Постанова
Іменем України
27 червня 2018 року
м. Київ
справа № 664/2820/15-ц
провадження № 61-19602св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2,
відповідачі: Цюрупинська (Олешківська) районна стоматологічна поліклініка, головний лікар Цюрупинської (Олешківської) районної стоматологічної поліклініки Леба СергійВасильович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області , у складі судді Никифорова Є. О., від 02 грудня
2016 року та рішення Апеляційного суду Херсонської області, у складі колегії суддів: Склярської І. В., Вейтас І. В., Радченка С. В., від 01 березня
2017 року, касаційну скаргу комунального закладу Олешківської районної стоматологічної поліклініки Олешківської районної ради Херсонської області на рішення Апеляційного суду Херсонської області від 01 березня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
25 серпня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до
Цюрупинської (Олешківської) районної стоматологічної поліклініки, головного лікаря Цюрупинської (Олешківської) районної стоматологічної поліклініки Леби С.В. про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та оголошення доган, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовна заява мотивована тим, що 01 липня 1998 року він був прийнятий на посаду лікаря стоматолога-хірурга Цюрупинської (Олешківської) стоматологічної клініки. 28 квітня 2015 року ним було подано заяву про надання відпустки з 01 травня по 06 червня 2015 року, проте відпустку так і не було надано. Наказом від 05 травня 2015 року № 42-к Про скорочення штатів та попередження його було попереджено про наступне звільнення з посади з 05 липня 2015 року у зв'язку із скороченням штату на підставі
пункту 1 статті 40 КЗпП України. 04 червня 2015 року під час роботи його було попереджено, що з 04 червня 2015 року він перебуває у плановій відпустці згідно з графіком. Графік відпусток з ним не погоджувався. Вийшовши на роботу 12 серпня 2015 року, він отримав накази роботодавця №107-к, №108-к, №109-к, №110-к від 12 серпня 2015 року, якими йому оголошено догани. Наказом №111-к від 12 серпня 2015 року його звільнено з займаної посади на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків.
Вважаючи своє звільнення незаконним, оскільки порушень трудового законодавства він не допускав, збільшивши свої позовні вимоги, позивач просив визнати незаконними та скасувати накази від 12 серпня 2015 року №№107-к, 108-к, 109-к, 110-к, 111-к, поновити його на посаді лікаря стоматолога-хірурга та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської областівід 02 грудня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що звільнення позивача відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства, які регламентують порядок та основні засади накладення дисциплінарних стягнень, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності обґрунтовані, отже підстави для задоволення позову відсутні.
Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 01 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позову про визнання незаконним та скасування наказів від 12 серпня 2015 року №№ 108-к, 110-к, 111-к, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано незаконними та скасовано накази від 12 серпня 2015 року № № 108-к, 110-к, 111-к, поновлено
ОСОБА_2 на посаді лікаря стоматолога-хірурга Цюрупинської (Олешківської) районної стоматологічної поліклініки. Стягнуто з Цюрупинської (Олешківської) районної стоматологічної поліклініки Департаменту охорони здоров'я Херсонської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 середній заробіток у сумі
64 092,72 грн за час вимушеного прогулу з 13 серпня 2015 року
по 01 березня 2017 року без утримання податку на прибуток та інших обов'язкових платежів. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив із того, що дії позивача, за які відповідачем застосоване дисциплінарне стягнення на підставі наказу від 12 серпня 2015 року № 108-к, не є порушенням трудової дисципліни. При накладенні дисциплінарного стягнення відповідно до наказу від 12 серпня 2015 року № 110-к та звільненні позивача на підставі наказу від 12 серпня 2015 року № 111-к відповідач не врахував ступінь тяжкості вчиненого проступку, заподіяну працівником шкоду, обставини, за яких вчинені дії, а також попередню роботу позивача. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що дисциплінарні стягнення на підставі наказів від 12 серпня 2015 року № № 107-к, 109-к застосовані до позивача з дотриманням норм чинного трудового законодавства, є обґрунтованими та підтверджуються належними та допустимими доказами. Апеляційний суд зазначав, що невиконання власником або уповноваженим ним органом обов'язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.
У касаційній скарзі, яка надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 29 березня 2017 року,
комунальний заклад Олешківська районна стоматологічна поліклініка Олешківської районної ради Херсонської області просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосуванням судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо правомірності, обґрунтованості та законності наказів від 12 серпня 2015 року № № 107, 109 не врахував зміст цих наказів про застосування дисциплінарних стягнень при вирішенні питання відносно правомірності звільнення ОСОБА_2 на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України, а також не надав належної правової оцінки наказу від 26 березня 2015 року № 26-к про застосування до ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення. Суд апеляційної інстанції безпідставно не застосував положення статей 39, 42 Основ законодавства про охорону здоров'я, що призвело до неправильних висновків про незаконність наказу від 12 серпня 2015 року № 110-к. Суд прийняв рішення про поновлення на роботі ОСОБА_2 на посаді лікаря стоматолога-хірурга Цюрупинської (Олешківської) районної стоматологічної поліклініки Департаменту охорони здоров'я Херсонської обласної державної адміністрації, якої не існує, чим створив умови, за яких виконання судового рішення є неможливим.
