українив електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10. статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16. статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з п. 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп. 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі змісту квитанцій по податкових накладних №16 від 13.12.2017 року та №19 від 14.12.2017 року видно, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом № 567.

Суд зазначає, що відповідачем у квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних вказаним критеріям, натомість, підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Так, пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків наказу № 567 містить у собі визначення трьох різних критеріїв. Зокрема, моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право субєкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1. та 215.3.2. пункту 215.3. статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

Суд зазначає, що визначення фіскальним органом у квитанціях конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів. Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Вичерпний перелік документів) міститься в наказі № 567.

Так, відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів наказу № 567, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. № 567:

- для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Крім того, зі змісту квитанцій по податкових накладних №16 від 13.12.2017 року та №19 від 14.12.2017 року видно, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних відповідно до п. 201.16. статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом №567.

Таким чином, відповідачем у квитанціях, всупереч пп. 201.16.1. п. 201.16. статті 201 ПК України, не вказано ні конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (пункт 6 Критеріїв містить визначення трьох різних критеріїв), ні конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений наказом №567 (пункт 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).

Відповідно до пп. 201.16.2. п. 201.16. статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті 201.16.1. цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до пп. 201.16.2. цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3. пункту 201.16. статті 201 ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2. ПК України.

Такі документи направляються податковим органом за місцем обліку платника податків відповідно пп. 201.16.2. п. 201.16. статті 201 ПК України до Комісії ДФС України для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних.

Комісією ДФС України було прийняті рішення №589363/40921499 від 08.02.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №16 від 13.12.2017 року та №594639/40921499 від 14.02.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №19 від 14.12.2017 року.

При цьому, рішення комісії №589363/40921499 від 08.02.2018 року та №594639/40921499 від 14.02.2018 року не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Також, в рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Абзацем 1 постанови КМУ Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації № 190 від 29.03.2017 р. (далі - постанова № 190) встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до пп. 201.16.1. п. 201.16. статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацем 2 постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Проте, оскаржувані рішення не містять чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Судом також встановлено, що ТОВ Сервісскло здійснює діяльність, пов'язану з оптовою торгівлею відходами та брухтом (код КВЕД 46.77, код УКТ ЗЕД НОМЕР_1), залізничний тариф (код УКТ ЗЕД 49.20) не є господарською діяльністю позивача, який придбаває залізничні послуги у акредитованого на залізниці підприємства ТОВ Утиліта і виставляє витрати на їх придбання покупцеві разом із товаром.

Підприємство реалізує комплексний підхід в роботі з склобоєм: збір, його подальшу переробку і продаж очищеного склобою безпосередньо на заводи, що має незмінний характер господарської діяльності.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ Сервісскло виписана податкова накладна №16 від 13.12.2017р., яка доставлена до Центрального рівня ДФС 30.12.2017р., реєстраційний №9283186544, про що отримана квитанція де зазначено: документ прийнято, реєстрація зупинена.

Податкову накладну, в реєстрації якої відповідачем відмовлено, складено 13.12.2017 р. на підставі операції з реалізації склобою змішаного очищеного, та направлено на реєстрацію 30.12.2017 р.

Позивачем до перевірки Комісії ДФС були надані документи та пояснення на підтвердження господарської операції, відображеної у податковій накладній №16 від 13.12.2017р.

Так, реалізація зазначеного у вказаній податковій накладній склобою змішаного очищеного здійснювалась на підставі договору поставки №37 від 04.12.2017р. між ТОВ Сервісскло (постачальник) та ПАТ Ветропак Гостомельський Склозавод (покупець) та на підставі заявки, наданої листом б/н від 02.12.2017р., як передбачено умовами договору.

Відвантаження сдійснювалось згідно видаткової накладної №РН-0000041 від 13.12.2017р. на суму 70 649,45 грн., в т.ч. ПДВ 11 774,91 грн. Транспортування товару здійснювалось зі складу постачальника за адресою: м. Новомосковськ, вул. Північна, 1А на склад покупця (ЦМС дільниця склобою) за адресою: пл. Рекунова 2, м. Гостомель, Київська обл. водієм ТОВ Сервісскло ОСОБА_1, автомобілем НОМЕР_2. Здав товар завідувач заготівельним пунктом ОСОБА_2, а прийняв комірник ОСОБА_3 Постачання товару підтверджується наступними документами: видатковою накладною №РН-0000041 від 13.12.2017р., товарно-транспортною накладною №41 від 13.12.2017р., рахунком-фактурою №СФ-0000038 від 13.12.2017р. Оплата проведена 10.01.2018р. згідно платіжного доручення №5200023497 на суму 1 000 333,95 грн.

