Постанова

від 21.06.2018 по справі 592/12546/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 592/12546/17 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії :

головуючого судді: Григорова А.М.

суддів: Подобайло З.Г. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми, м.Суми, від 16.03.2018, суддя Корольова Г.Ю., дата складення повного тексту не відома по справі № 592/12546/17

за позовом ОСОБА_1

до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області треті особи Глухівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області

про визнання незаконними дії та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з вищеозначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він у лютому 2014 року після перенесеного інфаркту, став інвалідом 11 групи та йому призначено пенсію по інвалідності. При призначенні пенсії, відповідачем до його стажу було враховано його роботу по трудовій угоді від 10.02.2004 р. з ВАТ Глухівтекстиль у ліквідаційній процедурі по справі №6/4 Господарського суду Сумської області, яка була порушена 16.01.2003 року. Загальний розмір призначеної пенсії позивачу склав 2198,17 грн., але у вересні 2017 року отримав у сумі 1913,33 грн., тобто менше на 284,84 грн. 23.09.2017 року звернувся до відповідача із заявою про роз'яснення зменшення розміру пенсії і листом №382/П від 06.10.2017 року було повідомлено, що з його страхового стажу виключно доходи, отримані по зазначеній трудовій угоді, так як у електронному реєстрі ПФУ у частині сплати страхових внесків стосовно позивачу ПАТ Глухівтекстиль інформацію було відкориговано з так на ні . Позивач вказує, що 10.02.2004 року з метою забезпечення заходів ліквідаційної процедури ліквідатор ОСОБА_2 наказом №2/вк для ведення бухгалтерського обліку залучив бухгалтера ОСОБА_3, а з ним уклав трудову угоду як з юристом з розміром заробітної плати 500 грн. у місяць.

Позивач вважає, що дії відповідача є незаконними та просить зобов'язати відповідача виплачувати з дня набрання рішення законної сили пенсію у попередньому розмірі у сумі 2198,17 грн. та погасити заборгованість, що виникла у результаті незаконного зменшення розміру пенсії.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 16.03.2018р. в позові ОСОБА_1 до Сумського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Сумської області, 3-я особа: Глухівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання незаконними дії та зобов'язання вчинити дії відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що розглянувши спір та дослідивши лише надані позивачем докази, у тому числі трудову книжку, суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив, мотивуючи своє рішення тим, що надана позивачем трудова угода не підписана сторонами та у ній відсутня печатка підприємства, а у трудовій книжці позивача відсутній запис про роботу у ВАТ Глухівтекститль . Але, зазначені висновки невірно покладені судом в основу рішення та є результатом невірного застосування статей 1, 21. 22, 24, 30-33 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування . Вказує, що починаючи з 2000 року в Україні в повному об'ємі запроваджено персоніфікований облік відомостей про застрахованих осіб (фактично, щодо всіх працюючих та само зайнятих осіб). За даними цього обліку здійснюється призначення пенсій. Виписка з системи персоніфікованого обліку (ОК-5) дає можливість здійснювати постійний контроль за такими даними, що впливають на пенсійні права громадян. Персоніфікація містить у собі відомості про перелік страхувальників, які подавали по працівникам відомості до системи персоніфікованого обліку; за кожний місяць, починаючи з 2000 року, по кожному зі страхувальників: сума заробітку, з якої сплачені страхові внески, кількість днів для стажу, відмітка про сплату пенсійного/єдиного внеску; загальні показники за кожний рік, помісячно: загальна сума заробітку, з якого сплачені страхові внески (усього та в межах максимальної величини), страховий стаж; відомості про спеціальний (пільговий) стаж, та відомості про стаж, який зараховується без сплати страхових внесків (БСВ). по страхувальниках і по роках. Зазначає, що позивачу у 2014 році була призначена пенсія на підставі даних персоніфікованого обліку та постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 23.03.2008 р. у чинній та дату призначення пенсії редакції, а не на підставі даних трудової книжки або довідок з місця роботи. Ніяких довідок з місця роботи при поданні документів на призначення пенсії позивач не надавав. При поданні позову позивач вжив усіх заходів з метою надання доказів, але що стосується даних персоніфікованого обліку, то ці дані повинен був надати саме відповідач, при тому, що відповідач заперечував проти задоволення заявленого у справі позову. Крім того, зазначає, що відповідно д статті II Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування . дані персоніфікованого обліку є офіційними даними, які використовуються за погреби усіма державними органами та судами при розгляді спорів. Тому вказує, що судом першої інстанції в основу судового рішення покладено неналежні докази. На підставі викладеного просить суд скасувати рішення від 16 березня 2018 року у справі № 592/12546/17 Ковпаківського районного суду м. Суми, а заявлений у справі позов задовольнити у повному обсязі.

