Постанова

від 25.06.2018 по справі 672/137/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 672/137/17

Провадження № 22-ц/792/727/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області в складі колегії суддів

судової палати з розгляду цивільних справ:

ОСОБА_1 (суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання Медведчук Н.Д.

за участю: учасників справи ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу №672/137/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 14 березня 2018 року (суддя Сакенов Ю.К.) у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_6; третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_7, про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

У лютому 2017 року ОСОБА_4звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, Відділу Держгеокадастру у Городоцькому районі Хмельницької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_6Ф; третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_7, про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування права власності на земельні ділянки.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він та ОСОБА_7 є співвласниками земельної ділянки, розташованої по вул. Збручанській, 42 в с. Кринцілів Городоцького району Хмельницької області. на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ХМ № 041738 від 23.09.2005 року. Зазначав, що сусідкою по межі А-Г є ОСОБА_5, яка є власником земельних ділянок площею 0,25 га, та 0,1699 га, розташованих за адресою вул. Збручанська, 39, с. Кринцілів Городоцького району Хмельницької області на підставі Державних актів на право власності на земельну ділянку серії НБ № 373923 та серії НБ № 373924, виданих 27.02.2006 року.

Посилався на те, що у червні 2015 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні майном (земельною ділянкою). Підставою для позову був зведений кадастровий план земельних ділянок, виготовлений Хмельницьким РФ ДП ЦЦЗК (Городоцький РВВ). Згідно з кадастровим земельним планом ОСОБА_4 та ОСОБА_7 захопили у ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0038 га. Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 24.09.2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 14.06.2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 23.11.2016 pоку, у позові ОСОБА_5 було відмовлено.

Підставою для відмови в позові ОСОБА_5 був висновок земельно-технічної експертизи №356/016 від 04.04.2016 pоку, відповідно до якого встановлено, що при виготовленні технічної документації ОСОБА_5 допущені порушення, які виразились у зміщенні дійсних меж ділянки. Площа накладення земельної ділянки ОСОБА_5 на земельну ділянку позивача згідно акту № 1 становить 90 м. кв., а згідно акту № 2 - 48 м. кв. Найбільша ширина накладання згідно акту № 1 становить 2,87 м., згідно акту № 2 - 2,48 м. Судовими рішеннями по справі №672/824/15-ц встановлено, що ділянки ОСОБА_5 згідно наданих координат, зміщені відносно фактичних меж.

Вважає, що державні акти на право власності на землю відповідача виготовлено з порушенням фактичних меж користування та накладаються відповідно на земельні ділянки, якими він користується, створюють перешкоди у вільному користуванні земельною ділянкою, дають ОСОБА_5 підстави для подання судових позовів. На підставі наведеного, просить суд визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПБ № 373923 від 27.02.2006 року ОСОБА_5, площею 0,25 га, що розташована за адресою: вул. Збручанська, 39, с. Кринцілів, Городоцького району, Хмельницької області та визнати недійним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПБ №373924 від 27.02.2006 року ОСОБА_5, площею 0,1699 га, що розташована за адресою: вул. Збручанська, 39, с. Кринцілів, Городоцького району, Хмельницької області та скасувати їх державну реєстрацію.

Ухвалою Городоцького районного суду Хмельницької області від 15.08.2017 року позов ОСОБА_4 до відділу Держгеокадастру у Городоцькому районі Хмельницької області про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, розташованої по вул. Збручанській, 39 в с. Кринцілів, Городоцького району Хмельницької області залишено без розгляду.

Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 14 березня 2018 року позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано недійсним Державний акт серії ЯБ№373923 на право власності на земельну ділянку, площею 0,25 га, що розташована по вул. Збручанській, 39 в с. Кринцілів Городоцького району Хмельницької області, кадастровий номер 6821282502:001:0005, яка знаходиться у власності ОСОБА_5 Визнано недійсним Державний акт серії ЯБ№373924 на право власності на земельну ділянку, площею 0,1699 га, що розташована по вул. Збручанській, 39 в с. Кринцілів Городоцького району Хмельницької області, кадастровий номер 6821282502:001:0006, яка знаходиться у власності ОСОБА_5 Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 не погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. При цьому, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 22.02.2018 року, яким зобов'язано ОСОБА_4 і ОСОБА_7 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0038 га, шляхом знесення металевої огорожі та зелених насаджень. Вказує, що державні акти видавались на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок, а позивач не ставить питання про визнання недійсними таких договорів. При ухваленні рішення судом порушено вимоги ст. ст. 316, 317, 319, 321, 325, 328, 334, 346 ЦК України та положення ст. 41 Конституції України та безпідставно застосовано положення ст. 678 ЦК України.

В судовому засіданні апелянт підтримала апеляційну скаргу.

Позивач в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України передбачено що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Встановлено, що позивач ОСОБА_4 та ОСОБА_7 є співвласниками земельної ділянки (по 1/2), площею 0,1990 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться по вул. Збручанській, 42 у с. Кринцілів Городоцького району Хмельницької області, кадастровий номер 6821282502020010011, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ХМ №041738, виданим 23.09.2005 року на підставі рішення Іванковецької сільської ради 17 сесії 24 скликання від 08.07.2005 року №5 (а.с. 5 т. 1).

