Ухвала

від 27.06.2018 по справі 910/10063/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

27.06.2018Справа № 910/10063/16 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Столичний"

на дії державного виконавця, визнання недійсним висновку та скасування висновку про незалежну оцінку майна

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Столичний"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техінвестсервіс"

про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 79 316 322,54 грн.

Представники учасників справи:

від скаржника (стягувача): Буцан О.В. (представник за довіреністю)

від боржника: Бондаренко О.С. (представник за довіреністю)

від органу державної виконавчої служби: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Столичний" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техінвестсервіс" про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 79 316 322 грн. 54 коп.

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Чинчин О.В.) від 27.06.2016 у справі №910/10063/16 позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Столичний" задовольнено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техінвестсервіс" на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Столичний" заборгованість у розмірі 2 570 000,00 доларів США, що еквівалентно 55 613 234,87 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 489 552 долари США 31 цент, що еквівалентно 10 593 613 грн. 86 коп., та судовий збір у розмірі 172 536,44 грн.; в іншій частині позову відмовлено.

09.08.2016 на виконання вказаного рішення судом було видано відповідний наказ.

07.06.2018 через відділ діловодства суду надійшла скарга Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Столичний" на дії державного виконавця, визнання недійсним висновку та скасування висновку про незалежну оцінку майна.

За наслідками автоматизованого розподілу судової справу у зв'язку із лікарняним судді Чинчин О.В. скаргу у справі № 910/10063/16 передано для розгляду судді Трофименко О.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2018 розгляд скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Столичний" на дії державного виконавця, визнання недійсним висновку та скасування висновку про незалежну оцінку майна у справі № 910/10063/16 призначено на 20.06.2018, витребувано у відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України належним чином завірені копії виконавчого провадження №52226412, встановлено відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України строк для подання доказів - не пізніше 19.06.2018, запропоновано відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подати письмові пояснення на скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Столичний" на дії державного виконавця, визнання недійсним висновку та скасування висновку про незалежну оцінку майна у справі № 910/10063/16 з посиланням на належні документи по справі.

В судове засідання 20.06.2018 з'явилися представники стягувача та боржника. Представник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 11.06.2018 про витребування доказів не виконав, належним чином завірені копії виконавчого провадження №52226412 у встановлений Судом строк не подав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2018 розгляд скарги відкладено на 27.06.2018, витребувано у відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України належним чином завірені копії виконавчого провадження №52226412.

23.06.2018 через відділ діловодства суду від відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшов відзив на скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі, а також залучити до участі в розгляді скарги ТОВ Українська експертна група та ТОВ Гарантбуд .

23.06.2018 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Техінвестсервіс" надійшло клопотання про зупинення виконавчого провадження та заборони вчиняти будь-які дії державному виконавцю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2018 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Техінвестсервіс" у задоволенні клопотання про зупинення виконавчого провадження та заборони вчиняти будь-які дії державному виконавцю у справі № 910/10063/16.

В судове засідання 27.06.2018 з'явилися представники сторін. Представник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник скаржника надав уточнену скаргу, відповідно до якої просив визнати незаконними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (Савки Л.О.) щодо прийняття висновку про оцінку майна від 14.02.20118 з порушенням строків її проведення та передачу майна на реалізацію; визнати недійсним та скасувати звіт (висновок) Товариства з обмеженою відповідальністю Українська експертна група від 14.02.2018 про вартість майна, а саме: нежилого приміщення 1-го поверху літ. А (корп. №1) та нежилого приміщення літ. В (корп. №3), що знаходяться в будинку № 18 по вул. Львівській у м. Києві; зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савка Л.О. призначити повторну експертизу для визначення ринкової вартості нерухомого майна, а саме: нежилого приміщення 1-го поверху літ. А (корп. №1) та нежилого приміщення літ. В (корп. №3), що знаходяться в будинку № 18 по вул. Львівській у м. Києві.

Представник боржника підтримав правову позицію скаржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Таким чином, неявка в судове засідання представника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не перешкоджає розгляду скарги по суті.

