Постанова

від 27.06.2018 по справі 910/8326/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2018 р. Справа№ 910/8326/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Мальченко А.О.

Дикунської С.Я.

за участю секретаря судового засідання Костяк В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу (вх. №09-08.1/6834/17 від 15.08.2017) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кребс Фід" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2017

у справі №910/8326/17 (суддя - Ярмак О.М.)

за позовом DSM Nutritional Products Sp. z o.o. ("ДСМ Нутрішіонал Продактс")

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кребс Фід"

про стягнення 1 116 179,71 грн.

за участю представників учасників справи:

від позивача - Кравець О.С. довіреність № б/н від 28.11.17

від відповідача - Богатинська Н.О. довіреність № 3 від 26.06.17

ВСТАНОВИВ:

DSM Nutritional Products Sp. z o.o. ("ДСМ Нутрішіонал Продактс") (позивач у справі) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кребс Фід" (відповідач у справі) про стягнення 1 116 179,71 грн за контрактом №UA-001-2016 від 09.03.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Кребс Фід" своїх грошових зобов'язань за контрактом №UA-001-2016 від 09.03.2016, щодо оплати вартості поставленого товару.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2017 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кребс Фід" на користь DSM Nutritional Products Sp. z o.o. ("ДСМ Нутрішіонал Продактс") 143 650 польських злотих, що еквівалентно 1 014 708,83 грн. заборгованості, 14 365 польських злотих, що еквівалентно 101 470,88 грн пені та 16 742,70 грн судового збору.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд з посиланням на приписи ст. ст. 5, 8, 32, 43 Закону України Про міжнародне приватне право , ст. 33 Договору між Україною та Республікою Польща, ст. ст. 354, 481, 605 ЦК Польщі, та встановлення обставин неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати вартості отриманого товару, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кребс Фід", подав апеляційну скаргу (вх. №09-08.1/6834/17 від 15.08.2017), в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2017 повністю та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято при неповному з'ясуванні усіх обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права. Так, відповідач зазначає, що згідно наявних в матеріалах справи документів щодо вартості поставленого товару та проведених відповідачем проплат, у ТОВ "Кребс Фід" відсутня заборгованість за контрактом № UF-001-2016 від 09.03.2016. Також апелянт стверджує, що наявні в матеріалах справи норми законодавства Республіки Польща та правовий висновок їх застосування не можуть бути належним тлумаченням норм права Республіки Польща, оскільки не є їх офіційним тлумаченням в контексті приписів ст. 8 Закону України Про міжнародне приватне право . Крім того, відповідач вказує на наявністю сумнівів щодо повноважень осіб, які підписали позовну заяву.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 апеляційну скаргу (вх. №09-08.1/6834/17 від 15.08.2017) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кребс Фід" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2017 у справі №910/8326/17 прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 20.09.2017.

19.09.2017 від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в який сторона просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

02.10.2017 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кребс Фід" до Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання (вх. №09-11/18264/17) про витребування у DSM Nutritional Products Sp. z o.o. (позивача у справі) доказів наявності у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 права делегувати свої права на підписання від імені DSM Nutritional Products Sp. z o.o. позовної заяви та інших документів. Також 02.10.2017 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кребс Фід" до Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання (вх. №09-10/6262/17) про звернення до Міністерства Юстиції Республіки Польща із судовим запитом про надання інформації стосовно змісту норм законодавства Республіки Польща згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі, які регламентують договірні правовідносини, відносини між кредитором та боржником, в тому числі згідно Цивільного Кодексу Республіки Польща.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2017 провадження у справі зупинено на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України (в редакції на час постановлення ухвали) у зв'язку з необхідністю звернення до Міністерства Юстиції Республіки Польщі (Ministerstwo Sprawiedliwosci, Al. Ujazdowskie 11; 00-950 Warszawa P-33) із клопотання про надання правової допомоги, а саме з клопотанням про вручення позивачу у справі - DSM Nutritional Products Sp. z o.o. документів та повідомлення його про розгляд даної справи. Крім того, витребувано у позивача письмові пояснення з відповідним документальним обґрунтуванням щодо повноважень пана ОСОБА_5 (ОСОБА_5) та пані ОСОБА_6 (ОСОБА_6), які спільно представляють DSM Nutritional Products Sp. z o.o., на видачу від імені DSM Nutritional Products Sp. z o.o. довіреностей на третіх осіб, в тому числі на громадян України, та можливості таких третіх осіб здійснювати представництво інтересів DSM Nutritional Products Sp. z o.o. в судових органах України одноособово, а також надати інформацію щодо чинності довіреності, яка видана від імені DSM Nutritional Products Sp. z o.o. від 06.01.2016 на вказаних осіб (зокрема чи не відкликані такі повноваження в даних осіб згідно із законодавством Республіки Польща). Витребувано докази правосуб'єктності, в тому числі повну виписку з реєстру підприємців Національного Судового Реєстру щодо підприємства - DSM Nutritional Products Sp. z o.o. Також Київський апеляційний господарський суд, з огляду на наявність заперечень відповідача щодо відповідності та повноти наданих позивачем документів про зміст норм цивільного права Республіки Польщі, звернувся до Міністерства юстиції України із запитом про надання законодавчих актів Республіки Польща з цивільного права, які регулюють правовідносини поставки та доктрину його тлумачення і застосування.

