Рішення

від 22.05.2018 по справі 826/11293/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2018 року м. Київ № 826/11293/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Скидан С.В., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСД Східна Європа" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,

встановив:

25.07.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю ОСД Східна Європа (ТОВ ОСД Східна Європа ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби митний пост Столичний (Київська міська митниця ДФС) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №100270002/2016/000006/2 від 14.03.2016 і картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.03.2016 №100270002/2016/00045.

В обґрунтування заявлених вимог зазначило, що 12.03.2016 ними подано до Київської міської митниці ДФС вантажну митну декларацію (ВМД) №100270002/2016/280953, згідно якої надано до митного оформлення товари, митну вартість яких визначено за основним методом визначення митної вартості. На безпідставну вимогу відповідача від 12.03.2016 подати додаткові документи, що підтверджують митну вартість товарів ТОВ ОСД Східна Європа все ж надано витребувані документи.

Однак, всупереч вимог частини третьої статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (МК України) відповідач позбавив ТОВ ОСД Східна Європа права на подання додаткових документів протягом 10 календарних днів та прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №100270002/2016/000006/2 від 14.03.2016 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.03.2016 №100270002/2016/00045.

Також, обґрунтовуючи протиправність вказаних рішень ТОВ ОСД Східна Європа зазначило, що відповідач не вказав на розбіжності у поданих ними документах, які впливають на визначення митної вартості. При цьому, товариство надало до митного оформлення достатні документи для перевірки та підтвердження числового значення заявленої митної вартості товару. Відповідачем не обґрунтовано необхідності застосування резервного (шостого) визначення митної вартості товарів.

Більше того, для випуску товару у вільний обіг ТОВ ОСД Східна Європа врахувало митну вартість визначену Київською міською митницею ДФС та надмірно сплатило до бюджету ввізне мито у сумі 14690,95 грн та податок на додану вартість у сумі 32320,11 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2016 у справі відкрито провадження і призначено її до розгляду.

На підставі рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017 та згідно з розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017, справу передано на автоматичний розподіл справ між суддями.

15.12.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), шляхом його викладення в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Тобто, розгляд даної справи після 15.12.2017 здійснено відповідно до приписів нової редакції КАС України, за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.03.2018 справу прийнято до провадження і призначено підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.05.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для здійснення розгляду справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній та надані у справу докази.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, надивши письмово викладену позицію та наголосивши, що документи, подані позивачем до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості товару, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно, ТОВ ОСД Східна Європа запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. У зв'язку із неподанням позивачем вказаних документів, митна вартість товару була визначена рішенням від 14.03.2016 №100270002/2016/000006/2 із застосуванням резервного методу з огляду на неможливість застосування інших методів визначення митної вартості товару.

До того ж, згідно інформації, що міститься у центральній базі мінімальний рівень митної вартості за останній рік на подібний товар складає 12,77 дол. США/кг.

У свою чергу суд, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, встановив наступне.

На підставі зовнішньоекономічного контракту №РСЕ 2 від 01.09.2014 позивачем ввезено на митну територію України товари. Згідно інвойсу №1-2015 від 26.01.2016 визначено умови поставки INCOTERMS FOB Chiwan.

12.03.2016 ТОВ ОСД Східна Європа подано до Київської міської митниці ДФС вантажну митну декларацію №100270002/2016/280953, згідно якої надано до митного оформлення товари:

- вироби для підтримки тіла під час ходьби: палиця-квадропод хромована з малою базою, палиця-квадропод хромована з великою базою: пристрої ортопедичні для пересування людей з фізичними вадами або після хвороб, операцій, ушкоджень, а саме, арт. OSD-RPM-70003, Small Base Quad Crutch Chrome/ Милиця-квадропод хромована з малою базою 500 шт., арт. OSD-RPM-70030, Large Base Quad Crutch/ Милиця-квадропод хромована з великою базою 300 шт. Виробник - R. Poon Medical Products Co. для Ltd OSD OrthoSanit Diffusion S.p.a, торговельна марка OSD. Країна виробництва - Китай (надалі - Товар 5);

