Рішення

від 02.07.2018 по справі 905/941/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.07.2018 Справа № 905/941/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ВЛ ТРЕЙД (Ідентифікаційний код 40040541, юридична адреса: 04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, буд. 8; адреса для листування: 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, буд. 18, офіс 409 - 410),

до відповідача: Акціонерного товариства ДТЕК Донецькі Електромережі (ідентифікаційний код 00131268, адреса: 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Комерційна, буд.8),

про стягнення 14 049,99 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВЛ ТРЕЙД звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО» боргу у розмірі 14049,99 грн., з яких: 3 % річних - 2400,58 грн. та інфляційні втрати - 11649,41 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між Публічним акціонерним товариством ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО та Товариством з обмеженою відповідальністю ВЛ ТРЕЙД було укладено договір поставки №786-ДОЄ-ДЦ від 11.11.2016, на виконання якого за видатковою накладною № 96 від 08.12.2016 на суму 82505,64 грн. Публічне акціонерне товариство ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО прийняло товар, але його не оплатило, що зумовило звернення Товариством з обмеженою відповідальністю ВЛ ТРЕЙД з позовом про стягнення такого боргу у судовому порядку. Рішенням господарського суду Донецької області від 14.06.2017 у справі № 905/972/17, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.08.2017, стягнуто з Публічного акціонерного товариства ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВЛ ТРЕЙД основний борг у розмірі 82505,64 грн. та судовий збір у розмірі 1600,00 грн. На переконання позивача, оскільки рішення господарського суду Донецької області від 14.06.2017 у справі №905/972/17 відповідачем було виконано лише 27.02.2018, заборгованість відповідача перед позивачем, стягнута за цим судовим рішенням, вважається простроченою, тому на підставі ст.625 Цивільного кодексу України Товариством з обмеженою відповідальністю ВЛ ТРЕЙД нараховано 3% річних - 2400,58 грн. та інфляційні втрати - 11649,41 грн., які пред'явлено до стягнення з Публічного акціонерного товариства ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО .

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1762,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн.

Нормативно вимоги обґрунтовано положеннями ст. ст. 530, 610 - 613 Цивільного кодексу України, ст. ст. 174, 193 Господарського кодексу України

На підтвердження позовних вимог надано суду: договір поставки №786 - ДОЕ - ДЦ від 11.11.2016, розрахунок заборгованості, виписки по рахунку ТОВ ВЛ Трейд № 26005584416200 з 27.02.2018 по 27.02.2018, відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно учасників справи, договір №1 про надання правничої допомоги від 23.04.2018, доручення №1 до договору №1 про надання правничої допомоги від 23.04.2018 складеного 25.04.2018, додатку №1 до договору №1 про надання правничої допомоги від 23.04.2018 укладеного 27.04.2018, свідоцтва про право на заняття адвокатського діяльності від 25.04.2012 № 5125, ордеру № 046126, копії яких долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 21.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/941/18; визначено справу розглядати в порядку спрощеного провадження; призначено розгляд справи на 18.06.2018; визначено відповідачу строк для подання суду відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), що підтверджують доводи відповідача, а також заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження (якщо такі існують), протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 12.06.2018. Копію відзиву на позовну заяву і всі додані до нього докази направити позивачу, докази направлення надати суду у вказаний строк; запропоновано позивачу до 18.06.2018 надати до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій викласти свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві доводів та мотиви їх визнання або відхилення (за наявності); явка представників сторін у судове засідання визнана не обов'язковою.

14.06.2018 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив б/н від 11.062018, зі змісту якого вбачається, що відповідач не згоден з позовними вимогами.

Посилаючись на п.1.1, п.5.4 Договору, ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України зазначає, що позивачем невірно визначено період прострочення по сплаті. Враховуючи дату поставки товару - 08.12.2016 - та умови п.5.4 договору, останнім днем оплати такого товару є 13.03.2017 (85 календарний день з 08.12.2016-03.03.2017; 5 робочих днів з урахуванням святкових та вихідних перепадає на 13.03.2017). Тобто перший день прострочення по сплаті є 14.03.2017.

За розрахунком відповідача, період прострочення складає з 14.03.2017 по 26.02.2018, відповідно сума 3% річних дорівнює 2373,45 грн., а інфляційні втрати - 11555,31 грн.

Також заперечує проти судових витрат на правничу допомогу у розмірі 12000грн., вважає їх надмірно великими. На переконання відповідача, ця справа не є складною і не потребує великого обсягу юридичної і технічної роботи при виготовленні позову. Вважає, що справедливим є розмір компенсації витрат на правничу допомогу на рівні 10% від суми позову.

Крім того, повідомляє про те, що 24.05.2018 змінено найменування відповідача з ПАТ ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЕНЕРГО на Акціонерне товариство ДТЕК Донецькі електромережі .

До означеного відзиву додано: виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Акціонерного товариства ДТЕК Донецькі електромережі .

