Постанова

від 03.07.2018 по справі 2-678/2007

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-678/2007 22-ц/774/20/К/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року м. Кривий Ріг

Справа №2-678/07

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

судді -доповідача: Бондар Я.М.,

суддів: Барильської А.П., Зубакової В.П.,

секретар судового засідання : Кислиця І.В.

сторони справи:

позивач - ОСОБА_1,

особа, що не була злучена до участі у справі права та інтереси якої порушено- Носулич ОСОБА_2,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 22 серпня 2007 року, ухваленого суддею Пустовітом О.Г. в місті ОСОБА_5,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2006 року Комунальне житлове підприємство № 16 звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованого балкону. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що при будівництві балкону відповідачем грубо порушені будівельні норми та правила, без узгодженої документації, газопровід та кран розташовані у забудові балкону, що порушує безпеку усіх мешканців будинку. Відповідач не реагує на зауваження, не бажає добровільно усувати порушення, просили суд задовольнити позов.

У грудні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом до КЖП № 16, Виконкому Жовтневої районної у місті ради м. Кривого Рогу про визнання законності прибудови балкону на першому поверху житлового будинку. Просила суд ухвалити рішення про узаконення прибудованого балкону на першому поверсі у квартирі АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на прибудову.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 22 серпня 2007 року в задоволенні позову КЖП №16 відмовлено. Задоволено зустрічний позов ОСОБА_1 Визнано за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудований балкон розміром 6,50 х 2,24 м. площею 14,6 м.кв., який розташований на першому поверсі будинку №35 по вул..Кропивницького у квартирі №44 в м.Кривому Розі

В апеляційній скарзі представник особи, ОСОБА_3 -ОСОБА_4, який не був залучений до участі у справі, проте вважає, що оскаржуваним рішенням суду порушені його права, як співвласника домоволодіння, в якому проживає ОСОБА_1 Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В мотивування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом не взято до уваги, що земельну ділянку під самовільно збудований балкон позивач ОСОБА_1 не отримувала, тому самочинно збудований балкон не можна вважати законим.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Указом Президента України №452/2017 від 29 грудня 2017 року Про ліквідацію апеляційних та утворення апеляційних судів в апеляційних округах ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_5.

За частиною 6 статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Пунктом 8 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_5.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 В частині відмови в задоволенні позовних вимог КЖП №16 не оскаржується, тому судом апеляційної інстанції, в порядку ст.367 ЦПК України не переглядається.

Судом встановлено, що згідно витягу з реєстру права власності на нерухоме майно від 08 травня 2007 року на праві спільної часткової власності ОСОБА_6, ОСОБА_7,ОСОБА_1, ОСОБА_8 належить кожному по ? частці квартири №44 , розташованої у буд.№35 по вул.. Кропивницького у м. Кривому Розі ( а.с.32).

Згідно технічного паспорта та поверхового плану зазначеної вище квартири, виготовленого КП Криворізьке бюро технічної інвентаризації від 07 травня 2007 року, з якого видно розташування прибудови а , яка не має акту готовності ( а.с.33).

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог КЖП №16 та задовольняючи зустрічні позовні вимоги, суд першої інстанції керувався ст.376 ЦК України та дійшов висновку, що ОСОБА_8 збудувала балкон у 1996 році, який відповідно технічного висновку має задовільний стан, тому може бути визнано за позивачем право власності на нього.

Однак, колегія суддів не може у повному обсязі погодитися із висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

За вимогами ст.ст. 263,264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Проте суд першої інстанції не з'ясував у повній мірі всі обставини, які мають значення для справи, та не виконав усі вимоги цивільного судочинства, у зв'язку із чим рішення в даній справі неможна визнати законним і обґрунтованим.

Між сторонами виникли право відносини, щодо правомірності узаконення відповідачем ОСОБА_1 самовільної прибудови-балкону на земеьлній ділянці, що не була їй виділена у користування.

Згідно ст. 5 Закону України Про основи містобудування від 16.11.1992 № 2780-XII, при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів; раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення рівня ефективності та іншого використання земельних ділянок; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; захист прав громадян та громадських організацій згідно законодавства. Будівництво (реконструкція) об'єкту здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів. Містобудівельна документація повинна бути узгоджена з: управлінням архітектури та містобудування, органами санітарного та пожежного нагляду, управлінням екологічної безпеки, управлінням інженерного захисту території міста, органами ДАІ МВС, а також іншими організаціями, вказаними у завдані на проектування.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 Земельного Кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

За ч. 4 цієї статті, до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, в т.ч. землі загального користування населених пунктів, майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари тощо.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність від 20.05.1999 № 687-XIV, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України "Про планування і забудову територій".

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 року Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) , в редакції що була чинною на час розгляду справи, позови про знесення самовільно збудованих (прибудованих, надбудованих) балконів, мансард, горищ тощо у багатоповерхових багатоквартирних будинках, суди повинні враховувати, що положення статті 376 ЦК до цих правовідносин не застосовуються. Проте у випадку, коли квартира в такому будинку розташована на першому (цокольному) поверсі й власник здійснив прибудову до неї з одночасним зайняттям частини прибудинкової земельної ділянки, спір повинен вирішуватися відповідно до правил статті 376 ЦК.