- палиці для людей з фізичними вадами або після хвороб, операцій, ушкоджень: арт. OSD-RPM-76080, Folding cane adj, w/derby hand/ Тростина складна регульована з ручкою Derby, 192 шт.; арт. OSD-RPM-75120, Man adjustable aluminum T-Shape cane, double injection handle/ Регульована алюмінієва тростина з подвійною ручкою Т-форми 300 шт. Виробник - R. Poon Medical Products Co. для Ltd OSD OrthoSanit Diffusion S.p.a, торговельна марка OSD. Країна виробництва - Китай (надалі - Товар 6).

У вантажній митній декларації №100270002/2016/280953 позивачем вказано митну вартість товару, зокрема, Товару 5 - 5,88 дол. США/кг, Товару 6 - 11,3 дол. США/кг. При оформленні вказаних товарів декларантом позивача розраховані митні платежі: за Товар 5 - 41062,58 грн, у тому числі: ввізне мито - 12832,06 грн, податок на додану вартість - 28230,52 грн; за Товар 6 - 18803,45 грн, у тому числі: ввізне мито - 5876,08 грн, податок на додану вартість - 12927,37 грн.

Встановлено, що разом із вантажною митною декларацією №100270002/2016/280953 декларант позивача подав Київській міській митниці ДФС: зовнішньоекономічний контракт №РСЕ 2 від 01.09.2014; рахунок фактуру №1-2015 від 26.01.2016; коносамент №CW22366 від 09.01.2016; довідку транспортних витрат №147312 від 09.03.2016; експортну декларацію постачальника товару №511720160176001731 від 25.01.2016.

12.03.2016 о 17:03:40 декларантом позивача отримано електронне повідомлення Київської міської митниці ДФС про необхідність подання додаткових документів на підтвердження митної вартості у зв'язку з тим, що заявлено неповні відомості про митну вартість.

Позивач звернувся до Київської міської митниці ДФС з листом №1-12/03.16 від 12.03.2016 з проханням надати письмову інформацію про причини за якими заявлена митна вартість не може бути визначена та провести консультації в письмовому вигляді.

На вказане звернення відповідач відправив декларанту електронне повідомлення від 12.03.2016 18:54:40 у якому вказав, що у поданих документа містяться розбіжності, а саме зазначено, що по Товару 6 позивач самостійно визначав та заявляв митну вартість по 6 методу на рівні 12,8 дол.США/кг (МД №100270003/2015/279751), а товар регульована алюмінієва тростина з подвійною ручкою арт. OSD-RPM-75120 оформлювався по ціні 4,14 дол. США за шт.

Відповідач також запропонував декларанту надати: якщо здійснювалось страхування, страхові документи та документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення.

14.03.2016 з 10:36:46 по 15:04:44 декларант додатково подав наступні документи: рахунок-фактуру №LS-3931627 від 09.03.2016; проформу інвойс №1-2015 від 05.11.2015; лист, що товар не страхувався від 14.03.2016; лист, що товар не підлягає ліцензуванню від 14.03.2016; договір №359/20/08 про транспортно-експедиційне обслуговування від 06.10.2010; платіжне доручення в іноземній валюті №111 від 16.01.2016; звіт з незалежної оцінки майна Т03/03-16 від 12.03.2016.

14.03.2016 о 15:36:55 декларанту надійшло електронне повідомлення з рішенням про коригування митної вартості товарів №100270002/2016/000006/2 від 14.03.2016, яким скориговано митну вартість Товару 5 - 12,8 дол. США/кг, Товару 6 - 12,8 дол. США/кг, а також картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.03.2016 №100270002/2016/00045

З метою випуску товару у вільний обіг позивач врахував митну вартість визначену Київською міською митницею ДФС та подав вантажну митну декларацію №100270002/2016/281432, згідно якої розраховані митні платежі: за Товар 5 - 85985,48 грн, у тому числі: ввізне мито - 26870,46 грн, податок на додану вартість - 59115,02 грн; за Товар 6 - 20891,61 грн, у тому числі: ввізне мито - 6528,63 грн, податок на додану вартість - 14362,98 грн.

