Рішення
від 01.06.2018 по справі 367/8744/16-ц
ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/8744/16-ц

Провадження №2/367/1861/2018

РІШЕННЯ

Іменем України

23 квітня 2018 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Пархоменко О.В.,

з участю секретаря Коваленко С.С.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача

ОСОБА_3 селищної ради ОСОБА_4,

представника відповідача

ОСОБА_5 - ОСОБА_6,

представника відповідача

ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом Першого заступника прокурора Київської області, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства Київська лісова науково-дослідна станція до ОСОБА_3 селищної ради Київської області, ТОВ КАПА ІНВЕСТ , ТОВ ГАМА ЗЕМІНВЕСТ , ТОВ ГАМА ПРОІНВЕСТ , ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_5, треті особи - ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33 про визнання недійсним рішень та свідоцтв на право власності на земельні ділянки і витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння , -

в с т а н о в и в :

Позивач - Перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до суду із даним позовом, посилаючись на те, що згідно рішення ОСОБА_3 селищної ради № 486-27-ХХІУ від 25.03.04 погоджено місцерозташування земельної ділянки ПМП Міраж площею 2 га для будівництва бізнес-центру з учбовими приміщеннями за рахунок земель Київської лісової науково-дослідної станції за її згодою квартал 150 виділ 13 та надано дозвіл на складання проекту відведення цієї земельної ділянки.

На підставі вказаного рішення 01.07.04 між ОСОБА_3 селищною радою та ПМП Міраж укладено договір оренди земельної ділянки для громадського призначення площею 2 га, зареєстрований у Ірпінському міському відділі земельних ресурсів 01.07.04 за № 21.

В подальшому, відповідно до рішення ОСОБА_3 селищної ради № 567-30-ХХІУ від 06.07.04 вилучено із земель лісового фонду Київської лісової науково-дослідної станції (за її згодою) земельну ділянку площею 2 га (квартал 150 виділ 13) в смт. Гостомель та передано до земель запасу селищної ради.

Також вказаним рішенням затверджено проект відведення та передано в оренду вищезазначену земельну ділянку ПМП Міраж на 49 років для будівництва бізнес-центру з учбовими приміщеннями в смт. Гостомель по вул. Леніна в межах ОСОБА_3 селищної ради.

Крім того, відповідно до рішення ОСОБА_3 селищної ради № 674-34-ІУ від 25.11.04 виведено із земель Державного лісового фонду Київської лісової науково-дослідної станції земельну ділянку площею 1,3 га квартал 150 виділ 13 Першотравневого лісництва в смт. Гостомель та передано до земель запасу селищної ради.

На підставі листів ПМП Міраж від 24.11.04 № 86 та ГО ДТ Соснова діброва від 24.11.04 № 4 рішенням ОСОБА_3 селищної ради № 691-35-IV від 06.12.04 надано дозвіл ГО ДТ Соснова діброва на складання проекту відведення на зміну цільового призначення земельної ділянки площею 2 га для дачної забудови в смт. Гостомель за рахунок земельної ділянки, виділеної раніше ПМП Міраж квартал 150 виділ 13. Цим же рішенням надано дозвіл ГО ДТ Соснова діброва на складання проекту відведення земельної ділянки площею 1,3 га для дачної забудови в смт. Гостомель квартал 150 виділ 13.

На підставі вказаного рішення 28.12.04 між ОСОБА_3 селищною радою та ГО ДТ Соснова діброва укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення - землі індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва площею 3,3 га, зареєстрований у Ірпінському міському відділі земельних ресурсів 28.12.04 за № 192.

Рішенням ОСОБА_3 селищної ради № 407-16-У від 25.04.07 затверджено технічну документацію по складанню проекту відведення земельної ділянки в оренду ГО ДТ Соснова діброва для дачного будівництва в межах смт. Гостомель площею 3,3 га. Цим же рішенням передано вказану земельну ділянку ОК Гостомель-2 , надано останньому дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки площею 3,3 га в оренду на 5 років по зміні цільового призначення з дачного будівництва на житлову забудову в смт. Гостомель.

Рішенням ОСОБА_3 селищної ради № 470-18-V від 26.06.07 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки цільове використання якої змінюється та надано в оренду ОК Гостомель-2 земельну ділянку площею 3,3 га для індивідуальної житлової забудови в межах смт. Гостомель на 5 років.

Рішенням ОСОБА_3 селищної ради № 537-20-V від 27.09.07 затверджено проект генерального плану індивідуальної житлової забудови земельної ділянки площею 3,3 га ОК Гостомель-2 в смт. Гостомель. Цим же рішенням названо вулиці Прорізна в смт. Гостомель та присвоєно нумерацію земельним ділянкам по вул. Прорізна №№ 1, 2, 3, За, 4, 5, 5а, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 20, 22. Земельну ділянку площею 2,9650 га, яка складається з 22 земельних ділянок вилучено для виготовлення технічної документації з подальшою передачею в приватну власність, решту земельної ділянки площею 0,3350 га, яка залишається в загальному користуванні площею 0,3350 га, надати в оренду ОК Гостомель-2 в смт. Гостомель терміном на 5 років.

Натомість, на підставі рішення ОСОБА_3 селищної ради № 470-18-V від 26.06.07 між ОСОБА_3 селищною радою та ОК Гостомель-2 12.10.07 укладено договір оренди земельної ділянки під індивідуальну житлову забудову площею 3,3 га в смт. Гостомель терміном на 5 років, зареєстрований у Ірпінському міському відділі Київської РФ Центр ДЗК 12.10.07 за № 040734000019, а також передано вказану земельну ділянку за актом прийому-передачі від 12.10.07.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 3,3 га за вказаним договором становить 809 975 грн.

Також на підставі рішення ОСОБА_3 селищної ради № 470-18-V від 26.06.07 іншим рішенням ОСОБА_3 селищної ради № 538-20-V від 27.09.07 надано дозвіл членам ОК Гостомель-2 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 2,9650 га для індивідуального житлового будівництва, господарських будівель і споруд по вул. Прорізна в смт. Гостомель.

Вказана технічна документація затверджена рішенням ОСОБА_3 селищної ради № 570-21-V від 25.10.07, на підставі якого ОСОБА_34, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 протягом 29.08.16 в м. Дніпропетровську посвідчили у приватного нотаріуса Дніпропетровського мівського нотаріального округу ОСОБА_35 довіреності на ім'я ОСОБА_36 на право отримання державних актів на право власності на земельні ділянки та розпорядження ними в майбутньому.