Ухвалою суду від 18.06.2018 змінено найменування відповідача у справі №905/941/18 з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО» на Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі Електромережі» ; відкладено розгляд справи на 02.07.2018; визначено позивачу строк для надання відповіді на відзив до 02.07.2018; явка представників сторін у судове засідання визнана не обов'язковою.

20.06.2018 від позивача до канцелярії суду подано пояснення б/н б/д щодо витрат на професійну правничу допомогу.

До означеного пояснення додано: акт про детальний опис робіт (наданих послуг) від 15.06.2018 та платіжне доручення № 1476 від 05.06.2018 на суму 12000,00 грн.

В судове засідання, що відбулось 02.07.2018, сторони своїх представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання обов'язковою визнана не була, сторони повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, наданих сторонами документів достатньо для вирішення спору, тому справа розглядається за наявними матеріалами без присутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.06.2017 по справі №905/972/17, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.08.2017, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ВЛ ТРЕЙД до Публічного акціонерного товариства ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО про стягнення заборгованості у розмірі 82505,64 грн. - задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВЛ ТРЕЙД заборгованість у розмірі 82505,64 грн. та судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

При розгляді справи № 905/972/17 господарським судом встановлено, що факт поставки продукції та, відповідно, факт її прийняття з боку відповідача, ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» , підтверджуються видатковою накладною №96 від 08.12.2016р. у розмірі 82505,64 грн., товарно-транспортною накладною №Р96 від 08.12.2016р. Пунктом розвантаження зазначено: м. Краматорськ, вул. Мостова, 40. Крім того, відповідачу було виставлено рахунок на оплату №85 від 07.12.2016р. Даний товар та рахунок було отримано та підписано ОСОБА_1, який діяв за довіреністю АУП №00001476 від 07.12.2016. Покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки товару. Позивачем направлялась відповідачу претензія №1503-1 від 15.03.2017 із сплати заборгованості у розмірі 82505,64 грн., яка залишена відповідачем без відповіді.

Невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати отриманої продукції за договором поставки №786-ДО-ДЦ від 11.11.2016, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю ВЛ ТРЕЙД як Постачальником та Публічним акціонерним товариством ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО як Покупцем, стало підставою для задоволення позовних вимог по справі №905/972/17.

Відповідно до п. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, обставини, встановлені рішенням господарського суду Донецької області від 14.06.2017 по справі № 905/972/17, мають преюдиційний характер при розгляді спору у справі № 905/941/18.

Позивач зазначає, що оскільки заборгованість у розмірі 82505,64 грн., що стягнута за рішенням господарського суду Донецької області від 14.06.2017 по справі № 905/972/17, відповідачем була сплачена лише 27.02.2018, тому позивач вважає цю заборгованість простроченою і на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нарахував та пред'явив до стягнення з відповідача 3% річних за період з 11.03.2017 по 27.02.2018 в сумі 2400,58 грн. та інфляційні втрати за період з березня 2017 по лютий 2018 в сумі 11649,41 грн.

Положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що рішення суду по справі № 905/972/17 виконано відповідачем 27.02.2018. про такі обставини свідчить наявна в матеріалах справи виписка АТ УкрСиббанк по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю ВЛ ТРЕЙД за період з 27.02.2018 по 27.02.2018.

Оскільки у справі, яка розглядається, право вимоги оплати виконаних робіт виникло у кредитора (позивача) до звернення до суду в межах справи № 905/972/17 внаслідок порушення боржником (відповідачем) обов'язку оплатити виконані роботи, це право становить зміст основного зобов'язання. Грошовим є зобов'язання, що передбачає передачу грошей як предмета договору або їх сплату як ціни договору.

За своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб.

Разом із тим, відповідно до положень ст. 11 Цивільного кодексу України рішення суду може бути підставою виникнення цивільних прав та обов'язків у випадках, установлених актами цивільного законодавства, тобто за наявності прямої вказівки про це в законі, як установлено, наприклад, ч. 4 ст. 36, ст. ст. 43, 46, ч. 3 ст. 334, ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України.

Отже, за загальним правилом судове рішення забезпечує примусове виконання зобов'язання, яке виникло з підстав, що існували до винесення судового рішення, але не породжує таке зобов'язання, крім випадків, коли положення норм чинного законодавства пов'язують виникнення зобов'язання саме з набранням законної сили рішенням суду.

Суд враховує, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Тобто, саме по собі судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Як встановлено рішенням господарського суду Донецької області від 14.06.2017 по справі №905/972/17, згідно п.5.5. договору, розрахунки за поставлену постачальником продукцію за договором здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п'яти) робочих днів з 85 (вісімдесят п'ятого) календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку і за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Отже, за умовами цього договору розрахунок за отриману продукцію відповідач мав здійснити протягом 5 (п'яти) робочих днів з 85 (вісімдесят п'ятого) календарного дня з дати поставки відповідної продукції.

