Ухвала

від 26.06.2018 по справі 910/20984/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

26.06.2018Справа № 910/20984/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Рижонкова С.В., розглянувши матеріали справи

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Ажур Фроузен Фуд

про розстрочення виконання рішення суду в справі №910/20984/17

за позовом Приватного підприємства Ажур

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ажур Фроузен Фуд

про стягнення 124031,08 грн.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача (заявника) - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство Ажур звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до відповідача, Товариствва з обмеженою відповідальністю Ажур Фроузен Фуд про стягнення 124031,08 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.02.2018 по справі №910/20984/17 позовні вимоги Приватного підприємство Ажур задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Ажур Фроузен Фуд на користь позивача 86000 грн. заборгованості, 2442 грн. інфляційних втрат, 1131,28 грн. трьох процентів річних, 9457,80 грн. пені, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1485,47 грн, в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ажур Фроузен Фуд залишено без задоволення, рішення господарського суду від 22.02.2018 у справі №910/20984/17 залишено без змін.

21.05.2018 на виконання рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2018 по справі №910/20984/17, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2018, видано відповідний наказ.

01.06.2018 до господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Ажур Фроузен Фуд надійшла заява про розстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2018 у справі №910/20984/17.

В обґрунтування своєї заяви заявник посилається на те, що останній перебуває у скрутному матеріальному становищі, у зв'язку з невиконанням визначеного ним плану щодо реалізації сезонної продукції, існуючої дебіторської заборгованості інших контрагентів перед заявником та відсутністю коштів, достатніх для погашення заборгованості перед позивачем єдиним платежем.

На підставі викладеного заявник просить розстрочити виконання рішення суду шляхом сплати заборгованості протягом 6 місяців частинами, починаючи з червня 2018 року по жовтень 2018 року, в розмірі 17000 грн. щомісяця та у листопаді провести останній платіж в розмірі 15516,55 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.06.2018 вказану заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 18.06.2018.

18.06.2018 судове засідання не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Маринченка Я.В. у відрядженні.

20.06.2018 ухвалою господарського суду міста Києва було призначено розгляд даної заяви на 26.06.2018, у зв'язку прибуттям судді Маринченка Я.В. з відрядження.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про причину неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду даної заяви, жодних пояснень з приводу розглядуваної заяви не подали.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Ажур Фроузен Фуд про розстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2018 у справі №910/20984/17 суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

За приписами ч.1 ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Частиною 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України судове рішення по справі №910/20984/17, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч.4 ст.331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, за змістом наведеної норми, розстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

У пункті 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України визначено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Відтак, розстрочкою є виконання рішення частками з певним інтервалом у часі.

Відповідно до п.7.2. вказаної Постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як встановлено судом з матеріалів заяви, заявником було подано Податкову декларацію та Довідку про залишок на рахунку, які не можуть вважатися належними доказами на підтвердження обставин скрутного фінансового становища чи ризику припинення господарської діяльності у зв'язку з одномоментним стягненням суми боргу у примусовому порядку. Розглядувана заява місить лише доводи та припущення заявника, які жодним належним доказом не підтверджуються.

З огляду на викладені обставини, зокрема на недоведеність та необґрунтованість викладених в заяві обставин, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до ч.7 ст.331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Враховуючи викладене та керуючись ч.2 ст.232, 233, 234, 331, Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Ажур Фроузен Фуд про розстрочення виконання рішення суду в справі №910/20984/17 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в передбаченому законом порядку.

Дата підписання: 02.07.2018.

Суддя Я.В. Маринченко