На підставі вказаних довіреностей через ОСОБА_36 на ім'я вищевказаних громадян протягом 05-06.12.07 видано державні акти на право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами з 3210945900:01:096:0051 по 3210945900:01:096:0068.

Також протягом 05-06.12.07 на ім'я ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_16, ОСОБА_10 видано державні акти на право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами з 3210945900:01:096:0069 по 3210945900:01:096:0072.

Вже 28.12.07 ОСОБА_36, діючи від імені ОСОБА_34, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_39, в м. Дніпропетровськ уклала з ТОВ ГАМА ЗЕМІНВЕСТ договори купівлі-продажу належних вказаним громадянам земельних ділянок з кадастровими номерами 3210945900:01:096:0051, з 3210945900:01:096:0053 по 3210945900:01:096:0056, 3210945900:01:096:0058, 3210945900:01:096:0059, з 3210945900:01:096:0062 по 3210945900:01:096:0068 і вказаному товариству 07.03.08 видано державні акти на право власності на вказані земельні ділянки серії ЯД №№ 796707, 796711, 796703, 796708, 796709, 796705, 796710, 796704, 796701, 796702, 796700, 796713, 796706, 796712.

Аналогічно, 22.02.08 ОСОБА_36, діючи від імені ОСОБА_25, в м. Дніпропетровськ уклала з ОСОБА_40 договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3210945900:01:096:0057 і останньому 22.12.08 видано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку серії ЯЖ№ 912095.

15.05.08 ОСОБА_36, діючи від імені ОСОБА_30 та ОСОБА_31, в м. Дніпропетровськ уклала з ТОВ КАПА ІНВЕСТ договори купівлі-продажу належних земельних ділянок з кадастровими номерами 3210945900:01:096:0060 та 3210945900:01:096:0061 і вказаному товариству 09.06.08 видано державні акти на право власності на вказані земельні ділянки серії ЯЖ №№ 222945, 222946.

22.02.08 ОСОБА_36, діючи від імені ОСОБА_19, в м. Дніпропетровськ уклала з ТОВ ГАМА ПРОІНВЕСТ договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3210945900:01:096:0052 і вказаному товариству 09.06.08 видано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку серії ЯЖ № 222944.

Також згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_37 на підставі договору купівлі-продажу від 02.11.12 відчужив належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:096:0069 в спільну часткову власність ОСОБА_32 та ОСОБА_33, а останні на підставі договору купівлі-продажу від 10.06.16 відчужили її ОСОБА_41

ОСОБА_38 на підставі договору купівлі-продажу від 23.11.13 відчужив належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:096:0070 ОСОБА_33, а остання на підставі договору купівлі-продажу від 18.05.16 відчужила її ОСОБА_41

ОСОБА_16 на підставі договору купівлі-продажу від 03.10.14 відчужила належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:096:0071 ОСОБА_33, а остання на підставі договору купівлі-продажу від 18.05.16 відчужила її ОСОБА_41

Разом з цим, згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до договорів суперфіцію від 11.12.15 право на забудову спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 3210945900:01:096:0051, 3210945900:01:096:0054, 3210945900:01:096:0055, 3210945900:01:096:0056, 3210945900:01:096:0059, 3210945900:01:096:0063, 210945900:01:096:0064, 3210945900:01:096:0066 ТОВ ГАМА ЗЕМІНВЕСТ в особі директора ОСОБА_40 передано ОСОБА_7 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.12.15 за №№ 27260915, 27260585, 27261384, 27261655, 27261252, 27261146, 27261455, 27261753).

Також відповідно до договорів суперфіцію від 11.12.15 право на забудову спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 3210945900:01:096:0053, 3210945900:01:096:0058, 3210945900:01:096:0062, 3210945900:01:096:0065, 3210945900:01:096:0067, 3210945900:01:096:0068 ТОВ ГАМА ЗЕМІНВЕСТ в особі директора ОСОБА_40 передано ОСОБА_42 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.12.15 за №№ 27262074, 27262196, 27261559, 27260428, 27260684, 27261880).

Відповідно до договору суперфіцію від 11.12.15 право на забудову спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3210945900:01:096:0057 ОСОБА_40 передав ОСОБА_42 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.12.15 за № 27260813).

Відповідно до договору суперфіцію від 11.12.15 право на забудову спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3210945900:01:096:0052 ТОВ ГАМА ПРОІНВЕСТ передало ОСОБА_42 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.12.15 за № 27261989).

Відповідно до договорів суперфіцію від 11.12.15 право на забудову спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 3210945900:01:096:0060, 3210945900:01:096:0061 ТОВ КАПА ІНВЕСТ передано ОСОБА_42 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.12.15 за №№27261017, 27262313).

В подальшому, рішенням ОСОБА_3 селищної ради № 110-6-VII від 15.03.16 ОСОБА_42 та ОСОБА_7 надано дозвіл на розробку детального плану території житлової забудови площею 3,3 га по вул. Прорізна в смт. Гостомель, а рішенням ОСОБА_3 селищної ради № 137-07-VII від 21.04.16 вищевказаний план затверджено.

Зазначає, що вилучення спірних земель та їх подальша передача у власність проведені з порушенням вимог законодавства.

Так, відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. З Земельного кодексу України (всі нормативно-правові акти зазначені в редакції на момент прийняття оспорюваних розпоряджень), земельні відносини, що виникають зокрема, при використанні лісів, регулюються цим Кодексом. Інші нормативні акти застосовуються у випадку, якщо вони не суперечать останньому.

Таким чином, Земельним кодексом України встановлено пріоритетність норм цього кодексу для застосування до земельних відносин, що виникають при використанні лісів.

Частиною 2 ст. 84 Земельного кодексу України передбачено, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

Отже, рішення про вилучення спірної земельної ділянки має право приймати відповідний орган державної виконавчої влади, який в силу вимог ст.ст. 6, 19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Главою 22 Земельного кодексу України визначено підстави припинення прав на землю.

Так, відповідно до ст. 149 Земельного кодексу України, в даному випадку вилучення оспорюваних земельних ділянок уповноваженим державним органом, не проводилось.

Крім того, згідно ст. 12, ч. 1 ст. 20, ч. 1 ст. 122 та ч. З ст. 149 Земельного кодексу України селищні ради взагалі не наділені повноваженнями щодо вилучення, зміни цільового призначення і надання у приватну власність земель лісогосподарського призначення державної форми власності.

