Постанова

від 26.06.2018 по справі 916/801/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/801/18

м. Одеса, пр. - т. Шевченко, 29, Одеський апеляційний господарський суд, зал судових засідань № 5

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Лавриненко Л.В.

суддів: Аленіна О.Ю., Поліщук Л.В.

секретар судового засідання - Лук'ященко В.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМЕКСІМ» м. Вінниця

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.05.2018 р.

по справі № 916/801/18

за позовом (стягувач) Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМЕКСІМ» ( 21036, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Максимовича, 4, офіс 211, ЄДРПОУ 37338260)

до відповідача (боржник) Фірми «ДАВОС» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (65080, Одеська область, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 23 А , кв. 9, ЄДРПОУ 22471496)

про повернення 740,230 т. ячменю 3-го класу, українського врожаю 2016 р.

суддя суду першої інстанції: ОСОБА_1

час та місце винесення ухвали: 14.05.2018 р., м. Одеса, пр. -т. Шевченко, 29, Господарський суд Одеської області,

за участю представників сторін:

від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМЕКСІМ» м. Вінниця: ОСОБА_2

від Фірми «ДАВОС» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю м. Одеса: ОСОБА_3

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 р. відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМЕКСІМ" м. Вінниця на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.05.2018 р. по справі № 916/801/18.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМЕКСІМ" м. Вінниця розглянута в межах процесуального строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.

В квітні 2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІМЕКСІМ" м. Вінниця звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Фірми "Давос" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю м. Одеса про повернення ячменю 3-го класу, українського врожаю 2016 року у кількості 740,230 т на суму 2 701 839,60 грн., переданого на зберігання відповідно до складської квитанції на зерно від 22.09.2016 р. № 9 до договору поставки від 22.09.2016 р. № ВКЯ 22/09-16-01Д.

11.05.2018 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІМЕКСІМ" м. Вінниця до місцевого господарського суду подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на 740,230 т ячменю, що зберігається Фірмою "Давос" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю за адресою: Одеська область, Кілійський р., м. Кілія, вул. Железнякова, 4, та передачі цього ячменю на зберігання ПрАТ "Арцизьке ХПП" (місцезнаходження/адреса зернового складу: 68400, Одеса область, м. Арциз, вул. Чапаєва, буд. 44, ІКЮО 00955236).

Необхідність накладення арешту позивач обґрунтовує тим, що Фірмою "Давос" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю з території Державного підприємства "Морський торговельний порт "Усть - Дунайськ" здійснюється вивезення ячменю у невідомому напрямку.

На підтвердження факту вивезення ячменю позивачем надані копії листа - відповіді Державного підприємства "Морський торговельний порт "Усть - Дунайськ" від 26.03.2018 р. № 229/01/07-18 з доданими до нього письмовими зверненнями відповідача про надання дозволу на вивезення у період: з січня 2018 р. по березень 2018 р. з території порту ячменю у кількості 490 т та товаро - транспортними накладними.

Обґрунтовуючи необхідність передачі ячменю у кількості 740,230 т на зберігання Приватному акціонерному товариству "Арцизьке ХПП" м. Арциз, позивач стверджує, що складське приміщення, в якому Фірма "Давос" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю зберігає зерно, щодо якого виник спір, не сертифіковане та станом на 08.05.2018 р. не включене до реєстру сертифікованих зернових складів, ведення якого здійснює ДП "Держреєстри України". Крім того, складське приміщення не пристосоване для довготривалого зберігання зернових культур, що може призвести до псування ячменю, його знецінення чи втрати.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.05.2018 р. по справі № 916/801/18 Товариству з обмеженою відповідальністю "Вімексім" м. Вінниця у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що подані позивачем докази відвантаження Фірмою "Давос" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю м. Одеса свідчать лише про здійснення відповідачем поточної господарської діяльності, а не про наміри останнього відчужити спірне майно на користь третіх осіб з метою ухилення від виконання судового рішення у разі задоволення вимог позивача.

Цього висновку місцевий господарський суд дійшов з огляду на те, що додані до заяви про забезпечення позову копії товарно - транспортних накладних та листів про надання дозволу на завантаження в автотранспорт та вивезення ячменю оформлювались ще до звернення Товариством з обмеженою відповідальністю "Вімексім" м. Вінниця до суду з відповідним позовом. Крім того, вказані листи та товарно - транспортні накладні свідчать про вивезення ячменю фуражного, а не ячменю третього класу, щодо якого виник спір.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.05.2018 р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Вімексім" м. Вінниця оскаржило її до Одеського апеляційного господарського суду, з підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

Фірма "Давос" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю м. Одеса проти задоволення апеляційної скарги заперечує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення учасників справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімексім" м. Вінниця підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вімексім" м. Вінниця наполягає на наявності у нього права власності на ячмінь 3-го класу, врожаю 2016 р. у кількості 740,230 т, посилаючись на договір поставки від 22.09.2016 р. № ВКЯ 22/09-16-01ДП, укладений з Фірмою "Давос" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю.