Поставка була здійснена 08.12.2016 + 85 календарних днів = 02.03.2017 + 5 робочих днів (з урахуванням святкових та вихідних днів) = 10.03.2017.

Оскільки відповідач оплатив заборгованість 27.02.2018, то кінцева дата прострочення зобов'язання є 26.02.2018.

Позивачем здійснено розрахунок та пред'явлено до стягнення з відповідача 3% річних за період з 11.03.2017 по 27.02.2018 в сумі 2400,58 грн. та інфляційні втрати за період з березня 2017 по лютий 2018 в сумі 11649,41 грн.

Судом встановлено, що позивачем безпідставно включено в період часу, за який здійснено нарахування 3% річних, день фактичної сплати суми заборгованості - 27.02.2018, оскільки така дата є днем фактичного виконання грошового зобов'язання.

За розрахунком суду розмір 3 % річних за період з 11.03.2017 по 26.02.2018 склав 2 393,79 грн., а інфляційних втрат за березень 2017 по лютий 2018 - 11 155,31 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивач просить стягнути з позивача 12 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до п.п. 1.1., 4.1. - 4.3. договору №1 про надання правничої допомоги від 23.04.2018, клієнт (Товариства з обмеженою відповідальністю ВЛ ТРЕЙД ) доручає, а адвокат (Адвокатське об'єднання Вірне рішення ) приймає на себе зобов'язання надати клієнту правничу допомогу у врегулюванні його цивільних, господарських та адміністративних правовідносинах, в тому числі, за окремими дорученнями клієнта та його представника. На визначення розмірі гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правничої допомоги враховується при визначені обґрунтованого розмірі гонорару. Розмір гонорару адвоката та порядок його сплати передбачається в додатку до цього договору або у кошторисі підписаного сторонами, зокрема але не виключно по кожному з доручень клієнта окремо. Судові та інші витрати, пов'язані з виконанням доручення клієнта, сплачується за рахунок клієнта або його законного представника.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: акт від 15.06.2018 про детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом; платіжне доручення № 1476 від 05.06.2018 на суму 12 000,00 грн.

Зазначені вище докази були подані в межах строку, встановленого ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на позовну заяву відповідачем викладено заперечення проти вимог позивача щодо судових витрат на правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн. Зокрема, відповідач зазначає, що витрати зазначені до компенсації є надмірно завеликими, враховуючи складність справи, що не потребує великого обсягу юридичної і технічної роботи (одна видаткова накладна, розрахунок інфляції та 3 % річних здійснений за допомогою Ліга - закон, справа розглядається у порядку спрощеного провадження, факти по справі вже встановлені рішенням суду, що набрало чинності). Відповідач наголошує, що справедливим є розмір компенсації витрати на правничу допомогу на рівні 10 % від суми позову, оскільки відповідач у своєму відзиві посилається лише на постанову пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 Про деякі питання практики застосування IV Господарського процесуального кодексу України .

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено рішення. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №372/1010/16-ц.

Суд враховує, що поданий позивачем ОСОБА_2 про детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, не містить розрахунку витраченого часу для підготовки позовних матеріалів та розрахунку вартості таких робіт (послуг). З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи кількість документів та об`єм поданих доказів, суд вважає, що витрати на послуги адвоката, заявлені до стягнення з відповідача, є завищеними та не неспіврозмірними зі складністю справи, витраченим часом (враховуючи кількість документів та об`єм поданих доказів), об`ємом наданих послуг та тривалістю розгляду справи, приймаючи до уваги доводи відповідача про зменшення судових витрат на правничу допомогу, тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3723,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (один розмір мінімальної заробітної плати, встановлений Законом України Про Державний бюджет України на 2018 рік на 1 січня 2018 року).

Враховуючи, що позовні вимоги задовольняються частково, тому судові витрати за розгляд справи на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 73 - 80, 129, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ВЛ ТРЕЙД до Акціонерного товариства ДТЕК Донецькі Електромережі про стягнення 14049,99 грн. (чотирнадцять тисяч сорок дев'ять гривень 99 коп.), задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства ДТЕК Донецькі Електромережі (код ЄДРПОУ 00131268, адреса: 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Комерційна, буд.8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВЛ ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 40040541, юридична адреса: 04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, буд. 8) 3 % річних в сумі 2 393,79 грн. (дві тисячі триста дев'яносто три гривні 79 коп.), інфляційних втрат в сумі 11 555,31 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять гривень 31 коп.), судовий збір у розмірі 1743,14 грн. (одна тисяча сімсот сорок три гривні 14 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3723,00 грн. (три тисячі сімсот двадцять три гривні).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через двадцять днів з дня його підписання та може бути оскаржене в апеляційному порядку, згідно з Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

6. Повний текст рішення підписано 04.07.2018.

Суддя Н.В. Величко