06.03.2018 від Міністерства юстиції України надійшов лист, яким на виконання вимог ухвали суду від 04.10.2017 надано польською мовою отриману від Республіки Польща практику тлумачення та застосування норм цивільного законодавства Республіки Польща, яким регулюються питання правовідносин за договором поставки.

Враховуючи надходження запитуваної інформації польською мовою, у зв'язку з неможливістю належного застосування даного законодавства, Київський апеляційний господарський суд, з метою вирішення питання щодо його розгляду, дійшов висновку про поновлення провадження у справі та ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2018 зобов'язав апелянта здійснити нотаріально засвідчений переклад на українську мову норм цивільного законодавства Республіки Польща, отриманих від Міністерства юстиції України згідно листа від 26.02.2018 № 68/199-62-18/12.1.2. Розгляд справи відкладено до 25.04.2018.

25.04.2018 до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи перекладу практики тлумачення та застосування норм цивільного законодавства Республіки Польща.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2018 апеляційне провадження у справі №910/8326/17 було зупинено до надходження від уповноваженого органу Республіки Польщі підтвердження про виконання надісланого клопотання про вручення позивачеві документів у цивільній справі та підтвердження повноважень пана ОСОБА_5 та пані ОСОБА_6.

04.06.2018 від позивача DSM Nutritional Products Sp. z o.o. ("ДСМ Нутрішіонал Продактс") надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, в якому повідомляється про те, що пан ОСОБА_5 та пані ОСОБА_6 є уповноваженими особами діяти в інтересах позивача, на підтвердження чого додано засвідчений належним чином, апостильований з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову Витяг з Реєстру підприємців станом на 27.04.2018. Позивач стверджує, що будь-яких обмежень щодо підписання документів та призначення уповноважених третіх осіб на підставі довіреності прокуристами зазначений повний витяг з Реєстру підприємців не містить.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2018 апеляційне провадження у даній справі поновлено, розгляд справи призначено на 27.06.2018.

Склад судової колегії, що здійснювала розгляд даної справи, змінювався.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Агрикової О.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 26.06.2018 для розгляду даної апеляційної скарги було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук Г.А., судді - Мальченко А.О., Дикунська С.Я. Вказана судова колегія ухвалою від 26.06.2018 прийняла апеляційну скаргу у даній справі до свого провадження.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.06.2018 вимоги апеляційної скарги підтримав та просить її задовольнити.

Представник позивача заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

09.03.2016 між DSM Nutritional Products Sp. z o.o. ("ДСМ Нутрішіонал Продактс") (продавець за договором, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кребс Фід" (покупець за договором, відповідач) укладено Контракт № UА-001-2016, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця Ензими, Каротиноїди, Премікси, Вітаміни, Вітамінні суміші (далі -Товар), а покупець прийняти та оплатити вартість товару. Кількість, асортимент та вартість товару визначалися відповідно до Специфікацій, що становлять невід'ємну частину Контракту.

Відповідно до п. 2.1. Контракту товар постачається на умовах СІР Київ, Україна або ЕХW Мщонов, Польща ("Інкотермс" в редакції 2000 року) на підставі замовлень Відповідача.

У відповідності до правил Інкотерм в редакції 2000 року термін категорії "E" покладає на продавця мінімальні зобов'язання: продавець повинен лише надати товар у розпорядження покупця в узгодженому місці - звичайно на власних площах продавця.

За умовами ЕХW ("Інкотермс" в редакції 2000 року) продавець зобов'язаний надати готовий до відвантаження товар. Покупець зобов'язаний виконати експортне, імпортне митне оформлення і доставити товар. Ризики втрати товару переходять в момент передачі товару на складі продавця.