Позивач вважає, що відмова Київської міської митниці ДФС у митному оформленні товару, виходячи із митної вартості вказаної у вантажній митній декларації №100270002/2016/280953, та подальше коригування його вартості за допомогою резервного методу носять протиправний характер, оскільки ними було надано всі необхідні документи для визначення ціни за основним методом. У зв`язку із цим позивач звернувся до суду із даним позовом.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає МК України

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 51 МК України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини першої та другої якої митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч. 1 ст. 52 МК України).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч. 2 ст. 52 МК України).

Статтею 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Суд констатує, що вантажна митна декларація №100270002/2016/280953 подана декларантом позивача 12.03.2016, а оскаржувані рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №100270002/2016/000006/2 та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270002/2016/00045 прийняті від 14.03.2016, що свідчить про порушення відповідачем прав позивача шляхом позбавлення можливості останнього подати додаткові документи протягом 10 календарних днів.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті....;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню:

1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;

2) витрати на транспортування після ввезення;

3) податки, які справляються в Україні.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Визначаючись щодо обґрунтованості доводів Київської міської митниці ДФС щодо неможливості підтвердження поданими позивачем документами митної вартості товару заявленої у вантажній митній декларації №100270002/2016/280953, суд виходить з наступного.

Стаття 57 МК України регулює методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, а саме:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно зі статтею 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

За приписами частин п'ятої - восьмої статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Відповідно до частини першої статті 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Згідно статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Системний аналіз наведених вище норм МК України дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.

Судом встановлено, що митним органом митна вартість товарів визначалась шляхом послідовного використання методів та застосовано резервний метод визначення митної вартості товару, оскільки на думку митного органу неможливо застосувати інших методів.

Стверджуючи про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості відповідач зазначає про ненадання позивачем документів в повному обсязі, зокрема: згідно пункту 4 зовнішньоекономічного контракту №РСЕ 2 від 01.09.2014 не надано документ, що підтверджує вартість оплати товару; згідно пункту 5 зовнішньоекономічного контракту №РСЕ 2 від 01.09.2014 не надано пакувальний лист; не надано контракт на перевезення.

Крім того, в поданих позивачем документах наявні розбіжності: у довідці про транспортні витрати не вказано номер CMR або Коносаменту, що не дозволяє ідентифікувати оцінювані товари; транспортна довідка містить загальні витрати на перевезення вантажу, але не вказано вартість окремих складових транспортних витрат таких, як завантаження, розвантаження; в інвойсі, рахунку проформі та транспортній довідці різняться пункти місця призначення умов поставки (Chiwan та Shinzen); в рахунку фактурі транспортних витрат та контракту про перевезення різні адреси перевізника та різні банки.

Також ТОВ ОСД Східна Європа не виконано вимоги щодо подання повного пакету документів для підтвердження митної вартості товарів, а саме не надано: копію митної декларації країни відправлення, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, інвойс з третіми особами.

Суд вважає вказані висновки відповідача безпідставними, адже позивачем надано документальне підтвердження та відповідні обґрунтування щодо можливості застосування основного методу визначення митної вартості товару.

Так, позивачем 14.03.2016 о 11:55:58 надано платіжне доручення в іноземній валюті №111 від 16.01.2016, яке згідно пункту 4 зовнішньоекономічного контракту №РСЕ 2 від 01.09.2014 є документом, що підтверджує вартість оплати товару. Також 14.03.2016 о 11:45:20 позивачем надано контракт на перевезення, а саме договір №359/20/08 про транспортно-експедиційне обслуговування від 06.10.2010.

Пакувальний лист не міститься в переліку документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, передбачений в статті 53 МК України. Тобто, пакувальний лист не є документом, що підтверджує митну вартість товару або її складових, а також не впливає на розмір складових митної вартості. До того ж, позивачем надано товаросупроводжуючі документи визначені пунктом 5 зовнішньоекономічного контракту №РСЕ 2 від 01.09.2014, а саме коносамент №CW22366 від 09.01.2016 та інвойс №1-2015 від 05.11.2015.