Придбання склобою змішаного здійснювалась у ПП Пакт згідно видаткової накладної №РН-0000120 від 07.12.2017р. на суму 38 046,58 грн., в т.ч. ПДВ на суму 6 341,10 грн. Товар транспортувався зі складу постачальника за адресою: м. Сєверодонецьк, вул. Богдана Ліщини, 24 на склад покупця за адресою: м. Новомосковськ, вул. Північна, 1А. водієм ТОВ Сервісскло ОСОБА_4, автомобілем НОМЕР_3. Товар здав завідуючий складом ОСОБА_5, прийняв завідувач заготівельним пунктом ОСОБА_2 Постачання товару підтверджується наступними документами: видатковою накладною № РН-0000120 від 07.12.2017р., рахунком-фактурою №СФ-0000214 від 07.12.2017р., товарно-транспортною накладною №РН-0000120 від 07.12.2017р., податковою накладною №6 від 07.12.2017р, квитанцією про реєстрацію № НОМЕР_4 від 25.12.2017р. Оплата проведена згідно платіжного доручення №92 від 07.12.2017р. на суму 38 046,58 грн.

Придбаний склобій змішаний був очищений та відсортований потужностями ТОВ Сервісскло . Собівартість очищеного склобою встановлена згідно остаточної калькуляції виробництва продукції №КА-0000047 від 07.12.2017р.

Позивачем виписана податкова накладна №19 від 14.12.2017р., яка доставлена до Центрального рівня ДФС 30.12.2017р., реєстраційний №9283186506, про що отримана квитанція де зазначено: документ прийнято, реєстрація зупинена.

Податкову накладну, в реєстрації якої відповідачем відмовлено, складено 14.12.2017 р. на підставі операції з реалізації склобою безбарвного тарного очищеного, та направлено на реєстрацію 30.12.2017 р.

Позивачем до перевірки Комісії ДФС були надані документи та поясненн на підтвердження господарської операції, відображеної у податковій накладній №19 від 14.12.2017р.

Так, реалізація зазначеного у вказаній податковій накладній склобою безбарвного тарного очищеного здійснювалась на підставі договору поставки №37 від 04.12.2017р. між ТОВ Сервісскло (постачальник) та ПАТ Ветропак Гостомельський Склозавод (покупець) та на підставі заявки, наданої листом б/н від 02.12.2017р., як передбачено умовами договору.

Відвантаження сдійснювалось згідно видаткової накладної №РН-0000045 від 14.12.2017р. на суму 173 680,80 грн., в т.ч. ПДВ 28 946,80 грн. Транспортування здійснювалось залізничним транспортом згідно накладної № 46855730 від 14.12.1017р. та листа №1 від 15.12.2017р. Залізничні послуги надавало ТОВ Утиліта на підставі Договору транспортного експедирування № 29 від 01.11.2017 р. та згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000208 від 31.12.2017р. за грудень місяць 2017р. на суму 240 350,48 грн., в тому числі ПДВ 40 058,41 грн. Завантаження вагону здійснювалось навантажувачами позивача. Товар відпустив директор ОСОБА_6 за адресою: м. Новомосковськ, вул. Північна, 1А, а отримав за адресою: пл. Рекунова 2, м. Гостомель, Київська обл. комірник ОСОБА_3 Постачання товару підтверджується наступними документами: видатковою накладною №РН-0000045 від 14.12.2017р., залізничною накладною № 46855730 від 14.12.1017р., рахунком-фактурою №СФ-0000038/1 від 14.12.2017р. Оплата за склобій здійснена платіжним дорученням №5200023497 від 10.01.2018р. на суму 1 000 333,95 грн.

