Рішення

від 21.06.2018 по справі 906/183/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/183/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Голюк Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Сачок А.В., договір про надання правової допомоги від 06.03.2018;

від відповідача: Лях І.М., довіреність №03-26/02 від 02.01.2018.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Паша Світлани Михайлівни

до Коростишівської міської ради Житомирської області

про стягнення 449718,36 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 449718,36 грн. коштів, перерахованих в якості авансу за земельну ділянку, розташовану по вул. Різдвяній, 80д в м. Коростишеві Житомирської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання угоди №64 від 19.05.2017 нею сплачено авансовий внесок за викуп земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 2,8474 га. В послідуючому позивач відмовилася від купівлі-продажу земельної ділянки та повідомила Коростишівську міську раду. Разом з тим, відповідач відмовився повернути позивачу авансовий внесок. За таких обставин, позивач звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що договір купівлі-продажу земельної ділянки так і не був укладений, а сплачений авансовий внесок виконує лиш функцію попередньої оплати і має бути повернутий.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові. Також представник позивача додатково зазначив, що підставою для пред'явлення позову стало саме невиконання відповідачем пункту 4 додаткової угоди №64 від 19.05.2017, а саме не виготовлення звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Різдвяній, 80д в м. Коростишеві Житомирської області, загальною площею 2,8474 га.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у відзиві, просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2017 між Коростишівською міською радою (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Паша Світланою Михайлівною (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №313 (а.с. 43-44), відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку для реконструкції майнового комплексу - лісопильного цеху під виробничий комплекс за адресою: м. Коростишів, вул. Різдвяна, 80д.

На підставі заяви позивача про надання дозволу на викуп земельної ділянки несільськогосподарського призначення та доданих до неї документів, було прийняте рішення тридцять третьої сесії Коростишівської міської ради сьомого скликання від 16.05.2017 №123 Про надання дозволу на виготовлення експертної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення (витяг з рішення - а.с. 42), яким надано дозвіл комісії міської ради з проведення конкурсу серед суб'єктів оціночної діяльності на організацію виготовлення експертної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення, площею 2,8474 га, що розташована по вул. Різдвяній, 80д в межах міста Коростишева та передана в користування на умовах оренди фізичній особі-підприємцю Паші Світлані Михайлівні для реконструкції майнового комплексу - лісопильний цех під виробничий комплекс (договір оренди земельної ділянки №313 від 03.01.2017, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.03.2017, номер запису про інше речове право: 19662979), цільове призначення земельної ділянки відповідно до коду КВЦПЗ J. 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Пунктом 2 вищезазначеного рішення суб'єктам підприємницької діяльності, зокрема і позивачу, вказано, що в семиденний термін з дня прийняття рішення необхідно укласти з міською радою Угоду, згідно з якою сплатити завдаток в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, проіндексованої на коефіцієнти індексації 1,249 (застосовується з 01 січня 2015 року), 1,433 (застосовується з 01 січня 2016 року) та 1,06 (застосовується з 01 січня 2017 року), але не менше 3000 грн.

В послідуючому. а саме 19.05.2017 між сторонами у справі укладено угоду №64 (а.с. 45), відповідно до якої ФОП Паша СМ. сплачує Коростишівській міській раді завдаток (авансовий внесок) в рахунок оплати ціни земельної ділянки в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки, кумулятивно проіндексованої на коефіцієнти індексації 1,249 (застосовується з 01 січня 2015 року), 1,433 (застосовується

01 січня 2016 року) та 1,06 (застосовується з 01 січня 2017 року), що становить 449718,36 грн., за викуп земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 2,8474 га (кадастровий номер 1822510100:01:001:0451), розташованої по вул. Різдвяній, 80д в межах міста Коростишева та переданої в користування на умовах оренди ФОП Паші С.М. для реконструкції майнового комплексу - лісопильний цех під виробничий комплекс (договір оренди земельної ділянки №313 від 03.01.2017, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.03.2017, номер запису про інше речове право: 19662979).

