Рішення

від 27.06.2018 по справі 922/223/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2018 р.м. Харків Справа № 922/223/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.,

розглянувши матеріали справи щодо ухвалення додаткового рішення

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Полі-Експрес (61105, м.Харків, вул. Фонвізіна, буд.18, код ЄДРПОУ 23759236);

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 (61000, АДРЕСА_1 паспорт серії МН 836780);

ОСОБА_2 (61000, АДРЕСА_1 паспорт серії МН 277872);

до відповідача 1 Приватного підприємства Юнісофт (61036, м. Харків, вул. Морозова, буд. 13 Б, код ЄДРПОУ 22655747);

відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю Перо (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 12-А, код ЄДРПОУ 33886524);

про заборону незаконного використання винаходу

за участю представників учасників справи:

позивача - ОСОБА_3, договір про надання правової допомоги № 02/17 від 01.12.2017;

відповідача 1 - не зявився;

відповідача 2 - не зявився;

третьої особи 1- ОСОБА_3, ордер на надання правової допомоги № 053897 від 01.01.2018 року;

третьої особи 2- ОСОБА_3, ордер на надання правової допомоги № 053595 від 01.01.2018 року;

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Харківської області розглянуто справу №922/223/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Полі-Експрес» до відповідача 1 Приватного підприємства «Юнісофт» та відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Перо» , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про заборону незаконного використання винаходу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.04.2018 в задоволенні позову відмовлено повністю, а також вирішено питання про розподіл судових витрат згідно з ст. 129 ГПК України, якою встановлено, що у разі відмови у задоволенні позовних вимог судові витрати покладаються на позивача.

14.05.2018 господарським судом Харківської області отримано заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. №13550 від 14.05.2018) в якій ТОВ «Перо» , відповідач 2 по справі, просить ухвалити додаткове рішення у справі №922/223/18, яким вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з позивача на користь відповідача 2 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмір 26 611,78грн., свою позицію обґрунтовуючи тим, що рішенням господарського суду Харківської області від 23.04.2018 не вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.05.2018 було прийнято заяву про ухвалення додаткового рішення (вх №13550 від 14.05.2018) до розгляду та призначено судове засідання з розгляду заяви (вх. №13550 від 14.05.2018) на 22.05.2018 о 11год. 30хв., про що повідомлено сторін та учасників справи.

Разом з тим, 16.05.2018 до господарського суду Харківської області від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Полі-Експрес» надійшла апеляційна скарга (вх. №473 від 16.05.2018 ) на рішення господарського суду Харківської облатсі від 23.04.2018 по справі №922/223/18 про відмову у задоволенні позову, у зв'язку з чим, суд ухвалою від 17.05.2018 зупинив провадження щодо розгляду поданої ТОВ «Перо» заяви про ухвалення додаткового рішення до розгляду Харківським апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 23.04.2018 по справі №922/223/18 про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2018 задоволено заяву позивача про відмову від позову, визнано нечинним рішення господарського суд Харківської області від 23.04.2018 про відмову у задоволенні позову, закрито провадження у справі 922/223/18 та 14.06.2018 справу №922/223/18 Харківським апеляційним господарським судом повернуто господарському суду Харківської області.

14.06.2018 від відповідача 2 надійшла заява про відшкодування судових витрат (вх.№17253 від 14.06.2018) в якій відповідач 2 просить поновити провадження у господарській справі №922/223/18 щодо ухвалення додаткового рішення та стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Полі- Експрес» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перо» судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 26 611,78 грн..

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.06.2018 поновлено провадження про ухвалення додаткового рішення та призначено судове засідання на 25.06.2018 о 12год.00хв..

У звязку з відрядженням судді Новікової Н.А. судове засідання перенесене на 27.02.2018 о 11.00.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, оскільки рішення по справі від 23.04.2018 визнане нечинним Харківським апеляційним господарським судом, у звязку з відмовою позивача від позову, а відтак закрито провадження по справі, а тому питання щодо витрат на професійну правничу допомогу повинен вирішувати суд апеляційної інстанції. Разом з цим, позивач зазначив про те, що відповідачем 2 в обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, що унеможливлює визначення дійсного розміру витрат понесених відповідачем 2 на професійну правничу допомогу, а відтак вимоги ТОВ Перо щодо витрат на професійну правничу допомогу позивач вважає необґрунтованими.

Згідно п.3 ч.1, ч.2-5 ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені. У зв'язку з тим, що рішення по справі було визнане не чинним у зв'язку з відмовою позивача від позову додаткове рішення по справі повинен ухвалити той суд, який здійснив розгляд справи по суті, а відтак, суд дійшов висновку про можливість ухвалення додаткового рішення за заявою відповідача 2.

Розглянувши заяви відповідача 2 про ухвалення додаткового рішення (вх. №13550 від 14.05.2018) та про відшкодування судових витрат (вх. № 17253 від 14.06.2018), суд виходить з наступного.

Відповідно до п. З, 5, 6 ст.130 ГПК України: у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача; у разі закриття провадження у справі відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необгрунтованих дій позивача. У наведених випадках суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановления ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог ч.8 ст. 129 ГПК України.

Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи зокрема відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Крім цього п.2 ч. 2 ст.126 ГПК України встановлено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Як визначено у п.6.3 постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 № 7 відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою ними послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно ч.3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Виходячи з аналізу вказаних статей суд дійшов висновку про те, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу за для надання такої допомоги.

Як вбачається з договору №12 про надання адвокатських послуг укладеного між Адвокатським обєднанням САЛКОМ-Інтер та ТОВ Перо від 23.11.2009, АО САЛКОМ-Інтер зобов'язується надавати ТОВ Перо юридичні послуги визначені п.1.1 договору, разом з цим, відповідач 2 зобовязується оплачувати вартість послуг наданих у розмірі та порядку встановленому п. 3.1 договору.

Як вбачається з додаткової угоди №2 до договору про надання адвокатських послуг №12 від 23.11.2009, згідно якої сторони домовились про те, що АО САЛКОМ-Інтер зобов'язується здійснити захист прав та представництво інтересів відповідача 2 в суд по справі 922/223/18, оговорена вартість послуг за додатковою угодою складають 20000грн. без урахування ПДВ, крім того ПДВ, що становить 4000грн., що в сумі дорівнює 24000грн..

На виконання додаткової угоди №2 до договору про надання адвокатських послуг №12 від 23.11.2009, АО САЛКОМ-Інтер видано ордер серія КВ№220541 від 26.02.2018 на підставі якого здійснювалось представництво відповідача 2 у справі 922/223/18. Як вбачається з платіжного доручення №4085 від 04.05.2018 про сплату 26611,78грн. відповідачем 2 оплачено послуги надані АО САЛКОМ-Інтер згідно рахунком на оплату №10 від 23.03.2018 на суму 26611,78грн. разом з ПДВ, а саме адвокатські послуги згідно додаткової угоди №2 від 21.02.2018 на суму 24000грн. та додаткові витрати передбачені договором про надання адвокатських послуг №12 від 23.11.2009 на суму 2611,78грн..

Відповідно до п.6.5 постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 № 7, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Водночас в порушення ч. 3 ст. 126 ГПК України, відповідачем 2, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрату зв'язку з наданням ним професійної правової допомоги відповідачем 2 не надано.

Як зазначає позивач відсутність детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрату зв'язку з наданням ним професійної правової допомоги свідчать про необґрунтованість та недоведеність вимог відповідача 2 щодо понесених ним витрат на правову допомогу, а тому такі вимоги відповідача 2 не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи з аналізу даної статті суд, зазначає про те, що відсутність в матеріалах справи детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрату зв'язку з наданням ним професійної правової допомоги не може розцінюватись як підстава для відмови у винесенні додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

Що стосується стягнення додаткових витрати у розмірі 2611,78грн. сплачених відповідачем 2 відповідно до рахунку на оплату №10 від 23.03.2018 та платіжного доручення №4085 від 04.05.2018, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з рахунку на оплату №10 від 23.03.2018 до витрат понесених ТОВ «Перо» у зв'язку з розглядом справи також віднесені додаткові витрати у розмірі 2611,78грн., разом з цим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджували б наявність додаткових витрат понесених відповідачем 2, крім цього враховуючи відсутність детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрату зв'язку з наданням ним професійної правової допомоги, суд дійшов висновку про недоведеність та необґрунтованість вимог відповідача 2 щодо стягнення з позивача додаткових витрат понесених представником відповідача у зв'язку з розглядом даної справи у розмірі 2611,78грн. враховуючи ПДВ, а відтак додаткові витрати заявлені відповідачем 2 у розмірі 2611,78грн. не підлягають стягненню з позивача.

Разом з цим, як встановлено матеріалами справи, ТОВ «Перо» дійсно надавалась професійна правнича допомога, що підтверджується здійсненням представництва відповідача 2 у судових засіданнях по справі, а також наявними в матеріалах справи відзивом та іншими процесуальними документами поданими в інтересах відповідача 2. Водночас, як вбачається з додаткової угоди №2 до договору про надання адвокатських послуг №12 від 23.11.2009 оговорена вартість надання відповідачу 2 професійної правничої допомоги становить 24000грн. з яких 4000грн. ПДВ, однак суд, враховуючи складність справи, а також немайновий предмет позову, виходячи з принципу розумності, з огляду на відсутність у матеріалах справи детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрату зв'язку з наданням ним професійної правової допомоги, беручи до уваги пояснення позивача щодо необґрунтованості та недоведеності витрат відповідача 2 на професійну правову допомогу, виходячи з ч. 5 ст. 126 ГПК України, дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають стягненню з позивача на користь ТОВ «Перо» до 12000грн..

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.123,129, 237-238, 240-241, 244 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Полі-Експрес (61105, м.Харків, вул. Фонвізіна, буд.18, код ЄДРПОУ 23759236) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Перо (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 12-А, код ЄДРПОУ 33886524) витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 12000грн..

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст додаткового рішення складено 04.07.2018

Суддя ОСОБА_4