Розглянувши викладені у відзиві на скаргу клопотання державного виконавця про залучення до участі у розгляді скарги ТОВ Українська експертна група та ТОВ Гарантбуд , Суд відмовляє у їх задоволенні як необґрунтованих та безпідставних, оскільки їх заявлення не узгоджується з приписами Господарського процесуального кодексу України та у суду відсутні правові підстави для залучення третіх осіб під час розгляду скарги.

Розглянувши подану скаргу, вивчивши подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, Суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження №52226412, 16.09.2016 за заявою стягувача відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 52226412 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/10063/16 від 09.08.2016.

Одночасно відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 52226412, якою накладено арешт на усе майно, що належить боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Техінвестсервіс"

21.07.2017 в межах виконавчого провадження ВП № 52226412 відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, відповідно до якої постановлено: описати та накласти арешт на майно (кошти) боржника: нежилі приміщення 1-го поверху літ. А (корп. №1) загальною площею 273,3 кв.м., що складає 84/100 частини (від нежитлової будівлі) площею 325,00 кв.м.; нежила будівля літ. В (корп. №3) загальною площею -202,8 кв.м., які знаходяться в будинку № 18 по вул. Львівській в м. Києві. Загальна площа 476,1 кв.м. Приміщення в добровільному стані. Приміщення перебувають в оренді; відповідальним зберігачем описаного майна призначено Буцан Оксану Володимирівну - представника ПАТ АБ Столичний .

02.08.2017 відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову ВП № 52226412 про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, відповідно до якої призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю Українська експертна група в особі Антонова В.О., постановлено суб'єкту оціночної діяльності надати письмовий звіт з питань визначення вартості описаного майна, зазначеного в постанові про опис та арешт від 21.07.2017.

14.02.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю Українська експертна група було складено Звіт з незалежної оцінки майна: нежилі приміщення 1-го поверху літ. А (корп. №1), загальною площею 272,00 кв.м., що складає 84/100 частини (від нежитлової будівлі пл. 325,00 кв.м.); нежила будівля літ. В (корп. №3), загальною площею - 202,80 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. № 18, власником яких є ТОВ Техінвестсервіс .

Відповідно до Висновку Товариства з обмеженою відповідальністю Українська експертна група про вартість майна, ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 14.02.2018 становить 2 310 058,00 грн.

Повідомленням про експертну оцінку майна від 30.03.2018 № 52226412/20.1/27 відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомлено сторони про результати оцінки майна.

Обґрунтовуючи вимоги скарги, скаржник стверджує, що оцінка була проведена з порушенням встановленого законом строку, оскільки призначена 02.08.2017, а звіт датований 14.02.2018. Крім того, повідомлення про експертну оцінку майна датовано 30.03.2018, проте, на поштову адреса скаржника направлено лише 03.05.2018. Також, за твердженнями скаржника, матеріали виконавчого провадження не містять договору на проведення оцінки майна, укладеного між відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та експертом-оцінювачем, а також доказів того, що експерт-оцінювач призначений на конкурсних засадах. Поряд з викладеним скаржник вказує на те, що оцінювачем не було проведено реального обстеження об'єкта оцінки, що є підставою для визнання незаконним дій державного виконавця по проведенню оцінки майна та визнання протиправною цієї оцінки.

Заперечуючи проти задоволення скарги, у відзиві представник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зазначає, що висновок про вартість майна отримано державним виконавцем 29.03.2018, а 30.03.2018 на адреси сторін направлено повідомлення про результати визначення вартості майна. Окрім того, підставою для проведення оцінки арештованого майна позивача не є господарський договір, а постанова державного виконавця, та суб'єкт оціночної діяльності несе відповідальність щодо надання об'єктивного висновку про вартість майна.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. (п.1 ч. 1 ст. 3 Закону)

Частиною 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до статті 10 Закону заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Статтею 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 20 Закону України Про виконавче провадження , для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Експертом або спеціалістом може бути будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі.

Експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем.

Експерт або спеціаліст зобов'язаний надавати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності.

Згідно з положеннями п. 2.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом №512/5 від 02.04.2012 Міністерства юстиції України а (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), для оцінки майна (майнових прав) - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання, а також у разі потреби - перекладача.

