Постанова

від 03.07.2018 по справі 911/179/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2018 р. Справа№ 911/179/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Гаврилюка О.М.

при секретарі судового засідання : Стаховській А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Дудник А.В. довіреність № 4292 від 29.09.2010 року;

від відповідача: Яковенко А.Ю. довіреність № 652/01-07 від 21.02.2018 року,

розглянувши апеляційну скаргу Білоцерківської міської ради

на рішення Господарського суду Київської області від 04.05.2018 року (повний текст рішення складено 15.05.2018 року)

у справі № 911/179/18 (суддя: Ейвазова А.Р.)

за позовом Приватного підприємства "Артезіан"

до Білоцерківської міської ради

про визнання недійсним рішення

Встановив

Приватне підприємство "Артезіан" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Білоцерківської міської ради (далі - відповідач) про визнання недійсним рішення №1817-42-VII від 21.12.2017 року "Про передачу земельної ділянки комунальної власності в оренду ПП "Артезіан".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірним рішенням йому відмовлено у передачі земельної ділянки у користування з порушенням ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. ст. 93, 120, 123, 124 Земельного кодексу України. При цьому, позивач зазначає, що йому належить виробнича база, яка розташована на відповідній земельній ділянці.

Господарський суд Київської області задовольнив позов Приватного підприємства "Артезіан" своїм рішенням від 04.05.2018 року (повний текст підписано 15.05.2018 року).

Не погодившись з прийнятим рішенням, Білоцерківса міська рада звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в даній справі та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Київської області, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, зокрема, ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України.

Крім того, скаржник зазначив, що позивачем не надано підтверджуючих документів, що саме на трьох земельних ділянках знаходиться нерухоме майно позивача, що належить йому на праві власності. Так, на трьох земельних ділянках відсутні капітальні будівлі (споруди).

Також, скаржник, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, зауважив, що ч. 3 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2018 року справу № 911/179/18 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Білоцерківської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 04.05.2018 року у справі № 911/179/18

У судовому засіданні 03.07.2018 року апелянт підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати.

У судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду першої інстанції залишити без змін а скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 04.05.2018 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Білоцерківської міської ради - без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішенням Білоцерківської міської ради Київської області від 21.12.2017 року №1817-42-VII "Про передачу земельної ділянки комунальної власності в оренду ПП "Артезіан", відповідачу відмовлено у передачі земельних ділянок комунальної власності в оренду позивачу для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд (вид використання - під розміщення виробничої бази), загальною площею 0,0332 га в складі трьох земельних ділянок (0,0229 га кадастровий номер 3210300000:09:001:0075, 0,0074 га кадастровий номер 321030000003:002:0170, 0,0029 га га кадастровий номер 3210300000:03:002:0168) за адресою: вул. Привокзальна, 93а, строком на 5 років, за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква.

Прийняте рішення мотивовано тим, що, відповідно до ч.1 ст. 134 Земельного кодексу України (вільні ділянки підлягають продажу на конкурсних засадах), а ПП "Артезіан" до заяви від 26.10.2017 року не додав документів, що підтверджують наявність права власності на нерухоме майно, що розташоване на вказаних земельних ділянках. Також, у рішенні вказано на невідповідність іншій містобудівній документації згідно вимог ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, а саме відсутністю плану зонування або детального плану території під даними земельними ділянками, затверджених відповідно до вимог цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, позивач є власником майна - нежитлових приміщень, розташованих у м. Біла Церква по вул. Брестській, 93-а (перейменована на вулицю Привокзальна), які він придбав відповідно до договору купівлі-продажу від 13.08.1997 року, що укладений між МПП "Артезіан" (правонаступником якого є позивач) та Білоцерківським міжгосподарським підприємством по виробництву товарної риби (т.1 в.с. 17-18), і які йому передані відповідно до акту прийому-передачі від 20.08.1997 року (т.1 а.с.45).

Земельні ділянки, щодо яких прийнято спірне рішення, входять до складу земельної ділянки, яка надавалась позивачу в оренду на підставі договору оренди від 25.05.2004 року (т.1 а.с. 74-77) в складі земельної ділянки площею 0,3786 га, яка в подальшому поділена на п'ять земельних ділянок.