Аналогічно, відповідно до ст. 33 Про місцеве самоврядування в ОСОБА_43 до повноважень селищних рад у сфері лісових відносин взагалі не відносились питання щодо вилучення і припинення права користування або надання у власність земельних ділянок лісогосподарського призначення державної форми власності.

В свою чергу, згідно з ч. 5 ст. 149 Земельного кодексу України, районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб.

Отже, згідно з ч. 5 ст. 149 Земельного кодексу України, передача у власність та надання в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних лісових ділянок, що перебувають у державній власності, вилучення таких земельних ділянок з постійного користування відноситься до виключної компетенції районних державних адміністрацій.

Також, як зазначалось вище, за загальним правилом, визначеним V ст 84 Земельного кодексу України, до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, серед іншого, і землі лісового фонду, крім випадків, визначеним цим Кодексом.

А єдиний можливий такий випадок передбачений ч. 2 ст. 56 даного Кодексу, згідно якої, громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.

За змістом норм Земельного та Лісового кодексів України землі лісового фонду мають особливий статус, а тому є обмеженими в обороті, тобто можуть надаватися у власність або користування у виключних випадках.

В той же час, ч. 1 ст. 57 даного Кодексу, передбачено, що земельні ділянки лісового фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, а на умовах оренди - іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, для ведення лісового господарства, спеціального використання лісових ресурсів і для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Інших випадків, які б передбачали можливість передачі земель лісогосподарського призначення у власність громадянам та юридичним особам законодавство не місить.

Таким чином, в даному випадку спірні рішення прийняті всупереч вимогам ст. ст. 56, 84 Земельного кодексу України, оскільки ними передано в користування, а в подальшому у власність землі, які заборонено передавати у власність.

З огляду на викладене, рішення ОСОБА_3 селищної ради № 486-27-ХХІУ від 25.03.04, № 567-30-ХХІУ від 06.07.04, № 674-34-ІУ від 25.11.04, № 691-35-IV від 06.12.04, якими фактично з лісогосподарського обороту вилучено 3,3 га земель лісогосподарського призначення, суперечать вищевказаним вимогам законодавства.

Рішення ОСОБА_3 селищної ради № 674-34-ІУ від 25.11.04 про виведення із земель Державного лісового фонду Київської лісової науково- дослідної станції земельну ділянку площею 1,3 га взагалі не відповідає главі 22 Земельного кодексу України, оскільки такої процедури припинення права на земельну ділянку як виведення не існує.

Суперечать рішення ОСОБА_3 селищної ради № 486-27-ХХІУ від 25.03.04, № 567-30-ХХІУ від 06.07.04, № 674-34-ІУ від 25.11.04, № 691-35-ІУ від 06.12.04 і вимогам ст. 38 Земельного кодексу України, якою передбачено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування та ст. 50 Земельного кодексу України, якою передбачено, що до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів, а не землі лісогосподарського призначення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13.11.13 у справі № 6-123цс13.

В даному ж випадку, оспорювані земельні ділянки до їх вилучення з лісогосподарського обороту та надання у користування використовувались для ведення лісового господарства.

Враховуючи незаконність рішень ОСОБА_3 селищної ради № 486-27-ХХІУ від 25.03.04, № 567-30-ХХІУ від 06.07.04, № 674-34-ІУ від 25.11.04, № 691-35-ІУ від 06.12.04 за вказаних вище обставин є незаконними і всі подальші рішення ОСОБА_3 селищної ради № 407-16-У від 25.04.07, № 470-18-У від 26.06.07, № 537-20-У від 27.09.07, № 538-20-У від 27.09.07, № 570-21-У від 25.10.07, № 110-6-УІІ від 15.03.16, № 137-07-VII від 21.04.16 та укладені на їх підставі правочини щодо розпорядження земельними ділянками загальною площею 3,3 га, оскільки рішення приймались, а правочини укладались на підставі незаконного виведення із лісогосподарського обороту земельних ділянок лісогосподарського призначення площею 3,3 га.

Ще одним порушенням порядку зміни цільового призначення земельних ділянок є те, що відповідно до ст. 207 Земельного кодексу України, відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.

Однак, під час надання оспорюваних земельних ділянок в оренду ПМП Міраж , ГО-ДТ Соснова діброва , ОК Гостомель-2 , а в подальшому у власність фізичних осіб, в порушення ст. 207 Земельного кодексу України і постанови Кабінету Міністрів України № 1279 від 17.11.97 Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню , втрати лісогосподарського виробництва у зв'язку з вилученням лісових земель для нелісогосподарських потреб взагалі не нараховувались та не сплачувались.

Відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Також, оскаржувані рішення ОСОБА_3 селищної ради № 486-27-ХХІУ від 25.03.04, № 567-30-ХХІУ від 06.07.04, № 674-34-ІУ від 25.11.04, № 691-35-IV від 06.12.04, № 407-16-У від 25.04.07, № 470-18-У від 26.06.07, № 537-20-У від 27.09.07, № 538-20-У від 27.09.07, № 570-21-У від 25: 10.07 не відповідають і іншим вимогам земельного законодавства.

З

Зокрема, станом на момент прийняття ОСОБА_3 селищною радою рішень № 486-27-ХХІУ від 25.03.04, № 567-30-ХХІУ від 06.07.04 відповідно до п. п. 1.2, 1.3, 1.5 Положення про здійснення державної землевпорядної експертизи , затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 11.03.97 № 39 об'єктами державної землевпорядної експертизи є передпроектні та проектні розробки, програми, техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), схеми, проекти (надалі - проектна документація), пов'язані з регулюванням земельних відносин, проведенням землеустрою, використанням і охороною земель, веденням державного земельного кадастру та моніторингу земель. Це Положення поширюється на органи земельних ресурсів та на замовників і розробників проектної документації. Державна землевпорядна експертиза проводиться з урахуванням вимог Земельного кодексу України, інших законодавчих і нормативних актів України, а також цього Положення.

Аналогічно, станом на момент прийняття ОСОБА_3 селищною радою рішень № 674-34-ІУ від 25.11.04, № 691-35-ІУ від 06.12.04, № 407-16-У від 25.04.07, № 470-18-У від 26.06.07, № 537-20-У від 27.09.07, № 538-20-У від 27.09.07, № 570-21-У від 25.10.07 в силу положень ст. 9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації обов'язковій державній експертизі підлягають, зокрема, проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань.