За приписами ст. 57 Закону України Про виконавче провадження , у разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.08.2017 відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП № 52226412, з цією постановою представник Товариства з обмеженою відповідальністю Українська експертна група Антонов В.О. ознайомився в день її винесення - 02.08.2017.

Відтак, згідно з ч. 3 ст. 20 Закону України Про виконавче провадження звіт про оцінку майна мав бути наданий Товариством з обмеженою відповідальністю Українська експертна група у строк до 24.08.2017 .

При цьому, Суд зазначає, що встановлений указаною нормою 15-ти денний строк включає в себе вчинення суб'єктом оціночної діяльності дій щодо виготовлення та надання висновку.

Проте, Звіт з незалежної оцінки майна: нежилі приміщення 1-го поверху літ. А (корп. №1), загальною площею 272,00 кв.м., що складає 84/100 частини (від нежитлової будівлі пл. 325,00 кв.м.); нежила будівля літ. В (корп. №3), загальною площею - 202,80 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. № 18, власником яких є ТОВ Техінвестсервіс , складено Товариством з обмеженою відповідальністю Українська експертна група лише 14.02.2018 та отримано відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 27.03.2018, про що зазначає сам державний виконавець у відзиві.

Суд зазначає, що вказані обставини свідчать про грубе порушення строку, встановленого ст. 20 Закону України Про виконавче провадження для надання звіту, майже на 6 місяців. При цьому, докази погодження суб'єктом оціночної діяльності з виконавцем строку для оцінки в порядку ч. 3 ст. 20 Закону України Про виконавче провадження в матеріалах справи відсутні.

Окрім того, повідомлення про експертну оцінку майна № 52226412/20.1/27 хоч і датовано 30.03.2018, проте, направлено стягувачу не на наступний робочий день після дня отримання звіту про оцінку, як встановлено у ч. 5 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження , а лише 03.05.2018, про що свідчить копія конверту, надісланого стягувачу, та роздруківка з офіційного веб-сайту Укрпошти за відстеженням поштового відправлення.

Доказів вчасного направлення вказаного повідомлення або ж належних доказів на спростування свого прострочення щодо направлення повідомлення державним виконавцем подано не було.

При цьому, заявка на реалізацію арештованого майна ВП № 52226412 була направлена державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Державному підприємству Сетам вже 07.05.2018.

Суд зазначає, що Закон України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено, що оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.

З системного аналізу правових норм Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Закону України "Про виконавче провадження" та положень Інструкції з організації примусового виконання рішень полягає, що господарський договір не є єдиною правовою підставою для здійснення суб'єктом оціночної діяльності дій, спрямованих на оцінку майна та майнових прав.

Оцінка майна проводиться і у інших випадках, встановлених законодавством України, наприклад, яке регулює відносини з примусового виконання судових рішень, що передбачено ст.7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність".

Зі змісту ст. 10, ст. 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" вбачається, що відносини із суб'єктом оціночної діяльності можуть бути побудовані на підставі договору, який визначає права і зобов'язання його сторін. Наявність такого договору є обов'язковою умовою, коли між суб'єктами права мають виникнути саме майново-господарські відносини.

У даному випадку слід звернути увагу сторін на те, що частиною 1 ст.175 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 176 Господарського кодексу України передбачено, що організаційно-господарськими визнаються господарські зобов'язання, що виникають у процесі управління господарською діяльністю між суб'єктом господарювання та суб'єктом організаційно-господарських повноважень, в силу яких зобов'язана сторона повинна здійснити на користь другої сторони певну управлінсько-господарську (організаційну) дію або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Тобто, з урахуванням викладеного вище, слід зауважити, що у даному випадку у спірних правовідносинах, які виникли в межах виконавчого провадження, підставою для проведення оцінки майна позивача є не господарський договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а постанова державного виконавця, винесена відповідно до ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження".

Приймаючи до уваги, що фактично правовою підставою для здійснення оцінки арештованого майна боржника є постанова державного виконавця, Суд дійшов висновку, що посилання скаржника на відсутність договору на проведення оцінки є безпідставними.