В свою чергу, відповідач ОСОБА_5 в період перебування у шлюбі з ОСОБА_6 набула у власність за договорами купівлі-продажу земельної ділянки від 05.12.2005 року земельну ділянку площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6821282502020010005, та земельну ділянку площею 0,1699 га, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6821282502020010006, що розташовані по вул. Збручанській, 39 у с. Кринцілів Городоцького району Хмельницької області, що підтверджується Державними актами на право власності на земельні ділянки серії ЯБ №373923 та серії ЯБ №373924, які видані 27.02.2006 року Городоцьким районним відділом земельних ресурсів (а.с. 6-7, 152-153 т. 1).

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України (в редакції чинній на час звернення позивача до суду), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Указана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права полягає у позбавленні його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно зі статтею 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів (ч. 3 ст. 152 цього Кодексу).

За змістом статті 391 ЦК України та статті 155 ЗК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

За таких обставин, можна зробити висновок про те, що порушення, невизнання або оспорювання права власності особи на земельну ділянку є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Суд повинен встановити: чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від встановленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно зі ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки позивач вказував, що порушено його право власності на земельну ділянку, мотивуючи тим, що державні акти на право власності на земельні ділянки відповідача виготовлені з порушенням фактичних меж користування та має місце накладення на земельну ділянку ОСОБА_4 та ОСОБА_7 площею 0,0038 га, чим створюються перешкоди позивачу у вільному користуванні земельною ділянкою.

Разом з тим, в порушення вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження порушення його права власника та, що йому створені фактичні перешкоди для користування своїм майном, що може бути підставою для задоволення позову.

Згідно з ст. 110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими 89 цього Кодексу.

Судом не може бути взято до уваги висновок експерта №516/017 від 09.01.2017 року в підтвердження заявлених позивачем позовних вимог, яким визначено, що земельні ділянки ОСОБА_5 накладаються на земельну ділянку, яка знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_7 (а.с. 171-212 т. 1).

Оскільки фактичне землекористування сторін не відповідає даним державних актів на право власності на земельну ділянку, виданих на їх ім'я, зокрема ОСОБА_5, ОСОБА_6 користуються земельними ділянками, загальна площа яких є меншою на 0,0116 га, від площі, зазначеної у державних актах, а ОСОБА_4 і ОСОБА_7 користуються земельною ділянкою, площею 0,2000 га, що більше на 0,0010 га від площі зазначеної у державному акті на право власності на земельну ділянку.

За результатами проведеного дослідження у цивільній справі №672/1542/16-ц та співставлення отриманих результатів виявлено невідповідність просторових значень координат поворотних точок земель ділянок, зазначених у технічній документації, з координатами поворотних точок земельних ділянок сторін. Проте, враховуючи координати поворотних точок земельних ділянок, які закріплені будівлями та спорудами, має місце накладення земельної ділянки по вул. Збручанській, 42 (ОСОБА_4І, ОСОБА_7М.) на земельну ділянку по вул. Збручанській, 39 (ОСОБА_5, ОСОБА_6Ф.), площею 0,0050 га.

Наведені обставини встановлені постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 22.02.2018 року у цивільній справі № 672/1542/16-ц за позовом ОСОБА_6, третя особа - ОСОБА_5, до ОСОБА_4, ОСОБА_7, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,а тому, відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України, доказуванню не підлягають (а.с. 263-265 т. 1). Вказаним судовим рішенням задоволено позовні вимоги ОСОБА_6 та зобов'язано ОСОБА_4, ОСОБА_7 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0038 га, розташовану по вул. Збручанській, 39 у с. Кринцілів шляхом перенесення металевої огорожі та зелених насаджень.

Безпідставним є і посилання позивача на висновок експерта №359/016 від 04.04.2016 року у цивільній справі №672/824/15-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди, яким встановлено зміщення ділянок з кадастровими номерами 6821282502020010005 та 6821282502020010006 відносно фактичних меж ділянок, оскільки такий висновок не підтверджує обставин щодо порушення прав позивача та чинення перешкод у користуванні належною йому земельною ділянкою. Крім того, в рамках цієї цивільної справи №672/824/15-ц на вирішення експертизи не ставилось питання щодо площі та конфігурації земельної ділянки, яка перебуває у власності та фактичному користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_7 Разом з тим, слід зазначити, що позивачем визнається і не заперечується той факт, що зміщення земельної ділянки відносно фактичних меж має місце і відносно земельної ділянки позивача.

Також не встановлено преюдиційних фактів для розгляду даної справи і рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 11.04.2017 року у цивільній справі №672/730/16-ц за позовом ОСОБА_5 до Земельно-аграрного центру Карат про зобов'язання зробити вірну технічну документацію щодо координат місцезнаходження земельних ділянок.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, з позивача на користь відповідача підлягає відшкодуванню судовий збір, сплачений при подачі апеляційної скарги в розмірі 1920 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 14 березня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В позові ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_6; третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_7, про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 1920 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 червня 2018 року.

Судді: /підпис/ ОСОБА_1

/підпис/ ОСОБА_2

/підпис/ ОСОБА_3

Згідно з оригінало м: суддя апеляційного суду І.В. П'єнта

Головуючий у першій інстанції - ОСОБА_8 Провадження № 22-ц/792/727/18

Доповідач - П'єнта І.В. Категорія № 47