За змістом п. 5.1 Контракту, загальна сума Контракту визначається вартістю Товару, який має бути поставлений продавцем та придбаний покупцем протягом строку дії Контракту, відповідно до цін, що встановлені у Специфікації.

Згідно п. 5.3. Контракту оплата кожної партії товару здійснюється покупцем на підставі рахунку-фактури продавця на умовах 100 % попередньої оплати покупцем вартості товару або протягом 45 днів з дати виставлення рахунку-фактури.

Між сторонами на кожну окрему поставку товару укладено специфікації, зокрема, Додаток № 9 від 06.06.2016 до Контракту № UА-001-2016 від 09.03.2016 на суму 58 790 польських злотих; Додаток № 10 від 13.06.2016 до Контракту № UА-001-2016 від 09.03.2016 на суму 61610 польських злотих; Додаток № 11 від 01.08.2016 до Контракту № UА-001-2016 від 09.03.2016 на суму 47 210 польських злотих (а.с.40-49 том І).

Предметом спору у даній справі є вимога DSM Nutritional Products Sp. z o.o. про стягнення з відповідача 143 650 польських злотих за отриманий товар згідно Контракту № UА-001-2016 від 09.03.2016 та Додатків № 9 від 06.06.2016, № 10 від 13.06.2016, № 11 від 01.08.2016 до контракту. Також позивачем нараховано пеню за неналежне виконання договірних зобов'язань по оплаті вартості отриманого товару.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про міжнародне приватне право" зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.

Частиною першою статті 43 Закону України "Про міжнародне приватне право" встановлено, що сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законом України.

Згідно зі ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах від 24.05.1993 (далі - Договір між Україною і Польщею), зобов'язання, що виникають з договірних відносин, визначаються законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої була укладена угода, хіба що учасники договірних відносин підпорядкували ці відносини вибраному ними законодавству.

Сторонами контракту в його п. 8 узгоджено, що права та обов'язки сторін, що виникають або пов'язані з підтвердженням замовлення та/або умовами мають регулюватися, трактуватися, інтерпретуватися і виконуватися згідно з польським законодавством. Конвенція Організації Об'єднаних Націй про угоди міжнародної купівлі - продажу товарів від 11.04.1980 не застосовується.

Сторони погоджуються, що всі суперечки, які виникають із підтвердженого замовлення повинні бути врегульовані належним шляхом у районних судах міста Варшави, без обмеження права на застосування засобів правового захисту, але залишаючи за DSM право передачі справи на розгляд у будь-який інший комерційний суд (частина 2 пункту 8 контракту).

Оскільки сторонами правочину було визначено застосування матеріального права Республіки Польща, судова колегія з урахуванням приписів Закону України "Про міжнародне приватне право" та Договору між Україною і Польщею погоджується з висновком місцевого господарського суду про застосування до спірних правовідносин законодавства Польської Республіки.

Відповідно до ст. 353 Цивільного кодексу Республіки Польща (далі - ЦК Польщі), офіційний текст норм матеріального права якого було отримано судом апеляційної інстанції в порядку ст. 8 Закону України "Про міжнародне приватне право", зобов'язання полягає в тому, що кредитор може вимагати від боржника виконання, а боржник повинен здійснити виконання.

Договірні сторони можуть встановити правові відносини на власний розсуд, якщо його зміст або мета не суперечать компетенції (характеру) відносин, закону або правилам соціального співіснування (ст. 353-1 ЦК Польщі).

Згідно зі ст. 354 ЦК Польщі боржник повинен виконувати зобов'язання відповідно до його змісту та способу, що відповідає його соціально-економічному призначенню та принципам соціального співіснування, і якщо в цьому правовідношенні існують правові звичаї - також у спосіб, що відповідає цим звичаям.

Боржник, у відповідності до ст. 355 ЦК Польщі, зобов'язується до старанності, яка загалом вимагається у відносинах даного типу.

Статтею 535 ЦК Польщі визначено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно покупцеві і надати йому товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продавцю ціну.

За змістом ст. 605 ЦК Польщі у договорі постачальник зобов'язується виробляти речі, позначені щодо ґатунку і доставляти їх частинами або періодично, а отримував зобов'язується забрати ці речі і заплатити ціну.

У відповідності до ст. 455 ЦК Польщі якщо строк здійснення виконання не зазначений або не випливає з характеру зобов'язання, виконання має бути здійснено негайно після того, як боржник був викликаний для виконання.