Так само безпідставними є твердження скаржника про призначення експерта-оцінювача не на конкурсних засадах, оскільки відповідно до умов вищезазначених норм достатнім для проведення оцінки є наявність постанови державного виконавця, згідно якого призначено оцінювача (експерта).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Дана норма Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" кореспондується з приписами п. 50,51 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, який є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності.

Приписами пунктів 50 та 51 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, передбачено, що проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється: ознайомлення з об'єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка; визначення бази оцінки; подання замовнику пропозицій стосовно істотних умов договору на проведення оцінки.

Незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки , збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки ; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Таким чином, відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" на Державну виконавчу службу, як на замовника оцінки майна, законом покладено обов'язок забезпечити доступ експерта-оцінювача майна, оцінка якого проводиться.

Як вбачається зі змісту Звіту з незалежної оцінки майна від 14.02.2018, складеного ТОВ Українська експертна група , при проведенні оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності використано методичні підходи у вигляді порівняльного та доходного.

Суд зазначає, що незважаючи на вибір оцінювачем методичного підходу, підготовці та проведенню незалежної оцінки майна передує ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Відповідно до п. 56 Національного стандарту "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" (в редакції діючій на момент спірних правовідносин) звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

В наявному у матеріалах справи Звіті з незалежної оцінки майна від 14.02.2018 (розділ 2 "Перелік обмежень щодо застосування оцінки та виклад усіх припущень, у межах яких проводилась оцінка ) експертами зазначено, що ними був проведений особистий зовнішній огляд будівлі, в якій розташований об'єкт оцінки, описаний у дійсному звіті. У зв'язку з тим, що оцінювачам не було забезпечено доступ до внутрішніх приміщень оцінюваного об'єкту, експерти не можуть гарантувати відповідності конструктивних та планувальних приміщень даним технічної документації, а також висновкам щодо стану внутрішнього оздоблення приміщень, у зв'язку з чим визначити стан внутрішнього оздоблення приміщень на дату оцінки є неможливим. Висновки було зроблено на основі представлених замовником фото матеріалів неналежної якості.

Крім того, у даному розділі Звіту з незалежної оцінки майна вказано, вихідні дані, приведені замовником, прийняті оцінювачем як достовірні, але оцінювач не засвідчує в будь-якій формі факт їхньої вірогідності.

Отже, з наведеного у Звіті вбачається, що доступ до внутрішньої частини будівлі Товариству з обмеженою відповідальністю Українська експертна група забезпечено не було, у зв'язку з чим оцінка вартості об'єкту здійснювалася лише на підставі зовнішнього огляду будівлі.

При цьому, вихідні дані та фото матеріали внутрішніх приміщень об'єкта оцінки було надано замовником, тобто, відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Проте, Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про надання доступу до приміщень до представника стягувача Буцан О.В., якій описане майно було передано на зберігання відповідно до постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника ВП № 52226412 від 21.07.2017.

Отже, матеріали справи не містять документів, які б свідчили про наявність обґрунтованих обставин неможливості оцінювача отримати доступ до об'єкта нерухомого майна боржника.

Не забезпечення державним виконавцем доступу експерта до об'єкта оцінки, та здійснення ним незалежної оцінки за допомогою фотознімків, впливає на достовірність Звіту про оцінку майна, адже отримання експертом необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки шляхом фактичного ознайомлення з цим майном (що можливо при доступі експерта до цього майна), та отримання цієї інформації з фотознімків, могло вплинути на визначення кінцевої ринкової вартості цього майна. Натомість, здійснення оцінювачем оцінки нерухомого майна без доступу до цього майна, на підставі, зокрема, фотографій об'єкта оцінки та його складових, ставить під сумнів об'єктивність проведеної оцінки.

Наведене вище узгоджується з позицією, викладеною в постановах Вищого господарського суду України № 53/252-10 від 03.12.2014 та № 62/256/10 від 10.02.2015.

Визначення вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. (9.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України")

Отже, в будь-якому випадку відповідальність за порушення строку надання звіту суб'єктом оціночної діяльності та наявність недоліків у проведенні оцінки у виконавчому провадженні покладається на державного виконавця, яким його було призначено.