Натомість, інформація про проведення державної експертизи проектів відведення земельних ділянок в користування ПМП Міраж , ГО-ДТ Соснова діброва , ОК Гостомель-2 , а в подальшому у власність фізичних осіб, відсутня.

Таким чином, оспорювані рішення ОСОБА_3 селищної ради, видані державні акти на право приватної власності на землеьні ділянки та укладені на їх підставі правочини щодо розпорядження земельними ділянками загальною площею 3,3 га, суперечать ст.ст. 6,14, 19 Конституції України, ст.ст. З, 12, 20, 38, 50, 56, 57, 84, 116, 118, 125, 126, 141, 149, 207 Земельного кодексу України, ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування в ОСОБА_43 , п.п. 1.2, 1.3, 1.5 Положення про здійснення державної землевпорядної експертизи , затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 11.03.97 № 39, ст. 9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації , оскільки ліси взагалі не можуть передаватися у власність для будь-яких цілей (за виключенням винятку, передбаченого ч. 2 ст. 56 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. А згідно ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

В свою чергу, в силу положень ст.ст. З, 4, 18, 19 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень , які діяли в момент набуття права власності на оспорювані земельні ділянки останніми власниками, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним особам, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається, зокрема, у разі виділення окремого об'єкта нерухомого майна зі складу об'єкта нерухомого майна, що складається з двох або більше об'єктів.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, договорів, укладених у порядку, встановленому законом та інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. З Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів.

Стаття 153 Земельного кодексу України визначає, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Також за приписами ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Статтею 393 Цивільного кодексу України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Згідно ст. 19 Конституції України та ст. 4 Закону України Про місцеве самоврядування в ОСОБА_43 , з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 16.04.09 № 7-рп/2009, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України, відповідно до п. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в ОСОБА_43 , визнаються незаконними в судовому порядку.

З огляду на викладене, оскаржувані рішення ОСОБА_3 селищної ради мають бути визнані незаконними і скасовані.

Крім того, відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, та вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З положень ст.ст. 346, 658 Цивільного кодексу України вбачається, що право відчуження майна належить лише його власникові. Якщо відчужувач майна не є таким власником, набувач набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Відповідно до вимог ст.ст. 330, 387, 658 Цивільного кодексу України право власності дійсного власника презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.

Отже, відчуження об'єктів, що є власністю народу України та не можуть перебувати за законом у приватній власності (земельні ділянки лісогосподарського призначення), є триваючим правопорушенням, оскільки законне право власності у приватних осіб на ці об'єкти не виникло. Волі дійсного власника (народу України) в особі Кабінету Міністрів України.

До прийняття оскаржуваних рішень укладення договорів оренди і подальшого надання у власність спірні земельні ділянки перебували у державній власності і юридично продовжують перебувати у державній власності на цей час. ОСОБА_3 селищна рада не була наділена законодавчими повноваженнями щодо розпорядження ними взагалі.

В той же час державні акти на право власності на земельну ділянку першим власникам видано з порушенням вимог законодавства, оскільки ними набуто право власності на земельні ділянки, які незаконно вибули із власності держави.

Зважаючи на те, що право власності на спірні земельні ділянки до громадян перейшло на підставі рішень, які є незаконними і підлягають скасуванню, а першими набувачами здійснено подальше відчуження земельних ділянок, видані на підставі договорів купівлі-продажу останнім власникам державні акти на право власності на земельні ділянки, також підлягають визнанню недійсними.

Згідно зі ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення гравочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою- третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність гравочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний гравочин).

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 102 і Земельного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.

Укладення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Вказані положення ст. 102 і Земельного кодексу України кореспондуються з приписами ч. ст. 413 Цивільного кодексу України, згідно якої власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.

Натомість відповідно до ч. 2 ст. 416 Цивільного кодексу України право користування земельною ділянкою для забудови може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.

Таким чином, порушення вимог ст.ст. 6,14,19 Конституції України, ст.ст. З, 12, 20, 38, 50, 56, 57, 84, 116, 118, 125, 126, 141, 149, 207 Земельного кодексу України, ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування в ОСОБА_43 , п.п. 1.2, 1.3, 1.5 Положення про здійснення державної землевпорядної експертизи , затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 11.03.97 № 39, ст. 9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації під час відведення оспорюваних земельних ділянок в користування, а в подальшому у власність, що мало наслідком відсутність у суперфіціарів належного обсягу прав власників на оспорювані земельні ділянки, є підставою для визнання оспорюваного договорів суперфіцію недійсними на підставі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 21 Земельного кодексу України.

В свою чергу, відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

В даному випадку також наявні підстави для витребування земельних ділянок з незаконного володіння в порядку ст. 388 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що власник має право витребувати майно від добросовісного набувача у всіх випадках, якщо таке майно набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати. Крім того, підпунктом 3 ч. 1 вказаної статті Цивільного кодексу України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача, лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої ; волі іншим шляхом.

Прийняття ОСОБА_3 селищною радою незаконних рішень про вилучення земель лісогосподарського призначення та їх подальшу передачу в користування і у власність для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, являється доказом невизнання права власності держави на спірні земельні ділянки в особі Кабінету Міністрів України, який в силу вимог ст. 149 Земельного кодексу України на даний час наділений повноваженнями щодо розпорядження ними.

Земельні ділянки вибули з державної власності всупереч законодавству та волі держави в особі уповноваженого на те органу, що дає підстави для пред'явлення вимог про витребування їх із чужого незаконного володіння на користь останньої. Така ж позиція висвітлена в Узагальненні практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними Верховного Суду України від 24.11.08 та в п. 2.15 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.13 № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними .

З огляду на викладене, обраний спосіб захисту відповідає вимогам ст.ст. 16, 387, 388 Цивільного кодексу України, оскільки в даному випадку держава може звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, яке придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, що також узгоджується з узагальненням судової практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними, проведеної Верховним Судом України в 2013 році та п. 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.14 № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав .

Аналогічна правова позиція щодо витребування земель викладена в постановах Верховного Суду України від 16.12.15 у справі № 6-2510цс15, від 17.12.14 у справі № 6-99цс14, від 25.06.14 у справі № 6-67цс14, від 19.11.14 у справі № 6-170цс14, від 26.09.11 у справі № 6-34цс11, від 28.03.11 у справі № 3-17гс11 та ухвалі Верховного Суду України від 28.04.10 у справі № 6-5523св10.