Так, у довідці про транспортні витрати не вказано номер CMR або коносаменту, разом з цим висновок відповідача про те, що дана обставина не дозволяє ідентифікувати оцінювані товари не підтверджений жодними обґрунтуваннями, тобто ґрунтується виключно на припущеннях. При цьому, довідка про транспортні витрати, а також рахунок-фактура №LS-3931627 від 09.03.2016, містять номер контейнеру (CCLU3876848), в якому доставлявся товар в зону митного контролю, а коносамент №CW22366 від 09.01.2016 містить відомості про те, що товар доставлявся в контейнері з тим самим номером. Претензій до змісту коносамент №CW22366 від 09.01.2016 у відповідача не було.

Доводи відповідача про те, що транспортна довідка містить загальні витрати на перевезення вантажу, але не вказано вартість окремих складових транспортних витрат таких, як завантаження, розвантаження, суд вважає безпідставними та зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 зовнішньоекономічного контракту №РСЕ 2 від 01.09.2014 умови поставки вказуються в інвойсах на кожну партію товару.

Встановлено, що в інвойсі №1-2015 від 26.01.2016 визначено умови поставки Інкотермс FOB Chiwan, згідно яких продавець зобов'язаний надати товар шляхом поміщення його на борт судна, номінованого покупцем, у призначену дату.

Таким чином, вартість навантаження на умовах FOB включено у вартість товару і не повинна виділятись окремо.

В свою чергу розвантаження товару здійснюється в порту України за договором №359/20/08 про транспортно-експедиційне обслуговування від 06.10.2010, укладеним позивачем із Товариством з обмеженою відповідальністю Ламан Шиппинг Єйдженсі (ТОВ Ламан Шиппинг Єйдженсі ), яке зареєстроване в Україні.

Позивач сплачує за послуги розвантаження товару на території України ТОВ Ламан Шиппинг Єйдженсі - резиденту України, а за приписами частини одинадцятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню:

1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;

2) витрати на транспортування після ввезення;

3) податки, які справляються в Україні.

Судом встановлено, що інвойс №1-2015 від 26.01.2016 містить умови постачання FOB Chiwan, довідка про транспортні витрати №147312 від 09.03.2016 містить відомості про рух вантажу з порту Chiwan, однак у проформі інвойсу №1-2015 від 05.11.2015 зазначені умови поставки FOB Shinzen.

Щодо даної обставини суд зазначає, що проформа-інвойс - у міжнародній комерційній практиці документ, виписаний до того, як стає відомою повна інформація про товари; містить відомості про ціну товару, але не є розрахунковим документом (не виконує головної функції рахунку як платіжного документа), бо він не містить вимоги про сплату зазначеної в ньому суми; може бути виписаний на ще не відвантажений товар, щоб повідомити покупця про основні характеристики товару). Рахунок-проформа може бути виписаний на відвантажений, але ще не проданий товар і навпаки. Зазвичай він виписується при поставках товарів на консигнацію, на виставки, аукціони, поставках давальницької сировини за договорами на переробку, постачаннях товарів як дарунок або безоплатної допомоги (в цьому випадку може виписуватися тільки для цілей митної оцінки).

Відмінність проформи-інвойсу від основного інвойсу у тому, що деякі дані в проформі-інвойсі попередні, і можуть змінитися в процесі узгодження остаточного замовлення.

Затвердженої форми проформи-інвойсу та вимог щодо його заповнення законодавством України не передбачено.

Встановлено, що надані позивачем документи підтверджують, що поставки товару, митне оформлення якого відбувалось по вантажній митній декларації №100270002/2016/280953, здійснювалась на умовах FOB Chiwan. Отже, зазначення в проформі інвойсу №1-2015 від 05.11.2015 умов поставки FOB Shinzen свідчить про зміну умов поставки при остаточному затвердженні таких умов та не може свідчити про наявність розбіжностей у поданих позивачем документах.