Виконання цього договору не заперечується жодним з учасників справи.

Відповідно до наявної в матеріалах справи складської квитанції на зерно від 22.09.2016 р. № 9 "зерновий комплекс Фірми "Давос", який розташований на території портопункту "Кілія" за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Железнякова, 4, прийняв на зберігання від ТОВ "Вімексім", код ЄДРПОУ 37338260 на підставі договору поставки від 22.09.2016 р. № ВКЯ 22/09-16-01 ДП ячмінь 3-го класу, рік збирання врожаю: 2016 р., вага фізична: 740,230 тн., вага залікова: 740,230 тн., вологість: 14,0 %, сміттєва домішка: 2 %".

Складську квитанцію на зерно від 22.09.2016 р. № 9 підписано керівником Фірми "Давос" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_4 та скріплено печаткою підприємства.

Позивач наполягає на тому, що вказана складська квитанція на зерно є доказом існування між ним та Фірмою "Давос" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю правовідносин зі зберігання ячменю 3-го класу, 2016 р. врожаю, у кількості 740,230 т.

Наявні в матеріалах справи інші складські квитанції на зерно (ячмінь 3-го класу) свідчать про те, що відповідач систематично протягом 2016 - 2017 років надавав Товариству з обмеженою відповідальністю "Вімексім" м. Вінниця аналогічні послуги.

Листом від 16.04.2018 р. № 04/37 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вімексім" м. Вінниця висунуло керівнику Фірми "Давос" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю м. Одеса вимогу про повернення ячменю у кількості 1 792,48 т, який перебував на зберіганні у відповідача на підставі наступних документів:

- ячмінь 3-го класу, врожаю 2016 р. у кількості 740,230 т. - за складською квитанцією від 22.09.2016 р. № 9;

- ячмінь 3-го класу, врожаю 2016 р. у кількості 27,150 т. - за складською квитанцією від 18.01.2016 р. № 23;

- ячмінь 3-го класу, врожаю 2016 р. у кількості 154,200 т. - за складською квитанцією від 23.09.2016 р. № 10;

- ячмінь 3-го класу, врожаю 2016 р. у кількості 150,770 т. - за складською квитанцією від 26.09.2016 р. № 11;

- ячмінь 3-го класу, врожаю 2016 р. у кількості 362,270 т. - за складською квитанцією від 29.12.2016 р. № 20;

- ячмінь 3-го класу, врожаю 2016 р. у кількості 107,900 т. - за складською квитанцією від 06.02.2017 р. № 24;

- ячмінь 3-го класу, врожаю 2016 р. у кількості 48,970 т. - за складською квитанцією від 13.01.2017 р. № 21;

- ячмінь 3-го класу, врожаю 2016 р. у кількості 50,990 т. - за складською квитанцією від 16.01.2017 р. № 22;

- ячмінь 3-го класу, врожаю 2016 р. у кількості 150 т. - за складською квитанцією від 16.03.2017 р. № 25.

За інформацією, яка розміщена на офіційному сайті Державної пошти України "Укрпошта" ( https://ukrposhta.ua/ ), поштове відправлення за номером 6500905756669 (номер поштового відправлення вказано у наявному в матеріалах справи фіскальному чеку від 16.04.2018 р. № НОМЕР_1) вручене особисто 23.04.2018 р.

Представник Фірми "Давос" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю м. Одеса, не підтверджуючи та не спростовуючи факту отримання від позивача вказаного вище листа - вимоги, в суді апеляційної інстанції заперечував сам факт наявності між Фірмою "Давос" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю м. Одеса та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вімексім" м. Вінниця правовідносин зі зберігання спірного ячменя з огляду на відсутність між сторонами письмового договору зберігання, укладеного відповідно до ст. 26 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", та наполягав на тому, що складська квитанція на зерно від 22.09.2016 р. № 9 складена Фірмою "Давос" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю лише на підтвердження наявності відповідного товару у продавця та на виконання умов п. 5.4 договору поставки від 22.09.2016 р. № ВКЯ 22/09-16-01 ДП.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги ці доводи, оскільки визначення характеру правовідносин, що виникли між сторонами цього спору після виконання договору поставки, та оцінка складської квитанції на зерно від 22.09.2016 р. № 9 на предмет відповідності її форми та змісту вимогам законодавчих актів, які регулюють діяльність на ринку зерна, а також встановлення обставин, які підтверджує ця квитанція, відбуватимуться під час вирішення спору по суті.