Лише повернення земельних ділянок їх власнику - Кабінету Міністрів України забезпечить інтереси держави та відновить порушені права державного підприємства Київська лісова науково-дослідна станція .

Оскаржуваними рішеннями і діями щодо вилучення, передачі земельних ділянок в оренду та в приватну власність порушено право власності держави на землі лісового фонду, які не можуть передаватись з державної у приватну власність, а також інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання лісогосподарських земель, їх відтворення.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства, та знаходять засоби для їх вирішення.

Також в постанові Верховного Суду України від 16.12.15 у справі № 251 Оце 15 зазначено, що відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод слід оцінювати три критерії на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний , публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, шо має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного , публічного інтересу.

Принцип пропорційності передбачає дотримання справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Отже, створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади обов'язок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і необхідність запровадження заходів до усунення несправедливості.

На потребу визначення справедливої рівноваги між інтересами суспільства та конкретної особи звертав увагу і Верховний Суд України в постанові від 18.10.13 у справі № 6-92цс13 за позовом Бердянського природоохоронного прокурора про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та її повернення.

/г

З огляду на викладене, звернення прокурора до суду в даних спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значущого питання про повернення в державну власність земельної ділянки лісогосподарського призначення, яка незаконно, без відповідної правової підстави вибула з власності держави.

Вказане відповідно до ст. 131і Конституції України, ст.ст. 45, 46 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред'явлення цього позову.

Статтею 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції У країни, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин.

З врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Також зазначає, що спірні правовідносини стосуються права власності на спірні земельні ділянки та підстав його набуття.

/о

Вказана позовна заява, вжита як захід прокурорського реагування та заправлена, насамперед, на захист інтересів держави, оскільки протиправне втримання відповідачами земельних ділянок в оренду та у власність з порушенням вимог земельного законодавства суперечить принципам регулювання земельних відносин в ОСОБА_43, які закріплені ст. 14 Конституції України та ст. 5 Земельного кодексу України, що призводить до порушення інтересів держави, які полягають в забезпеченні реалізації в ОСОБА_43 принципів регулювання земельних відносин.

Згідно ст. 113 Конституції України та ст. 1 Закону України Про Кабінет Міністрів України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про Кабінет Міністрів України діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, вирішення питань державного управління у сфері, зокрема, охорони навколишнього природного середовища та природокористування.

До основних повноважень Кабінету Міністрів України, відповідно до ст. 116 Конституції України та ч. 2 ст. 20 Закону України Про Кабінет Міністрів України , належить забезпечення проведення державної політики у сфері охорони природи, екологічної безпеки та природокористування та здійснення в межах своїх повноважень державного управління у сфері охорони та раціонального використання землі, її надр, водних ресурсів, рослинного і тваринного світу, інших природних ресурсів.

Згідно п. а ч. 1 ст. 13 Земельного кодексу України до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Таким чином, прокуратура Київської області звертається до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, як органу державної влади, уповноваженого на даний час державою на розпорядження землями лісогосподарського призначення.

Також позивачем за даним позовом є ДП Київська лісова науково- дослідна станція , яке незаконно позбавлено права користування спірними земельними ділянками.

Вказує, що строк позовної давності на звернення до суду з даним позовом не пропущено з огляду на наступне.

Підставою для звернення прокурора до суду із даним позовом є порушення права Кабінету Міністрів України та перевищення обласною державною адміністрацією наданих ст.ст. 122, 149 Земельного кодексу України повноважень при розпорядженні земельними ресурсами державної форми власності земель лісогосподарського призначення.

Слід зазначити, що спірні земельні ділянки цілковито вкриті лісовою рослинністю, про що набувачі зобов'язані були знати, а проявивши розумну обачність в силу фізичних властивостей лісу повинні були передбачати їх приналежність до земель лісогосподарського призначення, які відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України не можуть передаватись у приватну власність, і відчуження об'єктів, які є зласністю Українського народу та не можуть перебувати за законом у приватній власності, є триваючим правопорушенням, оскільки законне право власності у приватних осіб на ці об'єкти не виникає в силу відсутності волі дійсного власника (народу України) на відчуження цих об'єктів з порушенням вимог Конституції та законів України.

Аналіз чинного законодавства свідчить, що законодавчою підставою для втрати особою права власності у часі є лише положення Цивільного кодексу України про набувальну давність (ст. 344 Цивільного кодексу України), у зв'язку з чим положення про позовну давність до заявлених вимог про витребування майна у порядку ст. 388 Цивільного кодексу України не застосовуються.

До такого висновку дійшов і Вищий господарський суд України у постанові від 26.04.16 року у справі № 916/2129/15.

Одночасно звертає увагу, що згідно зі ст.ст. 256, 257 Цивільного Кодексу України позовна давність - це строк, встановлений для захисту цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність становить три роки.

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, закон пов'язує початок перебігу позовної давності не з моментом поінформованості про вчинення певної дії чи прийняття рішення, а з моментом обізнаності про вчинення порушення закону та порушення у зв'язку з цим прав охоронюваних законом інтересів.

ОСОБА_26 така правова позиція щодо правильності застосування вказаної норми закону міститься в постановах Верховного Суду України від 25.08.13 (справа № 3-18гс 13) і 16.12.15 (справа № 6-251 Оці5), правові висновки якого обов'язкові для всіх судів України.

Пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів від 29.05.13 № 10 зазначено, що початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 Цивільного кодексу України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор.

Враховуючи, що вказаний позов пред'являється в інтересах власника - Кабінету Міністрів України, права власності якого були порушені оспорюваними рішеннями та правочинами, а також в інтересах землекористувача - ДП Київська лісова науково-дослідна станція право користування якого на оспорювані земельні ділянки також порушено і якому не були відомі безпосередні обставини прийняття оспорюваних рішень та вибуття з державної власності земель лісогосподарського призначення, строк позовної давності вказаними органами не пропущено.

В свою чергу, про наявні порушення прокуратурі області стало відомо після опрацювання інформації ОСОБА_3 селищної ради від 06.04.16 № 1025, інформації ВО Укрдержліспроект від 12.05.16 № 335 тощо.

