Ухвала

від 26.06.2018 по справі 1/30-28/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"26" червня 2018 р. Справа № 1/30-28/19

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,

Суддів: Бонк Т.Б, Матущак О.І.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Техгазкомплект , б/н та б/д

на рішення Господарського суду Львівської області від 23 лютого 2007 року (суддя Морозюк А.Я.)

у справі №1/30-28/19

за позовом Відкритого акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль (Акціонерний поштово-пенсійний банк Аваль ), м. Київ в особі Львівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , м. Львів

до відповідача Закритого акціонерного товариства Завод комунального транспорту , м. Львів

про стягнення заборгованості в сумі 1 239 159,79 грн., 60 181,23 євро, 56 002,42 дол. США

В С Т А Н О В И В :

21 червня 2018 року до Львівського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Техгазкомплект (вх.№01-05/1870/18 від 21.06.2018 року) на рішення Господарського суду Львівської області від 23 лютого 2007 року у справі №1/30-28/19 за позовом Відкритого акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль (Акціонерний поштово-пенсійний банк Аваль ) в особі Львівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до Закритого акціонерного товариства Завод комунального транспорту про стягнення заборгованості в сумі 1 239 159,79 грн., 60 181,23 євро, 56 002,42 дол. США (згідно з заявою про збільшення позовних вимог - 1 652 213,05 грн., 80 241,64 євро та 74 669,89 доларів США).

Листом Львівського апеляційного господарського суду (вих.№09-01/1564/18 від 23 червня 2018 року) витребувано у Господарського суду Львівської області матеріали справи №1/30-28/19.

Як вбачається з апеляційної скарги, апелянт - Товариство з обмеженою відповідальністю Техгазкомплект не брало участі в розгляді Господарським судом Львівської області справи №1/30-28/19.

При цьому, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник вказує, що суд першої інстанції, прийнявши рішення про стягнення процентів за користування кредитними коштами поза межами строку, на які було надано такі кошти, поза межами справи про банкрутство боржника, без залучення усіх осіб прав та інтересів яких, таке рішення стосується, порушив норми цивільного законодавства України, а саме: ст.ст.509, 631, 1048 ЦК України.

Апелянт зазначає, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.08.2006 року у справі №31/160 (29/170 (6/77-5/100)) про банкрутство ЗАТ Завод комунального транспорту визнано кредиторські вимоги АППБ Аваль у сумі 22 831 541,23 грн. та 125 грн. судових витрат. Також цією ухвалою визнано кредиторські вимоги ТзОВ Техгазкомплект на суму 46 690 660 грн. - основного боргу. Апелянт зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення господарський суд першої інстанції безумовно вирішив питання про права та законні інтереси скаржника, оскільки, будь-яке безпідставне збільшення кількості кредиторів боржника - банкрута або збільшення розміру їх кредиторських вимог стосується права скаржника як кредитора в межах справи про банкрутство на задоволення своїх вимог за рахунок майна боржника - банкрута пропорційно до вимог інших кредиторів, як це передбачено ЗУ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Згідно з п.13 ч.1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України (у редакції від 03.10.2017 року №2147-VIII) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскарженні в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.91 ГПК України (в редакції від 29.12.2006 року, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського

суду, яке не набрало законної сили.

Статтею 93 ГПК України (в редакції від 29.12.2006 року, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) передбачалось, що апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Слід зазначити, що в 2010 році до Господарського процесуального кодексу України внесено зміни щодо кола осіб, які можуть оскаржити рішення суду першої інстанції.

Відповідно до абзацу сьомого пункту 2 розділу ХІІІ Перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів від 07 липня 2010 року судові рішення, прийняті судами першої інстанції до набрання чинності цим Законом, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до

набрання чинності цим Законом.

У п.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011 року Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України роз'яснювалось, що господарським судам необхідно мати на увазі, що з урахуванням припису абзацу сьомого пункту 2 розділу XIII Перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів при апеляційному оскарженні судових рішень місцевих господарських судів, прийнятих до набрання чинності цим Законом, застосовуються, зокрема, правила частини другої статті 93 ГПК (у редакції, яка була чинною на час прийняття таких рішень) щодо можливості відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги лише протягом трьох місяців з дня прийняття оскаржуваного судового рішення. Втім, це правило не поширюється на апеляційне оскарження прийнятих до набрання чинності Законом України Про судоустрій і статус суддів судових рішень місцевих господарських судів особами, які не брали участі у справі і стосовно яких господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, оскільки ГПК до набрання чинності названим Законом відповідним особам не надавалося право апеляційного оскарження судових рішень і щодо них не застосовувався присічний тримісячний строк подання апеляційної скарги.

