Ухвала

від 25.06.2018 по справі 815/2348/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 червня 2018 року

Київ

справа №815/2348/17

касаційне провадження №К/9901/53325/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 у справі №815/2348/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Стандарт Стіл до Головного управління ДФС у Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Стандарт Стіл у квітні 2017 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 09.06.2017 позовні вимоги задовольнив частково.

Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.10.2017 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2017 залишив без змін.

Головне управління ДФС у Одеській області звернулося 11.06.2018 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017. До касаційної скарги додано заяву про поновлення строку касаційного оскарження.

При вирішенні питання щодо дотримання скаржником строку касаційного оскарження ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 суд керується таким.

Як вбачається з оскарженої ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 вказане судове рішення ухвалене у відкритому судовому засіданні та набрало законної сили з моменту проголошення.

Згідно частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній на момент постановлення ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строку, був день із датою 14.11.2017.

Касаційну скаргу податковим органом подано 11.06.2018, тобто з пропуском встановленого частиною другої статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строку касаційного оскарження.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідач посилається на те, що вже звертався з касаційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017, утім ухвалою Верховного Суду від 30.01.2018 повернуто касаційну скаргу, у зв'язку з неусуненням недоліків касаційної скарги, встановлених ухвалою про залишення касаційної скарги без руху (щодо надання документу про сплату судового збору).

Податковий орган звернувся вдруге з касаційною скаргою та вказав, що не мав можливості раніше сплатити судовий збір, оскільки на момент направлення касаційної скарги вперше кошти на рахунках відповідача були арештовані через безспірне списання коштів на підставі виконавчих документів, тому вважає цю обставину поважною підставою пропуску строку на касаційне оскарження, а строк таким, що належить поновити.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту б частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.20117) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Невиконання вимог ухвали про залишення вперше поданої касаційної скарги без руху, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто, суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Зокрема, податковим органом не надано доказів відсутності на його рахунках коштів та вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України з моменту виникнення права на касаційне оскарження.

Таким чином, суд не вбачає підстав для визнання наведених підстав пропуску строку касаційного оскарження поважними.

Відповідно до частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції:

обґрунтоване клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, у випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до Касаційного адміністративного суду з касаційною скаргою у строк, визначений законом.

Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1.Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 у справі №815/2348/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Стандарт Стіл до Головного управління ДФС у Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги у десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Направити скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту и підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна

Л.І.Бившева

В.В.Хохуляк