Від Сумського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Сумської області до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що з апеляційною скаргою позивача не погоджується. Вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було перевірено, досліджено та правильно встановлено всі фактичні обставини справи та надано їм належну правову оцінку . Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Від позивача по справі, ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив.

Від третьої особи, Глухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області до суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначають, що на виконання вимог чинного законодавства та розпорядчих актів Пенсійного фонду України Управлінням проводилась верифікація, які містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, зокрема, щодо сплати страхових внесків підприємствами - банкрутами. Від наявності відомостей про сплату страхових внесків залежить зарахування страхового стажу. За результатами проведеного аналізу щодо факту сплати страхових внесків ліквідованою юридичною особою - ВАТ Глухівська текстильна фабрика Глухівтекстиль було встановлено останній факт сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування підприємством за грудень 2003 року. Після 2004 року відсутній факт сплати ВАТ Глухівська текстильна фабрика Глухівтекстиль страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Також вказують, що з аналізу архівної справи юридичної особи ВАТ Глухівська текстильна фабрика "Глухівтекстиль" наявний лише факт подання звітів про нараховані суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Факт сплати страхових внесків відсутній. Також просять розгляд справи провести за відсутності представника третьої особи.

Позивач та третя особа в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені заздалегідь та належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню. Суд першої інстанції зазначає, що у трудовій книжці позивача відсутні відомості про його трудову діяльність у ВАТ Глухівська текстильна фабрика , у зазначений позивачем період з 2004 року, є наявність запису під №20 від 01.10.2003, де за трудовою угодою від 01.10.2003 року прийнятий на посаду юриста ліквідаційної процедури Спільного підприємства Сумській плодоовочевий консервно-сушильний завод і записом під №21 від 20.07.2005 року позивач звільнений в зв'язку з ліквідацією підприємства по закінченню дії трудової угоди на підставі наказу від 20.07.2005 року і 21.07.2005 року прийнятий на посаду юриста по трудовій угоді від 01.07.2004 керуючим санацією ВАТ Сумське АТП-15928 і 30.10.2006 року позивача звільнено за власним бажанням, чому саме дата вказана 2004 рік, коли запис була внесена після звільнення у 2005 році, тобто позивачем не надано доказів його працевлаштування саме на ВАТ Глухівська текстильна фабрика , а тому його вимоги безпідставні та спростовуються наявними та достовірними доказами.

Колегія суддів з даним висновком суду першої інстанції не погоджується виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивачу призначено пенсію по інвалідності 2-ї групи з лютого 2014 року і йому була нарахована пенсія у розмірі 2198,17 грн.

У вересні 2017 року отримав пенсія у розмірі 1913,33 грн.

23.09.2017 року звернувся до відповідача із заявою про роз'яснення зменшення розміру пенсію. Листом за №382/П від 06.10.2017 року позивачу повідомлено про приведення у відповідність позначок про сплату страхових внесків в облікових картках застрахованих осіб, а саме ОСОБА_1 за період роботи у ВАТ Глухівська текстильна фабрика з лютого 2014 року по червень 2016 року змінено на ні . У зв'язку з тими відомостями був зроблений перерахунок пенсії позивачу і тому змінився розмір пенсії (а.с.6).

Глухівське об'єднане Управління Пенсійного Фонду України Сумської області листом за №93/06-13 від 30.06.2017 року повідомило Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області про те, що на виконання листа Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 27.01.2017 року №855/07-13 повідомляє про приведення у відповідність позначок про сплату страхових внесків в облікових картках застрахованих осіб: ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1, о/р 807049, АСОПД 5924) за період роботи в ВАТ Глухівська текстильна фабрика (ЄДРПОУ 00307046) за період роботи з лютого 2004 по червень 2006 року змінено на НІ (а.с.23).

При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ Про пенсійне забезпечення , громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 11 ОСОБА_4 України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - підприємців та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру;

Відповідно до ст. 24 ОСОБА_4 України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ст. 20 ОСОБА_4 України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Колегія суддів зазначає, що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Згідно ст. 2 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами страхових зборів до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 10 червня 1994 р. N 5-5. Інструкції затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 6 вересня 1996 р. N 11-1, ст. 1 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування від 26.06.1997 року платниками зборів на пенсійне страхування є підприємства, установи та організації усіх форм власності, які також несуть відповідальність за своєчасну сплату страхових внесків.

Сама застрахована особа не сплачує зборів та не несе відповідальності за несвоєчасну сплату страхових внесків підприємством, на якому вона працювала.

З матеріалів справи убачається, що позивач в період з лютого 2004 року по червня 2006 року працював по трудовій угоді від 10.02.2004 року з ВАТ "Глухівтекстиль" у ліквідаційній процедурі.

Разом з тим, відповідачем зазначено, що листом Глухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 30.06.2017 р. № 93/06-13 (копія в матеріалах пенсійної справи) управління було повідомлено про те, що в результатами проведеної перевірки було приведено у відповідність позначки про сплату страхових внесків в облікових картках застрахованих осіб, зокрема по тих страхувальниках у яких страхові внески сплачено не було.

