Рішення

від 03.07.2018 по справі 910/5675/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.07.2018Справа № 910/5675/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. , при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши матеріали господарської справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Медифаст"

до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона"

про стягнення 24 326,50 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медифаст" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона" про стягнення 24 326, 50 грн., у тому числі: 18 451, 04 грн. - основного боргу, 2 815, 62 грн. - інфляційні втрати, 655, 14 грн. - 3 % річних та 2 404, 70 грн. - пеня.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за договором про надання медичних послуг № 12 від 01.03.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/5675/18 від 11.05.2018 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Медифаст" залишено без руху на підставі статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 21.05.2018 позивач подав заяву про усунення недоліків.

Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною першою статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/5675/18. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 08.06.2018 відповідач подав письмовий відзив, в якому просив суд залишити позовну заяву без руху, зазначивши про те, що позивач не надав документи, що підтверджують повноваження адвоката ОСОБА_1 та можливість представництва ТОВ Медифаст , внаслідок чого вважає, що позовна заява підписана особою, яка не має на це належного права. Наданий позивачем акт виконаних робіт від 16.01.2017 на суму 18 451, 04 грн. в якості доказу в підтвердження позовних вимог не погоджений і не підписаний страховиком, оскільки потребував врегулювання зі сторони медичного спеціаліста на предмет визнання випадку страховим. Крім того, відповідач надав свої заперечення в частині стягнення судових витрат, аргументувавши тим, що судові витрати у розмірі 9 067, 00 грн. не підлягають відшкодуванню, оскільки збір документів, відправка позову, виготовлення копій документів, послуги пошти є не гонораром, а фактичними видатками, що не підлягають відшкодуванню іншою стороною, оплата витрат документально не підтверджена та є завищеною.

Оскільки позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, підстави для залишення її без руху, встановлені Господарським процесуальним кодексом України відсутні, суд ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 прийняв позовну заяву до розгляду.

З урахуванням наведеного, підстави для задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху відсутні.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 18.06.2018 представник позивача подав письмову відповідь на відзив та докази сплати витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Медифаст" (позивач) та приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Крона" (відповідач) 01.03.2015 укладено договір про надання медичних послуг № 12, за умовами якого відповідач доручає та оплачує, а позивач зобов'язався надавати медичні послуги (лікувальні, діагностичні, консультативні) пацієнтам (представникам) від відповідача в обсязі і на умовах, передбачених даним договором.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Строк дії договору відповідно до пункту 9.1 сторони встановили з моменту підписання до повного виконання його умов.

За умовами пункту 5.1 договору № 12 кожного місяця позивач по факту надання медичних послуг пацієнтам від відповідача, складає акт виконаних робіт, що містить прізвище, ім'я, по-батькові пацієнта, номер полісу, діагноз, перелік наданих послуг, загальну вартість послуг і надсилає відповідачу поштою з повідомленням про вручення на адресу, вказану в даному договорі або надає через кур'єра.

Позивач, в підтвердження виконання умов договору № 12 від 01.03.2015 надав суду акт виконаних робіт від 16.01.2017.

Відповідно до акту виконаних робіт від 16.01.2017 складеного виконавцем-позивачем, загальна вартість наданих послуг зазначена в сумі 18 451, 04 грн.

З матеріалів справи вбачається, що рекомендованим листом позивач, 17.01.2017 надіслав відповідачу акт виконаних робіт від 16.01.2017, що підтверджується копією фіскального чеку від 17.01.2017.

Відповідач відповідно до пункту 5.2 договору протягом десяти робочих днів з дати отримання розглядає акт виконаних робіт. У разі погодження уповноважена особа відповідача у вказаний строк (десять робочих днів) підписує такий акт, засвідчує печаткою підприємства і повертає один екземпляр виконавцю.

Дослідивши акт виконаних робіт від 16.01.2017 на суму 18 451, 04 грн., суд встановив, що він підписаний лише позивачем. Зі сторони відповідача зазначений акт не підписаний.

У письмовому відзиві відповідач зазначив про те, що наданий позивачем акт виконаних робіт від 16.01.2017 на суму 18 451, 04 грн. не погоджений і не підписаний страховиком, оскільки потребував врегулювання зі сторони медичного спеціаліста на предмет визнання випадку страховим.

