Рішення

від 22.06.2018 по справі 910/4530/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.06.2018Справа № 910/4530/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко Г. П.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/4530/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Пластик" (вул. Соснова, 5, оф. 112, м. Українка, Обухівський район, Київська область, 08720)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛАС-ПОЛІМЕР" (вул. Комісара Рикова 2А, оф. 4, м. Київ, 03148)

про стягнення 73 841, 02 грн.

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайм Пластик" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елас-Полімер" (далі - відповідач) про стягнення 73 841, 02 грн. заборгованості за поставлений товар по договору про переведення боргу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про те, що 08.02.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайм Пластик" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полімер-Плюс" був укладений договір поставки № 24; 20.10.2017 між позивачем, відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полімер-Плюс" був укладений договір про переведення боргу № 20/10/147-1, відповідно до даного договору відповідач повинен був сплатити позивачу грошові кошти, проте взяте на себе зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду про стягнення з відповідача 68 124, 90 грн - основного боргу за поставлений товар, 2977, 02 грн - інфляційних втрат, 739,10 грн - 3 % річних за неналежне виконання грошових зобов`язань, 2000,00 грн. витрат на правничу допомогу, що разом складає 73 841,02 грн. Також позивач просить покласти на відповідача витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи № 910/4530/18 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін; запропоновано сторонам надати докази по справі та повідомлено, що подання ними додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотань, заяв, пояснень, можуть бути подані до суду у строк до 20.05.2018.

Позивач був належним чином повідомлений про відкриття провадження по справі № 910/4530/18, про що в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення ухвали Господарського суду міста Києва від 20.04.2018.

Суд зазначає, що відповідач повідомлявся ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 910/4530/18 за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03148, м. Київ, вул. Комісара Рикова, буд. 2-А, офіс 4.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до поштового повернення № 0103047091865, яке повернулося на адресу Господарського суду міста Києва, поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2018 у справі № 910/4530/18 не було вручене під час доставки, про що вказано: "за закінченням встановленого строку зберігання".

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2018 у справі № 910/4530/18 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 08.02.2017 між позивачем, як постачальником за умовами договору, та Товариством з обмеженою відповідальністю Полімер - Плюс , як покупцем за умовами договору, було укладено договір поставки № 24, за умовами якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти й своєчасно оплатити товар. В п. 2.2. договору поставки № 24 від 08.02.2017 сторони погодили, що загальна сума договору розраховується шляхом додавання всіх загальних сум партій товару згідно видаткової накладної.

В подальшому, 20.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Полімер - Плюс , як первісним боржником, відповідачем, як новим боржником, та позивачем, як кредитором, було укладено договір 20/10/17-1 про переведення боргу (далі за текстом - договір).

В п. 1.1. договору сторони погодили, що цим договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із наступних договорів: Договору поставки № 24 від 08.02.2017 , укладеного між первісним боржником та кредитором.

Первісний боржник переводить на нового боржника основний борг (грошове зобов'язання) на загальну суму 68 124, 90 грн, що виникла на підставі основного договору станом на 20.10.2017 (п. 1.2. договору).

Новий боржник, у відповідності до п. 1.3. договору, повинен оплатити кредитору загальну суму заборгованості, зазначену в п. 1.2. цього договору протягом 30 робочих днів після підписання цього договору.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, строк договору починає свій перебіг у момент, встановлений у п. 4.1. договору та визначається часом достатнім для реального та належного виконання договору сторонами (п. 4.1., 4.2. договору).

Позивач 06.04.2018 направив відповідачу лист - претензію вих. № 06/04/18-1 від 06.04.2018, в якому просив терміново сплатити заборгованість, в тому числі, за договором 20/10/17-1 про переведення боргу від 20.10.2017, що становить 68 124, 90 грн. Вказаний лист був направлений відповідачу цінним листом з описом вкладення, докази чого наявні в матеріалах справи.

Як стверджує позивач, граничний термін оплати по договору минув 01.12.2017, однак станом 11.04.2018 відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 68 124, 90 грн. основної заборгованості, 2 977, 02 грн. інфляційних втрат за листопад 2017 року - лютий 2018 року, 739,10 грн. - 3 % річних у відповідності до ст. 625 ЦК України за період прострочення з 01.12.2017 по 11.04.2018 .

Договір, укладений між сторонами, є договором про переведення боргу, а відтак у відповідній частині між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 47 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі за текстом - ЦК України), ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 520 ЦК України внормовано, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 521 ЦК України встановлює, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу, тобто у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 530 ЦК України внормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договором укладеним між сторонами встановлено, що відповідач повинен оплатити позивачу суму заборгованості в розмірі 68 124, 90 грн протягом 30 робочих днів після підписання договору.

Таким чином, відповідач за умовами договору зобов'язався оплатити позивачу 68 124,90 грн у строк до 01.12.2017 включно, проте не виконав взяте на себе зобов'язання.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 68 124,90 грн відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем по поверненню передплати за договором в сумі 68 124,90 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк виконання зобов'язання відповідно до п. 1.3. договору настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення боргу у розмірі 68 124, 90 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 2 977, 02 грн. інфляційних втрат за листопад 2017 року - лютий 2018 року, 739, 10 грн. 3 % річних за період прострочення з 01.12.2017 по 11.04.2018.

Згідно ст. 229 ГК України та ст.625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 ЦК України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню частково.

При здійсненні перевірки розрахунку індексу інфляції, нарахованого позивачем, судом встановлено, що останнім безпідставно включено до розрахунку листопад 2017 року, адже відповідач був зобов'язаний оплатити позивачу 68 124, 90 грн у строк до 01.12.2017 включно. За розрахунком суду інфляційні втрати позивача за грудень 2017 - лютий 2018 складають 2 341, 89 грн, і відповідно вимоги позивача щодо стягнення таких втрат задовольняються судом у відповідному розмірі (розрахованому судом), оскільки саме в такому розмірі вимоги є обґрунтованими та доведеними.

При здійсненні перевірки розрахунку 3 % річних, нарахованих позивачем, судом встановлено, що позивачем невірно визначений початок періоду прострочення відповідача, оскільки відповідач зобов'язаний був оплатити кошти у строк до 01.12.2017 включно, відповідно прострочення відповідача має місце з 02.12.2017 по 11.04.2018. За розрахунком суду 3 % річних за період прострочення з 02.12.2017 по 11.04.2018 становлять 733, 51 грн. Враховуючи вказане, вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних задовольняються судом в розмірі розрахованому судом, як такі що доведені та обґрунтовані у відповідній частині.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 2 000, 00 грн витрат на правову допомогу.

За приписами ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу .

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (витрати на професійну правничу допомогу), витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

На підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу ним було надано суду копію договору № ЮП-04/18 про надання юридичних послуг від 10.04.2018, укладений між позивачем, як клієнтом, та Фізичною особою - підприємцем Вознюк Оксани Леонідівни, як виконавцем та копію платіжного доручення № 1300 від 10.04.2018, згідно якого на користь ФОП Вознюк О. Л. позивачем сплачено 2 000, 00 грн з призначенням платежу: за надання юридичних послуг згідно договору № ЮП - 04/18 про надання юридичних послуг від 10.04.2018, згідно рахунку № РФ - 04 від 10.04.2018.

За умовами вказаного договору предметом договору є надання виконавцем клієнту юридичних послуг наступного характеру: представництво інтересів клієнта в судових органах України (Господарський суд міста Києва), включаючи підготовку всіх необхідних процесуальних документів для представництва і захисту інтересів клієнта в судових органах України (претензії, позови, заяви, клопотання тощо), участь у судових засіданнях і здійснення інших процесуальних дій передбачених законодавством України за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Прайм Пластик до Товариства з обмеженою відповідальністю Елас - Полімер (п. 1.1. договору № ЮП-04/18 про надання юридичних послуг від 10.04.2018).

Із наданих позивачем доказів вбачається, що юридичні послуги, витрати по оплаті яких поніс позивач та витрати по яких позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача, надавалися Фізичною особою - підприємцем, а не адвокатом. Доказів із яких би вбачалося, що Вознюк Л. О. має статус адвоката суду надано не було.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем не підтверджено правовий статус адвоката, якому здійснено оплату, у суду відсутні правові підстави для покладення на відповідача понесених позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 2 000, 00 грн. З огляду на вказане відповідні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Пластик" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛАС-ПОЛІМЕР" про стягнення 73 841, 02 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛАС-ПОЛІМЕР" (вул. Комісара Рикова 2А, оф. 4, м. Київ, 03148; ідентифікаційний код 40350508) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Пластик" (вул. Соснова, 5, оф. 112, м. Українка, Обухівський район, Київська область, 08720; ідентифікаційний код 37909487) 68 124 (шістдесят вісім тисяч сто двадцять чотири) грн. 90 коп. основної заборгованості за договором, 2 341 (дві тисячі триста сорок одну) грн 89 коп. інфляційних втрат, 733 (сімсот тридцять три) грн. 51 коп. 3 % річних та 1 698 (одна тисяча шістсот дев'яносто вісім) грн 99 коп. судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 22.06.2018.

Суддя Г.П. Бондаренко