Сторонами контракту в його п. 5.3 було узгоджено, що оплата кожної партії товару здійснюється покупцем протягом 45 днів з дати виставлення рахунку-фактури.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов даного договору позивачем поставлено товар в узгодженому з відповідачем місті - Мщонув, Польща на загальну суму 167 610 польських злотих, що підтверджується Міжнародною товарно-транспортною накладною за рахунком-фактурою № 6531079374 від 14.06.2016; Міжнародною товарно-транспортною накладною № 926702 за рахунком-фактурою № 6531080769 від 25.07.2016; Міжнародною товарно-транспортною накладною № 997699 за рахунком-фактурою № 6531082077 від 01.09.2016 (а.с. 43, 44, 49, 50, 55, 56 том І). Факт отримання товару згідно вищенаведених міжнародних товарно-транспортних накладних відповідачем ні в суді першої інстанції, не під час апеляційного перегляду даної справи не заперечувалось.

Також позивачем виставлено рахунки фактури (інвойси): № 6531079374 від 14.06.2016 на суму 58 790 польських злотих; № 6531080769 від 25.07.2016 на суму 61 610 польських злотих, № 6531082077 від 01.09.2016 на суму 47 210 польських злотих (а.с. 46, 53, 59 том І).

Відповідач за поставлений товар згідно вказаних рахунків-фактур розрахувався частково, зокрема, згідно банківської виписки, 21.04.2017 ТОВ "Кребс Фід" сплачено 18 000 польських злотих, які були зараховані позивачем в рахунок оплати вартості товару за рахунком-фактурою № 6531079374 від 14.06.2016. А також в рахунок оплати цього рахунку позивачем також було зараховано 5 960 польських злотих, сплачених відповідачем 17.03.2017 в сумі 10 000 польських злотих (інша частина суми в розмірі 4 040 польських злотих зараховано в рахунок погашення рахунку-фактури № 6531079373, який не є предметом спору у даній справі). Тобто, рахунок-фактура № 6531079374 від 14.06.2016 частково не оплачений відповідачем в сумі 34 830 польських злотих (58 790 - 18 000 - 5 960).

Рахунки-фактури № 6531080769 від 25.07.2016 на суму 61 610 польських злотих та № 6531082077 від 01.09.2016 на суму 47 210 польських злотих повністю не був оплачений відповідачем.

Водночас, обґрунтовуючи відсутність заборгованості за поставлений товар згідно рахунків-фактур, що є предметом розгляду у даній справі, відповідач надав виписки банку про перерахування ТОВ "Кребс Фід" позивачу 150 000 польських злотих з призначенням платежу згідно контракту № UА-001-2016 від 09.03.2016, що були сплачені в період з 01.07.2016 по 29.09.2016.

Відповідно до ст. 451 ЦК Польщі боржник, що має перед тим самим кредитором кілька боргів одного типу під час виконання зобов'язання може зазначити, який борг він хоче сплатити. За відсутності заяви боржника або кредитора здійснена оплата зараховується в першу чергу як борг, що підлягає сплаті, а якщо таких боргів є кілька - як найдавніший борг, що підлягає сплаті.

Статтями 76, 77 ГПК України передбачено належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Оскільки кожна наступна партія поставки товару оформлювалась відповідною специфікацією та виставлявся рахунок-фактури на його оплату окремо, тобто має місце триваючих характер правовідносин, а з наданих відповідачем виписок банку про перерахування коштів неможливо достеменно ідентифікувати сплату ТОВ "Кребс Фід" коштів в сумі 150 000 польських злотих саме за рахунками-фактурами № 6531079374 від 14.06.2016, № 6531080769 від 25.07.2016, № 6531082077 від 01.09.2016, тоді як, заповнення рядка призначення платежу здійснюється платником коштів, судова колегія дійшла висновку, що відповідачем достатніми доказами, в контексті приписів ст. 79 ГПК України, під час апеляційного перегляду справи не спростовано обставин наявності заборгованості за поставлений товар. Інших доказів в спростування вказаних обставин відповідачем не надано. Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в силу приписів ст. ст. 14, 74 ГПК України суд не наділений повноваженнями самостійно збирати докази у справі. Доводи апеляційної скарги в цій частині відхиляються як такі, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а відтак не можу бути підставою для зміни чи скасування судового рішення.

