Рішення

від 27.06.2018 по справі 815/702/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/702/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Бутенко А.В.,

за участю секретаря - Філімоненко А.О.

за участі сторін:

представник позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

представник відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Укроргенергобуд (код ЄДРПОУ: 00125474, місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Сонячна, 5) до Головного управління ДФС в Одеськійобласті (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.11.2017 року №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 та НОМЕР_3,

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось товариства з обмеженою відповідальністю Укроргенергобуд (код ЄДРПОУ: 00125474, місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Сонячна, 5) до Головного управління ДФС в Одеськійобласті (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.11.2017 року №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 та НОМЕР_3.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки складено акт, висновки якого про порушення позивачем вимог податкового законодавства базуються на припущеннях та, відповідно, донарахування податкових зобов'язань та покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій є безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству. Позивач наголосив, що за приписами абз. 7 п. 73.3 ст. 73 ПК України та п.16 постанови Кабінету Міністрів України № 1245 від 27.12.2010р. у разі складення контролюючим органом запиту з порушеннями, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит, відтак позивач не відмовлявся від надання документів, а лише слідував нормам податкового законодавства. Також позивач зазначив, що відповідачем не було вжито заходів щодо виконання приписів закону про перенесення терміну проведення перевірки до дати відновлення та надання документів в межах визначених ПК України строків, незважаючи на те, що його було повідомлено про втрату первинних документів.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 85-90 т. 1), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що станом на останній день перевірки запитувані документи фінансово-господарської діяльності підприємства за період, що перевірявся, надано до контролюючого органу не було та станом на дату реєстрації акту документальної планової виїзної перевірки на адресу контролюючого органу наказу (його копії) по призначення комісії для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин пропажі документів або знищення з включенням до її складу представників слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду та акту (копії) про результати такої комісії, чим порушено вимоги п. 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., відтак не підтверджено причин відсутності документів фінансово-господарської діяльності позивача за 2014-2016 роки по факту повідомлення їх втрати. Враховуючи зазначене, на думку відповідача, позовні вимоги є безпідставними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними.

У судове засідання 21.06.2018 р. з'явились представники сторін.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступні факти та обставини.

Головним управлінням ДФС в Одеській області згідно з п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, наказу Головного управління ДФС в Одеській області №4522 від 22.09.2017р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Укроргенергобуд з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016р. (а.с. 92 т.1)

За наслідками перевірки складено акт № 542/15-32-14-15/00125474 від 06.10.2017р. (а.с. 9-46 т. 1), відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення ТОВ Укроргенергобуд :

- п. 44.1. 44.2, 44.3, 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 4628870 грн., у тому числі за 2014 рік -535814 грн, за 2015 рік - 517773 грн., за 2016 рік - 3575283 грн.;

- п. 44.1.,44.3, 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 192.1 ст. 192, п. 198.1 ст. 198, в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 на загальну суму 1487047 грн..

- п. 44.1. 44.2 ст. 44 ПК України, в результаті чого встановлено незабезпечення ТОВ Укроргенергобуд зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом встановлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів.

За результатами перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 та НОМЕР_3 від 10.11.2017 року (а.с. 64-66 т. 1).

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, Позивач подав скаргу до ДФС України (а.с. 111-115 т. 1).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 31.01.2018р. за результатами розгляду скарги ТОВ Укроргенергобуд оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін (а.с. 97-102).

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Оцінюючи оскаржувані рішення суб`єкта владних повноважень, суд з урахуванням приписів ч. 2 ст. 2 КАС України дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України).

Згідно з п.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України (із змінами та доповненнями до 01.01.2015), витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України (із змінами та доповненнями до 01.01.2015), не включаються до складу витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 121.1 ст. 121 ПК України передбачено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач посилається на неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, вважаючи протиправними дії контролюючого органу щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки у зв'язку з відсутністю у ТОВ Укроргенергобуд первинної документації на момент проведення перевірки, посилаючись на факт звернення у вересні 2017 року до Суворовського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області з заявою про втрату документів фінансово-господарської діяльності позивача, в зв'язку з чим, на думку позивача були підстави для перенесення терміну проведення перевірки та надання ТОВ Укроргенергобуд можливості відновити первинну документацію.

Судом встановлено, що до початку проведення перевірки на адресу ТОВ Укроргенергобуд надано запит від 02.08.2017 року № 7258/10/15-31-14-15-10 (а.с. 93-95 т.1) про надання інформації, пояснень та їх документального підтвердження, який отриманий представником позивача того ж дня та за своїм змістом відповідає вимогам до інформаційного запиту, передбаченим п.73.3 Податкового кодексу України.

За цією нормою, платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). Від товариства отримано відповідь вх. № 5794/10/15-32 від 23.08.2018 року із відмовою у наданні документів, про що зазначено в акті перевірки (а.с. 96-99 т.1).

