Постанова

від 26.06.2018 по справі 822/279/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/279/18

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

26 червня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Граб Л.С.

секретар судового засідання: Бондаренко С.А.,

за участю:

представника позивачів ОСОБА_2

представника відповідача: Кравчука Віктора Івановича

представників третьої особи: Лотко Тетяни Іванівни, Вознюк Тетяни Вікторівни, Лотко Олександра Олександровича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року (ухвалене в м. Хмельницькому) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів селянське (фермерське) господарство "Айстра -1" про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у січні 2018 року позивачі звернулися до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому просили суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,4960 га на території Воробіївської сільської ради Дунаєвецького району для ведення селянського (фермерського) господарства, оформленої листом від 29 листопада 2017 року № Ф- 23739/0-15704/6-17 та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області задовольнити клопотання від 30 серпня 2017 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_8 у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, площею 2,4960 га, що відповідає розміру земельної ділянки (паю) на території Воробіївської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області із земель, що знаходилися у постійному користуванні засновника селянського (фермерського) господарства Айстра-1 ОСОБА_9 згідно державного акту на право постійного користування землею, серія НОМЕР_1, зареєстрованого у книзі записів Державних актів на право постійного користування землею за №85 від 04.05.2001 року для ведення селянського (фермерського) господарства;

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,6274 га на території Воробіївської сільської ради Дунаєвецького району для ведення селянського (фермерського) господарства, оформленої листом від 29 листопада 2017 року № Ф- 23733/0-15702/6-17 та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області задовольнити клопотання від 30 серпня 2017 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_7, у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, площею 2,6274 га, що відповідає розміру земельної ділянки (паю) на території Воробіївської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, площею 2,4960 га та 2,6274 га, що відповідають розміру земельних ділянок (паю) на території Воробіївської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області для ведення селянського (фермерського) господарства.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело, на його переконання, до невірного вирішення справи.

10 травня 2018 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника третьої особи СФГ "Айстра-1", в якому останній вказував на необґрунтованість доводів апеляційної скарги.

В судовому засіданні відповідач вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник позивачів, а також представники третьої особи заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги, у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати в частині зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати дозвіл ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, площею 2,4960 га та 2,6274 га, що відповідає розміру земельної ділянки (паю) на території Воробіївської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області для ведення селянського (фермерського) господарства, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи неоспорені факти про те, що 30.08.2017 ОСОБА_7 та ОСОБА_8, згідно з вимогами ст. 118, 121 ЗК України та ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство", звернулись до відповідача з заявою, в які просили надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок площею 2,6274 га та 2,4960 га на території Воробіївської сільської ради Дунаєвецького району для ведення селянського (фермерського) господарства, як члену Селянського (фермерського) господарства "Айстра-1" (а.с.23, 73).

Листами від 29.11.2017 № Ф- 23733/0-15702/6-17 та №Ф- 23739/0-15704/6-17 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області відмовило у надані дозволу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок, та повідомило, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-4263-СГ від 15.03.2017 "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність", припинено право користування землею, державного акту НОМЕР_1 зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право користування землею №86 від 04.05.2001. Земельні ділянки для ведення фермерського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної власності, передані громадянам котрі зазначені у проектній документації із землеустрою (а.с. 72,82).

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивачі звернулись до суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в процесі судового розгляду спору відповідач не довів правомірності винесення оскаржуваних відмов, а відтак належним способом відновлення порушеного права позивачів є зобов'язання відповідача надати ОСОБА_8 та ОСОБА_7 дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, площею 2,4960 га та 2,6274 га, що відповідають розміру земельних ділянок (паю) на території Воробіївської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області для ведення селянського (фермерського) господарства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визнання протиправними відмов Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 29.11.2017 року про надання дозволу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок площею 2,6274 га та 2,4960 га на території Воробіївської сільської ради Дунаєвецького району для ведення селянського (фермерського) господарства, виходячи зі слідуючої мотивації.

За змістом статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 7 ст. 118 ЗК України визначено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Перелік документів, які повинен подати заявник, визначений законом. Вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені законом, забороняється. Підстави відмови у наданні дозволу є вичерпними. Відтак, будь-які дії, спрямовані на отримання від особи, яка звернулася за дозволом, додаткових матеріалів, в тому числі їх уточнення, прямо суперечать закону та є протиправними.

В свою чергу, такі дії (у разі їх вчинення) не є законним способом поведінки органу, є проміжними відповідями на звернення, не містять чіткого та однозначного рішення про відмову, а отже не можуть вважатися "відмовою у наданні дозволу" у розумінні ч. 7 ст. 118 ЗК України.

Дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акту.

Так, у ст. 118 ЗК України не визначено прямого обов'язку уповноважених органів реалізувати ці повноваження у формі рішення, листа, тощо. Проте, зазначене питання має важливе значення для обрання ефективного способу захисту прав особи в суді.

Правовий статус Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області визначено відповідним Положенням, яке затверджене Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за № 1391/29521).

Нормами п. 8 цього Положення передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Відповідно до пункту 10 начальник Головного управління підписує накази Головного управління.

Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 15.05.2013 № 883/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за № 381/10661, наказ, розпорядження, постанова, рішення (далі - розпорядчий документ) - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб'єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.

Таким чином, рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оформляється не листом, а розпорядчим індивідуальним правовим актом - наказом Головного управління Держгеокадастру в області.

Відсутність належним чином оформленого наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листів про розгляд клопотання, свідчить про те, що даний орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

Як вбачається зі змісту позовної заяви предметом розгляду даної справи є відмови відповідача ( у формі листів- відповіді) за заявами позивачів про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, площею 2,4960 га та 2,6274 га.