Так управління було повідомлено про те, що за ОСОБА_1 в період роботи у ВАТ "Глухівська текстильна фабрика", а саме з лютого 2014 р. по червень 2016 р. страхові внески сплачено не було.

Також відповідач вказує, що з аналізу архівної справи юридичної особи ВАТ Глухівська текстильна фабрика "Глухівтекстиль" наявний лише факт подання звітів про нараховані суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Факт сплати страхових внесків відсутній.

Внаслідок невиконання ВАТ Глухівська текстильна фабрика "Глухівтекстиль" обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності за час роботи на вказаному підприємстві з лютого 2014 р. по червень 2016 р.

Колегія суддів зазначає, що вищенаведені приписи законодавства свідчить про те, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, та вказані внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника таких внесків.

Колегія суддів зазначає, що позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи з лютого 2014 р. по червень 2016 р. до страхового стажу за порушення, вчинене ВАТ Глухівська текстильна фабрика "Глухівтекстиль", оскільки згідно з Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у рішенні від 27.03.2018 р. у справі № 208/6680/16-а.

З огляду на вказані норми діючого законодавства колегія суддів приходить до висновку, що наявність у підприємства, де працювала особа, заборгованості перед Пенсійним фондом України зі сплати страхових внесків не може бути підставою для відмови у здійсненні перерахунку (призначенні) пенсії, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює за страхована особа. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. А застрахована особа не несе відповідальності за несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків; нарахованих із заробітної плати цієї особи. Цю відповідальність відповідно до вищезазначених норм закону несе тільки страхувальник (підприємство).

Відмовляючи позивачу в зарахуванні відповідної заробітної плати до страхового стажу при обчисленні пенсії, відповідач фактично покладає саме на застраховану особу відповідальність за неперерахування страхувальником відповідних страхових внесків, порушуючи тим самим вищенаведені положення чинного законодавства.

Таким чином, усі місяці роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі-працівнику заробітну плату та утримало відповідні страхові внески з неї, повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески чи ні.

Щодо посилання суду першої інстанції, відповідача та третьої особи на те, що жодними документами не підтверджено зайнятість позивача на ВАТ Глухівська текстильна фабрика , зокрема і його трудовою книжкою, колегія суддів зазначає наступне.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

За даними цього обліку здійснюється призначення пенсій.

Виписка з системи персоніфікованого обліку (ОК-5) дає можливість здійснювати постійний контроль за такими даними, що впливають на пенсійні права громадян.

Персоніфікація містить у собі відомості про перелік страхувальників, які подавали по працівникам відомості до системи персоніфікованого обліку; за кожний місяць, починаючи з 2000 року, по кожному зі страхувальників: сума заробітку, з якої сплачені страхові внески, кількість днів для стажу, відмітка про сплату пенсійного/єдиного внеску; загальні показники за кожний рік, помісячно: загальна сума заробітку, з якого сплачені страхові внески (усього та в межах максимальної величини), страховий стаж; відомості про спеціальний (пільговий) стаж, та відомості про стаж, який зараховується без сплати страхових внесків (БСВ). по страхувальниках і по роках.

В апеляційній скарзі та позовній заяві позивач зазначає, що у 2014 році йому була призначена пенсія на підставі даних персоніфікованого обліку та постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 23.03.2008 р. у чинній та дату призначення пенсії редакції, а не на підставі даних трудової книжки або довідок з місця роботи.

Враховуючи вищенаведене, те що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу з 1 липня 2000 року враховується за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, колегія суддів вважає посилання Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на відсутність відповідних записів в трудовій книжці позивача необґрунтованими.

Колегія суддів зазначає, що на виконання протокольної ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2018р. Сумським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Сумської області до суду надано персоніфіковані дані позивача, із зазначенням періодів по яких були сплачені страхову внески та які зараховані до його страхового стажу.

З даних відомостей вбачається, що за кодом 00307046 позивач працював ВАТ Глухівська текстильна фабрика .

Крім того колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637). Згідно з п. 1-3 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, фактично, обґрунтовує підставу зменшення позивачу розміру пенсії виключно відсутністю інформації про сплату ВАТ Глухівська текстильна фабрика страхових внесків

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову, відповідно до вимог позовної заяви.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 16.03.2018 по справі № 592/12546/17 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати незаконними дії Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області по зменшенню ОСОБА_1 пенсії за інвалідністю на 284 грн. 84 коп.

Зобов'язати Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області виплачувати ОСОБА_1 пенсію у попередньому розмірі 2198 грн. 17 коп. та погасити заборгованість, що виникла у результаті незаконного зменшення розміру пенсії

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_6 Повний текст постанови складено 26.06.2018.