Означене твердження відповідача не приймається судом до уваги, оскільки відповідно до пункту 5.3 договору № 12 від 01.03.2015 у разі непогодження з актом виконаних робіт, відповідач надає письмову мотивовану відмову у вищевказаний термін і сторони вирішують розбіжності шляхом переговорів. У разі відсутності підписаного відповідачем акта виконаних робіт або письмової мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт у встановлений в даному договорі термін (10 робочих днів з дати отримання документів), акт вважається прийнятим відповідачем в повному обсязі і підлягає оплаті в термін, вказаний в пункті 2.4 договору.

Доказів мотивованої письмової відмови відповідачем від підписання акту виконаних робіт від 16.01.2017 суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем були надані медичні послуги на виконання договору № 12 від 01.03.2015 загальною вартістю 18 451, 04 грн.

Відповідно до пункту 2.4 договору № 12 оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позивача в термін до 20 робочих днів після отримання відповідачем акту виконаних робіт, в якому зазначається: діагноз, тривалість лікування клієнта, перелік наданих медичних послуг та їх вартість, рахунків на оплат вартості наданих медичних послуг.

Втім в порушення умов договору № 12 від 01.03.2015, відповідач вартість наданих медичних послуг не сплатив, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 18 451, 04 грн.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення зобов'язань можуть бути різні юридичні факти. Зобов'язання можуть виникати з договорів, у тому числі з кредитних правовідносин.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач, 19.03.2018 звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості, яка залишилася останнім без відповіді та задоволення.

Оскільки факт надання медичних послуг позивачем та отримання їх відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати вартості наданих послуг суду не надано, позовна вимога про стягнення з відповідача 18 451, 04 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Статті 216-218 Господарського кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.

Згідно пункту 2 статті 217 Господарського кодексу України, у сфері господарювання застосовуються наступні види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

У розумінні статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 8.6 договору № 12 від 01.03.2015 у разі порушення відповідачем терміну оплати наданих медичних послуг, відповідач оплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Враховуючи наведене, вимога про стягнення 2 404, 70 грн. - пені (період з 18.02.2017 по 18.08.2017) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги, що втрати, пов'язані з інфляційними процесами в державі за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, суд вважає, що зазначену позовну вимогу обгрунтованою.

З урахуванням наведеного, вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 655, 14 грн. та інфляційних втрат у розмірі 2 815, 62 грн. (період з 18.02.2017 по 25.04.2018) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частина друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

З вищенаведених статей вбачається, що до складу судових витрат у господарському судочинстві можуть включатись витрати на правничу допомогу адвоката. Відповідно до статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору про надання юридичних послуг № 02/18 від 26.02.2018 вирішення питання стягнення заборгованості з відповідача було доручено позивачем адвокату ОСОБА_1 (адвокатське свідоцтво № 4367 від 20.06.2012). Позивачем 13.06.2018 за надання правничої допомоги здійснено платіж у розмірі 10 000, 00 грн., що спростовує твердження відповідача, викладене у письмовому відзиві з приводу відсутності договору про надання юридичних послуг та доказів їх сплати.

Таким чином, суд встановлює, що у даному випадку сума витрат на професійну правничу допомогу може бути віднесена до складу судових витрат у розумінні статті 123 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє вимогу про стягнення 9 067, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 126, 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Медифаст" до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона" про стягнення 24 326,50 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона" (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, будинок 19, ідентифікаційний код 30726778) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Медифаст" (87502, м. Маріуполь, вул. Волгодонська, 18, ідентифікаційний код 33244368) 18 451 (вісімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят одна) грн. 04 коп. - основного боргу, 2 815 (дві тисячі вісімсот п'ятнадцять) грн. 62 коп. - інфляційні втрати, 655 (шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 14 коп. - 3 % річних, 2 404 (дві тисячі чотириста чотири) грн. 70 коп. - пені, 9 067 (дев'ять тисяч шістдесят сім) грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. - витрати по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано та підлягає оскарженню відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено:03.07. 2018.

Суддя Т.Ю. Кирилюк