Ухвала

від 25.06.2018 по справі 904/782/18

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"25" червня 2018 р. Справа №904/782/18

Суддя (суддя-доповідач у справі) Рівненського апеляційного господарського суду ОСОБА_1 , перевіривши матеріали апеляційної скарги приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" на рішення господарського суду Рівненської області від 15.05.2018р. у справі №904/782/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС"

до 1) Українсько-німецького науково-виробничого підприємства "Технічний центр діагностики та експертизи" Товариство з обмеженою відповідальністю"

2) приватного акціонерного товариства "Рівнеазот"

про стягнення заборгованості в сумі 111 213,43 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 15.05.2018р. у справі №904/782/18 позов товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" задоволено. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" на користь товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" 108360,00 грн. основного боргу, 783,75 грн. 3% річних, 2069,68 грн. інфляційних. Закрито провадження у справі в частині стягнення з Українсько-німецького науково-виробничого підприємства "Технічний центр діагностики та експертизи" товариство з обмеженою відповідальністю" 1000,00 грн. боргу.

20.06.2018 р. до Рівненського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга приватного акціонерного товариства "Рівнеазот", у якій відповідач-2 просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду, відстрочити виконання рішення господарського суду Рівненської області від 15.05.2018р. у справі №904/782/18 строком на 6 (шість) місяців.

Вивчивши зміст апеляційної скарги, Рівненський апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з огляду на наступне.

Загальні вимоги, яким має відповідати апеляційна скарга встановлені ст.258 ГПК України, відповідно до п.7 ч.2 якої, в апеляційній скарзі мають бути зазначені клопотання особи, яка подала скаргу.

Статтею 269 ГПК України визначаються межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, зокрема, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення; визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

Відповідно до ч.4 ст.277 ГПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Як вбачається з прохальної частини апеляційної скарги, відсутня вимога скаржника щодо зміни чи скасування судового рішення, натомість апеляційна скарга по своїй суті та змісту є фактично клопотанням про відстрочення виконання рішення.

У відповідності до ст.331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Аналізуючи вказані норми апеляційний суд звертає увагу, що оскільки запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочки виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення, тому заява про відстрочення/розстрочення виконання рішення подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, за наслідками вирішення спору.

Як передбачено п.1 ч.6 ст.238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується про порядок і строк виконання рішення.

Згідно зі ч.1 ст.239 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що приватним акціонерним товариством "Рівнеазот" було подано до суду першої інстанції відзив на позов, у якому відповідач просив суд на підставі ст. 239 ГПК України відстрочити виконання рішення строком на 6 місяців. Господарським судом Рівненської області розглянуто заявлене клопотання та в мотивувальній частині рішення обґрунтовано підстави відмови у його задоволенні, натомість резолютивна частина рішення висновку щодо розгляду клопотання не містить.

Беручи до уваги повноваження суду апеляційної інстанції, межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, відсутність клопотання апелянта щодо скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, суд дійшов висновку про невідповідність поданої апеляційної скарги п.7 ч.2 ст.258 ГПК України.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне надати можливість апелянту уточнити вимоги прохальної частини апеляційної скарги щодо скасування/зміни рішення суду першої інстанції.

Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ч.1 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано належним чином вимоги ст.258 ГПК України, що відповідно до ст.260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" на рішення господарського суду Рівненської області від 15.05.2018 р. у справі №904/782/18 - залишити без руху.

2. Надати апелянту - приватному акціонерному товариству "Рівнеазот" 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків .

3. Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та оскарженню не підлягає.

5. Копію ухвали направити приватному акціонерному товариству "Рівнеазот".

Суддя Мельник О.В.