Постанова

від 26.06.2018 по справі 804/2033/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2018 року

Київ

справа №804/2033/16

адміністративне провадження №К/9901/30932/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сєнтоза ЛТД на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 (головуючий суддя - Барановський Р.А., судді: Олійник В.М., Царікова О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 (головуючий суддя - Уханенко С.А., судді: Богданенко І.Ю., Дадим Ю.М.) у справі № 804/2033/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сєнтоза ЛТД до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, визнання податкових накладних,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сєнтоза ЛТД звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та Державної фіскальної служби України, в якому просило визнати протиправними дії відповідачів щодо неприйняття податкових накладних від 29.07.2010 № 2907002, № 2907003, № 2907004, № 2907005, № 2907006, № 2907007, № 2907008, № 2907009 та розрахунків коригування до них від 18.02.2016 № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також визнати прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені податкові документи, направлені для реєстрації позивачем, датою їх фактичного направлення.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 29.06.2016 у задоволенні адміністративного позову відмовив.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.05.2017 залишив постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю Сєнтоза ЛТД оскаржило їх у касаційному порядку.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2016, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування своїх вимог Товариство з обмеженою відповідальністю Сєнтоза ЛТД посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 46.1 статті 46, статті 102, пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пунктів 4, 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 6, 17, 105, 159, 160, 162 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час розгляду справи в попередніх судових інстанціях).

Зокрема, наголошує, що податкове законодавство не містить обмежень щодо строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових документів, виписаних до 01.02.2015, тобто до внесення змін у Податковий кодекс України в частині обов'язкової реєстрації податкових накладних.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування до раніше складних податкових накладних позивачем направлено засобами електронного зв'язку податкові накладні та розрахунки коригування до них, а саме: 24.02.2016 - податкову накладну № 2907002, складену 29.07.2010, а також розрахунок коригування від 18.02.2016 № 1 до зазначеної податкової накладної; 21.03.2016 - податкові накладні № 2907003, № 2907004, № 2907005, № 2907006, № 2907007, № 2907008, № 2907009, складені 29.07.2010, а також розрахунки коригування від 18.02.2016 № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8 до вказаних податкових накладних.

24.02.2016 та 21.03.2016 відповідно Товариством з обмеженою відповідальністю Сєнтоза ЛТД в електронному вигляді отримано квитанції щодо розглядуваних податкових накладних, згідно з якими контролюючим органом їх не прийнято з підстави порушення платником вимог пункту 46.1 статті 46, статті 105 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а саме: звітність за липень 2010 року вже не приймається .

Також, позивачем отримано в електронному вигляді квитанції щодо розрахунків коригування № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8 до податкових накладних № 2907002, № 2907003, № 2907004, № 2907005, № 2907006, № 2907007, № 2907008, № 2907009.

Вказані розрахунки коригування у відповідності до отриманих квитанцій не прийнято органом доходів і зборів, оскільки платником порушено вимоги підпункту 2 пункту 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а саме: відсутні податкові накладні від 29.07.2010 № 2907002, № 2907003, № 2907004, № 2907005, № 2907006, № 2907007, № 2907008, № 2907009 .

За правилами пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість-отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 4 цього Порядку розрахунок коригування до податкової накладної, складеної до 01.02.2015 та відомості якої не підлягали внесенню до Реєстру у зв'язку з недосягненням суми, визначеної пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної.

Для цього постачальник (продавець) товарів (послуг) повинен протягом доби зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 зазначеного Кодексу) та розрахунок коригування до неї.

Тобто, під час реєстрації податкових накладних, виданих до 01.02.2015, застосовуються строки давності, встановлені статтею 102 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Системний аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що реєстрація розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних можлива лише після реєстрації відповідних накладних, проте з урахуванням строків, установлених статтею 102 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у 1095 днів.

А тому, оскільки податкові накладні, направлені позивачем у лютому - березні 2016 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені 29.07.2010, то строк, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є пропущеним.

Відповідно до підпункту 2 пункту 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації, в тому числі є відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується.

Таким чином, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю Сєнтоза ЛТД у лютому та березні 2016 року подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкові накладні від 29.07.2010 та розрахунки коригування до них від 18.02.2016, органом доходів і зборів з урахуванням приписів пунктів 4, 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), правомірно відмовлено в їх прийнятті.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Сєнтоза ЛТД без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сєнтоза ЛТД залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 у справі № 804/2033/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева ,

В.В. Хохуляк

Судді Верховного Суду