У зв'язку із закінченням строку дії відповідного договору оренди, 24.03.2010 року позивач подав відповідачу заяву щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку площею 0,3174 га під розміщення виробничої бази за адресою: м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 93-А.

Рішенням Білоцерківської міської ради № 1355 від 28.04.2010 року "Про надання дозволів на розробку технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на оренду земельних ділянок" надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на оренду земельної ділянки ПП "Артезіан" під розміщення виробничої бази в м. Біла Церква по вул. Привокзальна, 93-А, орієнтовною площею 0,3174 га, за рахунок земель населеного пункту м.Біла Церква. Пунктом 2 даного рішення зобов'язано ПП "Артезіан" протягом чотирьох місяців подати на розгляд міської ради належним чином розроблену технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на оренду земельної ділянки (т.1 а. с.26).

18.03.2011 року прокуратурою м. Біла Церква Київської області внесено протест на рішення Білоцерківської міської ради №1355 від 28.04.2010 року "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку" в частині пп.1.2 (т.1 а.с. 82-83).

Рішенням Білоцерківської міської ради № 141-08 від 21.04.2011 року "Про скасування підпунктів рішень міської ради та виконавчого комітету, припинення дії договорів оренди землі, внесення змін в підпункти рішень міської ради", на виконання протесту прокурора м. Біла Церква від 18.03.2011 року № 2735, скасовано підпункт 1.2 рішення Білоцерківської міської ради № 1355 від 28.04.2010 року "Про надання дозволів на розробку технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на оренду земельних ділянок" (т.1 а. с.84).

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.11.2011 року у справі №19/063-11 за позовом Приватного підприємства "Артезіан" до Білоцерківької міської ради визнано недійсним підпункт 1.5 пункту 1 рішення Білоцерківської міської ради № 141-08 від 21.04.2011 року "Про скасування підпунктів рішень міської ради та виконавчого комітету, припинення дії договорів оренди землі, внесення змін в підпункти рішень міської ради" (т.1 а.с. 85-90).

Як встановлено рішенням у відповідній справі, Товариством з обмеженою відповідальністю "Краяни" за завданням позивача на виконання робіт від 12.07.2012 року було виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки ПП "Артезіан" під розміщення виробничої бази по вул. Привокзальній, 93 а в межах Білоцерківської сільської ради Київської області в складі п'яти земельних ділянок - площею 0,0229 га кадастровий номер 3210300000:09:001:0075; площею 0,0230 га кадастровий номер 3210300000:03:002:0169; площею 0,1528 га кадастровий номер 3210300000:03:002:0172; площею 0,0074 га кадастровий номер 3210300000:03:002:0170 та площею 0,0029 га кадастровий номер 3210300000:03:002:0168 (т.1 а.с. 92-141).

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, межі та площа земельної ділянки під виробничою базою площею 0,3786 визначені в акті визначення та погодження меж землекористування від 26.03.2004 року, а також в акті обстеження земельної ділянки та передачу на зберігання встановлених (відновлених) межових знаків землевласнику (землекористувачу) від 26.03.2004 року.

Позивач отримав в Управлінні містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області висновок про наявні обмеження на використання земельної ділянки по вул. Привокзальній, 93-а від 23.07.2012 року № 15/149.

Приватне підприємство "Артезіан" звернулось до Білоцерківської міської ради з заявою від 02.08.2012 року №3391, якою просило затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку під розміщення виробничої бази та надати в оренду земельну ділянку загальною площею 0,3172 га в складі п'яти земельних ділянок площею 0,0229 га, 0,0230 га, 0,1528 га, 0,0074 га та 0,0029 га, розташованих за адресою вул. Привокзальна, 93 А в м. Біла Церква.

Рішенням Білоцерківської міської ради від 16.08.2012 року № 662-28-VI вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на оренду земельної ділянки та передати земельну ділянку в оренду Приватного підприємства "Артезіан" під розміщення виробничої бази в місті Біла Церква по вулиці Привокзальна, 93А загальною площею 0,1758 га в складі двох земельних ділянок: ділянка площею 0,0230 га (у тому числі: під капітальною одно- та двоповерховою забудовою - 0,0145 га; під проїздами, проходами та площадками - 0,0085 га); ділянка площею 0,1528 га (в тому числі: капітальна одно- та двоповерхова забудова - 0,0769 га; під проїздами, проходами та площадками - 0,0759 га). Відповідно до вказаного рішення, земельна ділянка передається терміном на 5 років, за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква (т.1 а.с.128).