Тобто, в даному випадку мають місце протиправні дії відповідача від 29.11.2017 № Ф- 23739/0-15704/6-17 та № Ф- 23733/0-15702/6-17, щодо прийняття рішень про відмову ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в наданні дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, площею 2,4960 га та 2,6274 га у формі листів, а не в формі розпорядчих документів, так як вищевказані листи суб'єкта владних повноважень за змістом та формою не відповідають вимогам Положення про Правовий статус Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, надав оцінку протиправності дій суб'єкта владних повноважень, щодо відмов в наданні відповідних дозволів ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які викладені листами, тоді як на думку суду апеляційної інстанції по даній справі мав би дослідити та надати оцінку чи було Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області прийнято рішення у відповідності до вимог, передбачених вищевказаним Положенням.

Тобто в даному випадку колегія суддів, визнає протиправні дії відповідача, саме через призму того, що Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області всупереч вищенаведеним правовим нормам надало відповідь на звернення ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у формі листів, а не прийняло відповідні розпорядчі правові акти.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у Постанові від 11 квітня 2018 року по справі №806/2208/17.

Однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, в частині зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати ОСОБА_8 та ОСОБА_7 дозвола на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, площею 2,4960 га та 2,6274 га, що відповідає розміру земельної ділянки (паю) на території Воробіївської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області для ведення селянського (фермерського) господарства, з огляду на наступне.

У частині 7 ст. 118 Земельного кодексу України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою : а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Як вбачається з вищевикладеного, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що протиправність дій відповідача полягала саме у наданні відповіді позивачу на її звернення у формі листа, а не відповідного рішення, як зазначено у ч.7 ст. 118 Земельного кодексу, а саме надання дозволу, або надання вмотивованої відмови у наданні дозволу.

Суд апеляційної інстанції також зауважує, що у разі неприйняття такого рішення у належній формі упродовж встановленого законом строку, тобто у разі протиправної бездіяльності відповідача, особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки (абз. 3 ч. 7 ст. 118 ЗК України).

Отже, ненадання відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк не перешкоджає розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки особа має право замовити розробку такого проекту самостійно. Таким чином, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність.

Зазначений правовий висновок Верховний Суд висловлював у Постанові від 31.01.2018 у справі № 814/741/16 та у постанові від 14.03.2018 у справі № 804/3703/16.

Закон не забороняє діяти так само і у разі прийняття відповідним органом у належній формі рішення про відмову у наданні дозволу з підстав, які особа вважає незаконними.

Таким чином, у разі протиправної бездіяльності відповідного органу у вигляді ненадання дозволу у належній формі на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у встановлений строк, відповідно до абз. 3 ч. 7 ст. 118 ЗК України особа має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до передчасного висновку щодо необхідності зобов'язати відповідача надати ОСОБА_8 та ОСОБА_7 дозвола на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, площею 2,4960 га та 2,6274 га, що відповідає розміру земельної ділянки (паю) на території Воробіївської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області для ведення селянського (фермерського) господарства, оскільки в даному випадку відповідачем не було прийнято відповідного наказу, а надано відповідь у формі листа, що суперечить вимогам ст. 118 ЗК України та зазначеному Положенню.

В такому випадку колегія суддів зауважує, що оскільки суб'єктом владних повноважень надано відповіді ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на їх заяви саме листом, що не передбачено ст. 118 ЗК України та Положенням про правовий статус Головного управління Держгеокадастру в області, тому суд апеляційної інстанції не може зобов'язати відповідача надати відповідний дозвіл, а може лише зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, повторно розглянути заяви ОСОБА_8 та ОСОБА_7 про надання дозволів або відмови у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, площею 2,4960 га та 2,6274 га, що відповідають розмірам земельних ділянок (паю) на території Воробіївської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області для ведення селянського (фермерського) господарства, з прийняттям відповідних наказів про надання дозволів або вмотивованих відмов в наданні таких дозволів.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апелянта щодо втручання суду першої інстанції у дискреційні повноваження Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, зважаючи на наступні обставини справи.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення (постанова Вищого адміністративного суду України від 16.06.2015 у справі № К/800/6863/15, від 29.11.2016 № К/800/17306/16, № К/800/17393/16 від 29.09.2016, № К/800/13317/15 та від 17.12.2015 № К/800/32134/15).

В той же час, повноваження суб'єктів владних повноважень не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку (постанова Вищого адміністративного суду України від 17.12.2015 у справі №К/31204/15).

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

В контексті розгляду даної справи, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивовано відмови у його наданні, регламентовано ст. 118 ЗК України.

Так, вичерпні умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом, а якщо такі умови відсутні, то орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Таким чином, вказані вище повноваження відповідача не є дискреційними, а відтак доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають встановленим обставинам по справі в частині обрання способу захисту порушеного права позивача, що частково підтверджує доводи апелянта стосовно порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати ОСОБА_8 та ОСОБА_7 дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, площею 2,4960 га та 2,6274 га, що відповідають розміру земельних ділянок (паю) на території Воробіївської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області для ведення селянського (фермерського) господарства, з прийняттям в цій частині нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_8 та ОСОБА_7 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Селянське (фермерське) господарство "Айстра -1" про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії в частині зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати ОСОБА_8 та ОСОБА_7 дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, площею 2,4960 га та 2,6274 га, що відповідають розміру земельних ділянок (паю) на території Воробіївської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області для ведення селянського (фермерського) господарства- скасувати.

Прийняти в цій частині постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_8 та ОСОБА_7 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Селянське (фермерське) господарство "Айстра -1" про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяви ОСОБА_8 та ОСОБА_7 та вирішити питання про надання або про відмову у наданні дозволів ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, площею 2,4960 га та 2,6274 га, що відповідають розміру земельних ділянок (паю) на території Воробіївської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області для ведення селянського (фермерського) господарства.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 02 липня 2018 року.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Граб Л.С.