Придбання склобою змішаного здійснювалась на підставі договору №85 від 01.11.2017р. між ТОВ Стеклобой (постачальник) та ТОВ Сервісскло (покупець) та згідно видаткової накладної №РН-000408 від 24.11.2017р. на суму 109 348,80 грн., в т.ч. ПДВ 18 224,80 грн. Товар відпустив директор ТОВ Стеклобой ОСОБА_7 - прийняв товар директор ТОВ Сервісскло ОСОБА_6 на орендованому майданчику за адресою: м. Новомосковськ, вул. Північна, 1А. Постачання товару підтверджується наступними документами: №РН-000408 від 24.11.2017р., рахунком-фактурою №СФ-0000302 від 24.11.2017р., податковою накладною №13 від 24.11.2017р, квитанцією про реєстрацію № НОМЕР_5 від 12.12.2017р. Оплата проведена згідно платіжного доручення №99 від 12.12.2017р. на суму 109 348,80 грн.

Придбаний склобій змішаний був очищений та відсортований потужностями ТОВ Сервісскло . Собівартість очищеного склобою встановлена згідно остаточної калькуляції виробництва продукції №КА-0000039 від 01.12.2017р.

Складський майданчик, лінію по сортуванню склобою та під'їзний шлях позивач орендує у ТОВ Ренус Утиліта на підставі договору №34 від 02.11.2017р. Автомобілі, напівпричіпи та навантажувачі позивач орендує у ТОВ Утиліта на підставі договору оренди транспортних засобів №27 від 01.11.2017р.

Суд зазначає, що всі зазначені первинні документи були надані відповідачу та не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Жодних обґрунтованих причин відмови у реєстрації податкових накладних позивача з урахуванням вказаних документів в оскаржуваних рішеннях не наведено.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про те, що відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних №16 від 13.12.2017 року та №19 від 14.12.2017 року.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідачем не було надано до суду обґрунтованих пояснень щодо підстав винесення оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкової накладної (зокрема, які саме документи, надані позивачем, складені з порушенням законодавства та/або яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних). Водночас, заперечення відповідача обґрунтовуються виключно переліком правових норм, без їх аналізу та належності до спірних правовідносин, а також з посиланням на дискреційність повноважень відповідача.

При цьому, факт надання відповідачу пояснень та первинних документів після зупинення реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних., які свідчать про проведення позивачем господарських операцій, підтверджений матеріалами справи. Жодної оцінки вказаним документам відповідачем ні при прийнятті оскаржуваних рішень, ні при наданні заперечень до суду надано не було.

При вирішенні справи суд також виходить із того, що зазначене рішення Комісії ДФС є актом індивідуальної дії.

На думку суду правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків лише чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому (яким) він адресований.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов'язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване рішення фіскального органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Зазначений висновок суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року є джерелом права.

У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про скасування оскаржуваних рішень Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №589363/40921499 від 08.02.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №16 від 13.12.2017 року та №594639/40921499 від 14.02.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №19 від 14.12.2017 року.

Щодо вимоги про зобов'язання на Державну фіскальну службу України обов'язку зареєструвати податкові накладні №16 від 13.12.2017 року та №19 від 14.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Як зазначав в своїх рішеннях Верховний Суд України (від 16.09.2015 року у справі № 21-1465а15, від 02.02.2016 року у справі № 804/14800/14), спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідно до приписів пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто, у першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється самою Комісією ДФС; у другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, що є підставою для її реєстрації.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997 р. Конвенція набула чинності для України 11.09.1997 року.

Отже, в даному випадку задоволення позовної вимоги про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні позивача №16 від 13.12.2017 року та №19 від 14.12.2017 року є дотриманням гарантій позивача на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог також і в частині зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №16 від 13.12.2017 року та №19 від 14.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю Сервісскло , суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Сервісскло (вул. Спаська, буд. 8, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область, 51205, код ЄДРПОУ 40921499) до Державної фіскальної служби України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №589363/40921499 від 08.02.2018 року та №594639/40921499 від 14.02.2018 року.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні №16 від 13.12.2017 року та №19 від 14.12.2017 року, подані Товариством з обмеженою відповідальністю Сервісскло , в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сервісскло (код ЄДРПОУ 40921499) судовий збір в розмірі 3524,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 27 червня 2018 року.

Суддя ОСОБА_8