Враховуючи, що питання про передачу позивачу в оренду земельної ділянки загальною площею 0,0332 га в складі трьох інших земельних ділянок, які також увійшли до технічної документації, що затверджена зазначеним рішенням не вирішено на сесії Білоцерківської міської ради, позивач звернувся до відповідача із заявою від 06.09.2012 року, якою просив пояснити причини відмови у наданні в оренду цих трьох земельних ділянок.

Білоцерківською міською радою прийнято рішення від 21.11.2012 року № 749-31-VI, яким відмовлено Приватному підприємству "Артезіан" у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на оренду земельної ділянки та передачі земельної ділянки в оренду під розміщення виробничої бази в місті Біла Церква по вул. Привокзальна, 93-А, загальною площею 0,0332 га, в складі трьох земельних ділянок, за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква. Відповідне рішення мотивовано положеннями ст. 123 Земельного кодексу України (т. 1 а.с.142).

Вказане рішення визнано недійсним рішенням Господарського суду Київської області від 26.02.2013 року у справі №5/091-12 за позовом Приватного підприємства "Артезіан" до Білоцерківської міської ради (т.1 а.с.143-151).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 року вказане рішення скасовано та прийнято нове про відмову у задоволенні позову. Між тим, постановою Вищого господарського суду України від 11.09.2014 року (т.1 а.с.152-161) постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а вказане рішення суду у справі №5/091-12 залишено без змін.

Так, під час розгляду відповідної справи судом встановлено, що на спірній земельній ділянці площею 0,0332га знаходяться приміщення виробничої бази, що придбана позивачем.

Крім того, рішенням Господарського суду Київської області від 02.07.2014 року у справі №911/1605/14 за позовом Приватного підприємства "Артезіан" до Білоцерківської міської визнано недійсним підпункт 16.2 пункту 16 рішення Білоцерківської міської ради від 20.03.2014 № 1173-57-VI "Про оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки юридичним особам та фізичним особам - підприємцям" (т.1 а.с.163), яким Білоцерківська міська рада повторно відмовила у передачі земельної ділянки в оренду Приватному підприємству "Артезіан" під розміщення виробничої бази в м. Біла Церква, вул. Привокзальна 93А загальною площею 0,0332 га у складі трьох земельних ділянок: площею 0,0229 га; площею 0,0074 га та площею 0,0029 га за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква (т.1 а.с.164-172).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 року, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.01.2015 року, вказане рішення суду у відповідній справі залишено без змін (т.1 а.с.173-184, 185-190).

Рішенням у відповідній справі судом встановлено знаходження на спірних земельних ділянках, які утворені шляхом поділу земельної ділянки 0,3786га, що первісно перебувала в оренді позивача за договором оренди землі від 25.05.2004 року, на п'ять земельних ділянок безпосередньо під майном та ще однієї ділянки під проходами, проїздами, яка залишилась у віданні Білоцерківської міської ради для організації безперешкодного проїзду власників приватних гаражів; цільове призначення земельних ділянок та категорія земель не змінювалась, зовнішні межі земельної ділянки, винесені в натурі, проходять по стінам будівель та не змінювались.

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.07.2016 року у справі №911/1317/16 за позовом Приватного підприємства "Артезіан" до Білоцерківської міської ради визнано недійсним підпункту 2.2 пункту 2 рішення Білоцерківської міської ради № 89-08-УІІ від 24.03.2016 року "Про передачу земельних ділянок в оренду" (т.1 а.с.196), яким Білоцерківська міська рада повторно відмовила у передачі земельної ділянки в оренду ПП "Артезіан" під розміщення виробничої бази в м. Біла Церква, вул. Привокзальна 93А загальною площею 0,0332 га в складі трьох земельних ділянок: площею 0,0229 га; площею 0,0074 га та площею 0,0029 га та вирішила включити дані земельні ділянки в перелік земельних ділянок комунальної власності, які плануються для продажу на земельних торгах у формі аукціону (т.1 а.с.197-207).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 вказане рішення суду залишено без змін.