Інших доказів надання повідомлень про втрату документів, відповідей на запит до початку перевірки або первинних документів після початку перевірки, представниками сторін на вимогу суду не надано.

25.09.2017р. (вих. №29) ТОВ Укроргенергобуд направлено на адресу Головного управління ДФС в Одеській області повідомлення про втрату документів, пов'язаних з фінансово-господарською діяльністю ТОВ Укроргенергобуд та додано довідку Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, які отримані того ж дня (а.с. 100-101 т. 1).

У довідці Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області від 25.09.2017р. зазначено про факт звернення ОСОБА_3 з повідомленням про втрату документів фінансово-господарської діяльності ТОВ Укроргенергобуд та інших документів за первод 2014-2016 року.

27.09.2017 року на повідомлення про втрату документів від 25.09.2017 року позивачу надано відповідь (а.с. 102-104) про те, що враховуючи порушення норм Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та факт ненадання до ГУ ДФС в Одеській області наказу про призначення комісії для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх втрати та результатів роботи комісії, що затверджені актом керівника підприємства, позивача повідомлено про відсутність підстав для визнання факту втрати документів.

Також судом встановлено, що 26.09.2017 року, Відповідачем зроблено запит до ТОВ Укроргенергобуд про надання документів, який отриманий був 29.09.2017 року (а.с. 105 т .1).

Позивачем була наданя відповідь від 05.10.2017 року за № 0510/В-3, яка отимана була Відповідаче 10.10.2017 року (а.с. 106-107 т. 1).

Враховуючи, що станом на останній день перевірки 29.09.2017р. запитувані контролюючим органом документи до перевірки не надано, посадовими особами відповідача складено акт про ненадання до перевірки документів фінансово-господарської діяльності ТОВ Укроргенергобуд № 3647/15-32-14-15/00125474 від 29.09.2017р. (а.с. 108-110 т.1).

За приписами п.п. 16.1.12 п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 44.3 ст. 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р. (далі - Положення № 88), встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Відповідно до п. 6.10 глави 6 Положення № 88, у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітності керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.

Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду.

Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також територіальному органу центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, - підприємствами та місцевому фінансовому органу - установами, в 10-денний строк.

Суд вказує на те, що визначеної пунктом 6.10 глави 6 Положення № 88 процедури ТОВ Укроргенергобуд не дотримано, комісія для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення не створювалась та результати її роботи відповідним актом не фіксувались. Акт №1 від 25.09.2017 року, який складений комісією у складі лише директора товариства про втрату документів, не є належним доказом дотримання вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88 (а.с.96,т.1).

Протилежного позивачем не доводилось під час судового розгляду справи та не підтверджено належними доказами.

Таким чином, суд погоджується з висновком контролюючого органу станом на 28.09.2017 року про невідповідність повідомлення ТОВ Укроргенергобуд про втрату документів вимогам Положення № 88.

Враховуючи, що позивачем не дотримано вимог п. 6.10 глави 6 Положення № 88 процедури ТОВ Укроргенергобуд щодо створення комісії для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення та фіксації результатів її роботи, у відповідача були відсутні правові підстави для перенесення строків проведення перевірки до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених п. 44.3 ст. 44 ПК України строків.

За змістом п.п. 2 п. 4 розділу ІІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015р., у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно, зокрема:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;

у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки.

Згідно п. 85.6 ст. 85 ПК України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

За приписами п. 44.6 ст. 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до п. 44.7 ст. 44 ПК України, у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Факту надіслання до закінчення перевірки листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надання безпосередньо до контролюючого органу, який проводив перевірку, копії первинних документів позивачем не доводилось.

Відтак, з огляду на вимоги п. 44.6 ст. 44 ПК України, враховуючи, що до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 вказаної статті позивачем не було надано посадовим особам контролюючого органу документи, що підтверджують показники, відображені у податковій звітності, контролюючий орган дійшов обґрунтованого висновку, що такі документи були відсутні у товариства з обмеженою відповідальністю Укроргенергобуд на час складення такої звітності.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем було правомірно проведено перевірку з дотриманням приписів чинного законодавства та в межах компетенції та правомірно оформлено її результати із прийняттям податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи аргументи та доводи позивача, відсутність інших обґрунтувань адміністративного позову, ненадання позивачем первинної документації контролюючому органу, суд відхиляє та не бере до уваги докази, а саме копії первинних бухгалтерських документів, наданих суду.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень - рішень №№ №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 та НОМЕР_3 від 10.11.2017 року, тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача не стягується.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст.ст. 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд

ВИРІШИВ :

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Укроргенергобуд (код ЄДРПОУ: 00125474, місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Сонячна, 5) до Головного управління ДФС в Одеськійобласті (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) - відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27.06.2018 року.

Суддя Бутенко А.В.

.