Відтак, Суд зазначає, що, незважаючи на викладені обставини прострочення встановлених законодавством строків для надання висновку/звіту та невідповідність проведеної оцінки вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та Національним стандартам № 2 та № 1, державним виконавцем було прийнято Висновок/Звіт про вартість майна від 14.02.2018 та направлено документи на реалізацію арештованого майна.

Таким чином, на підставі встановлених фактичних обставин, Суд зазначає, що дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо прийняття Висновку про вартість майна: нежилі приміщення 1-го поверху літ. А (корп. №1), загальною площею 272,00 кв.м., що складає 84/100 частини (від нежитлової будівлі пл. 325,00 кв.м.); нежила будівля літ. В (корп. №3), загальною площею - 202,80 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. № 18, власником яких є ТОВ Техінвестсервіс , від 14.02.2018, з порушенням строків проведення оцінки та передачу майна на реалізацію є неправомірними та такими, що суперечать вимогам Закону України "Про виконавче провадження", а Звіт з незалежної оцінки майна від 14.02.2018 - такий, що не відповідає вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та Національним стандартам № 2 та № 1.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно зі ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Суд зазначає, що у відзиві на скаргу відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не довів належними та достатніми доказами існування обставин, які б спростовували доводи скаржника.

Враховуючи вищевикладене, Суд доходить висновку про задоволення скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Столичний" на дії державного виконавця та скасування висновку про незалежну оцінку майна в частині визнання незаконними дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо прийняття Висновку про вартість майна: нежилі приміщення 1-го поверху літ. А (корп. №1), загальною площею 272,00 кв.м., що складає 84/100 частини (від нежитлової будівлі пл. 325,00 кв.м.); нежила будівля літ. В (корп. №3), загальною площею - 202,80 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. № 18, власником яких є ТОВ Техінвестсервіс , від 14.02.2018, з порушенням строків проведення оцінки та передачу майна на реалізацію, та визнання недійсним та скасування Звіту з незалежної оцінки майна Товариства з обмеженою відповідальністю Українська експертна група від 14.02.2018 про вартість майна, а саме: нежилого приміщення 1-го поверху літ. А (корп. №1) та нежилого приміщення літ. В (корп. №3), що знаходяться в будинку № 18 по вул. Львівській у м. Києві.

При цьому, вимога скаржника щодо зобов'язання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савка Л.О. призначити повторну експертизу для визначення ринкової вартості нерухомого майна, а саме: нежилого приміщення 1-го поверху літ. А (корп. №1) та нежилого приміщення літ. В (корп. №3), що знаходяться в будинку № 18 по вул. Львівській у м. Києві, задоволенню не підлягає з огляду на те, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

Відтак, оскільки в ході розгляду скарги Судом не було встановлено саме ухилення органу державної виконавчої служби від проведення експертизи, у Суду відсутні підстави зобов'язувати державну виконавчу службу здійснити повторну експертизу майна.

Відповідно до статті 345 Господарського процесуального кодексу України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Суд звертає увагу про необхідність відповідного органу державної виконавчої служби повідомити суд і заявника про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 233-235, 339, 342, 343, 345 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Столичний" на дії державного виконавця, визнання недійсним висновку та скасування висновку про незалежну оцінку майна у справі № 910/10063/16 задовольнити частково.

2. Визнати незаконними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Л.О. щодо прийняття Висновку про вартість майна: нежилі приміщення 1-го поверху літ. А (корп. №1), загальною площею 272,00 кв.м., що складає 84/100 частини (від нежитлової будівлі пл. 325,00 кв.м.); нежила будівля літ. В (корп. №3), загальною площею - 202,80 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. № 18, власником яких є ТОВ Техінвестсервіс , від 14.02.2018, з порушенням строків проведення оцінки та передачу майна на реалізацію.

3. Визнати недійсним та скасувати звіт (висновок) Товариства з обмеженою відповідальністю Українська експертна група від 14.02.2018 про вартість майна, а саме: нежилого приміщення 1-го поверху літ. А (корп. №1) та нежилого приміщення літ. В (корп. №3), які знаходяться в будинку № 18 по вул. Львівській у м. Києві.

4. В іншій частині скарги відмовити.

5. Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, повідомити суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного тексту ухвали.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 02.07.2018

Суддя Т.Ю.Трофименко