У відповідній справі також встановлено, що спірні земельні ділянки утворені шляхом поділу земельної ділянки, яка раніше перебувала у позивача в оренді, на п'ять земельних ділянок безпосередньо під майном та ще однієї ділянки, що залишена у віданні відповідача для організації безперешкодного проїзду власників приватних гаражів по території бази ПП "Артезіан". Як встановлено рішенням у відповідній справі, цільове призначення земельних ділянок, їх категорія не змінювалась, зовніші межі земельної ділянки винесені в натуру, проходять по стінам будівель та не змінювались.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.10.2017 року у справі №911/2707/17 за позовом Приватного підприємства "Артезіан" до Білоцерківської міської ради про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії заявлені вимоги задоволено повністю. Відповідно до рішення суду у вказаній справі, визнано бездіяльність Білоцерківської міської ради незаконною та зобов'язано її розглянути на сесії Білоцерківської міської ради заяву ПП "Артезіан" № 497 від 06.03.2014 року про надання в оренду земельної ділянки площею 0,0332 га у складі трьох земельних ділянок площею 0,0229 га, площею 0,0074 га та площею 0,0029 га під розміщення виробничої бази в м. Біла Церква по вул. Привокзальній, 93-А.

Відповідне рішення суду, у якому встановлені аналогічні обставини, також набрало законної сили.

Відповідно до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, як правильно встановлено судом першої інстанції, встановлені у відповідній справі обставини - поділ земельної ділянки, яка раніше перебувала в оренді у позивача і межі якої винесені у натурі, на п'ять земельних ділянок, на яких розташоване нерухоме майно позивача та однієї, що залишилась у віданні відповідача, без зміни цільового призначення та категорії, зовнішніх меж, не підлягають доказуванню знов, оскільки у справі, що розглядається приймають участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти; до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування( ст. 123 Земельного кодексу України).

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках, як визначено ч.1 відповідної норми, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); в такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

При цьому, у відповідності до ч.1 ст. 134 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Зокрема, згідно ч. 2 вказаної норми, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

За вказаних обставин, враховуючи, знаходження на земельних ділянках площею 0,0229 га, площею 0,0074 га та площею 0,0029 га нерухомого майна позивача, що підтверджується матеріалами Інвентаризаційної справи та встановлено у вищевказаних рішеннях суду, утворення відповідних земельних ділянок при поділі земельної ділянки, межі якої були визначені в натурі, без зміни цільового призначення, спірне рішення №1817-42-VII від 21.12.2017 року "Про передачу земельної ділянки комунальної власності в оренду ПП "Аретзіан" є таким, що прийнято без урахування відповідних норм права.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що позивачем не було надано належних доказів, що саме на цих трьох земельних ділянках, щодо яких був намір оформити в оренду, знаходиться його нерухоме майно.

При цьому, посилання в якості відмови у передачі відповідних земельних ділянок на ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України є безпідставним, оскільки на відповідних земельних ділянках, що встановлені вищевказаними рішеннями судів, знаходиться нерухоме майно, що є власністю позивача.

Щодо посилань скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що як зазначено у ч. 3 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

В силу ч. 2 ст. 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад.

У відповідності до ч. 5 ст. 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон; план зонування території затверджується на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання (ч.8 цієї норми).

Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою (ч. 8 ст. 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

При цьому, у відповідності з ч. ч. 1, 2 ст. 18 вказаного Закону, план зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об'єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об'єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів; план зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Як визначено ч. 1 ст. 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території; детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Щодо посилання скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення ч. 3 ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідно до якої у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється колегія суддів відзначає наступне.

Так, як визначено даною нормою, така заборона не розповсюджується на випадок, розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у власності фізичної або юридичної особи.

Як було встановлено вище, на відповідних земельних ділянках розташовані будівлі та споруди, що є власністю позивача.

Таким чином, колегія суддів не приймає як належне посилання скаржника на відповідну норму як таку, що встановлює заборону на надання в оренду земельних ділянок позивачу.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що зонування території здійснюється з дотриманням, зокрема, відображення існуючої забудови територій (п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

З огляду на викладене , колегія суддів погоджується з висновком суду, щодо задоволення позовних вимог.

Разом з тим, скаржник не надав суду доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваному рішенні.

Крім того, колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Білоцерківської міської ради - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 04.05.2018 року у справі №911/179/18 - залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №911/179/18 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Гаврилюк

Дата складення повного тексту 05.07.2018 року.