Крім того, у даному випадку єдиним можливим способом захисту інтересів держави є визнання недійсними спірних рішень та державних актів на право власності на земельні ділянки і їх витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, оскільки необхідно відновити становище, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землі лісогосподарського призначення які, відповідно до ст. 164 Земельного кодексу України перебувають під особливою охороною держави від необгрунтованого їх вилучення для інших потреб.

За таких обставин суспільним інтересом звернення прокуратури Київської області до суду з вимогою витребування спірних земельних ділянок з чужого незаконного володіння відповідачів є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - зміни цільового призначення земель лісового фонду та передачі у приватну власність лісів із державної власності, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу, лісів - національного багатства України та лісів як джерела задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах, які не підлягали передачі у приватну власність (крім визначених законом випадків).

Кабінет Міністрів України на захист порушених прав держави до суду не звертався, тому у прокурора виникло право на звернення до суду у зв'язку з бездіяльністю цих органів. Про наявні порушення вимог закону та необхідність їх захисту в судовому порядку прокурору стало відомо лише в 2016 році.

Зважаючи на викладене, установлений ст. 257 Цивільного кодексу України трьохрічний строк позовної давності щодо вимог про визнання недійсними вищезазначених рішень органі місцевого самоврядування пропущено з поважних причин.

Частиною 5 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивач просив визнати поважними причини пропуску прокурором позовної давності для звернення до суду з даним позовом та поновити його, захистивши право; визнати недійсними рішення ОСОБА_3 селищної ради 486-27-XXIV від 25.03.04, № 567-30-XXIV від 06.07.04, № 674-34-IV від 25.11.04, № 691-35-IV від 06.12.04, № 407-16-V від 25.04.07, № 470-18-V від 26.06.07, № 537-20-V від 27.09.07, № 538-20-V від 27.09.07, № 570-21-V від 25.10.07, № 110-6-VII від 15.03.16, № 137-07-VII від 21.04.16; визнати недійсними державні акти на право власності видані : 7.03.08 ТОВ ГАМА ЗЕМІНВЕСТ серії ЯД №№ 796707, 796711, 796703, 796708, 796709, 796705, 796710, 796704, 796701, 796702, 796700, 796713, 796706, 796712 на земельні ділянки в смт. Гостомель з кадастровими номерами 3210945900:01:096:0051, з 3210945900:01:096:0053 по 3210945900:01:096:0056, 3210945900:01:096:0058, 3210945900:01:096:0059, з 3210945900:01:096:0062 по 3210945900:01:096:0068. визнати недійсним державний акт на право власності виданий 22.12.08 ОСОБА_40 серії ЯЖ № 912095 на земельну ділянку в смт. Гостомель з кадастровим номером 3210945900:01:096:0057; визнати недійсними державні акти на право власності видані 09.06.08 ТОВ КАПА ІНВЕСТ серії ЯЖ №№ 222945, 222946 на земельні ділянки в смт. Гостомель з кадастровими номерами 3210945900:01:096:0060 та 3210945900:01:096:0061; визнати недійсним державний акт на право власності виданий 09.06.08 ТОВ ГАМА ПРОІНВЕСТ серії ЯЖ № 222944 на земельну ділянку в смт. Гостомель з кадастровим номером 3210945900:01:096:0052; визнати недійсними договори суперфіцію від 11.12.15 укладені між ТОВ ГАМА ЗЕМІНВЕСТ та ОСОБА_7 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3210945900:01:096:0051, 3210945900:01:096:0054, 3210945900:01:096:0055, 3210945900:01:096:0056, 3210945900:01:096:0059, 3210945900:01:096:0063, 3210945900:01:096:0064, 3210945900:01:096:0066, зареєстровані на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.12.15 за №№ 27260915, 27260585, 27261384, 27261655, 27261252, 27261146, 27261455, 27261753; визнати недійсними договори суперфіцію від 11.12.15 укладені між ТОВ ГАМА ЗЕМІНВЕСТ та ОСОБА_42 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3210945900:01:096:0053, 3210945900:01:096:0058, 3210945900:01:096:0062, 3210945900:01:096:0065, 3210945900:01:096:0067, 3210945900:01:096:0068, зареєстровані на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.12.15 за №№ 27262074, 27262196, 27261559, 27260428, 27260684, 27261880; визнати недійсним договір суперфіцію від 11.12.15 укладений між ОСОБА_40 та ОСОБА_42 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3210945900:01:096:0057, зареєстрований на підставі про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.12.15 за № 27260813; визнати недійсним договір суперфіцію від 11.12.15 укладений між ОСОБА_44 та ОСОБА_42 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3210945900:01:096:0052, зареєстрований на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.12.15 за № 27261989; визнати недійсними договори суперфіцію від 11.12.15 укладені між ТОВ КАПА ІНВЕСТ та ОСОБА_42 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3210945900:01:096:0060, 3210945900:01:096:0061, зареєстрований на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.12.15 за №№27261017, 27262313; витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельні ділянки в смт. Гостомель з незаконного володіння: ТОВ ГАМА ЗЕМІНВЕСТ земельні ділянки з кадастровими номерами 3210945900:01:096:0051, з 3210945900:01:096:0053 по 3210945900:01:096:0056, 321945900:01:096:0058, 3210945900:01:096:0059, з 3210945900:01:096:0062 по 3210945900:01:096:0068; ОСОБА_10 земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:096:0072; ОСОБА_40 земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:096:0057; ТОВ КАПА ІНВЕСТ земельні ділянки з кадастровими номерами 3210945900:01:096:0060 та 3210945900:01:096:0061; ТОВ ГАМА ПРОІНВЕСТ на земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:096:0052; ОСОБА_41 земельні ділянки з кадастровими номерами 3210945900:01:096:0070 та 3210945900:01:096:0071; стягнути з відповідачів на користь прокуратури Київської області (м. Київ, бул. ОСОБА_43, 27/2) судовий збір за наступними реквізитами: отримувач - прокуратура Київської області; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - 35216008015641.

В подальшому під час розгляду справи позивачем було уточнено позовні вимоги, в яких позивач посилається на те, що за час перебування справи в провадженні суду з аналізу інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, встановлено наступні обставини.

ОСОБА_41 на підставі договорів купівлі-продажу від 16.12.16 та від 02.02.17 відчужив належні йому земельні ділянки з кадастровими номерами 3210945900:01:096:0069, 3210945900:01:096:0070, 3210945900:01:096:0071 на користь ОСОБА_42, про що в Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень здійснено записи про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.12.16 № 33184342 та від 02.02.17 №№ 33684956, 33685554.