На підставі частини третьої статті 376 ЦК позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, що не надавалася у власність чи користування особі, яка збудувала його, може бути задоволено, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу (частина третя статті 375 ЦК).

Виходячи зі змісту частини третьої статті 376 ЦК, при доведенні визначених нею умов визнання право власності на самочинно збудоване майно також за особою, яка його збудувала, якщо після закінчення будівництва земельну ділянку цій особі було передано у власність або надано у користування, або з власником земельної ділянки, на якій розміщено майно, укладено договір суперфіцію (частина перша статті 413 ЦК) відповідне до її цільового призначення.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Надання земельної ділянки під уже збудоване нерухоме майно чи укладення договору суперфіцію може відбутися як до пред'явлення позову до суду, так і після цього.

Також судам слід брати до уваги, що умови і порядок переобладнання, перебудови, перепланування будинків, жилих і нежилих приміщень у житлових будинках встановлені Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76.

Згідно з пунктом 1.4.1 цього наказу переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих приміщень у будинках дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої ради. Цими ж правилами надається визначення таких понять, як переобладнання і перепланування.

Колегія суддів звертає увагу, що якщо спір про визнання права власності на переобладнання та перепланування пов'язаний з облаштуванням балкону на фундаменті, то такі роботи не може бути визнано переплануванням, оскільки вони мають ознаки самочинного будівництва, а тому слід керуватися нормами статті 376 ЦК.

При визнанні права власності слід враховувати наявність технічного висновку про відповідність виконаних робіт будівельним нормам і правилам, висновку про відповідність перепланування санітарно-епідеміологічним вимогам, правилам пожежної безпеки, наявність даних про непорушення прав власників інших квартир та правил експлуатації будинку.

Як видно у матеріалах справи відсутній технічний висновок про відповідність перепланування санітарно-епідеміологічним вимогам, правилам пожежної безпеки, відсутні дані про непорушення прав власників інших квартир та правил експлуатації будинку.

Як видно з Акту комісії від 21 лютого 2006 року у зв'язку із самовільною прибудовою балкону до квартири №44, який збудований без узгодженої проектної документації, проведено самовільне відключення стояка №№1,3 від холодного водопостачання, проведено прибудову, якою вмонтовано газопровід в порушення вимог БНіП ( припис Криворіжгаза ) ( а.с.6-7).

Також матеріали справи не містять відомостей про передачу ОСОБА_1 у користування земельної ділянки під фундаментом прибудови ( балкону).

Відповідно технічного висновку від липня 2007 року стан конструкцій раніше виконаної прибудови до квартири №44 - задовільний; зовнішні стіни та цоколь прибудови необхідно узгодити із головним спеціалістом управління міської забудови та архітектури ( із архітектором). Узаконення раніше виконаної прибудови можливо при виконанні усіх висновків ( а.с.24,25).

Відповідачем ОСОБА_1 не надано узгодження прибудови у вигляді балкону до квартири №44 , розташованої у буд.№35 по вул.. Кропивницького у м. Кривому Розі із спеціалістом управління міської забудови, як і ненадано документів щодо оформлення земельної ділянки під прибудовою.

Відповідно до ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Саме у 2006 році працівниками КЖП №16 виявлено самовільно збудований балкон ( прибудову), що підтверджується приписами від 06 лютого 2006 року, 14 лютого 2006 р., та актом від 21 лютого 2006 року.

Висновки суду про проведення реконструкції прибудови балкону у 1996 році ґрунтуються на припущеннях. Жодних доказів проведення будівельних робіт у 1996 році по улаштуванню балкону матеріали справи не містять.

Таким чином, у процесі проведення ОСОБА_1М самовільної реконструкції шляхом прибудови балкону до квартири №44, розташованої у буд.№35 по вул. Кропивницького у м. Кривому Розі, без узгодження проектної документації й одержання дозволу на її здійснення, ними порушено вимоги Закону України "Про планування і забудову територій".

На підставі викладеного,колегія суддів приходить до висновку,що рішення суду в оскаржуваній частині не відповідає вимогам законодавства та на підставі положення п.п.1,3.ч.1 ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухвалення нового рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

Згідно ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв'язку із відмовою ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог із неї підлягають стягненню судові витрати на користь ОСОБА_3 за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 105,73 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України Апеляційний суд Дніпропетровської області,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 22 серпня 2007 рокув частині задоволення зустрічного позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до Комунального житлового підприємства № 16, Виконкому Жовтневої районної у місті ради м. Кривого Рогу про визнання законності прибудованого балкону на першому поверсі житлового будинку 35 квартири 44 по вул. Кропивницького у м.Кривому Розі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати за розгляд апеляційної скарги у розмірі 105,73 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 03 липня 2018 року.

Головуючий:

Судді :