У касаційній скарзі, яка надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 30 березня 2017 року,
ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду у частині відмови у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд помилково не взяв до уваги, що відповідачем порушено порядок накладення дисциплінарних стягнень, оскільки у позивача не були відібрані пояснення ані під час службового розслідування, ані до застосування дисциплінарного стягнення у порушення статті 149 КЗпП України, оскільки вони мають вирішальне значення. Вважає, що накази від 12 серпня 2015 року № № 107, 109 винесені безпідставно.
02 червня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення (відзив) комунального закладу Олешківської районної стоматологічної поліклініки Олешківської районної ради Херсонської області, в яких заявник просить залишити без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_2, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, необґрунтованими належними та допустимими доказами та не відповідають фактичним обставинам справи.
07 червня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення ОСОБА_2 на касаційну скаргу комунального закладу Олешківської районної стоматологічної поліклініки Олешківської районної ради Херсонської області, в яких заявник просить відхилити касаційну скаргу відповідача, скасувати рішення апеляційного суду та рішення суду першої інстанції у частині задоволення позову, у іншій частині рішення апеляційного суду залишити без змін.
Ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 березня 2017 року та від 03 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 липня 2017 року справу за позовом
ОСОБА_2 до Цюрупинської (Олешківської) районної стоматологічної поліклініки, головного лікаря Цюрупинської (Олешківської) районної стоматологічної поліклініки Леби С.В. про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та оголошення доган, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу призначено до судового розгляду.
Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів
(далі - ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Пунктом 4 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
27 квітня 2018 року вказану справу передано до Верховного Суду.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Під час розгляду справи суди встановили, що ОСОБА_2 був прийнятий на роботу на посаду лікаря стоматолога-хірурга на 0,5 ставки Цюрупинської районної стоматологічної поліклініки з 01 липня 1998 року згідно з наказом від 02 липня 1998 року № 2. Наказом від 29 липня 2000 року № 21 він переведений на 1,0 ставки лікаря стоматолога-хірурга терапевтичного відділення цієї ж лікарні.
Наказом від 12 серпня 2015 року №107-к за порушення достовірності статистичних даних, правильності ведення медичної затвердженої документації - форм №043/о, № 037/0, фальсифікації статистичних даних, що привело до порушення планування роботи хірургічної служби поліклініки лікаря стоматолога - хірурга ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани на підставі статті 147 КЗпП України (т. 1, а.с.73).
Наказом від 12 серпня 2015 року №108-к ОСОБА_2 оголошено догану
(а. с. 82). Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності стало нетактовне поводження з колегами, керівництвом, яке сталося
06 травня 2015 року та виразилося у виносі без дозволу з кабінету та з території поліклініки наказу від 05 травня 2015 року №42-к Про скорочення штатів та попередження .
Наказом від 12 серпня 2015 року № 109-к за порушення 05 червня 2015 року стерилізації хірургічного кабінету, зрив планової операції по імплантації, порушення морально етичних принципів медичного працівника, зокрема, у відношенні до колег та керівників притягнуто лікаря стоматолога-хірурга ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани на підставі статті 147 КЗпП України (т. 1, а. с.148).
Наказом від 12 серпня 2015 року №110-к за неправильне видалення зуба, яке виразилося у тому, що хворий не був направлений на рентгенівський знімок для встановлення об'єктивної оцінки того, що зуб підлягає видаленню, за відсутності письмової згоди пацієнта на проведення операції, порушення правил проведення анестезії, порушення вимог наказів Міністерства охорони здоров'я України, інших нормативних актів, вихід без дотримання графіку на робоче місце лікарю стоматологу-хірургу ОСОБА_2 оголошено догану (т. 1, а. с.114)
Наказом від 12 серпня 2015 року № 111-к лікаря стоматолога-хірурга ОСОБА_2 звільнено з 12 серпня 2015 року на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України з посади за нетактовне поводження з пацієнтами, порушення первинної медичної облікової документації, а саме медичної картки стоматологічного хворого, за систематичне невиконання обов'язків, покладених на нього трудовим договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку, з урахуванням того, що до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення (т. 1, а. с. 93-94).
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.
Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до статті 149 цього ж Кодексу до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Суди встановили, що підставою для видачі наказу від 12 серпня 2015 року № 107-к стала доповідна завідуючого терапевтичним відділенням
Савченко О. М. про виявлені порушення лікарем ОСОБА_2 при оформленні медичних амбулаторних карт стоматологічних хворих та листків щоденного обліку роботи лікаря-стоматолога від 05 червня 2015 року, наказ від 08 червня 2015 року № 05-ср Про проведення службового розслідування , акт проведення службового розслідування від 30 червня 2015 року, згідно з яким комісія дійшла висновку, що порушена достовірність статистичних даних; порушена правильність ведення медичної затвердженої документації - форм № 043/о, № 037/о. В результаті проведення службового розслідування комісія дійшла висновку, що лікар стоматолог-хірург ОСОБА_2, знаючи, що проводиться аналіз роботи хірургічного кабінету, свідомо записував неіснуючих хворих до листків щоденного обліку роботи лікаря стоматолога №037/о, чим фальсифікував статистичні дані, своїми діями привів до порушення планування роботи хірургічної служби поліклініки.
Підставою для видачі наказу від 12 серпня 2015 року № 109-к стала доповідна завідуючого терапевтичним відділенням Савченко О. М.
від 08 червня 2015 року, доповідна головного бухгалтера Орлової О. В.
від 08 червня 2015 року, доповідна головної медсестри ОСОБА_6
від 08 червня 2015 року, наказ від 19 червня 2015 року №07-ср Про проведення службового розслідування про незаконні дії лікаря-стоматолога хірурга ОСОБА_2 у період відпустки , акт проведення службового розслідування від 23 липня 2015 року, які свідчать, що ОСОБА_2 був присутній на робочому місці та виконував роботу 05 червня 2015 року.
Аналізуючи зміст указаних доповідних, наказів та актів про проведення службового розслідування, колегія суддів не може погодитися з висновками апеляційного суду про правомірність наказів від 12 серпня 2015 року
№ № 107-к та 109-к про застосування до позивача дисциплінарного стягнення, оскільки зазначені документи не містять у собі достатніх даних про винні дії ОСОБА_2 щодо порушення встановлених трудових обов'язків, які б могли бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності і оголошення догани, та бере до уваги висновок апеляційного суду про наявний конфлікт між працівником та роботодавцем, недоведеність настання негативних наслідків, вік позивача та його досвід роботи.
При цьому колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду у частині скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позову.
Встановивши безпідставність винесення відповідачем наказів від 12 серпня 2015 року №№ 108-к, 110-к про застосування дисциплінарного стягнення, які у подальшому стали підставою для звільнення позивача за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Доводи касаційної касаційної скарги Олешківської районної стоматологічної поліклініки Олешківської районної ради Херсонської області висновків апеляційного суду не спростовують. Неправильність зазначення у резолютивній частині судового рішення найменування юридичної особи можливо усунути шляхом виправлення у цьому рішенні описки у порядку, передбаченому статтею 269 ЦПК України.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду у частині відмови у задоволенні позову підлягають скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 412, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу комунального закладу Олешківської районної стоматологічної поліклініки Олешківської районної ради Херсонської області залишити без задоволення.
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити .
Рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 02 грудня 2016 року у частині позовних вимог ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування наказів від 12 серпня 2015 року
№ 107-к та № 109-к та рішення Апеляційного суду Херсонської області
від 01 березня 2017 року у цій самій частині скасувати.
Позов ОСОБА_2 до комунального закладу Олешківської районної стоматологічної поліклініки Олешківської районної ради Херсонської області у частині визнання незаконними та скасування наказів від 12 серпня 2015 року № 107-к та № 109-к задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати наказ Цюрупинської (Олешківської) районної стоматологічної поліклініки від 12 серпня 2015 року № 107-к Про притягнення до дисциплінарної відповідальності лікаря стоматолога хірурга ОСОБА_2 у вигляді догани .
Визнати незаконним та скасувати наказ Цюрупинської (Олешківської) районної стоматологічної поліклініки від 12 серпня 2015 року № 109-к про притягнення до дисциплінарної відповідальності лікаря стоматолога-хірурга ОСОБА_2 у вигляді оголошення догани.
В іншій частині рішення Апеляційного суду Херсонської області
від 01 березня 2017 року залишити без змін.
Поновити виконання рішення Апеляційного суду Херсонської області
від 01 березня 2017 року у незміненій за результатами касаційного перегляду частині.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: О. В. Білоконь
Б. І. Гулько
Є. В. Синельников
С. Ф. Хопта
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 27.06.2018 |
Оприлюднено | 05.07.2018 |
Номер документу | 75099119 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Синельников Євген Володимирович
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Штелик Світлана Павлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні