Постанова

від 25.06.2018 по справі 908/1719/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

25.06.2018 справа №908/1719/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого (судді-доповідача): суддів ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 справу розглянуто в порядку

письмового провадження

без виклику учасників справи

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Долина-7" м.Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.02.2018 у справі 908/1719/17 (суддя Боєва О.С.) за позовом до заінтересовані особи про Дочірнього підприємства "Побутторгсервіс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Снабпромстрой ЛТД" м.Запоріжжя Товариства з обмеженою відповідальністю "Долина-7" м.Запоріжжя 1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Формула" м.Запоріжжя 2.Хортицький відділ державної виконавчої служби м.Запоріжжя м.Запоріжжя розірвання договору оренди та стягнення 92416,80 грн. ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.10.2017 р. у справі № 908/1719/17 позовні вимоги Дочірнього підприємства "Побутторгсервіс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Снабпромстрой ЛТД" задоволені частково: розірвано Договір № 1 оренди нежитлового приміщення від 01.12.2011, укладений між ДП "Побутторгсервіс" ТОВ "Снабпромстрой ЛТД" та ТОВ "Долина-7". Стягнуто з ТОВ "Долина-7" на користь ДП "Побутторгсервіс" ТОВ "Снабпромстрой ЛТД" суму 53400,00 грн. основного боргу, суму 272,35 грн. пені, суму 5400,00 грн. штрафу за прострочення орендної плати, суму 133,78 грн. - 3% річних, суму 7259, 48 грн. інфляційних втрат, суму 2750,71 грн. витрат зі сплати судового збору та суму 4674,74 грн. витрат на оплату послуг адвоката. В іншій частині позову - відмовлено.

16.11.2017, на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 26.10.2017 у даній справі, видано відповідний наказ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Долина-7" м.Запоріжжя (далі-Заявник) 31.01.2018 звернулось до господарського суду Запорізької області із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні її правонаступником, а саме, просив замінити боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Долина-7" м.Запоріжжя (далі-Боржник) - на Товариство з обмеженою відповідальністю "Формула" м.Запоріжжя (далі-Зацікавлена особа), посилаючись на те, що на час вирішення судової справи Позивач не повідомив суд про те, що відповідно до Договору № 02/14 від 28.07.2014, ТОВ "Долина-7" уступило свої права та обов'язки, як орендаря на користь ТОВ Фортуна і належною стороною у спорі та у виконавчому провадженні має виступати саме ця особа.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.02.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Долина-7" м.Запоріжжя про заміну сторони (Боржника) у справі № 908/1719/17 залишено без задоволення за мотивами відсутності доказів надання кредитором (Позивачем у справі) згоди на заміну боржника у зобов'язанні та доказів надання Позивачем (орендодавцем за договором) згоди на передання орендарем нежитлового приміщення у користування іншій особі.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Долина-7" м.Запоріжжя в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.02.2018р. за мотивами неправильного застосуванням та порушенням судом першої інстанції норм чинного законодавства, зокрема, зазначає, що оскільки Договір оренди є довостороннім правочином, то обидві сторони Договору оренди виступають одночасно і кредитором і боржником у зобов'язанні, а тому, посилання суду на ст. 520 Цивільного кодексу України є недоречним. Також, у Договорі оренди передбачено право наймача передавати об'єкт найму у піднайм, однак вказана обставина не досліджена судом першої інстанції.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 16.04.2018 у справі №908/1719/17 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Долина-7" м.Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.02.2018р. у справі №908/1719/17 та запропоновано учасникам справи надати до канцелярії суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України та встановлено строк для подання до Донецького апеляційного господарського суду заяв та клопотань, що пов'язані з розглядом справи із доказами надіслання їх копій іншим учасникам справи.

На адресу суду Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, зазначав, що Відповідач в порушення приписів закону та умов Договору оренди самостійно, одноособово здійснив заміну сторони, що суперечить умовам укладеного Договору.

Заінтересовані особи не скористались своїм правом на подання відзиву. Заяви та клопотання, що пов'язані з розглядом справи із доказами надіслання їх копій іншим учасникам справи не надходили.

Після проведення підготовчих дій в порядку ст.267 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд вважає за можливе призначити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Долина-7" м.Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.02.2018р. до розгляду без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) в світлі ч.10 ст.270 цього Кодексу, оскільки ціна позову в означеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Іншого клопотання від учасників справи не надходило.

За таких обставин, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.

Враховуючи положення ч.ч.13, 14 ст.8 ГПК України фіксація розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) не здійснюється.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відмовляючи в задоволенні заяви про заміну сторони ї правонаступником, суд послався на наступні обставини, що не оспорюються учасниками справи:

- предметом стягнення за судовим рішенням в межах даної справи є заборгованість Боржника перед Позивачем з орендної плати за період з 01.07.2015р. по 01.08.2017р. на підставі Договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.12.2011р. з урахуванням інфляційних втрат, відсотків річних та штрафних санкцій, а також судових витрат;

- наявність Договору № 02-14 від 28.07.2014 про заміну сторони у Договорі оренди № 1 від 01.12.2011, за яким ТОВ "Долина-7" передає, а ТОВ Формула приймає на себе права та обов'язки сторони (орендаря) у договорі оренди № 1 від 01.12.2011.