Так, згідно з ч.1 ст. 91 ГПК України (в редакції від 03.08.2010 року) сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки , мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Отже, відповідно до вимог ст.91 ГПК України особи, яких не було залучено до участі у справі, вправі оскаржити не будь-яке рішення суду, а лише те, яке безпосередньо стосується прав та обов'язків цієї особи. Тобто в рішенні суду безпосередньо розглядається й вирішується спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб . В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги .

Поряд з тим, відповідно до ч.2 ст.261 ГПК України (в редакції, чинній на час звернення скаржника до суду з апеляційною скаргою) незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків : 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки ; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Отже, при зверненні до апеляційного суду особи, яка не брала участі у справі, з апеляційною скаргою після спливу одного року з дня складення повного тексту рішення, суду апеляційної інстанції необхідно встановити чи оскаржуваним рішенням вирішено питання щодо прав, інтересів та/чи обов'язків такої особи.

Слід зазначити, що предметом позову у справі №1/30-28/19 було стягнення з Закритого акціонерного товариства Завод комунального транспорту на користь Відкритого акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль заборгованості в сумі 1 652 213,05 грн., 80 241,64 євро та 74 669,89 доларів США (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), що становить заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами за кредитними договорами, укладеними в межах генеральної кредитної угоди №9 від 29 жовтня 2003 року.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23 лютого 2007 року у справі №1/30-28/19 позов задоволено та присуджено до стягнення вказані вище кошти.

Разом з тим, судом встановлено, що ні описова, ні мотивувальна, ні резолютивна частини рішення Господарського суду Львівської області від 23 лютого 2007 року у справі №1/30-28/19 не містять жодних суджень чи висновків суду саме про права та обов'язки скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Техгазкомплект . При цьому вказана справа не стосується процесу банкрутства Закритого акціонерного товариства Завод комунального транспорту , кредитором вимог до якого є апелянт, а оскаржуване рішення щодо кредитних правовідносин ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ЗАТ Завод комунального транспорту не стосується прав чи обов'язків скаржника - ТзОВ Техгазкомплект .

Враховуючи, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не стосується прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю Техгазкомплект , відтак, останнє не наділене правом подавати апеляційну скаргу на таке рішення після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення (оскаржуване рішення складене і підписане 23 лютого 2007 року).

Якщо апеляційну скаргу подано собою, яка не має права її подавати, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом.

Враховуючи все наведене вище, дослідивши описову, мотивувальну та резолютивну частини оскаржуваного рішення, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що Господарським судом Львівської області рішенням від 23 лютого 2007 року у справі №1/30-28/19 не вирішувались будь-які питання щодо прав, інтересів або обов'язків апелянта - Товариства з обмеженою відповідальністю Техгазкомплект , що слугує підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі ч.2 ст.261 ГПК України.

Так, положеннями частини 2 статті 261 ГПК України передбачена відмова суду апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після спливу одного року з дня складання повного тексту оскаржуваного судового рішення. Зазначений річний строк є присічним. Поновлення строку на апеляційне оскарження поза межами зазначеного присічного строку можливе лише за наявності наведених у цій нормі випадків.

Суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі зазначеної правової норми, оскільки скаржник, при зверненні з апеляційною скаргою, не довів наявність передбаченого нею випадку - подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки. Без доведення зазначених обставин у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для з'ясування причин пропуску, поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після спливу річного строку з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення.

Одночасно, колегія суддів вважає правомірним застосування в даному випадку вказаної норми ГПК, оскільки, частиною 2 статті 261 ГПК України врегульований саме порядок вчинення процесуальної дії - відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами, поданими з порушенням строку, а не встановлені строки оскарження судових рішень, як це передбачено у пункті 13 частини 1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України.

Згідно з частинами 3, 4 ст.261 ГПК України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

З огляду на все наведене вище, суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Техгазкомплект (вх.№01-05/1870/18 від 21.06.2018 року) на рішення Господарського суду Львівської області від 23 лютого 2007 року у справі №1/30-28/19.

Керуючись ст.234, ч.2 ст.261 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1.Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Техгазкомплект на рішення Господарського суду Львівської області від 23 лютого 2007 року у справі №1/30-28/19.

2.Апеляційну скаргу та додані до неї матеріали (всього на 17-ти аркушах) надіслати скаржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю Техгазкомплект .

3.Копії ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до ст.ст.286-291 ГПК України .

Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.

Суддя Бонк Т.Б.

Суддя Матущак О.І.