Суд апеляційної інстанції зазначає про те, що за відсутності з боку учасників спору заперечень щодо належного виконання умов договору поставки від 22.09.2016 р. № ВКЯ 22/09-16-01ДП, відповідачем не надано жодного доказу фактичної видачі ячменю Товариству з обмеженою відповідальністю "Вімексім" м. Вінниця зі свого зернового складу, або відвантаження його на вимогу позивача третій особі.

Отже, такі обставини як:

відсутність будь - якої реакції з боку відповідача на вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімексім" м. Вінниця про повернення ячменю у кількості 1 792,48 т (в т. ч. за складською квитанцією на зерно від 22.09.2016 р. № 9 у кількості 740,230 т), викладену у листі від 16.04.2018 р. № 04/37;

заперечення відповідачем змісту та законності власноруч виданого документу (складської квитанції на зерно від 22.09.2016 р. № 9);

чисельні спори (предметом яких є, в тому числі визнання права власності на ячмінь, повернення ячменю, стягнення заборгованості), учасником яких є відповідач (справи: № 916/270/18, № 916/271/18, спір, який вирішується в межах цієї справи);

вивезення відповідачем протягом січня - березня 2018 р. ячменю фуражного з місця його зберігання - території портопункту "Кілія", що підтверджується наявними в матеріалах справи запитами Фірми "Давос" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю м. Одеса на адресу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Усть - Дунайськ" м. Вилкове (арк. справи 118-152);

не подання представником Фірми "Давос" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю м. Одеса, жодного доказу на підтвердження висновку місцевого господарського суду, з яким погодився відповідач, про те, що вивезення ячменю здійснювалось на виконання його поточної господарської діяльності, свідчать, на думку суду апеляційної інстанції, про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення, яке буде ухвалене в майбутньому.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що "наданими позивачем документами не підтверджується вивезення відповідачем ячменю 3-го класу, зобов'язання повернення якого є предметом спору по справі, оскільки в них мова йде про ячмінь фуражний".

Так, відповідно до п. 14 ст. 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерно фуражне - це зерно групи фуражних та інших зернових культур, призначене для годівлі худоби та птиці у вигляді комбікормів, дерті тощо.

Згідно з п. 4.2 ДСТУ-3769-98 "Ячмінь. Технічні умови" ячмінь поділяють на класи залежно від його використання відповідно до вимог, зазначених у таблиці 1.

Зі змісту таблиці № 1 ДСТУ-3769-98 вбачається, що ячмінь 3-го класу призначено для кормових цілей.

Отже, відповідач протягом січня - березня 2018 р. здійснював вивезення з території портопункту "Кілія" саме ячменю 3-го класу, повернення якого є предметом розгляду в межах цієї справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України одним з засобів забезпечення позову є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

З огляду на викладені обставини в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімексім" м. Вінниця про забезпечення позову в частині накладення арешту на 740,230 т ячменю 3-го класу, врожаю 2016 р., що зберігається Фірмою "Давос" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (65080, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 23 "А", кв. 9, ІКЮО 22471496) за адресою: Одеська область, Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Железнякова, 4 (на території портопункту "Кілія").

В свою чергу, вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімексім" м. Вінниця про передачу спірного зерна на зберігання ПрАТ "Арцизьке ХПП" м. Арциз задоволенню не підлягає, оскільки, позивач, посилаючись на відсутність у відповідача належних умов для зберігання ячменю, всупереч вимогам ч. 1 ст. 74 ГПК України жодного доказу на підтвердження цієї обставини не надав.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 136, 137, 144, 272-282 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімексім" м. Вінниця задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.05.2018 р. по справі № 916/801/18 скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімексім" м. Вінниця про забезпечення позову по справі № 916/801/18 (вх. № 2-2403/18 від 11.05.2018 р.) задовольнити частково.

Накласти арешт на 740,230 т ячменю 3-го класу, врожаю 2016 р., що зберігається Фірмою "Давос" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (65080, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 23 "А", кв. 9, ІКЮО 22471496) за адресою: Одеська область, Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Железнякова, 4 (на території портопункту "Кілія"), на підставі складської квитанції на зерно від 22.09.2016 р. № 9.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Вімексім" м. Вінниця у задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову шляхом передачі зерна на зберігання ПрАТ "Арцизьке ХПП" м. Арциз відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в строк, встановлений ст. 288 ГПК України.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Повний текст постанови складено та підписано 27.06.2018 р.

Головуючий суддя : Л.В. Лавриненко

Судді: О.Ю. Аленін

ОСОБА_5