Також земельна ділянка ОСОБА_10 з кадастровим номером 3210945900:01:096:0072 на цей час перебуває у власності ОСОБА_42 підставі договору купівлі-продажу від 03.11.16, про що в Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень здійснено запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.11.16 № 32198091.

З огляду на викладені обставини, на даний час власником оспорюваних земельних ділянок з кадастровими номерами 3210945900:01:096:0069, : 3210945900:01:096:0070, 3210945900:01:096:0071, 3210945900:01:096:0072 є ОСОБА_42

Додатково до викладених в позові обставин необхідно зазначити, що відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. А згідно ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

В свою чергу, в силу положень ст.ст. З, 4, 18, 19 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним особам, зокрема, право власності на рухоме майно.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, договорів, укладених у порядку, встановленому законом та інших документів, що Утверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, даних органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть то ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів.

Стаття 153 Земельного кодексу України визначає, що власник не може ти позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Також за приписами ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, їм порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

З огляду на викладене, для відновлення становища, яке існувало до порушення, за вказаних у позові обставин необхідно додатково скасувати рішення державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо придбаних ОСОБА_42 земельних ділянок, а також витребувати їх з чужого незаконного володіння останнього на користь держави.

Таким чином, на підставі ст.ст. 31, 32, 33 Цивільного процесуального Кодексу України виникла необхідність змінити неналежних відповідачів ОСОБА_41 та ОСОБА_10 на ОСОБА_42 та зміни статусу зазначених вище громадян на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів (ст. 35 Цивільного процесуального кодексу країни).

Крім того, позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі окаржуваного рішення ОСОБА_3 селищної ради № 570-21-У від 25.10.07 ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_45, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_39, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_16 стали першими набувачами оспорюваних земельних ділянок, які в подальшому відчужувались видано державні акти на право власності на земельні ділянки.

Також ОСОБА_32 та ОСОБА_33 були учасниками цивільно-правових угод щодо придбання і перепродажу земельних ділянок з кадастровими номерами 321945900:01.096:0069, 3210945900:01:096:0070, 3210945900:01:096:0071.

Тому зазначених осіб необхідно залучити до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів на ставі ст. 35 Цивільного процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, ст.ст. 27, 31, 32, 33, 35 Цивільного процесуального Кодексу України, просив:

Змінити неналежних відповідачів ОСОБА_41 та ОСОБА_10 на належного - ОСОБА_42 (адреса зазначена у вступній частині позовної заяви).

Змінити статус ОСОБА_41 0.0. та ОСОБА_10 із відповідачів на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів .

Залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів наступних громадян ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_39, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_16, ОСОБА_32 та ОСОБА_33

В зв'язку із викладеними обставинами позивач просив визнати поважними причини пропуску прокурором позовної давності для звернення до суду з даним позовом та поновити його, захистивши право; визнати недійсними рішення ОСОБА_3 селищної ради № 486-27-ХХІУ від 25.03.04, № 567-30-ХХІУ від 06.07.04; № 674-34-ІУ від 25.11.04; № 691-35-ІУ від 06.12.04; № 407-16-У від 25.04.07, № 470-18-У від 26.06.07, № 537-20-У від 27.09.07, № 538-20-У від 27.09.07, № 570-21-У від 25.10.07, № 110-6-УІІ від 15.03.16, № 137-07-УІІ від 21.04.16; визнати недійсними державні акти на право власності видані 07.03.08 ТОВ ГАМА ЗЕМІНВЕСТ серії ЯД №№ 796707, 796711,796703, 796708, 796709, 796705, 796710, 796704, 796701, 796702, 796700, 796713, 796706, 796712 на земельні ділянки в смт. Гостомель з кадастровими номерами 3210945900:01:096:0051, з 3210945900:01:096:0053 по 3210945900:01:096:0056, 3210945900:01:096:0058, 3210945900:01:096:0059, з 3210945900:01:096:0062 по 3210945900:01:096:0068; визнати недійсним державний акт на право власності виданий 22.12.08 ОСОБА_9 серії ЯЖ № 912095 на земельну ділянку в смт. Гостомель з кадастровим номером 3210945900:01:096:0057; визнати недійсними державні акти на право власності видані 09.06.08 ТОВ КАПА ІНВЕСТ серії ЯЖ №№ 222945, 222946 на земельні ділянки в смт. Гостомель з кадастровими номерами 3210945900:01:096:0060 та 3210945900:01:096:0061; визнати недійсним державний акт на право власності виданий 09.06.08 ТОВ ГАМА ПРОІНВЕСТ серії ЯЖ № 222944 на земельну ділянку в смт. Гостомель з кадастровим номером 3210945900:01:096:0052; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельні ділянки з кадастровими номерами 3210945900:01:096:0069, 3210945900:01:096:0070, 3210945900:01:096:0071, 3210945900:01:096:0072; визнати недійсними договори суперфіцію від 11.12.15 укладені між ТОВ ГАМА ЗЕМІНВЕСТ та ОСОБА_7 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3210945900:01:096:0051, 3210945900:01:096:0054, 3210945900:01:096:0055, 3210945900:01:096:0056, 3210945900:01:096:0059, 3210945900:01:096:0063, 3210945900:01:096:0064, 3210945900:01:096:0066, зареєстровані на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.12.15 за №№ 27260915, 27260585, 27261384, 27261655, 27261252, 27261146, 27261455, 27261753; визнати недійсними договори суперфіцію від 11.12.15 укладені між ТОВ ГАМА ЗЕМІНВЕСТ та ОСОБА_5 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3210945900:01:096:0053, 3210945900:01:096:0058, 3210945900:01:096:0062, 3210945900:01:096:0065, 3210945900:01:096:0067, 3210945900:01:096:0068, зареєстровані на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.12.15 за №№ 27262074, 27262196, 27261559, 27260428, 27260684, 27261880; визнати недійсним договір суперфіцію від 11.12.15 укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_5 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3210945900:01:096:0057, зареєстрований на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.12.15 за № 27260813; визнати недійсним договір суперфіцію від 11.12.15 укладений між ТОВ ГАМА ПРОІНВЕСТ та ОСОБА_5 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3210945900:01:096:0052, зареєстрований на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.12.15 за № 27261989; визнати недійсними договори суперфіцію від 11.12.15 укладені між ТОВ КАПА ІНВЕСТ та ОСОБА_5 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3210945900:01:096:0060, 3210945900:01:096:0061, зареєстрований на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.12.15 за №№ 27261017, 27262313; витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельні ділянки в смт. Гостомель Київської області з чужого незаконного володіння: ТОВ ГАМА ЗЕМІНВЕСТ земельні ділянки з кадастровими номерами 3210945900:01:096:0051, з 3210945900:01:096:0053 по 3210945900:01:096:0056, 3210945900:01:096:0058, 3210945900:01:096:0059, з 3210945900:01:096:0062 по 3210945900:01:096:0068; ОСОБА_9 земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:096:0057; ТОВ КАПА ІНВЕСТ земельні ділянки з кадастровими номерами 3210945900:01:096:0060 та 3210945900:01:096:0061; ТОВ ГАМА ПРОІНВЕСТ на земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:096:0052; ОСОБА_5 земельні ділянки з кадастровими номерами 3210945900:01:096:0069, 3210945900:01:096:0070, 3210945900:01:096:0071, 3210945900:01:096:0072; стягнути з відповідачів на користь прокуратури Київської області (м. Київ, бул. ОСОБА_43, 27/2) судовий збір за наступними реквізитами: отримувач - прокуратура Київської області; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача- Держказначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - 35216008015641.

Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Кухленко Д.С. від 23.12.2016 року було відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Пархоменко О.В. від 11 травня 2017 року прийнято до свого провадження дану справу, оскільки розпорядженням Ірпінського міського суду Київської області від 10.05.2017 року по вищевказаній справі призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку із закінченням строку здійснення повноважень судді Кухленка Д.С. та після автоматичного розподілу автоматизованою системою документообігу справу передано на розгляд судді Пархоменко О.В.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 26 грудня 2017 року частково задоволено заяву Першого заступника прокурора Київської області Грабець І. про забезпечення позову у даній справі та накладено арешт у вигляді заборони відчуження на земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:096:0057 площею 0,15 га по вул. Прорізна, 14 в смт. Гостомель Київської області, власником якої є ОСОБА_9 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), стягувач Кабінет Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2); накладено арешт у вигляді заборони відчуження на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3210945900:01:096:0070 площею 0,0699 га по вул. Прорізна, 3; 3210945900:01:096:0069 площею 0,07 га по вул. Прорізна, 3-А; 3210945900:01:096:0072 площею 0,0713 га по вул. Прорізна, 5; 3210945900:01:096:0071 площею 0,0712 га по вул. Прорізна, 5-А, власником яких є ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_2), стягувач Кабінет Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2); накладено арешт у вигляді заборони відчуження на земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:096:0052 площею 0,15 га по вул. Прорізна, 8, власником якої є ТОВ ГАМА ПРОІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 35432819), стягувач Кабінет Міністрів України (01008, м. Київ, вул.. Грушевського, 12/2); накладено арешт у вигляді заборони відчуження на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3210945900:01:096:0061 площею 0,15 га по вул. Прорізна, 22; 3210945900:01:096:0060 площею 0,15 га по вул. Прорізна, 20, власником яких є ТОВ КАПА ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 35111704), стягувач Кабінет Міністрів України (01008, м. Київ, вул.. Грушевського, 12/2); накладено арешт у вигляді заборони відчуження на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3210945900:01:096:0051 площею 0,15 га по вул. Прорізна, 10; 3210945900:01:096:0053 площею 0,15 га по вул. Прорізна, 6; 3210945900:01:096:0054 площею 0,15 га по вул. Прорізна, 4; 3210945900:01:096:0055 площею 0,15 га по вул. Прорізна, 2; 3210945900:01:096:0056 площею 0,15 га по вул. Прорізна, 12; 3210945900:01:096:0058 площею 0,15 га по вул. Прорізна, 16; 3210945900:01:096:0059 площею 0,15 га по вул. Прорізна, 18; 3210945900:01:096:0062 площею 0,15 га по вул. Прорізна, 17; 3210945900:01:096:0063 площею 0,15 га по вул. Прорізна, 15; 3210945900:01:096:0064 площею 0,15 га по вул. Прорізна, 13; 3210945900:01:096:0065 площею 0,15 га по вул. Прорізна, 11; 3210945900:01:096:0066 площею 0,15 га по вул. Прорізна, 9; 3210945900:01:096:0067 площею 0,1427 га по вул. Прорізна, 7; 3210945900:01:096:0068 площею 0,1398 га по вул. Прорізна, 1, власником яких є ТОВ ГАМА ЗЕМІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 35447055), стягувач Кабінет Міністрів України (01008, м. Київ, вул.. Грушевського, 12/2); в інший частині заяву залишено без задоволення; клопотання представника відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_8 про повернення прокурору заяви про забезпечення позову залишено без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав, підтвердив обставини, викладені у позовній заяві, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник Кабінету Міністрів України ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник позивача Державного підприємства Київська лісова науково-дослідна станція в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду листа № 93 від 20.04.2018 року, в якому просив розглядати справу у відсутності представника ДП Київська лісова науково-дослідна станція , позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 селищної ради - ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала, надала письмові заперечення на позовну заяву, в яких просила застосувати позовну давність та у позові відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнав, вважав позов таким, що задоволенню не підлягає, просив застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_8 в судовому засіданні позов не визнав, вважав позов таким, що задоволенню не підлягає, просив застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представники відповідачів ТОВ КАПА ІНВЕСТ , ТОВ ГАМА ЗЕМІНВЕСТ , ТОВ ГАМА ПРОІНВЕСТ , відповідач ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали суду письмові клопотання про застосування строків позовної давності та розгляд справи за їх відсутності.

Треті особи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Ірпінського міського суду, причини неявки суду не повідомили.

Заслухавши пояснення представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 селищної ради - ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6, представника відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_8, вивчивши письмові докази по справі, суд вважає заявлений позов таким, що задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.

У відповідності до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що згідно рішення ОСОБА_3 селищної ради № 486-27-ХХІУ від 25.03.04 погоджено місцерозташування земельної ділянки ПМП Міраж площею 2 га для будівництва бізнес-центру з учбовими приміщеннями за рахунок земель Київської лісової науково-дослідної станції за її згодою квартал 150 виділ 13 та надано дозвіл на складання проекту відведення цієї земельної ділянки.