Як вбачається з тексту оскаржуваної ухвали, представники Позивача в судовому засіданні під час розгляду наведеної заяви в усній формі заперечували проти заміни Відповідача у справі № 908/1719/17 та Боржника у виконавчому провадженні його правонаступником - ТОВ Формула , зазначаючи, зокрема, що заміна боржника у зобов'язанні можлива лише за згодою кредитора, яку кредитор (Позивач у справі) не надавав.

В обґрунтування відмови в заміні сторони виконавчого провадження її правонаступником, суд першої інстанції дійшов висновку, що Зацікавлена особа не є правонаступником за борговими зобов'язаннями з оплати орендної плати, що виникли у Боржника перед Позивачем в межах даної справи, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів надання кредитором (Позивачем у справі) згоди на заміну боржника у зобов'язанні, так само як і доказів надання Позивачем (орендодавцем за договором) згоди на передання орендарем нежитлового приміщення у користування іншій особі.

Таким чином, за висновком суду першої інстанції, Боржником не доведено наявність обставин, які можуть бути підставами правонаступництва боргових зобов'язань боржника.

Згідно зі ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обовязкові для нього так само, як вони були обовязкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Заявник вимагає здійснити заміну сторони саме на стадії виконання рішення суду, тобто у виконавчому провадженні.

Згідно до вимог ст. 334 ГПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 242 цього Кодексу.

Отже з урахуванням вимог наведеної процесуальної норми вирішення питання про заміну сторони у виконавчому провадженні в даному випадку можливо лише за наявності останнього.

Відповідно до статті 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У частині 1 статті 510 ЦК встановлено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Отже, зобов'язання є правовідношенням між конкретно визначеними особами - сторонами зобов'язання.

Чинне цивільне законодавство передбачає можливість заміни сторін у зобов'язанні, однак встановлює певні обмеження свободи розсуду учасників відповідних правовідносин з метою запобігання порушенню балансу інтересів цих осіб.

Зокрема, заміна кредитора за загальним правилом здійснюється без попередньої згоди боржника, оскільки не впливає на правове становище боржника, для якого неважливо, яка саме особа має здійснити виконання, зокрема, сплатити кошти (статті 512, 516 ЦК).

Разом із тим закон встановлює обмеження на заміну боржника у зобов'язанні поза волею кредитора.

Згідно зі статтею 520 ЦК боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Норма статті 520 ЦК має на меті убезпечити кредитора від непередбачуваного та неочікуваного ризику невиконання зобов'язання внаслідок заміни особи боржника.

Необхідність отримання згоди кредитора на переведення боргу на іншу сторону зумовлена тим, що особа боржника завжди має істотне значення для кредитора. Вступаючи у договірні відносини, кредитор розраховував на отримання виконання з огляду на якості конкретного боржника (здатність виконати обов'язок, платоспроможність, наявність у боржника майна тощо).

Відтак, для заміни боржника у зобов'язанні необхідна воля кредитора щодо відсутності заперечень проти покладення обов'язку первісного боржника на іншу особу.

Наразі, в матеріаріалах справи відсутні докази надання кредитором згоди на заміну боржника у зобов'язанні.

Враховуючи наведені обставини, судова колегія погоджується з висновком господарського суду щодо відсутності доказів правонаступництва Зацікавленої особи щодо боргових зобов'язань Боржника перед заявником в межах даної справи.

Колегія суддів також враховує, що Договір № 02-14 від 28.07.2014 про заміну сторони у договорі оренди № 1 від 01.12.2011 укладено у 2014році, в той час, як рішення господарського суду Запорізької області прийняте у 2017році.

Тобто, обставини на які посилається Відповідач в обгрунтування поданої заяви мали місце раніше, ніж було прийняте рішення.

При цьому, рішення господарського суду Запорізької області від 26.10.2017р. у даній справі не оскаржувалось сторонами в апеляційному порядку та набрало законної сили.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що саме Відповідач є боржником в межах стягнутої рішенням суду заборгованості з орендної плати за Договором оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.12.2011р. Будь-яких обставин, які б свідчили про зміну правовідносин сторін в суб'єктний склад боржника або кредитора судом не встановлено.

За таких обставин, доводи апелянта щодо наявності у останнього права передання орендованого майна у піднайм іншим особам, суперечить умовам укладеного між сторонами Договору та чинному законодавству.

Судова колегія вважає, що висновки господарського суду першої інстанції відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийнята ухвала відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.

Будь-яких порушень норм матеріального або процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Запорізької області від 12.02.2018 у справі № 908/1719/17, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги.

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Долина-7" м.Запоріжжя - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.02.2018 у справі №908/1719/17- залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції - покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Долина-7" м.Запоріжжя .

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 25.06.2018р.

Головуючий (суддя-доповідач): О.В. Стойка

Судді: І.В. Зубченко

ОСОБА_3