Посилання відповідача на те, що в рахунку фактурі, довідці про транспортні витрати та контракту про перевезення різні адреси перевізника та різні банки, суд не вважає доказами наявності розбіжностей у поданих позивачем документах щодо підтвердження заявленої митної вартості.

Як було зазначено вище, вартість послуг розвантаження за договором №359/20/08 про транспортно-експедиційне обслуговування від 06.10.2010 до митної вартості не включається з огляду на приписи частини одинадцятої статті 58 МК України.

Крім того, зміна юридичної адреси та банківських рахунків є нормальною практикою в процесі здійснення підприємницької діяльності. При цьому, у рахунку фактурі, довідці про транспортні витрати та договорі №359/20/08 від 06.10.2010, зазначено той самий код ЄДРПОУ ТОВ Ламан Шиппинг Єйдженсі , що підтверджує виконання послуг з розвантаження тією ж особою з якою було укладено договір та якій здійснено оплату за послуги.

Матеріали справи також містять копію експортної декларації постачальника товару №511720160176001731 від 25.01.2016, яка була подана до Київської міської митниці ДФС разом із вантажною митною декларацією №100270002/2016/280953.

Відповідно до статті 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Встановлено, що експортна декларація постачальника товару №511720160176001731 від 25.01.2016 складена на китайській мові, разом з цим, з неї можна простежити числово-вартісні характеристики об'єктів поставки, а відповідачем не вимагалось надання офіційного перекладу даного документа.

Суд також враховує, що правильність визначення позивачем митної вартості Товару 5 та Товару 6 згідно вантажної митної декларації №100270002/2016/280953 також підтверджується звітом з незалежної оцінки майна Т03/03-16 від 12.03.2016, складеним Приватним підприємством Стронг-Л (Сертифікат СОД №14990/13 від 29.07.2013, виданий ФДМУ). Даний звіт мітить висновки про якісні та вартісні характеристики Товару 5 та Товару 6, а також роздруківки з мережі Інтернет щодо об'єктів порівняння (Товари 5 та 6), які суд розцінює як прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

З огляду на зазначені обставини суд вважає, що надані до митного оформлення документи, в тому числі й додатково надані позивачем, містять достатні відомості на підтвердження заявленої позивачем митної вартості товарів. У зв'язку із цим, висновок відповідача про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товарів для визначення митної вартості товарів ввезених позивачем згідно вантажної митної декларації №100270002/2016/280953 є необґрунтованим.

Крім того, суд зважає й на те, що позивач тривалий час ввозить на територію України Товари 5 та Товари 6 і декларує їх вартість аналогічно із вантажною митною декларацією №100270002/2016/280953, при цьому у митних органів не виникало зауважень щодо правильності визначення позивачем митної вартості таких товарів.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, враховуючи те, що позивачем надані всі документи, що підтверджують заявлену ним митну вартість товару, а відповідачем не доведено протилежного, суд вважає, що наявні підстави для захисту прав позивача у судовому порядку шляхом визнання протиправними та скасування рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби митний пост Столичний (про коригування митної вартості товарів від 14.03.2016 №100270002/2016/000006/2 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.03.2016 №100270002/2016/00045).

Частинами першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а згідно наявного у справі платіжного доручення №205253 від 21.07.2016 позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 1378 грн, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ОСД Східна Європа (адреса: 03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 100/2; код ЄДРПОУ: 32658540) задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби митний пост Столичний (адреса: 03680, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8-а; код ЄДРПОУ: 39422888) про коригування митної вартості товарів від 14.03.2016 №100270002/2016/000006/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.03.2016 №100270002/2016/00045.

Стягнути з Київської міської митниці Державної фіскальної служби митний пост Столичний (адреса: 03680, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8-а; код ЄДРПОУ: 39422888) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОСД Східна Європа (адреса: 03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 100/2; код ЄДРПОУ: 32658540) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378 грн (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М. Чудак