Крім того, згідно представлених позивачем документів, зокрема, додатків № № 1-11 до контракту (а.с. 136-146 том І), загальна вартість усіх партій поставки товару згідно контракту № UА-001-2016 від 09.03.2016 становить 589 270 польських злотих, тоді як, згідно банківських виписок відповідача ним сплачено лише 178 000 польських злотих (150 000 + 18 000 + 10 000).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовної вимоги в частині стягнення з ТОВ "Кребс Фід" 143 650 польських злотих, що еквівалентно 1 014 708, 83 грн, заборгованості за отриманий товар згідно рахунків-фактур № 6531079374 від 14.06.2016, № 6531080769 від 25.07.2016, № 6531082077 від 01.09.2016.

Відповідно до ст. ст. 471, 472 ЦК Польщі боржник зобов'язаний відшкодувати збитки, спричинені невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Якщо особливим законодавчим положенням або угодою не передбачено інше, боржник несе відповідальність за недотримання належної старанності.

Статтею 477 ЦК Польщі визначено, що у випадку прострочення боржником кредитор може вимагати, незалежно від виконання зобов'язання, компенсації за шкоду заподіяну затримкою.

Згідно зі ст. 481 ЦК Польщі якщо боржник затримується із здійсненням грошової виплати, кредитор може вимагати відсотки затримку, навіть якщо він не зазнав жодних збитків і навіть якщо затримка була пов'язана з обставинами, за які боржник не несе відповідальності. Якщо відсоткова ставка за прострочення не була встановлена, нараховуються відсотки за законом за прострочення в сумі, що дорівнює базовій ставці Національного банку Польщі та 5,5 відсотковим пунктам. Однак, якщо заборгованість нараховує відсотки за більшою ставкою, кредитор може вимагати відсотки за затримку за більшою ставкою. Максимальний розмір процентів за прострочення не може за рік вдвічі перевищувати розмір відсоткової ставки за затримку (максимальний відсоток за затримку). Якщо сума відсотків за затримку перевищує суму максимального відсотка за затримку, застосовується максимальний відсоток за затримку. Міністр юстиції оголошує в офіційному бюлетені Республіки Польща розмір відсоткової ставки за прострочення.

В п. 6.5 Контракту сторонами узгоджено, що у випадку прострочення виконання зобов'язань з оплати товару покупець несе відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,2 % від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення оплати, але не більше 10 % суми.

Згідно наданої Міністерством юстиції України на вимогу суду апеляційної інстанції доктрини тлумачення норм матеріального права, повідомленням Міністра юстиції про ставку відсотків за затримку від 07.01.2016 (М.Р. з 2016 року, поз. 47) встановлено, що з 1 січня 2016 ставку відсотка визначено на рівні 7 % (а.с. 91 том ІV), що становить 0,019 % за кожен день прострочення сплати основного боргу.

Водночас згідно приписів ст. 481 ЦК Польщі Максимальний розмір процентів за прострочення становить 14 %, що є 0,038 % за кожен день прострочення сплати основного боргу.

Оскільки сторонами контракту було визначено більший відсоток за прострочення з оплати товару, місцевий господарський суд дійшов цілком обґрунтованого висновку про застосування до спірних правовідносин ставки на рівні 14 % але не більше 10% (згідно умов контракту) та стягнення на користь позивача 14 365 польських злотих пені, що еквівалентно 101 470, 88 грн пені. Розмір нарахованої позивачем пені апелянтом в суді апеляційної інстанції не оспорюється.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в матеріалах справи офіційного тексту норм матеріального права Цивільного кодексу Республіки Польща не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки наведене не зумовило ухвалення невірного рішення по суті. Крім того, судова колегія за результатами дослідження офіційного тексту норм Цивільного кодексу Республіки Польща, отриманого від Міністерства юстиції України, та застосованих місцевим господарським судом норм названого кодифікованого закону на підставі юридичного висновку, наданого позивачем у нотаріально засвідченому перекладі на українську мову, розбіжностей трактування не встановила. Відтак, порушень норм матеріального права не вбачається.

Не заслуговують врахуванню і доводи апелянта щодо відсутності правомірності повноважень представника позивача на підписання позовної заяви та представництва в суді, оскільки наданий позивачем витяг з Реєстру підприємців спростовують викладені заперечення сторони (а.с. 116-140 том ІV).

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2017 у справі № 910/8326/17 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається.

Судові витрати в порядку ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта (відповідача у даній справі).

Керуючись ст. ст. 129, 253-254, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кребс Фід" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2017 у справі №910/8326/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2017 у справі №910/8326/17 залишити без змін.

3. Справу №910/8326/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді А.О. Мальченко

С.Я. Дикунська

Повний текст постанови складено 05.07.2018