Згідно пунктів 5, 6 угоди №64 кошти, сплачені як завдаток, зараховуються до суми договору купівлі-продажу земельної ділянки і не повертаються ФОП паші С.М., крім випадків відмови Коростишівської міської ради від продажу земельної ділянки, зазначеної в п. 1 цієї угоди. У випадку відмови ФОП Паші С.М. від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки за ціною, визначеною у звіті про експертно-грошову оцінку, завдаток, сплачений відповідно до даної угоди, зараховується до міського бюджету та не повертається Паші С.М.

В послідуючому, позивач направила відповідачу претензію від 15.02.2017 щодо повернення сплаченого авансового внеску в сумі 449718,36 грн., посилаючись на норми ст. 657 ЦК України.

Відповідач, в свою чергу, відмовився повертати авансовий внесок позивачу, обґрунтовуючи таку відмову положенням п. 6 угоди №64 від 19.05.2017 (лист за вих. №03-27/315 від 23.02.2018 - а.с. 12).

За таких обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Наведена правова норма кореспондується зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі", якою визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ч. 1 ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

З наявних в справі матеріалів вбачається, що спірна земельна ділянка знаходиться в межами населеного пункту, а отже відноситься до земель комунальної власності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування" правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону.

Разом з тим, суд за результатом дослідження матеріалів справи та нормативно-правового обґрунтування прийшов до висновку, що правовідносини, що склалися між сторонами врегульовані нормами Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 128 Земельного кодексу України (ЗК України) громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

До заяви (клопотання) додаються:

а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);

б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.

Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Підставою для відмови в продажу земельної ділянки є:

а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної

ділянки;

б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або

припинення його діяльності;

г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;

ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Укладання договорів купівлі-продажу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, здійснюється відповідно до порядку, визначеного частиною першою цієї статті.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації.

Ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб'єктами господарювання, які є суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону на замовлення органів місцевого самоврядування. Ціна земельної ділянки площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд визначається за нормативною грошовою оцінкою, вказаною в технічній документації. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.

Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки. У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами у справі виконано алгоритм дій, визначений ст. 128 ЗК України.

Та все ж в послідуючому сторони у справі так і не уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки.

Отже, враховуючи імперативні норми ч. 8 ст. 128 ЗК України та положення пункту 6 угоди №64 від 19.05.2018, суд вважає вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Обґрунтування позивача в частині визначення угоди №64 від 19.05.2017, як попереднього договору, що регулюється ст. 635 ЦК України, суд оцінює критично, оскільки в даній угоді жодним чином не визначено умов для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Твердження позивача щодо нікчемності або недійсності угоди №64 від 19.05.2017, суд також не приймає до уваги, оскільки стаття 128 ЗК України не визначає обов'язковим посвідчення угоди про сплату завдатку (авансового внеску) нотаріально.

Посилання позивача на відсутність укладеного договору купівлі-продажу земельної ділянки, а саме наявності зобов'язання, яке мало б випливати з такого договору, що має як наслідок визначення правової природи платежу в сумі 449718,36 грн. авансом та виконує функцію попередньої оплати, суперечить діючому законодавству, оскільки саме з угоди №64 від 19.05.2017 вбачається обов'язок оплати завдатку.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що пояснення представника позивача щодо додаткових підстав позову, а саме: невиконання відповідачем пункту 4 додаткової угоди №64 від 19.05.2017, тобто не виготовлення звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Різдвяній, 80д в м. Коростишеві Житомирської області, загальною площею 2,8474 га є по суті додатковою підставою позовних вимог, які визначені позивачем на стадії розгляду по суті, що виключає можливість подання сторонами у справі належних доказів в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем не подано суду достатніх доказів на підтвердження позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в задоволення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 27.06.18

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2, 3 - сторонам (рек. з повід.)